Рішення

від 18.12.2023 по справі 902/1184/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"18" грудня 2023 р. Cправа № 902/1184/23

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів(пн), Київська область, 08702, код - 36348550

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНЕР АГРО", вул. Соснова, буд. 17, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223, код - 39963661

про стягнення 3 361 843,92 грн

В С Т А Н О В И В :

12.09.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 11.09.2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНЕР АГРО" про стягнення 3 361 843,92 грн заборгованості за договором поставки № 82/19-В від 04.03.2019 року.

Ухвалою суду від 18.09.2023 року відкрито провадження у справі № 902/1184/23 за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.12.2023 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНЕР АГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" 3 361 843,92 грн - заборгованості за договором поставки № 82/19-В від 04.03.2019 року.

Також, призначено судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 18.12.2023 року о 09:30 год, встановлено сторонам п`ятиденний строк, з дати отримання вступної та резолютивної частини рішення, подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

06.12.2023 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявлено до стягнення саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 51 164,22 грн.

У судове засідання 18.12.2023 року сторони не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлялися належним чином.

З огляду на вищевказане, враховуючи, що у відповідності до п. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, судом вирішено розглянути заяву відповідача про стягнення витрат на правову допомогу за відсутності представників сторін.

Розглянувши питання розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем у позовній заяві заявлено попередній розрахунок суми судових витрат, які останній очікує понести у зв`язку з розглядом справи та які складаються з: 40 342,13 грн судового збору та 201 552,45 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" та адвокатом Боханом С.О. укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 20 від 02 січня 2023 р. з додатком № 16 від 09 серпня 2023 р.

У Додатку до договору про правничу допомогу була наведена калькуляція вартості послуг адвоката (п. 2 Додатку до договору про правничу допомогу) та порядок оплати вартості послуг адвоката: «Оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100 % вартості послуги сплачується Замовником Адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.» (п. 4.1 Додатку до договору про правничу допомогу).

Після прийняття рішення у даній справі, 06 грудня 2023 р. між Позивачем та адвокатом Боханом С.О. було складено та підписано акт № 107 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором про правничу допомогу, який підтверджує факт надання позивачу професійної правничої допомоги на суму 51 164,22 грн.

Адвокатом також надано Детальний опис робіт (наданих послуг).

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

Визначені сторонами послуги пов`язані з предметом судового розгляду та визначення правовою позиції по справі.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Судом досліджено наданий позивачем Акт надання правничої допомоги №107 від 06.12.2023 року та встановлено завищений заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу .

Зокрема, з приводу стягнення гонорару успіху з відповідача суд зазначає, що процесуальне законодавство визначає основні критерії визначення та розподілу судових витрат, до яких слід віднести дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, відповідність складності та значення справи для сторін.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 Постанови ВП ВС від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Аналогічний підхід підтримано Постановою північно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 року у справі №902/1221/22 при оцінці цього ж договору про надання правничої допомоги та визначеного гонорару успіху пропорційно сумі основного боргу.

Так, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року в справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Одночасно така додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як "гонорар успіху", за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінні пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що гонорар успіху, визначений сторонами не був необхідним, у зв`язку з розглядом даної справи в суді.

Все вищевказане призводить до висновку про неможливість покладення на Відповідача (на сторону Договору, де передбачено "гонорар успіху") вищеописаного "гонорару успіху" в розмірі 16 809,22 грн.

При оцінці вартості інших видів правничої допомоги судом зважено на незначну тривалість судового провадження та обсяг вчинення зі сторони адвоката процесуальних дій у даній справі, зокрема відповідачем відзив не надано, предмет спору стосувався стягнення основної заборгованості, яка підтверджена первинними документами.

Ціна позову не може бути єдиним критерієм складності справи, предмет спору з правової точки зору та з огляду на обсяг виконаною правничої роботи є не складним.

Також суд вважає, що окреме зазначена послуг у формі зустрічі з клієнтом, підготовки позову для відповідача, завантаження матеріалів до системи «Електронний суд» охоплюється змістом правничої допомоги з підготовки позовної заяви, вартість якої оцінено у 20 000,00 грн.

Суд також вважає достатньо обґрунтованою вартість правничої допомоги в сумі 3 000,00 грн за участь у судовому засіданні та за підготовку клопотань у справі, включно із заявою про ухвалення додаткового рішення в сумі 3 000,00 грн.

Вартість правничої допомоги у іншій частині є завищеною та неспівмірною із складністю справи.

Оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з обставин даної справи, суд керуючись засадою пропорційності, обґрунтованості, розумності, статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку про обґрунтованість узгодженої вартості правничої допомоги на рівні 26 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 164,22 грн грн (8 355,00 грн зменшений розмір витрат на професійну правничу допомогу + 16 809,22 грн "гонорар успіху") слід залишити за позивачем.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРНЕР АГРО" (вул. Соснова, буд. 17, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223, код - 39963661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів(пн), Київська область, 08702, код - 36348550) 40 342,13 грн - відшкодування судових витрат зі сплати судового збору; 26 000,00 грн - судових витрат на професійну правничу допомогу.

2. Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 164,22 грн - залишити за позивачем.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Копію судового рішення надіслати учасникам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення: позивачу - amara.Bokhan@spectr-agro.com, представнику позивача адвокату Бохану С.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - korneragro@gmail.com.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повне додаткове судове рішення складено 22.12.2023 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Промислова, буд. 20, м. Обухів(пн), Київська область, 08702)

3,4 - відповідачу (вул. Соснова, буд. 17, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223; вул. Соснова, буд. 17, оф. 312, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223)