Постанова

від 22.12.2023 по справі 904/634/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/634/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта Інвест" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 (суддя Н.Б. Кеся, повне рішення складено 05.06.2023) у справі №904/634/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта Інвест", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ВІРТУС", м. Дніпро

про стягнення 216 858,86 грн

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Віртус" витрати на правову допомогу в розмірі 24750,00 грн., у стягненні витрат на суму 3750 грн відмовлено.

Не погодившись із додатковим рішенням у задоволеній частині вимог, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Аратта Інвест", в якій просить скасувати додаткове рішення в частині стягнення з ТОВ "Аратта Інвест" на користь ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВІРТУС" витрат на правничу допомогу в розмірі 15 750 грн., в частині стягнення витрат на таку допомогу в розмірі 9 000 грн. - додаткове рішення залишити без змін.

При цьому в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги приписи ст.126 ГПК України в частині надання оцінки обґрунтованості витрат на оплату послуг адвоката у порівнянні із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Вважає, що не була неминуче необхідною правнича допомога на суму 10 750 грн., та відповідачем не доведено доцільність складення представником такої купи клопотань, а вказаний факт залишено поза увагою суду першої інстанції. Зокрема, вважає, що не була необхідною:

- підготовка (складення) Додаткових заперечень стосовно позовної заяви, оскільки складання такого процесуального документу не передбачено процесуальним законодавством, отже, наведене не є видом правничої допомоги, а складається на розсуд сторони. До того ж, відповідач має всі свої заперечення проти позову викладати у відзиві. Кількість додаткових заперечень може бути не обмеженою, це не означає, що інша сторона повинна це компенсувати (4 500 грн.);

- підготовка (складення) Пояснень стосовно факту поставки товару. Поставка товару це обставина справи, яка встановлюється під час судового розгляду та підтверджується документами, доданими до позовної заяви (4 250 грн.);

- підготовка (складення) клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Обов`язком кожної сторони є надання оригіналів доказів в судове засідання. Для цього не обов`язково складати клопотання. До того ж, адвокат відповідача приймав участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції і, відповідно, оригінали в судове засідання не надавав (1 000 грн.);

- підготовка (складення) Клопотання про надання для огляду в суді оригіналів документів від 11.05.2023 (1 000 грн.).

Звертає увагу суду, що адвокат відповідача двічі приймав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, та оцінив кожне таке засідання в 2 500 грн. Проте, відповідно до його ж Прайсу участь в одному засіданні коштує 1 500 грн. А враховуючи те, що адвокат не витрачав кошти на проїзд до суду, апелянт вважає, що ця ціна також є необґрунтовано завищеною та не може перевищувати 1 000 грн. за кожне засідання. Отже, сума за судове засідання є необґрунтованою та завищеною в розумінні ст. 126 ГПК України. А тому, необхідними та передбаченими ГПК витратами апелянт вважає складання відзиву (7 000 грн) на позовну заяву та участь у двох судових засіданнях в режимі відеоконференції (2 000 грн). У зв`язку з чим 15 750 грн є не обґрунтованими витратами (24 750 (задоволено судом) 9 000 (обґрунтовані витрати)).

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористався, втім, зазначене не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г. (доповідач), судді Іванов О.Г., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 колегією суддів у вказаному складі відкрито апеляційне провадження, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи; сторонам наданий час для подачі відзиву, заяв, клопотань.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду через подання заяви про відставку, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Орєшкіна Е.В., судді: Березкіна О.В., Чус О.В.

Ухвалою суду від 07.08.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта Інвест" прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді (доповідача) Орєшкіна Е.В., судді: Березкіна О.В., Чус О.В.

Розпорядженням керівника апарату суду від 11.09.2023 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду через подання заяви про відставку, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., які ухвалою суду від 14.09.2023 прийняли справу до свого провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аратта Інвест" (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ВІРТУС" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь сплаченої за неякісний Товар суми в розмірі 150258,86 грн та витрат на зберігання неякісного товару в розмірі 66600,00 грн за період з 05.08.2022 по 31.12.2022, а також сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором №012 відповідального зберігання від 05.08.2022.

11.05.2023 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/634/23 закрито провадження справі №904/634/23 у зв`язку із відмовою Позивача від позову, яку прийнято судом і яка не пов`язується із добровільним задоволенням вимог з боку Відповідача.

