Постанова

від 11.12.2023 по справі 913/286/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Харків Справа №913/286/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (вх.№2460Л/1) на рішення Господарського суду Луганської області від 23.10.2023 року у справі №913/286/23,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта», м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс 19», м.Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 313074,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс 19» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень (заява про приєднання до договору від 06.08.2019 року №283679) в сумі 313074,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач на виконання зобов`язань за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень надав відповідачу послуги на загальну суму 313074,00 грн., за які відповідач у встановлений договором строк не розрахувався, у зв`язку з чим утворився борг, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 23.19.2023 року у справі №913/286/23 (повний текст складено 23.10.2023 року, суддя Секірський А.) у позові відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 23.10.2023 року у справі №913/286/23 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт також просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в мотивувальній частині рішення вказано про відсутність доказів по справі, а саме додані односторонні підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не можуть бути оцінені, як допустимі та належні докази виконання сторонами договору експедиторських послуг. Проте, дане твердження спростовується тим, що в договорі не зазначено, що експедитор зобов`язаний надати разом з актами-рахунками фактур експрес-накладні. Навпаки передбачено обов`язок замовника у разi не згоди з обсягом та кількістю наданих послуг надати письмову мотивовану відповідь, інакше послуги вважаються наданими та погодженими. Відповідно до вимог пункту 5.4 договору відповідач мав можливість після отримання актів та рахунків-фактур висловити мотивовану відмову від підписання документів зі своїми зауваженнями та сумнівами у належності, допустимості і достатності надання документів, що підтверджують фактичне надання послуг позивачем та запросити зазначені документи, однак відповідач свідомо не скористався наданими правом захисту своїх прав, порушуючи своїми діями принцип добросовісності сторін у зобов`язанні. Враховуючи викладене, на думку скаржника, рiшення Господарського суду Луганської області від 23.10.2023 року по справі №913/286/23 є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача на рішення Господарського суду Луганської області від 23.10.2023 року у справі №913/286/23. Встановлено строк на протязі якого відповідач має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі; справу призначено до розгляду в судове засідання на 11.12.2023 року і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку. Витребувано з Господарського суду Луганської області матеріали справи №913/286/23.

Вказана ухвала суду була направлена на адресу позивача засобами електронного зв`язку, а саме до електронного кабінету користувача і доставлена йому та представнику 22.11.2023 року. Враховуючи, що офіційна адреса відповідача м.Сєвєродонецьк Луганської області, тобто є тією територією де не здійснює пересилання поштової кореспонденції, а також відсутня реєстрація електронного кабінету користувача, судом вчинено публікацію оголошення та направлено копію ухвали на електронну адресу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, згідно з положеннями ч.2 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом.

Згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення (включаючи ухвали суду господарського суду про відкриття провадження у справі) є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (ст. 2). Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; суд вносить до Реєстру всі судові рішення, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (ст. 3). Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ст. 4).

Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Тобто, ухвала суду від 20.11.2023 року оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 22.11.2023 року і з цього моменту стала загальнодоступною для ознайомлення.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Колегія суддів вважає, що судом було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Нез`явлення в судове засідання представників учасників справи є свідченням їх суб`єктивної поведінки, яка не може бути підґрунтям для затягування розгляду справи - відповідної апеляційної скарги. До того ж суд повідомляв учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про апеляційний перегляд справи за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Згідно ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Так, 06.08.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (експедитор, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс 19» (замовник, відповідач у справі), відповідно до поданої останнім заяви про приєднання до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень від 03.08.2019 року, укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень №283679.

За умовами п. 2.2 договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» експедитор за договором, зобов`язався за плату та за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс 19», замовник за договором, організувати перевезення відправлення та надати комплекс інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення, а замовник зобов`язався їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 2.3 договору експедитор надає замовнику послуги на умовах цього договору та згідно з Умовами надання послуг, затвердженими експедитором.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що за надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua.

Прийняття експедитором відправлення для надання послуг, визначених цим договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг експедитора (п. 2.6 договору).

