Ухвала

від 21.12.2023 по справі 461/580/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/580/22

Провадження № 1-кп/461/170/23

УХВАЛА

21.12.2023 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

законного представника обвинуваченої ОСОБА_10

захисників ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

ОСОБА_14

ОСОБА_15

розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Прокурор ОСОБА_17 у судовомузасіданні заявивклопотання прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покликаючись на те, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, та неможливо запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Вважає, що дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде виправданою та єдино можливою.Просить клопотаннязадовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_18 клопотання прокурора заперечили, просили відмовити в задоволенні клопотання, покликаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просили обрати обвинуваченому запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисники клопотання прокурора заперечили.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

У межах даного кримінального провадження ОСОБА_19 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи домашній арешт та тримання під вартою (статті 131,176,1981,183).

До заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до частини другої статті 131 Кодексу, посеред іншого, належать запобіжні заходи, якими згідно ст.176 Кодексу є особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи вибираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оцінюючи особу обвинуваченого, суд приходить до переконання в наявності передбачених ст.177 КПК України ризиків, а саме: переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, вчинених у складі організованої групи; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується; незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні.

Разом з цим, відповідно до ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд, обираючи ОСОБА_20 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, виходить із змісту засад запобіжного заходу, як процесуального примусу попереджувального характеру, пов`язаного із позбавленням чи обмеженням свобод обвинуваченого, які за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, застосовуються під час кримінального провадження судом з метою забезпечення належної процесуальної поведінки особи.

Застосування запобіжного заходу з будь-якою іншою метою, з метою добитися показань стосовної причетності до кримінального правопорушення, тощо є неприпустими. Застосування будь-якого запобіжного заходу у жодному разі не повинно залежати від того, визнає обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення чи не визнає.

Встановлено, що ОСОБА_7 був засуджений вироком Сихівського районного суду м.Львова від 08.06.2021 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186, 71 КК України, до позбавлення волі на 4 роки 1 місяць.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 07.02.2022 вищевказаний вирок змінено та ОСОБА_21 засуджено за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.186, 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, термін якого сплив 19.12.2023 року.

При цьому, ОСОБА_7 самостійно прибув в судове засідання, яке призначене 21.12.2023 року, його поведінка свідчить про те, що на даний час він не має намірів переховуватися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

З урахуванням наведених обставин, даних обвинуваченого, який має постійне місце проживання, з урахуванням наведених ризиків, суд приходить висновку, що мета застосування запобіжного заходу буде досягнута шляхом застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем проживання останнього, терміном на два місяці, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, й це буде достатнім для забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігатиме спробам вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 197, 199 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу задоволити частково.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 години по 07:00 години наступної доби, терміном на два місяці.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до прокурора, суду, в провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, із встановленою періодичністю;

не залишати з 22:00 години по 07:00 години наступної доби місце постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду;

повідомляти прокурора в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_7 , що на підставі ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали становить два місяці, тобто до 19.02.2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1