Рішення

від 18.12.2023 по справі 536/2250/21

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/2250/21

Провадження № 2/536/36/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Клименко С.М.

за участі секретаря судового засідання Марченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2021 року заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, де просив стягнути з ОСОБА_1 на користь КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» витрати в сумі 10 507 грн 21 коп на лікування потерпілої ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що відповідач ОСОБА_1 згідно ухвали Автозаводського районного суду м.Кременчука від 03.07.2020 звільнений від кримінальної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України в зв`язку з примиренням з потерпілою, яка знаходилась на стаціонарному лікуванні в КНМП «ЛІЛ «Кременчуцька» у період з 26.10.2019 по 11.11.2019 і на її лікування були витрачені кошти в сумі 10 507 грн 21 коп.

Прокурор вказує, що необхідність звернутися до суду у нього виникла в зв`язку з несплатою витрачених закладом охорони здоров`я коштів на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.

Вважає, що Департамент охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області і КНМП «ЛІЛ «Кременчуцька» не використовують надані їм повноваження щодо стягнення витрат у судовому порядку, а тому є підтрави для звернення прокурора до суду з таким позовом.

Зазначає, що Департаментом охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Комунальним некомерційним медичним підприємством «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» допущено бездіяльність щодо відшкодування шкоди за лікування потерпілої від злочину.

Керуючись положеннями ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Департамент охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Комунальне некомерційне медичне підприємством «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» повідомлено листом про звернення прокурора до суду з цим позовом та підстави для представництва ними не оскаржувались.

В судове засідання заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури надав заяву, де просив розглянути справу у його відсутність, уточнену позовну заяву підтримує та просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, судова повістка направлена за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку та повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення повістки у день проставлення у поштовому повідомленні такої відмітки, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався, причини неявки не повідомив.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Сторони та інші учасники справи подають документи у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.1,2 ст.83 ЦПК України).

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина 6 статті 82 ЦПК України).

Установлено, що ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 03.07.2020 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілою, яка набрала законної сили 03.07.2020 та в якій вказується, що 26 жовтня 2019 року приблизно о 08 год 45 хв в світлий час доби, у похмуру погоду без опадів, по сухому асфальтобетонному покриттю ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21043 реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому перевозив в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_2 та рухаючись по просп. Лесі Українки в м. Кременчуці, наближаючись до регульованого перехрестя при виконанні маневру повороту ліворуч, не переконався в безпечності виконуваного ним маневру та в тому, що це не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, змінив напрямок руху, виїхав на смугу зустрічного руху, не надавши перевагу у русі водію автомобіля «SKODA-OCTAVIA А5», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку на зелений сигнал світлофора, порушивши вимоги п.п.10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, де вказано, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч, внаслідок чого пасажир ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, раною потиличної ділянки справа, закритої травми грудної клітини з переломами 3-го ребра справа та 2,4,6-го ребер зліва, підшкірної гематоми правого стегна, міжм`язової гематоми лівої сідниці, які відносяться за ступенем тяжкості до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Отже, внаслідок винних дій відповідача ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 отримала вказані тілесні ушкодження та згідно довідки Комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» від 16.11.2020 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 26.10.2019 по 11.11.2019 та на її лікуванні лікарня витратила кошти в сумі 10 507 грн 21 коп.

Згідно положень ч.1, 3 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

За змістом Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року N 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року N 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» звернуто увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

За загальним правилом для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи. Неправомірною поведінкою можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.

Так, матеріалами цієї справи містять фактичні дані, які підтверджують той факт, що внаслідок неправомірного, винного діяння відповідача ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження та у зв`язку із цим перебувала на лікуванні в Комунальному некомерційному медичного підприємстві «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька». Строк лікування становив шістнадцять днів, а саме: з 26 жовтня 2019 року по 11 листопада 2019 року. Загальна вартість лікування за цей період становить 10 507 грн 21 коп. Дії відповідача та перебування потерпілої на лікуванні в медичному закладі є в безпосередньому причинному зв`язку, а відповідно в сукупності всі елементи складу, що дає підстави для відшкодування шкоди.

Отже, позов законний, обґрунтований, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, тому суд його задовольняє.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270 грн.

Керуючись ст.13, 81,141, 259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» (Полтавська область, місто Кременчук, вул. Лікаря Парнети, 2, ЄДРПОУ 41318879) кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 10 507 (десять тисяч п`ятсот сім) грн 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок держави судовий збір в сумі в сумі 2 270 ( дві тисячі двісті сімдесят) грн.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

У разі оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС. М. Клименко

Повний текст судового рішення складено 18.12.2023.