15.05.2023 канцелярія суду зареєструвала заяву про розподіл судових витрат по справі, в якій відповідач просить суд стягнути з ТОВ "Аратта Інвест" на користь ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ВІРТУС" витрати на правову допомогу в розмірі 28500,00 грн.

Ухвалою суду від 16.05.2023 призначено судове засідання для розподілу судових витрат на 25.05.2023 о 12:30 год.

17.05.2023 через "Електронний суд" Позивач подав заперечення на клопотання (заяву), в якому зазначає про те, що обґрунтовано підлягають задоволенню витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (2000,00 грн складання відзиву та по 1000,00 грн участь в двох судових засіданнях). Оскільки заявлений Відповідачем до стягнення розмір витрат послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та доцільності складання великої кількості документів, які не пов`язані з розглядом справи у суді.

22.05.2023 представником Відповідача подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 22.05.2023 в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ВІРТУС" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

24.05.2023 на електронну адресу суду від представника Відповідача надійшла заява про розгляд заяви стосовно розподілу судових витрат без участі представника Відповідача.

Як вже зазначалось вище, додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Віртус" витрати на правову допомогу в розмірі 24750,00 грн., у стягненні витрат на суму 3750 грн відмовлено.

Зазначений процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.

Частково задовольняючи заяву відповідача про розподіл судових витрат, господарський суд дійшов висновку, що витрати Відповідача на адвоката підтверджені документально, пов`язані із веденням цієї справи, проте, вартість послуг адвоката, пов`язаних із усною консультацією Клієнта стосовно порядку засвідчення обставин огляду товару (1500грн); підготовка (складення) проєкту Акту огляду товару (металопрокату)(1500грн); підготовка (складення) проєкту довіреності для представника Відповідача з питань огляду товару (металопрокату)(750грн), не є судовими витратами, які є неминучими та необхідними, тому суд виключив їх із суми розподілу судових витрат, задовольнивши заяву частково, із присудженням до стягнення з позивача на користь відповідача тільки 24750,00 грн. із 28500 грн заявлених.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки додаткове рішення суду оскаржується апелянтом тільки у задоволеній частині вимог, суд апеляційної інстанції не перевіряє підстави відмови у стягненні витрат на правничу допомогу в сумі 3750 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів лише частково погоджується із висновками суду першої інстанції щодо стягнення 24750 грн., з наступних мотивів.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складності справи; значення розгляду справи для сторін, часу, необхідного для вчинення тих чи інших дій, розміру судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі №914/1945/19, від 23.11.2021 у справі №873/126/21, від 22.02.2023 у справі №911/5429/14).

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі правові висновки було підтверджено і в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Згідно матеріалів справи, відповідач просив стягнути з позивача: 28500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідачем про стягнення вищенаведених витрат зазначено у відзиві на позовну заяву, зазначений орієнтовний їх розмір 20000 грн.

Отже, останнім дотримано вимог ст.124 ГПК України.

При цьому, за приписами ч.3 ст.124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до матеріалів справи, про понесені судові витрати та їх орієнтовний розмір зазначено у відзиві на позов, зокрема у відзиві наведені витрати у розмірі 9000 грн, та вказано, що в разі понесення додаткових витрат, вони будуть заявлені до стягнення. У судовому засіданні 11.05.2023 представником відповідача зроблена заява про подання додаткових доказів щодо витрат на правничі послуги протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення, як і відповідні докази подані із заявою про розподіл судових витрат 15.05.2023 (направлена засобами поштового зв`язку 12.05.2023), відтак, заявником дотримані строки на подання доказів, визначені ч.8 ст.129 ГПК України.

В підтвердження факту понесених витрат на професійну правничу допомогу Відповідач подав:

- довіреність від 17.02.2023, якою відповідачем уповноважено адвоката Киселицю І.Ю. на представництво інтересів підприємства (а.с.59);

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №4165 від 26.02.2019 (арк.с. 60);

- Договір про надання правової допомоги № 101 від 17.02.2023 (а.с.54-55);

- Додаткову угоду № 1 від 17.02.2023 до Договору про надання правової допомоги №101 від 17.02.2023 (а.с.56);

- акт приймання-передачі наданих послуг від 21.02.2023 на суму 9000,00 грн. (а.с.57);

- детальний опис робіт від 21.02.2023 (а.с.58);

- акт приймання-передачі наданих послуг від 20.04.2023 №2/Д1 на суму 15000,00 грн. (а.с.127);

- детальний опис робіт від 11.05.2023 (а.с.129);

- акт приймання-передачі наданих послуг від 11.05.2023 на суму 4500,00 грн. (а.с.128);

- копії платіжних інструкцій №5021 від 20.02.2023 на суму 6000,00 грн, №4934 від 21.04.2023 на суму 9000,00 грн, №4967 від 12.05.2023 на суму 3000 грн (а.с.130-132).

Так, 17.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ВІРТУС" (далі-Клієнт) та Адвокатським бюро "КИСЕЛИЦІ ІВАНА ЮРІЙОВИЧА" (далі-Бюро) укладено Договір про надання правової допомоги №101 (далі-Договір) (арк.с. 54-55).

Відповідно до умов Договору:

1.1. Відповідно до умов даного Договору Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та Додатковими угодами до нього. Бюро відповідно до узгоджених Сторонами доручень мас право в інтересах Клієнта надавати наступні види правової допомоги, а саме:

- складати та підписувати від імені Клієнта будь-які документи (в тому числі, але не виключно заяви, скарги, пропозиції, заперечення, клопотання, претензії вимоги, позовні заяви, відзиви, відповіді на відзив, апеляційні та/або касаційні скарги, заяви про вжиття заходів забезпечення позову/доказів та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- надавати правову інформацію консультації і роз`яснення з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта;

- представляти та захищати Інтереси Клієнта перед будь-якими фізичними та/або юридичними особами, в будь-яких органах державної влади та місцевого самоврядуванні, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах всіх інстанцій під час здійснення кримінального провадження, цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушенні, в органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, внутрішніх справ, поліції, Служби безпеки України, органах Державної фіскальної служби України, Міністерства юстиції України та всіх інших правоохоронних і контролюючих органах їх територіальних підрозділах з правом вирішувати та погоджувати будь-які питання, що стосуються Клієнта. Бюро може надавати інші вади правової допомоги, які не заборонені діючим законодавством України,

1.2. Безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює керуючий Бюро - адвокат Киселиця Іван Юрійович, діючий на підставі Свідоцтва про право на занятті адвокатською діяльністю від 26.02.2019 серія ДП №4165, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 25.02.2019 №112 (далі - Адвокат). За письмовою згодою Клієнта Бюро може залучати для надання йому правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах.

3.1. Розмір, порядок оплати гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану і межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремими Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною цього Договору. Бюро (Адвокат) залишає за собою право і односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно.

3.2. В погодженні Сторонами розмір гонорару по даному Договору не включені фактичні витрата щодо виконання Бюро зобов`язань за дам Договором.

4.1. Цей договір набирає чинності з моменту погодженні сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту Договору і діє до виконання Стеролами своїх зобов`язань.

4.2. Договір може бути розірваний згідно вимог чинного законодавства України.

Також 17.02.2023 між Клієнтом та Бюро підписана Додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №101 від 17.02.2023 (арк.с. 56), в якій сторони угоди погодили, щоорієнтовна вартість правової допомоги за даною угодою складає 20000,00 грн, яка може бути збільшена або зменшена залежно від обсягу та складності наданих Бюро послуг. Остаточне визначення вартості наданих Клієнту послуг визначається Сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Сторони погодили, що мінімальна вартість послуг по даній Угоді, що надаються Бюро Клієнтускладає:

1. Усна консультація стосовно судового спору - від 1 000,00 грн.

2. Підготовка (складення) відзиву на позовну заяву в інтересах Клієнта - від 7000,00 грн.

3. Підготовка (складення) 1 (одного) клопотання (заяви) в інтересах Клієнта - від 1000,00 грн.

4. Підготовка (складення) заперечень на відповідь стосовно відзиву в інтересах Клієнта - від 3000,00 грн.

5. Підготовка (складення) будь-якого іншого процесуального документу в інтересах Клієнта (пояснення, заперечення тощо) - від 3000,00 грн.

6. Один візит адвоката Бюро до суду (з метою представництва інтересів Клієнта) у випадку, якщо судове засідання по справі відкладено (перенесено) чи не відбулось по незалежним від Бюро причин - від 1000,00 грн.

7. Представництво інтересів Клієнта в 1 (одному) судовому засіданні у випадку, якщо судовий розгляд справи відбувся за участі адвоката Бюро - від 1500,00 грн.

За умовами п.3 додаткової угоди Клієнт зобов`язаний оплатити Бюро авансовий платіж у розмірі 6000 грн. не пізніше 3(трьох) календарних днів з моменту підписання даної угоди.

На підтвердження факту та обсягів наданих послуг, Заявник подав:

Акт приймання-передачі наданих послуг від 21.02.2023 № 1/Д1 (арк.с. 57), відповідно до п. п. 1, 2 якого: В межах виконання умов Додаткової угоди № 1 по Договору про надання правової допомоги від 17.02.2023 № 101 в період з 17.02.2023 по 21.02.2023 Бюро надало, а Клієнт отримав наступні послуги (правову допомогу), а саме:

- усні консультації Клієнта стосовно судового спору по справі №904/634/23 та загального порядку судового розгляду господарської справи;

- підготовка (складення) Відзиву на позовну заяву стягнення заборгованості за договором поставки по справі №904/634/23 до Господарського суду Дніпропетровської області.

2. Вартість наданих послуг (правової допомоги) Бюро, які вказані в даному Акті склала 9 000,00 грн. (дев`ять тисяч грн. 00 коп.) без ПДВ;

Детальний опис робіт (наданих послуг) від 21.02.2023 №1/Д1 (арк.с. 58), де відповідними сторонами було погоджено витрачений час на підготовку відзиву та надання відповідних консультацій;

Детальний опис робіт (наданих послуг) від 11.05.2023 №2/Д1 (арк.с. 129), де відповідними сторонами було погоджено витрачений час при наданні відповідних послуг, а саме:

- усні консультації керівництва Відповідача стосовно порядку засвідчення обставин огляду товару (металопрокату) у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю;

- підготовка (складення) проекту Акту огляду товару (металопрокату);

- підготовка (складення) проекту довіреності для представника Відповідача з питань огляду товару (металопрокату);

- підготовка (складення) Додаткових заперечень стосовно позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки від 31.03.2023 по справі до суду;

- підготовка (складення) Пояснень стосовно факту поставки товару від 19.04.2023 по справі до суду;

- представництво інтересів Відповідача в судовому засіданні 20.04.2023 по справі в суді;

- підготовка (складення) та подача Клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 10.05.2023;

- підготовка (складення) Клопотання про надання для огляду в суді оригіналів документів від 11.05.2023;

- представництво інтересів Відповідача в судовому засіданні 11.05.2023 по справі в суді;

Акти приймання-передачі наданих послуг від 20.04.2023 №2/Д1 та від 11.05.2023 №3/Д1 (арк.с. 127-128);

платіжну інструкцію №5021 від 20.02.2023 на суму 6000,00 грн (арк.с. 130);

платіжну інструкцію №4934 від 21.04.2023 на суму 9000,00 грн (арк.с. 131);

платіжну інструкцію №4967 від 12.05.2023 на суму 3000,00 грн (арк.с. 132).

Так, Відповідач вважає, що з Позивача необхідно стягнути витрати Відповідача на правову допомогу по справі в загальному розмірі 28 500,00 грн, з яких:

- 9 000,00 грн - відповідно до Акту від 21.02.2023 №1/Д1 (арк.с. 57);

- 15000,00 грн - відповідно до Акту від 20.04.2023 №2/Д1 (арк.с. 127);

- 4 500,00 грн - відповідно до Акту від 11.05.2023 №3/Д1 (арк.с. 128).

Згідно матеріалів справи представництво інтересів відповідача у справі № 904/634/23 здійснювалось адвокатом Киселицею Іваном Юрійовичем, який діяв на підставі довіреності від 17.02.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4165 від 26.02.2019.

Процесуальні документи, наявні у справі підтверджують надання правової допомоги відповідачу у цій справі адвокатом Киселицею І.Ю.

Колегія суддів наголошує, що системний аналіз норм статей 632, 903 ЦК України, ст.ст.27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дозволяє зробити наступні висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібні висновки викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 27.08.2020 у справі №873/2/20, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 та від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 27.06.2023 у справі №910/8510/21, від 07.12.2023 у справі №755/1085/20.

Проаналізувавши умови договору про надання правової допомоги від 17.02.2023 та додаткової угоди №1 до неї, колегія суддів констатує, що між відповідачем та його представником не узгоджена ціна договору, оскільки така не визначена ні як фіксований розмір (який не залежить від обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу), ні як погодинна оплата.

Так, додаткова угода № 1 до вказаного договору містить перелік послуг із зазначенням ціни щодо кожної послуги, яка не є фіксованою. Ціна послуги у цьому переліку визначена починаючи від її мінімальної вартості, та не містить обмеження верхньої межі. При цьому, у додатковій угоді наголошено, що її вартість є орієнтовною та складає 20000 грн., яка може бути як збільшена, так і зменшена, залежно від наданих Бюро послуг та визначається остаточно за результатом підписання актів наданих послуг, в той час, як авансова частина вартості послуг по договору становить 6000 грн.

Згідно доданого до відзиву на позов детального опису робіт від 21.02.2023, відповідачем зазначається час на виконання робіт та вартість послуги, внаслідок виконання яких ним надано: усну консультацію клієнту тривалістю 1 годину вартістю 1500 грн та підготовлено відзив на позов тривалістю 5 годин вартістю 7500 грн., всього на суму 9000 грн. Звідси, вартість послуги адвоката визначена як 1500 грн. за годину.

Натомість, на підготовку пояснень стосовно факту поставки товару від 19.04.2023 (вартість складення яких за додатковою угодою №1 від 17.02.2023 становить від 3000 грн), що наведені у детальному описі робіт №2/Д1 від 11.05.2023, адвокатом відповідача витрачено 2 години 45 хвилин та наведена вартість цих робіт в сумі 4250 грн. В той же час, якщо здійснювати розрахунок цих послуг, виходячи із вартості 1500 грн. за годину роботи адвоката, вартість відповідної послуги має становити 4125 грн. Відтак, сума 125 грн заявлена безпідставно, на що не звернув уваги суд першої інстанції.

Невизначення у договорі про надання правничих послуг його ціни надає суду, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використати свої дискреційні повноваження та право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Колегія суддів звертає також увагу, що згідно детальних описів робіт вартість деяких робіт встановлена, як фіксована за мінімально визначеною вартістю послуг у додатковій угоді №1 від 17.02.2023: так, складення клопотань про долучення доказів від 10 та 11 травня 2023 року, вартість яких визначена у додатковій угоді на рівні від 1000 грн за одне, тривали у часі по 45 хвилин на кожне, втім, у детальному описі робіт їх вартість становить по 1000 грн.

До того ж, слушними є доводи позивача, що вартість деяких послуг не відповідає вартості, наведеній у прайсі, визначеному додатковою угодою №1 від 17.02.2023. Зокрема, вартість послуги з представництва клієнта в одному судовому засіданні визначена на рівні від 1500 грн, при цьому, один візит адвоката Бюро до суду (з метою представництва інтересів клієнта) у випадку, якщо судове засідання відкладено (перенесено), не відбулось по незалежним від бюро причин становить від 1000 грн.

Колегія суддів наголошує, що неможливо ототожнювати візит до суду, а саме фізичне прибуття, яке включає витрати часу на дорогу до суду, під час якого неможливо здійснювати іншу роботу, із участю в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке передбачає приєднання за допомогою власних засобів зв`язку з будь-якого місця перебування адвоката (чи-то робочого місця, дому, іншого місця перебування).

Таким чином, не зрозуміле формування остаточної вартості цієї послуги у детальному описі робіт №2/Д1 від 11.05.2023 на рівні 2500 грн за кожне судове засідання, яке відбулось 20.04.2023 та 11.05.2023, оскільки візиту до суду (а саме прибуття до суду) адвоката відповідача не відбулось через проведення наведених судових засідань з ним у режимі відеоконференції, які до того ж тривали у часі 33 та 13 хвилин ((відповідно), згідно протоколів від відповідних дат).

Отже, із нарахованих відповідачем 5000 грн вартості послуг представника за участь у двох судових засіданнях, 2000 грн. нараховані безпідставно чого не врахував суд першої інстанції.