У відповідності до умов п. 3.1.3 договору унормовано, що експедитор зобов`язується надати замовнику документи для оплати послуг. Податкова накладна надається експедитором замовнику в порядку та в строки, передбачені чинним законодавством України.

Замовник зобов`язується відповідно до вимог експедитора чітко та правильно заповнити експрес-накладну (заповнити всі обов`язкові поля, зазначити достовірну інформацію тощо) на кожне окреме відправлення, засвідчити її підписом та надати заповнену та підписану експрес-накладну експедитору. Відправник несе відповідальність за інформацію, вказану ним в експрес-накладній (п. 3.3.2 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг експедитора.

Експедитор щомісячно складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику одним із способів на власний вибір (п. 5.3 договору):

- шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання замовником (п. 5.3.1 договору);

- шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням електронних цифрових підписів. Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється сторонами з урахуванням порядку та строків, що визначені умовами п. 5.4 договору. Адреса електронної пошти замовника для обміну електронними документами вказується замовником в заяві про приєднання - transservis19@ukr.net (п. 5.3.2 договору).

Замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дня отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг (п. 5.4 договору).

У відповідності до вимог п. 5.8 договору замовник зобов`язується завчасно (не менш як за 5 робочих днів) повідомляти експедитора на адресу електронної пошти zmina@novaposhta.ua, про зміну своєї адреси електронної пошти для обміну електронними документами, зазначеної в заяві про приєднання та/або про зміну програмного забезпечення (системи), що використовується замовником для обміну документами в електронному вигляді.

У пункті 6.2.8 договору сторони визначили, що відповідальність експедитора за збереження відправлення припиняється з моменту його видачі одержувачу та після підписання останнім експрес-накладної.

Пунктом 8.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту прийняття експедитором від замовника заяви про приєднання та діє до дати відмови будь-якої сторони від договору, але не раніше виконання однією із сторін взятих на себе зобов`язань.

Як вказує позивач, надання послуг за договором підтверджується складеними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- № НП-002650391 від 20.08.2019 на суму 73156 грн 00 коп.;

- № НП-002689050 від 31.08.2019 на суму 105533 грн 00 коп.;

- № НП-002747250 від 10.09.2019 на суму 93138 грн 00 коп.;

- № НП-002829399 від 30.09.2019 на суму 5872 грн 00 коп.;

- № НП-002869055 від 10.10.2019 на суму 12735 грн 00 коп.;

- № НП-002896571 від 20.10.2019 на суму 15080 грн 00 коп.;

- № НП-002947523 від 31.10.2019 на суму 2160 грн 00 коп.;

- № НП-002986612 від 10.11.2019 на суму 5400 грн 00 коп., які підписані повноважним представником позивача та засвідчені печаткою.

Вартість послуг з організації перевезення відправлень за серпень-листопад 2019 року складає 313074,00 грн.

Позивачем до матеріалів справи додано сформовані та підписані уповноваженими особами позивача рахунки-фактури, а саме:

- № НП-002650391 від 20.08.2019 на суму 73156 грн 00 коп.;

- № НП-002689050 від 31.08.2019 на суму 105533 грн 00 коп.;

- № НП-002747250 від 10.09.2019 на суму 93138 грн 00 коп.;

- № НП-002829399 від 30.09.2019 на суму 5872 грн 00 коп.;

- № НП-002869055 від 10.10.2019 на суму 12735 грн 00 коп.;

- № НП-002896571 від 20.10.2019 на суму 15080 грн 00 коп.;

- № НП-002947523 від 31.10.2019 на суму 2160 грн 00 коп.;

- № НП-002986612 від 10.11.2019 на суму 5400 грн 00 коп.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на адресу відповідача 20.08.2021 року було надіслано (копія фіскального чеку від 20.08.2021, копія опису вкладення у цінний лист, копія списку «Первинна бухгалт. 20.08.2021») акт звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2019 року - 06.08.2021 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури.

Разом з тим, відповідне поштове відправлення повернуті за зворотньою адресою за закінченням терміну зберігання.

Позивач вважає, що у зв`язку із тим, що від відповідача письмової мотивованої відмови від підписання актів не надходило, тому останній прийняв без зауважень надані позивачем послуги, що є фактом визнання повного, своєчасного та належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором відповідно до пункту п. 5.4 договору.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг виникла заборгованість в сумі 313074,00 грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду у даній справі.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положення статті 525 Цивільного кодексу України визначають, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Так, позивачем до матеріалів справи в якості доказів надання відповідачу послуг з організації перевезення відправлень за серпень-листопад 2019 року за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень від 06.08.2019 року №283679 надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідні акти та рахунки-фактури згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0505012229911 20.08.2021 року були надіслані позивачем на адресу відповідача.

Однак були повернуті за зворотньою адресою за закінченням терміну зберігання.

Як вже зазначалось, за умовами договору акти наданих послуг надсилаються експедитором засобами поштового зв`язку або на електронну пошту.

Позивач користуючись наданим йому правом, обрав спосіб надсилання документів замовнику - засобами поштового зв`язку. Колегією суддів перевірено і встановлено, що позивачем направлено документи на адресу відповідача, яка була вказана у договорі (заяві-приєднанні) та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до ст. 4, частини першої, п. 10 частини другої ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст. 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил.

Фактично, позивачем було вчинено дії передбачені умовами договору по оформленню проведеної ним роботи і доведення цієї інформації відповідачу, після чого у останнього виникає зустрічне зобов`язання - надання заперечень або проведення оплати.

Повернення поштового відправлення позивачу з позначкою за закінченням терміну зберігання, пов`язано, перш за все, з суб`єктивною поведінкою відповідача (організація та вчинення дій на отримання поштової кореспонденції) і неприпустимим є покладення відповідальності за таку поведінку на позивача, який діяв належним чином.

Матеріали справи свідчать, що від відповідача письмової мотивованої відмови від підписання актів не надходило, тому останній прийняв без зауважень надані позивачем послуги, що є фактом визнання повного, своєчасного та належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором відповідно до пункту п. 5.4 договору і у зв`язку з чим виник обов`язок по оплаті згідно пункту 5.1 договору.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції вказав, що за відсутності замовлення, оформленого у відповідності до умов договору та приписів закону (ст.ст. 929, 933 ЦК України), відсутні підстави дійти висновку, що за наданням певної послуги за встановлену плату у встановлений період часу взагалі звертався замовник.

Проте, слід відмітити, що саме акти наданих послуг є належними і допустимими доказами, що підтверджують виконання договору. Будь-які інші документи є додатковими, супроводжуючими доказами по справі, дослідження яких має відбуватись у сукупності у випадку їх наявності. Натомість, акт наданих послуг є визначальним документом.

Щодо посилань суду першої інстанції, що позивач не скористався можливістю направити акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури також на електронну адресу замовника - transservis19@ukr.net, то слід відзначити, що таке направлення є одним із способів, яким виконавець може скористатись однак він не є єдиним та обов`язковим.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду наразі вважає, що позивачем доведено факт невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов`язання за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень №283679 щодо своєчасної оплати у належному розмірі. При цьому обставини того, що договір є недійсним чи нікчемним відсутні. Відповідачем також не надано доказів на спростування позиції позивача. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 313074,00 грн. заборгованості є обґрунтованими, підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів вважає, що твердження позивача щодо суті спору, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та є доведеними, тоді як господарським судом першої інстанції прийнято рішення за невідповідністю висновків, встановленим обставинам справи;

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду від 23.10.2023 року у справі №913/286/23 скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

У зв`язку з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог, необхідно здійснити розподіл судових витрат за подання позовної заяви і апеляційної скарги у відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме відшкодувати їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, п.1, 3 ст. 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» задовольнити.

Рішення Господарського суду Луганської області від 23.10.2023 року у справі №913/286/23 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Сервіс 19» (код ЄДРПОУ 43140860, адреса: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Курчатова, буд.18, кв.23) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (код ЄДРПОУ 31316718, адреса: 03026, м.Київ, Столичне шосе, 103, корп.1, пов.9) 313074,00 грн. заборгованості, 4696,11 грн. судового збору за подання позовної заяви та 7044,16 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.12.2023 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов