Постанова

від 23.11.2023 по справі 920/594/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2023 р. Справа№ 920/594/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 23.11.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 17.05.2023 (повний текст рішення складено та підписано 30.05.2023)

у справі № 920/594/22 (суддя Котельницька В.Л.)

за первісним позовом виконуючого обов`язки керівника Шосткинської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Ямпільської селищної ради

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про припинення шляхом розірвання договору оренди землі

та

за зустрічним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до виконуючого обов`язки керівника Шосткинської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі відповідача Ямпільської селищної ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Головач Руслан Михайлович

про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди

В С Т А Н О В И В :

Прокурор в інтересах держави в особі Ямпільської селищної ради звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, відповідно до якого просить:

1) припинити шляхом розірвання договір оренди землі з розташованим на ній водним об`єктом, укладений 05.03.2007 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Ямпільською районною державною адміністрацією (державна реєстрація в Ямпільському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру 01.08.2007 за №040763600313), з урахуванням Додаткової угоди про поновлення договору оренди землі з розташованим на ній водним об`єктом, укладеної 10.03.2017 між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Сумською обласною державною адміністрацією (державна реєстрація 01.08.2007 за №040763600313), номер запису про інше речове право:19418870, індексний номер: 34242852 від 14.03.2017.

2) скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ямпільської селищної ради Рубана Олександра Павловича про державну реєстрацію права оренди за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925683700:05:011:0095 (номер запису про інше речове право: 19418870, індексний номер: 34242852 від 14.03.2017), припинивши право оренди фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925683700:05:011:0095.

3) стягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 4962,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на систематичне порушення з боку відповідача умов договору щодо оплати орендної плати.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. звернувся до господарського суду Сумської області з зустрічним позовом до виконуючого обов`язки керівника Шосткинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ямпільської селищної ради про скасування рішення державного реєстратора, в якому просив, з урахуванням заяви про уточнення вимог зустрічного позову: « 1. Скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ямпільської селищної ради Рубана О.П. про державну реєстрацію права оренди за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925683700:05:011:0095 (номер запису про інше речове право: 19418870, індексний номер: 34242852 від 14.03.2017).».

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом стверджував, що п. 7 договору оренди встановлено, що його укладено терміном до 20.02.2017. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен був не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідне письмове повідомлення про намір продовжити дію договору орендар мав подати не пізніше 22.12.2016, чого ним здійснено не було за відсутністю наміру використовувати в подальшому об`єкт оренди та продовжувати дію договору оренди. А саму додаткову угоду підписував не позивач за зустрічним позовом, а інша особа.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 17.05.2023 первісний позов задоволено.

Припинено шляхом розірвання договір оренди землі з розташованим на ній водним об`єктом, укладений 05.03.2007 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Ямпільською районною державною адміністрацією з урахуванням додаткової угоди про поновлення договору оренди землі з розташованим на ній водним об`єктом, укладеної 10.03.2017 між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Сумською обласною державною адміністрацією, номер запису про інше речове право:19418870, індексний номер: 34242852 від 14.03.2017.

Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ямпільської селищної ради Рубана Олександра Павловича про державну реєстрацію права оренди за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925683700:05:011:0095 (номер запису про інше речове право: 19418870, індексний номер: 34242852 від 14.03.2017), припинивши право оренди фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925683700:05:011:0095.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Сумської обласної прокуратури 4962,00 грн судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. 08.06.2023 засобами електронного зв`язку звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 17.05.2023 у справі № 920/594/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволення первісних позовних вимог, вимоги зустрічного позову задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 920/594/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Станік С.Р., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2022 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/594/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 17.05.2023 у справі №920/594/22.

22.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/594/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 17.05.2023 у справі №920/594/22 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

18.07.2023 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків з доказами доплати судового збору.

Разом з тим, головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відпустці, а тому питання пов`язані з рухом апеляційної скарги вирішувались після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 17.05.2023 у справі №920/594/22 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Гончаров С.А. Відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, справу призначено до розгляду на 14.09.2023.

05.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача, в якому останній заперечив проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, а рішення місцевого господарського суду від 17.05.2023 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим, позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Також 05.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив прокурора, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 в зв`язку з неявкою представників сторін на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 09.11.2023.

14.09.2023 суд звернувся до Шосткинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (який був пересланий за належністю до Ямпільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) з запитом щодо підтвердження чи спростування інформації щодо смерті ОСОБА_1

09.10.2023 та 25.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду на запит суду надійшли листи Ямпільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому останній повідомив, про наявність актового запису про смерть №97 від 09.08.2023, складеного на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 реєстрація факту смерті здійснювалась відповідно до паспорта НОМЕР_1 , виданий Ямпільським РВ УМВС України в Сумській області 30.09.1996 року.

10.10.2023 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, а також підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Розгляд справи №920/594/22 09.11.2023 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. з 06.11.2023 по 10.11.2023 у відпустці, відтак питання про призначення справи до розгляду здійснено після виходу судді з відпустки (13.11.2023).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023 розгляд справи призначено на 23.11.2023.

У судове засідання 23.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду з`явився прокурор. Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з тим, суд враховує клопотання позивача про розгляд справи без його участі, подане 10.10.2023.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, як встановлено судом, відповідач помер.

Водночас, враховуючи приписи ч. 3 ст. 278 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи в судове засідання 23.11.2023 не з`явився, про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Прокурор заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі на підставі доводів зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.03.2007 між Ямпільською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар, відповідач за первісним позовом) укладений договір оренди землі, з розташованим на ній водним об`єктом (далі - договір).

Відповідно до п. 1. договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, з розташованими на них водним об`єктом та прибережною захисною смугою навколо водойми для сільськогосподарського використання - рибогосподарських потреб, які знаходяться на території Степненської сільської ради Ямпільського району Сумської області.

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передаються земельні ділянки (водний об`єкт та прибережна захисна смуга навколо водойми) для сільськогосподарського використання - рибогосподарських потреб із земель запасу водного фонду Степненської сільської ради за межами населеного пункту загальною площею - 22,6083 га, в тому числі: сільськогосподарських земель -1,1485 га, з них сіножатей - 1,1485 га; ліси та інші лісовкриті площі - 0,7961 га, з них чагарники - 0,7961 га; забудованих земель - 0,2658 га, з них під гідротехнічними спорудами - 0,2658 га; боліт - 0,8493 га; води - 19,5486 га, з них ставків - 19,5486 га.

Згідно з п. 7. договору останній укладено терміном до 20.02.2017 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до абз. 1 п. 8. договору орендна плата за оренду земельних ділянок водного фонду вноситься орендарем у розмірі: за оренду земель під водою 3% від нормативної грошової оцінки земель в рік, за оренду земель під прибережною захисною смугою 1% від нормативної грошової оцінки земель в рік. Виплачується в грошовому виразі.

Пунктом 20 договору встановлено, що передача земельних ділянок орендарю здійснюється у 5 денний (строк) після підписання цього договору за актом їх приймання-передачі.

Відповідно до абз. 1 п. 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх з оренди, в 5 денний термін згідно акту приймання-передачі.

Згідно з п. 35 договору дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельних ділянок для суспільних потреб або примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

За п. 36 договору дія договору припиняється шляхом його розірванням за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованих земельних ділянок, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 37 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у разі систематичного ухилення орендаря від виплати орендної плати. У інших випадках розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається.

На виконання умов договору оренди 05.03.2007 між Ямпільською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди земельних ділянок, переданих в оренду за договором.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про повернення земельної ділянки з оренди від відповідача позивачеві, як це передбачено п.21 договору згідно акту приймання-передачі.

05.08.2013 ОСОБА_1 відповідно до договору доручення, укладеного в усній формі, відповідно до нотаріально посвідченої державним нотаріусом Ямпільської районної державної нотаріальної контори Лях В.В. та зареєстрована в реєстрі за №1228 довіреності уповноважив громадянина Головач Руслана Михайловича бути його представником у всіх закладах, організаціях, підприємствах всіх форм власності (в тому числі в органах державної влади та управління, відомствах, їх структурних підрозділах, державних комітетах та відомчих їм органах; в органах юстиції будь-якого рівня; в органах державної виконавчої служби ; у будь-яких структурних підрозділах органів внутрішніх справ України; в реєстраційній службі; в органах місцевої влади та місцевого самоврядування та їх структурних підрозділах будь-якого рівня та будь-якої направленості; у фондах, інспекціях, адміністраціях, комісіях та комітетах, з питань ведення підприємницької діяльності - риборозведення.

З метою виконання наданих цією довіреністю повноважень представник у межах, що допускаються чинним законодавством України, крім перерахованого вище, також вправі від імені ОСОБА_1 та у його інтересах :

- підписувати від імені ОСОБА_1 документи, які пов`язані з виконанням передбачених довіреністю повноважень;

- звітувати перед державними органами щодо підприємницької діяльності ОСОБА_1, для чого подавати від імені ОСОБА_1 як фізичної особи та фізичної особи підприємця будь - які документи з метою виконання наданих цією довіреністю повноважень;

- вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством України.

Дана довіреність була видана терміном на чотири роки без права передоручення повноважень третім особам та дійсна до п`ятого серпня дві тисячі сімнадцятого року.

Доказів скасування довіреності особою, яка її видала, тобто ОСОБА_1., в порядку ст. 249 Цивільного кодексу України матеріали справи не містять.

В матеріалах справи наявна додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки, з розташованими на ній водними об`єктами від 05.03.2007 (державна реєстрація від 01.08.2007 за №040763600313), укладена 10.03.2017 відповідно до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 24.02.2017 №104-ОД «Про поновлення договору оренди земельної ділянки за межами населених пунктів на території Ямпільського району Сумської області» та на підставі клопотання приватного підприємця ОСОБА_1 між Сумською обласною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар).

Відповідно до вказаної додаткової угоди сторони уклали зазначену додаткову угоду про наступне:

-поновити термін дії договору оренди земельної ділянки, з розташованими на ній водними об`єктами від 05.03.2007 (державна реєстрація від 01.08.2007 за №040763600313) на 7 років (п. 1. преамбули додаткової угоди до договору).

-викласти умови договору оренди земельної ділянки, з розташованими на ній водними об`єктами від 05.03.2007 (державна реєстрація від 01.08.2007 за №040763600313) в відповідній редакції (п. 2 преамбули додаткової угоди до договору).

Відповідно до п. 1. додаткової угоди до договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з розташованим на ній водним об`єктом для рибогосподарських потреб загальною площею 22,6083 га в тому числі водний об`єкт (ставок) загальною площею 19,5486 га, який розташовується за межами населеного пункту Степненської сільської ради Ямпільського району Сумської області.

Згідно з п. 2 додаткової угоди до договору об`єктом оренди за цим договором є: земельна ділянка (під водним об`єктом, під прибережною смугою, під гідротехнічними спорудами) 22,6083 га з кадастровим номером 5925683700:05:011:0095, далі - земельна ділянка, вода (водний простір) водного об`єкта 311 тис. м3, 19,5486 га.

Пунктом 9 додаткової угоди до договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем:

-за воду (водний простір) у розмірі 10407,21 грн в рік р/р 33210805700437, код одержувача 36789180, МФО 837013 в ГУДК у Сумській області, код платежу 22130000;

-за земельну ділянку за місцем її розташування у розмірі 7% від нормативної грошові оцінки землі у сумі 34224,48 грн в рік, на рахунок Степнянської сільської ради Ямпільського району Сумської області.

Відповідно до абз.1 п. 20 додаткової угоди до договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві об`єкт оренди в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав його в оренду.

Згідно з п. 39 додаткової угоди до договору дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дія договору припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

За пунктом 40 додаткової угоди до договору дія цього договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною передбачених договором обов`язків та випадкового знищення, пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає його використанню, нецільового використання об`єкта оренди, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до інформаційної довідки від 22.06.2022 №303347890 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна в розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права» щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5925683700:05:011:0095 міститься номер запису про інше речове право: 19418870.

За зазначеним записом 14.03.2017 Державний реєстратор Ямпільської селищної ради Ямпільського району Сумської області Рубан Олександр Павлович на підставі договору оренди землі, з розташованим на ній водним об`єктом №б/н від 05.03.2007, видавник: Ямпільська районна державна адміністрація та додаткової угоди №б/н від 10.03.2017, видавник: Сумська обласна державна адміністрація прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34242852 від 14.03.2017 11:26:45, а саме: поновлення права на 7 років на оренду земельної ділянки, додаткові відомості: орендна плата вноситься орендарем: за воду (водний простір) у розмірі 10407,21 грн, за земельну ділянку за місцем її розташування у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки землі у сумі 34224,48 грн в рік. Відомості про суб`єкта іншого речового права: орендодавець - Ямпільська селищна рада, код ЄДРПОУ: 04390222; орендар - ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , країна громадянства: Україна. Опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка з розташованим на ній водним об`єктом для рибогосподарських потреб загальною площею 22,6083 га в тому числі водний об`єкт (ставок) зальною площею 19,5486 га.

Відповідно до розрахунку податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб станом на 31.05.2022, доданого до первісного позову, заборгованість відповідача за первісним позовом за договором склала 28615,15 грн (в т.ч.: 27791,59 грн основний борг та 823,56 грн штрафна санкція).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 у справі №480/13804/21 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення податкової заборгованості, адміністративний позов задоволено та стягнуто з податковий борг у загальній сумі 34821,78 грн, а саме:

- з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в розмірі 5901,04 грн, на р/р UА988999980314040699000018568, отримувач ГУК Сум.обл/Ямпільська СТГ/18050400, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з орендної плати з фізичних осіб (код податку 18010900) в розмірі 28615,15 грн на р/р UА948999980334189815000018568, отримувач ГУК Сум.обл./Ямпільська СТГ, код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- з рентної плати за спецвикористання води (крім рентної плати за спец використання води водних об`єктів місцевого значення) (код податку 13020100) в розмірі 305,59 грн на р/р UАЗ18999980333169357000018568, отримувач ГУК Сум.обл./Ямпільська СТГ, код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі №480/13804/21 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 по справі № 480/13804/21 - залишено без змін.

При цьому судами встановлено, що 20.02.2018 ОСОБА_1. подано декларацію з плати за землю за 2018 рік, за якою зобов`язання позивача з орендної плати з фізичних осіб становлять 27791,59 грн, про що зазначено судом першої інстанції у рішенні. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що доводи відповідача про те, що ним не підписувалася та не подавалася вказана декларація, не підтверджено належними доказами. Так, з наданої позивачем копії декларації з плати за землю за 2018 рік вбачається, що її заповнено та підписано ОСОБА_1 20.02.2018. За несвоєчасну сплату податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб податковими повідомленнями-рішеннями від 27.02.2019 за №0004725313 та №0004715313 контролюючим органом нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 681,61 грн та на суму 141,95 грн відповідно.

Постановою Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 480/13804/21 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, залишено без задоволення, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2023 у справі №480/13804/21 залишено без змін.

Оскільки відповідачем за первісним позовом допущено систематичне порушення зобов`язань за спірним договором оренди, прокурор звернувся в інтересах держави в особі Ямпільської селищної ради з вказаним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, виходячи з нижченаведеного.

Як свідчать матеріали справи, 23.06.2022 Шосткинська окружна прокуратура надіслала Ямпільській селищній раді лист №55/3-1959вих-22, в якому зазначила, що прокуратурою встановлено систематичне невиконання умов договору відповідачем за первісним позовом щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, у зв`язку з чим прокуратура просила повідомити причини відсутності звернення селищної ради з позовом про розірвання договору та скасування рішення державного реєстратора.

27.06.2022 Ямпільська селищна рада надіслала прокуратурі лист №722/02-23, за яким повідомила, що з вищезазначеними позовними вимогами до суду не зверталась та просила прокуратуру в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вжити заходів щодо звернення до господарського суду з відповідним позовом.

10.08.2022 Шосткинська окружна прокуратура 23.06.2022 надіслала Ямпільській селищній раді лист №55/3-1959вих-22, в якому зазначила, що прокуратурою встановлено систематичне невиконання умов договору відповідачем за первісним позовом щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, у зв`язку з чим просила повідомити причини відсутності звернення селищної ради з позовом про розірвання договору та скасування рішення державного реєстратора.

27.06.2022 Ямпільська селищна рада надіслала прокуратурі лист №722/02-23, за яким повідомила, що з вищезазначеними позовними вимогами до суду не зверталась та просила прокуратуру в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вжити заходів щодо звернення до господарського суду з відповідним позовом.

10.08.2022 прокуратура направила Ямпільській селищній раді лист №55/3-2796вих-22, в якому повідомила селищній раді про намір звернутись до суду з позовом.

10.08.2022 Ямпільська селищна рада надіслала прокуратурі лист № 985/02-23, відповідно до якого зазначила, що у зв`язку з відсутністю в селищному бюджеті коштів на сплату судового збору Ямпільська селищна рада не зверталась до господарського суду з позовом про припинення шляхом розірвання договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ямпільської селищної ради Рубана О.П. про державну реєстрацію права оренди за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925683700:05:011:0095 (номер запису про інше речове право: 19418870, індексний номер: 34242852 від 14.03.2017), припинивши право оренди фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925683700:05:011:0095. Як наслідок, селищна рада просила прокуратуру в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вжити заходів щодо звернення до господарського суду в інтересах Ямпільської селищної ради з відповідним позовом, одночасно повідомивши, що за наявними даними заборгованість по сплаті орендної плати за землю ФОП ОСОБА_1. за договором станом на 01.08.2022 року за період з 30.08.2018 року по 31.07.2022 року складає 28615,16 грн.

Пунктом 3 ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Таким чином, з огляду на викладене, прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча останній, навпаки покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення, й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст. 3, ст. 8).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Пункт 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з п. 24 розділу X Земельного кодексу України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Відповідно до витягу з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.06.2022 №303347890 земельна ділянка з кадастровим номером 5925683700:05:011:0095, що є предметом договору оренди земельної ділянки, на праві комунальної власності належать територіальній громаді смт Ямпіль в особі Ямпільської селищної ради (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1194720459256; номер запису про право власності 47087782 від 15.06.2022).

У позові прокурор наголошує, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних відносинах є Ямпільська селищна рада, водночас чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 висловлено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Зокрема, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Тобто, бездіяльність уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненним захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.

У той час як незважаючи на систематичну несплату відповідачем орендної плати за землю, наявність заборгованості по орендній платі у розмірі 28615,16 грн за період з 30.08.2018 по 31.07.2022, Ямпільська селищна рада протягом тривалого часу не здійснює надані їй повноваження, до цього часу до суду з позовом не звернулась у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, а тому інтереси держави залишаються незахищеними.

А тому, прокурор довів наявність підстав для звернення з вказаним позовом в інтересах держави в особі Ямпільської селищної ради.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 цього Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно з ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Матеріалами справи підтверджено факт систематичного невиконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, зокрема, судовими рішеннями у справі №480/13804/21.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру прав відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п.п. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Враховуючи зазначене, для забезпечення ефективного захисту інтересів сторін місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимога про скасування в судовому порядку рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ямпільської селищної ради Рубана Олександра Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису 19418870, індексний номер: 34242852 від 14.03.2017, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено державну реєстрацію права оренди ФОП ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925683700:05:011:0095, а також припинення відповідних прав оренди на цю ділянку, є законною та обґрунтованою.

Отже, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що є підстави для визнання вимог прокурора за первісним позовом про припинення шляхом розірвання договору оренди законними та обґрунтованими, та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ямпільської селищної ради Рубана Олександра Павловича про державну реєстрацію права оренди за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5925683700:05:011:0095 (номер запису про інше речове право: 19418870, індексний номер: 34242852 від 14.03.2017).

Водночас, позивач звернувся з зустрічним позовом, позовні вимоги за яким обґрунтовує тим, що п. 7 договору оренди встановлено, що його укладено терміном до 20.02.2017. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен був не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідне письмове повідомлення про намір продовжити дію договору орендар мав подати не пізніше 22.12.2016, чого ним здійснено не було за відсутністю наміру використовувати в подальшому об`єкт оренди та продовжувати дію договору оренди.

Крім того, позивач за зустрічним позовом наголошує, що додаткову угоду було підписано не безпосередньо відповідачем за первісним позовом, а іншою особою - Головач Р.М., який ініціював поновлення договору оренди на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом Ямпільської районної державної нотаріальної контори Лях В.В. 05.08.2013 року та зареєстрованої в реєстрі за № 1228. Зазначене на переконання представника відповідача встановлено у кримінальному провадженні №12017200290000294, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2017, і підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 13.04.2018.

Так, позивач за зустрічним позовом стверджує, що особисто фізична особа-підприємець ОСОБА_1. не виявляв свою волю до вчинення відповідного правочину (укладання додаткової угоди про поновлення договору) та не підписував додаткову угоду про поновлення договору.

А тому позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки додаткову угоду не підписував, відповідно, істотні умови договору оренди в редакції додаткової угоди про поновлення договору щодо строку дії та зміни розміру орендної плати не погоджував, у відповідача за первісним позовом було відсутнє волевиявлення на укладення додаткової угоди про поновлення договору, відповідно така угода, на думку позивача за зустрічним позовом, є неукладеною, а договір оренди припинений 20.02.2017 у зв`язку із спливом терміну його дії, реєстрація за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 права оренди є безпідставною, а отже підлягає скасуванню.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не було належним чином надано оцінку постанові про закриття кримінального провадження від 13.04.2018 заступника начальника СВ Ямпільського відділення поліції ГУ НП в Сумській області старшого лейтенанту Чернова І.В. та встановленим у ній обставинам, колегія суддів зауважує таке.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини та згідно з рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права.

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 6 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є наявність вироку суду в кримінальному провадженні, що набрав законної сили, і в якому встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Аналогічні положення знайшли своє відображення в пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18), згідно якої преюдиційне значення для господарського суду має вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, якщо господарський суд розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Натомість у матеріалах господарської справи відсутній вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили щодо факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України. Натомість міститься постанова від 20.09.2018р. про закриття кримінального провадження за відсутності ознак кримінального правопорушення. При цьому, докази, отримані на стадії кримінального провадження не є доказами в розумінні ч. 6 статті 75 ГПК України та, відповідно, не є допустимими доказами в розумінні ст. 77 ГПК України. Оскільки юрисдикція господарського суду не поширюється на кримінально-правові відносини, суд не вправі давати оцінку вказаним документам з точки зору кримінального закону, суд, в такому випадку, вбачає у цьому порушення принципу рівності сторін у господарському процесі.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Стаття 13 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За наведених обставин, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що постанова про закриття кримінального провадження від 13.04.2018, за відсутності інших доказів, не може беззаперечно підтверджувати факт відсутності волевиявлення ФОП ОСОБА_1 на підписання Додаткової угоди до Договору від 10.03.2017.

Водночас, стверджуючи про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди землі, з розташованим на ній водним об`єктом від 05.03.2007, позивачем за зустрічним позовом не надано доказів на підтвердження вчинення дій, передбачених законодавством та умовами договору у разі його припинення за закінченням строку, на який його було укладено. Зокрема, суду не надано доказів, які підтверджують повернення спірної земельної ділянки (акт приймання - передачі відповідно до умов п. 21 договору в редакції від 05.03.2007).

Крім того, в рамках адміністративної справи №480/13804/21, судами було встановлено, що саме ОСОБА_1. (поза межами строку дії довіреності, виданої третій особі) було подано декларацію з плати за землю за 2018 рік, за якою зобов`язання позивача з орендної плати з фізичних осіб становлять 27791,59 грн.

Також не можуть бути прийняті доводи скаржника, що довіреність, видана від імені ОСОБА_1 Головачу Р.М. 05.08.2013, не містить прав довіреної особи на вчинення будь-яких правочинів від імені довірителя, оскільки зазначене спростовується текстом довіреності. Крім того, як зазначалось вище, суду не надано доказів скасування зазначеної довіреності позивачем за зустрічним позовом в порядку, визначеному Цивільним кодексом України

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з оцінки поданих доказів, позивачем за зустрічним позовом, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, що додаткова угода про поновлення договору оренди земельної ділянки, з розташованими на ній водними об`єктами від 05.03.2007 (державна реєстрація від 01.08.2007 за №040763600313), від 10.03.2017, є неукладеною. А тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Оскільки правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог, а суд дійшов висновку про необґрунтованість зустрічних позовних вимог, то подані прокурором і позивачем заяви про застосування строку позовної давності не підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 17.05.2023 у справі №920/594/22 слід відмовити, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 17.05.2023 у справі №920/594/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського Сумської області від 17.05.2023 у справі №920/594/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №920/594/22 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту постанови 15.12.2023.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

С.А. Гончаров