Так, відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у даному випадку, з огляду на закриття провадження у справі пов`язане з відмовою позивача від позову, судові витрати покладаються на позивача.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Оскільки у задоволеній частині вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу:

- витрати на правничу допомогу позивачем документально підтверджені і пов`язані із веденням даної справи,

- процесуальні документи у цій справі підтверджують надання правничої допомоги позивачу адвокатом Киселицею І.Ю.,

- судом здійснена оцінка рівня адвокатських витрат в розрізі їх обґрунтованості та необхідності, як обов`язкового критерію при розподілі судових витрат, а також врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони,

- враховуючи обставини справи, обсяг доказів,

- беручи до уваги, що в договорі про надання правової допомоги, укладеному між відповідачем і його представником, не визначені вартість послуги, що надає суду право використати дискреційні повноваження та, з урахуванням обставин справи і поданих доказів, відмовити у задоволенні заяви, задовольнити її повністю або частково,

- з огляду на безпідставність нарахування частини судових витрат, зокрема 2000 грн. за участь представника у судових засіданнях та 125 грн. за складання пояснень стосовно факту поставки товару,

колегія суддів вважає, що заявлені до стягнення відповідачем витрати на правничу допомогу лише частково відповідають критерію розумності і обґрунтованості таких витрат, відповідно, вимоги заяви слід задовольнити частково та стягнути з позивача на користь відповідача 22 625 грн. витрат на професійну правничу допомогу, відмовивши у 5875 грн. (3750 грн, які не віднесені судом першої інстанції до судових витрат (в частині яких додаткове рішення не оскаржувалось)+ 2000 грн., як надмірно нараховані за участь представника у судовому засіданні+125 грн, як безпідставно нараховані за складання пояснень від 19.04.2023 стосовно факту поставки товару).

З урахуванням наведеного додаткове рішення слід змінити у визначених судом апеляційної інстанції сумах.

Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував положень ст.126 ГПК України та не взяв до уваги, що не була неминуче необхідною правнича допомога на суму 10 750 грн., та відповідачем не доведено доцільність складення представником такої купи клопотань, зокрема, що не була необхідною:

- підготовка (складення) Додаткових заперечень стосовно позовної заяви, оскільки складання такого процесуального документу не передбачено процесуальним законодавством, отже, наведене не є видом правничої допомоги, а складається на розсуд сторони. До того ж, відповідач має всі свої заперечення проти позову викладати у відзиві. Кількість додаткових заперечень може бути не обмеженою, це не означає, що інша сторона повинна це компенсувати (4 500 грн.);

- підготовка (складення) Пояснень стосовно факту поставки товару. Поставка товару це обставина справи, яка встановлюється під час судового розгляду та підтверджується документами, доданими до позовної заяви (4 250 грн.);

- підготовка (складення) клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Обов`язком кожної сторони є надання оригіналів доказів в судове засідання. Для цього не обов`язково складати клопотання. До того ж, адвокат відповідача приймав участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції і, відповідно, оригінали в судове засідання не надавав (1 000 грн.);

- підготовка (складення) Клопотання про надання для огляду в суді оригіналів документів від 11.05.2023 (1 000 грн.),

то суд апеляційної інстанції їх відхиляє, як безпідставні та декларативні, оскільки у кожній справі, з урахуванням її обставин, адвокат з учасником справи, якого представляє, формує власну правову позицію і здійснює весь комплекс заходів (в тому числі зі складання процесуальних й інших документів клопотань, пояснень, тощо) для представництва інтересів клієнта в суді.

Натомість, за нормою ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У даній справі позивачем не доведено, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу не відповідав ціновій категорії за даний вид послуг у цьому регіоні, а посилання позивача щодо надання деяких видів послуг, які на його думку були зайвими, є лише його власними судженнями. При цьому в частині витрат на підготовку (складення) пояснень стосовно факту поставки товару від 19.04.2023 вартістю 4 250 грн., судом апеляційної інстанції перевірені доводи апелянта та визнано, що в цій частині послуг вартість є завищеною на 125грн.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, додаткове рішення господарського суду слід змінити з відповідним визначенням вимог, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що судові витрати за оскарження додаткового рішення суду не сплачуються, то судові витрати, понесені у зв`язку із подачею апеляційної скарги, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта Інвест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі № 904/985/23 задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 у справі № 904/634/23 змінити.

Викласти резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 у справі № 904/634/23 у наступній редакції:

«Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта Інвест" (49000, м. Дніпро, вул. В.Вернадського, 33 б, кв. 1, код ЄДРПОУ 38360681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Віртус" (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 7, кв. 706, код ЄДРПОУ 40413557) витрати на правову допомогу в розмірі 22 625,00 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять п`ять) грн.

В решті вимог заяви на суму 5875,00 грн відмовити.».

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта Інвест" за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.12.2023.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяЮ.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд