Ухвала

від 14.12.2023 по справі 127/37957/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 127/37957/23

Провадження 1-кс/127/15042/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023020000000076 від 24.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023020000000076 від 24.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що відповідно до статуту приватного підприємства «САЛАНГ» ЄДРПОУ 25568233 (далі підприємства), (адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Шевченка № 78б), Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахункові рахунки в установах банку, штамп, печатку. У необхідних випадках Підприємство одержує в компетентних органах України ліцензії (дозволи) на здійснення окремих видів діяльності.

Згідно спеціального дозволу на користування надрами № 2949 від 18.04.2003, ПП «Саланг» надано дозвіл на видобування пісковику на Ямпільському родовищі площею 6,3 га, за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, 5 км. на схід від м. Ямпіль.

Відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного значення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994, пісковик є корисною копалиною загальнодержавного значення. Відповідно Акту № 241/ВН від 28.05.2021, складеного за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, ПП «САЛАНГ» свою виробничу діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , за різними видами діяльності, серед яких: 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю. Відповідно наданої підприємством довідки від 28.05.2021 № 18, користування надрами для видобування пісковику підприємством припинене з 02.11.2020 та не розпочиналось до 28.05.2021. При проведенні вищевказаного заходу державного нагляду (контролю) були присутні: директор ПП «САЛАНГ» ОСОБА_4 , начальник кар`єру ОСОБА_5 , повноваження якої підтверджується наказом №1НС від 04.04.2012.

Згідно наказу від 05.10.2022 № 18 ОСОБА_6 призначено на посаду директора ПП «САЛАНГ», з повноваженнями згідно статуту.

Згідно наказу від 17.03.2023 № 3 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника кар`єру ПП «САЛАНГ», з повноваженнями згідно статуту.

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Також, ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з положеннями ст. 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр, крім іншого, є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами та додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Кодексу України про надра, у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Також ст. 65 Кодексу України про надра передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Відповідно до п. 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011, після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Досудовим розслідування установлено, що за результатом планової перевірки ПП «Саланг», якому надано спеціальний дозвіл на користування надрами №2949 від 18.04.2003, проведеної Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України складено акт перевірки № 02-02/26/2019-76/п(222) від 27.09.2019 та надано припис № 1931-14/06 від 27.09.2019 щодо представлення матеріалів, які свідчать про дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування.

З урахуванням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.20 у справі 640/3354/20, станом на 22.01.2021 з боку надрокористувача залишаються не усуненим порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме п.2 припису №1931-14/06 від 27.09.2019, наказом Державної служби геології та надр України № 339 від 29.04.2021 зупинено дію дії спеціального дозволу на користування надрами №2949 від 18.04.2003.

На підставі ч. 7 ст. 57 Кодексу України «Про надра», наказом Державної служби геології та надр України № 205 від 14.04.2023 поновлено дію спеціального дозволу на користування надрами №2949 від 18.04.2003.

Усупереч зазначеному, засновник та директором ПП «Саланг» ОСОБА_6 виконуючи діяльність, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, а тому відповідно до ст. 18 КК України є службовою особою, за попередньою змовою із начальником кар`єру ПП «Саланг» ОСОБА_5 , будучи обізнаним про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2949 від 18.04.2003 у період часу з 29.04.2021 по 13.04.2023 та обов`язок зупинити проведення робіт на Ямпільському родовищі пісковику, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбачених законом дозвільних документів на видобування корисних копалин загальнодержавного значення та повноважень на проведення таких робіт, діючи всупереч вимогам чинного законодавства, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , надавав вказівки працівникам, які виконували роботи на кар`єрі Ямпільського родовища, щодо видобування каменю пісковику, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та за участі інших невстановлених слідством осіб, які не усвідомлювали протиправних дій вказаних осіб, за допомогою спеціальної техніки здійснив незаконне видобування корисних копалин, а саме пісковику, який відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, з кар`єру Ямпільського родовища площею 6,3 га, за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, 5 км. на схід від м. Ямпіль.

Незаконно видобуту корисну копалину ОСОБА_6 , надаючи відповідні розпорядження ОСОБА_5 , реалізовував покупцям суб`єктам господарювання, із використанням великогабаритної техніки для перевезення та спеціальної техніки.

За результатами проведення судової інженерно екологічної експертизи № 3144/23-21 від 18.09.2023, загальний розмір відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконного видобування пісковику на Глибочанській ділянці Ямпільського родовища у період з 01.07.2021 по 23.03.2023, становить 12930390 грн. Територія Глибочанської ділянки Ямпільського родовища зазнала ознак негативного антропогенного впливу на довкілля, пов`язаного з проведенням діяльності незаконного видобутку корисних копалин на час припинення дії дозволу її екосистема набула важких незворотних порушень і не може бути відновлена до початкового стану.

При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, 29.09.2023 відносно ОСОБА_6 складено та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

У ході розслідування установлено, що після набуття статусу підозрюваного, станом на 29.09.2023 за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на наступні об`єкти рухомого та нерухомого майна:

- готельно-відпочивальний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 374.8кв. м., що за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2

- нежилі приміщення «виробничий комплекс», має складові частини літ. «А» площею 694,6 кв. м., «Б» площею 212,9 кв. м., «В» площею 395,0 кв.м., «Г» площею 308,7 кв. м., «Д» площею 193,2 кв. м., «Е» площею 225,9 кв. м., «Ж» площею 176,4 кв. м., «З» площею 19,4 кв. м., вбиральна «І», навіс «К», розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485501:01:003:0127, що за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером 0525610100:01:009:0001, площею 0,0887 га.

29.09.2023 до Вінницького міського суду було звернено з клопотанням про арешт вищевказаного майна, однак, розгляд цього клопотання відбувся 10.11.2023, та в період визначення дати судового засідання, а саме 02.10.2023 ОСОБА_6 здійснено перереєстрацію зазначених об`єктів нерухомості на користь особи, яка з ним перебуває у родинних зв`язках, а саме на ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частина 1 статті 171 КПК України надає право прокурору, слідчому за погодженням з прокурором звертатися до слідчого судді, суду з клопотаннями про арешт майна.

З метою відшкодування завданих злочинними діями ОСОБА_6 збитків виникла необхідність у накладенні арешту на вищеперераховане майно, яке перебувало у власності підозрюваного.

Таким чином, підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст. 40, 98, 131,132, 170, 171 КК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судове засідання слідчий не з`явився, завчасно подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 жовтня 2023 року Державною екологічною інспекцією, в інтересах держави заявлено цивільний позов до ПП «САЛАНГ», про відшкодування шкоди в рамках даного кримінального провадження.

Слідчим було зазначено, що згідно наказу від 05.10.2022 № 18 ОСОБА_6 призначено на посаду директора ПП «САЛАНГ», з повноваженнями згідно статуту.

02.10.2023 ОСОБА_6 здійснено перереєстрацію об`єктів нерухомості: готельно-відпочивальний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 374.8кв. м., що за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ; нежилі приміщення «виробничий комплекс», має складові частини літ. «А» площею 694,6 кв. м., «Б» площею 212,9 кв. м., «В» площею 395,0 кв.м., «Г» площею 308,7 кв. м., «Д» площею 193,2 кв. м., «Е» площею 225,9 кв. м., «Ж» площею 176,4 кв. м., «З» площею 19,4 кв. м., вбиральна «І», навіс «К», розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485501:01:003:0127, що за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Однак, матеріали клопотання не містять достатнього обґрунтування та доказів на підтвердження того, що ОСОБА_11 зобов`язана, в силу закону чи установчих документів, нести цивільно-правову відповідальність за зобов`язаннями ПП «САЛАНГ».

При цьому ОСОБА_11 не є відповідачем у цивільній справі за позовом Державної екологічної інспекції про відшкодуванням шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, оскільки позов заявлено до ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Так,згідно ч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Ч. 1 ст. 173 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене правові підстави для накладання арешту на майно відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні , наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законодавством України про кримінальну відповідальність, можливість спеціальної конфіскації майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на вищенаведене, клопотання слідчого про накладення арешту на майно є необґрунтованим, а тому, станом на 14 грудня 2023 року відсутні правові підстави для задоволення клопотання та накладення арешту на готельно-відпочивальний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 374.8 кв. м., що за адресою: АДРЕСА_1 ; нежилі приміщення «виробничий комплекс», має складові частини літ. «А» площею 694,6 кв. м., «Б» площею 212,9 кв. м., «В» площею 395,0 кв.м., «Г» площею 308,7 кв. м., «Д» площею 193,2 кв. м., «Е» площею 225,9 кв. м., «Ж» площею 176,4 кв. м., «З» площею 19,4 кв. м., вбиральна «І», навіс «К», розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3222485501:01:003:0127, що за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка з кадастровим номером 0525610100:01:009:0001, площею 0,0887 га.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 174, 175, 309, 395, КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023020000000076 від 24.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України відмовити

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя