Постанова

від 21.12.2023 по справі 950/1683/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року м.Суми

Справа №950/1683/23

Номер провадження 22-ц/816/1894/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край»

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 31 серпня 2023 року у складі судді Косолапа В.М., ухваленого в м. Лебедин Сумської області, повний текст якого виготовлено 04 вересня 2023 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю,

В С Т А Н О В И В:

У червні2023року ОСОБА_1 ,через свого представника адвоката Васильця С.О., звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 19 квітня 2018 року на праві власності належать земельні ділянки площею 3,9014 га кадастровий номер 5922981200:11:002:0040 та площею 0,4297 га кадастровий номер 5922981200:14:002:0083.

Зазначені земельні ділянки вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі договору від 01 листопада 2010 року ОСОБА_2 передала вищевказані земельні ділянки в оренду ПАТ «Лебідь». Договір оренди було зареєстровано у відділі Держкомзему у Лебединському районі Сумської області 26 грудня 2012 року.

01 листопада 2019 року між позивачем та новим орендарем ТОВ «Агро-Край» була укладена додаткова угода відповідно до якої сторони, в тому числі, погодили підвищення розміру орендної плати до 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (14925,89 грн. на рік).

Однак, за 2022 рік орендар не виплатив позивачу оренду плату у зв`язку із чим ОСОБА_1 просила стягнути на її користь суму заборгованості по орендній платі за 2022 рік в розмірі 15802 грн 62 коп.., в тому числі: 14 925,89 грн. заборгованість по орендній платі; 668 грн 18 коп. інфляційних збитків за порушення строків виплати орендної плати; 208 грн 55 коп. три проценти річних за порушення строків виплати орендної плати.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 31 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення заборгованості по орендній платі задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками за 2022 рік згідно договору оренди землі від 01 листопада 2010 року в загальному розмірі 15802 грн 62 коп., в тому числі 14925 грн 89 коп. орендної плати, 668 грн 18 коп. інфляційних збитків за порушення строків виплати орендної плати; 208 грн 55 коп. трьох процентів річних.

Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073 грн 60 коп. та 3000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Агро-Край» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким: стягнути з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками за 2022 рік згідно договору оренди землі № б/н від 01 листопада 2010 року в сумі 11850 грн 74 коп.; стягнути з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073 грн 60 коп. та 3000 грн витрат на правничу допомогу; в іншій частині позовних вимог відмовити.

У доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що дія договору оренди закінчується 26 грудня 2022 року, відповідно орендна плата нараховується орендарем за період з 01 січня 2022 року до 26 грудня 2022 року та становить 14721 грн 42 коп. Також вважає, що судом помилково не було враховано обов`язкові податкові зобов`язання, зокрема 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору, відповідно до стягнення підлягає 11850 грн 74 коп. Відповідно і інфляційні збитки за порушення строків виплати орендної плати та три проценти річних обраховано неправильно, не з тієї суми, що підлягала сплаті.

Зазначає, що позивачем не надано доказів неотримання орендної плати.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Васильця С.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а рішення суду залишити без змін.

Зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі просить ухвалити нове рішення про стягнення орендної плати в сумі 11850 грн 74 коп, тобто відповідач сам не заперечує факту існування його заборгованості перед позивачем по орендній платі за користування земельними ділянками.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2 , в тому числі отримала у спадок земельні ділянки: площею 3,9014 га з кадастровим номером 5922981200:11:002:0040 та площею 0,4297 га з кадастровим номером 5922981200:14:002:0083 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Будильської сільської ради, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 квітня 2018 року, виданого державним нотаріусом Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 976 (а.с. 6) та копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 квітня 2018 року, виданого державним нотаріусом Лебединської районної державної нотаріальної контори Сумської області Лисенко В.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 978 (а.с. 8).

Право власності на земельні ділянки площею 3,9014 га з кадастровим номером 5922981200:11:002:0040 та площею 0,4297 га з кадастровим номером 5922981200:14:002:0083 зареєстровано 19 квітня 2018 року за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 7, 9).

01 листопада 2010 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПАТ «Лебідь» (орендар) укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду земельні ділянки площею 3,9014 га з кадастровим номером 5922981200:11:002:0040 та площею 0,4297 га з кадастровим номером 5922981200:14:002:0083. Строк дії договору 10 років (пункт 3.1). Розмір орендної плати становить 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладення договору (пункт 4.1).

Договір оренди землі зареєстровано у Відділі Держкомзему у Лебединському районі Сумської області 26 грудня 2012 року за № 592290004003904 (а.с. 10-11).

02 травня 2018 року між ПАТ «Лебідь»», як орендарем, ТОВ «Агро-Край», як новим орендарем, та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду, якою сторони внесли зміни до договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2010 року, зокрема п. 4.1 договору викладено наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 12438 грн 24 коп. за рік оренди (а.с. 12).

01 листопада 2019 між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «Агро-Край», як орендарем, укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 01 листопада 2010 року, відповідно до якої сторони домовились змінити, серед іншого, п. 4.1 договору, а саме встановили, що з 01 січня 2019 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 14925 грн 89 коп. (а.с. 13).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження виконання обов`язку в частині виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, розмір якої становить 14925 грн 89 коп., а тому право позивача порушене та підлягає захисту шляхом стягнення суми боргу з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Згідно зіст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗК України,ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зіст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 цього Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Платаза найм(оренду)майнаможевноситися завиборомсторіну грошовійабонатуральнійформі.Формаплатиза найм(оренду)майнавстановлюєтьсядоговором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Зі змісту укладених сторонами договорів оренди землі від 01 листопада 2010 року, з урахуванням додаткових угод від 02 травня 2018 року та від 01листопада 2019 року вбачається, що сторонами було погоджено розмір орендної плати в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та становить 14925 грн 89 коп. Крім того, погоджено строк внесення орендної плати щороку до 31 грудня.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач ставить питання про стягнення з відповідача невиплаченої орендної плати за 2022 рік.

ТОВ «Агро-Край» в доводах апеляційної скарги зазначає, що позивач не надала доказів неотримання орендної плати. З цього приводу колегія суддів зауважує, що саме на відповідача покладено обов`язок доведення факту виконання ним своїх зобов`язань за договорами оренди з внесення орендної плати.

Доказів виплати позивачці орендної плати за 2022 рік відповідачем суду надано не було.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено, що заборгованість по орендній платі за 2022 рік була сплачена чи що існують обставини, які виключають необхідність її сплати.

Відхиляючи доводи апеляційної відповідача про відсутність підстав для стягнення на користь позивача орендної плати за весь 2022 рік, з огляду на те, що дія договору оренди припинена 26 грудня 2022 року, колегія судді звертає увагу на те, що товариством не було надано доказів на підтвердження того, що належні позивачу на праві власності земельні ділянки були їй повернуті 26 грудня 2022 року. Крім того, запис про припинення права оренди ТОВ «Агро-Край» до Державного реєстру речових прав було внесено 26 травня 2023 року (а.с. 14,15).

Водночас заслуговують на увагу доводи відповідача щодо неврахуванням судом обставин того, що орендна плата є доходом фізичної особи та з неї сплачуються податки у визначеному розмірі.

Виходячи зі змісту пунктів 4.2. договорів оренди землі від 01 січня 2018 року, із суми орендної плати орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 14.1.180. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбаченийрозділом IVцього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченомустаттею 18тарозділом IVцього Кодексу.

Суд на зазначене уваги не звернув та не вказав, що сума орендної плати, присуджена до стягнення з відповідача на користь позивача, обрахована без вирахування податків та обов`язкових платежів.

Водночас не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо стягнення орендної плати в сумі після вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оскільки відповідно до приписів ПК України саме на відповідача, як на податкового агента, покладено обов`язок з нарахування, утримання та сплати податку.

Також, колегія судді відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що передбачена ст. 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов`язання обраховано неправильно, так як виходячи з положень ч. 2 цієї статті інфляційні збитки та три відсотки річних розрахуються із всієї суми боргового зобов`язання.

Згідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За встановлених обставин справи та з врахуванням наведених норм права, рішення суду підлягає зміні шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини в новій редакції.

Відповідно до ч. 6 ст.19, п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК Українисудове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376 ч. 1 п. 1, 4, 381-382, 389 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» задовольнити частково.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 31 серпня 2023 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лохвицька, 29; код ЄДРПОУ 41103827) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з орендної плати за користування земельними ділянками за 2022 рік згідно договору оренди землі від 01 листопада 2010 року в сумі 14925 гривень 89 копійок, обрахованій безвирахування податківта іншихобов`язкових платежів, інфляційні збитки за порушення строків виплати орендної плати в сумі 668 гривень 18 копійок та три проценти річних в сумі 208 гривень 55 копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова