Ухвала

від 20.12.2023 по справі 761/40234/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/40234/21

Провадження № 2-з/761/37/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року Шевченківського районного суду м. Києва у складі: головуючого судді Юзькової О.Л,

при секретарі Марінченко Л.В.

розглянувши заяву представник позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ-Агро-Плюс" про стягнення поворотної допомоги, 3% річних та інфляційних витрат, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільнасправа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ-Агро-Плюс" про стягнення поворотної допомоги, 3% річних та інфляційних витрат.

Також позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах ціни позову, які знаходяться на банківських рахунках, відкритих на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ-Агро-Плюс" (код ЄДРПОУ:41192959, юридична адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25а, корп."Л").

Свої вимоги обґрунтовують тим, що з урахуванням характеру правомірності, що склалися між сторонами, майнового характеру позовних вимог та їх суттєвого розміру, існує дійснаймовірність того, що невжиття обраного позивачем захолу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішенняу разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменьшення коштів, які наявні у відповідача, на момент ухвалення рішення суду.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Так зазначив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. у справі №183/5864/17-ц.

Також в зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява про забезпечення позову, задоволенню не пілягає.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 149-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ-Агро-Плюс" про стягнення поворотної допомоги, 3% річних та інфляційних витрат відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.

Суддя: