Рішення

від 12.12.2023 по справі 904/1801/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2023м. ДніпроСправа № 904/1801/23за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз", м. Чернігів

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Секретар судового засідання Дейнека А.В.

Представники:

Від позивача: Полях І.С., довіреність №01Др-91-1023 від 24.10.2023, адвокат

Від відповідача: Гончаренко І.Б., довіреність №1Др-47-0123 від 19.01.2023, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (яка за правовою природою є заявою про зміну предмету позову) та уточнень просить стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" заборгованість у розмірі 19 690 419,84 грн за договором доручення №56А491-3980-22 від 21.01.2022, 3% річних в сумі 223 337,91 грн та 176 734,98 грн інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором доручення №56А491-3980-22 від 21.01.2022.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що дійсно сторонами укладено договір доручення №56А491-3980-22 від 21.01.2022, проте у спірному випадку не підтверджено документально факт видання на ім`я позивача (повіреного) на підставі договору доручення довіреності з зазначенням конкретних юридичних дій, і в договорі не було чітко визначено юридичні дії, які належало вчинити повіреному, не встановлені строки їх вчинення, не встановлені треті особи на користь яких повірений уповноважений вчиняти правочини, відтак на думку відповідача відсутній зв`язок між договором доручення та платежем з переказу грошей, переліченими в звітах повіреного. Відповідач стверджує, що згідно платіжних інструкцій, наданих до позовної заяви, не можливо зробити висновок, що платежі були чинені в інтересах та за рахунок відповідача. Відповідач зазначає, що однією з особливостей договору доручення є те, що повірений зобов`язується вчинити певні юридичні дії саме за рахунок довірителя, а не за власний рахунок і для цього останній має створити певні умови для діяльності повіреного, тобто забезпечити його засобами, необхідними для виконання доручення. Відповідач зауважує, що рахунки, на відшкодування витрат, про які йдеться у позові, позивач не виставляв. Окрім того, обов`язок довірителя відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення, випливає із загального положення про те, що повірений діє за рахунок довірителя, проте їх не можна ототожнювати, оскільки поняття "за рахунок довірителя" є ширшим, ніж поняття "витрати, пов`язані з виконанням доручення". Відповідач стверджує, що власником коштів, від імені якого здійснено відповідні доручення є саме позивач, а не відповідач. За таких обставин, у спорі, що розглядається, вчинення юридичних дій (виконання доручення) відбулось за рахунок повіреного, і договір не покладає обов`язку на довірителя повернути ці кошти.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача, вважає, що до позову додані належні та допустимі докази на підтвердження належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором доручення та наявності заборгованості відповідача перед позивачем. Позивач зазначає, що викладені відповідачем у відзиві на позов доводи не спростовують заявлених позовних вимог, не підтверджують належне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, а зводяться до аналізу правових норм щодо загальних вимог існування та виконання зобов`язання.

Відповідачем подані доповнення до відзиву, у яких зазначає, що на підприємстві було проведено перевірку щодо підтвердження або спростування факту укладання договору доручення з позивачем та було встановлено, що довіреність №007.1Др-12/1-0122 від 23.01.2022 не видавилась, а та що додана до позову відрізняється стильовим оформленням. Також відповідач зауважує, що позивач, відповідач та контрагенти, які зазначені в додатках до договору не погоджували між собою в договорах та додаткових угодах, що оплати за товар та роботи можуть бути проведені третьою особою від імені відповідача. Крім того, відповідач звертає увагу, що переказ коштів контрагентам був чинений позивачем як поручителем, а не як повіреним. Відповідач допускає, що договір доручення №56А491-3980-22 від 21.01.2022 та інші документи (звіти, акти, додатки), які наявні в матеріалах справи та на які посилається позивач були виготовлені після 12.01.2023. З цього приводу відповідач подав клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи відмовлено.

У засіданні були оглянуті оригінали документів, які надані позивачем на клопотання відповідача.

Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, у яких підтримує викладені у відзиві обставини та просить в задоволенні позову відмовити. Також відповідач заперечує проти заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних втрат з підстав того, що позивачем не надано належних доказів підтвердження спірних правовідносин.

Від відповідача надійшли документи на виконання ухвали про витребування доказів.

Позивачем подані пояснення щодо неповного виконання відповідачем ухвали суду про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2023 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 12.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

З метою забезпечення рівності та змагальності сторін, беручи до уваги поведінку позивача, подання ним клопотань про витребування доказів, які неодноразово уточнювалися, клопотань про відкладення розгляду справи для отримання відповідей на адвокатські запити позивача, уточнення позовних вимог; позиції відповідача щодо укладення договору та видання / не видання довіреності №007.1Др-12/1-0122 від 23.01.2022, яка на його думку відрізняється стильовим оформленням, а тому відповідач допускав, що договір доручення №56А491-3980-22 від 21.01.2022 та інші документи (звіти, акти, додатки), які наявні в матеріалах справи та на які посилається позивач були виготовлені пізніше. Таким чином, судом неодноразово відклалися чи оголошувалися перерви у підготовчих засіданнях в межах розумного строку для розгляду усіх клопотань сторін та виконання усіх завдань підготовчого провадження. Також не всі призначені засідання відбулися у зв`язку з оголошенням повітряних тривог.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору доручення, строк дії договору, умови виконання договору доручення, строк та порядок надання послуг за договором, порядок складення звітів щодо виконання своїх зобов`язань за договором, строк та порядок проведення розрахунку за договором, наявність/відсутність підстав для стягнення заборгованості.

Так, судом встановлено, що 21.01.2022 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (довіритель) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" (повірений) укладено договір доручення №56А491-3980-22, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах визначених цим договором, повірений зобов`язується від імені та за рахунок довірителя здійснити юридичні дії, направлені на виконання грошових зобов`язань довірителя у зв`язку з тим, що довіритель не має змоги виконати грошові зобов`язання особисто.

Згідно з п. 1.2 договору деталізований зміст доручення щодо виконання грошових зобов`язань (перелік юридичних дій), порядок виконання та інші вказівки передбачаються сторонами в Додатку №1 до договору, який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що повірений щомісячно, у строк до 10 числа, наступного за звітним, зобов`язаний подати довірителю письмовий звіт про виконання доручення у межах укладеного додатку до договору із додаванням відповідних підтверджуючих документів. Повірений зобов`язаний виконати доручення у строки, передбачені в додатках до договору. Доручення вважається виконаним з моменту підписання сторонами акту наданих послуг (п.5.1, 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору довіритель відшкодовує повіреному фактичні підтверджені виконанням витрати, пов`язані з виконанням доручення згідно рахунків, виставлених повіреним. Довіритель за виконання повіреним доручення, що включає виконання дій, вказаних в п. 1 договору, сплачує повіреному винагороду. Розмір винагороди визначається сторонами в додатках до договору. Довіритель сплачує винагороду повіреному шляхом перерахування коштів на поточний рахунок повіреного (п.6.2, 6.3 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2022 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.1, 10.2 договору).

Сторонами підписані додатки до договору, у яких домовилися про здійснення повіреним виконання грошових зобов`язань довірителя по контрагентам, а саме №1 від 26.09.2022 на суму 3043773,00 грн., №2 від 28.09.2022 на суму 969992,42 грн., №3 від 29.09.2022 на суму 2523136,00 грн., №4 від 06.10.2022 на суму 1299900,00 грн., №5 від 12.10.2022 на суму 954243,00 грн., №6 від 19.10.2022 на суму 991523,13 грн., №7 від 24.10.2022 на суму 3757703,80 грн., №8 від 25.10.2022 на суму 486929,29 грн., №9 від 28.10.2022 на суму 5562602,24 грн., №10 від 10.11.2022 на суму 92982,00 грн. та №11 від 17.11.2022 на суму 10000,00 грн.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором доручення позивачем надані акти приймання передачі робіт (надання послуг) №72010144 від 30.09.2022 на суму 300,00 грн., №72011491 від 31.10.2022 на суму 600,00 грн., №72013055 від 30.11.2022 на суму 200,00 грн., а також звіти повіреного про виконання договору доручення від 30.09.2022 на суму 6534,501,40 грн. (з урахуванням коригування до звіту №1), від 31.10.2022 на суму 13052036,44 грн. (з урахуванням коригування до звіту №2), від 30.11.2022 на суму 102982,00 грн.

Відповідачем було скеровано позивачу заяву про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних вимог №491-Сл-10695-1022 від 21.10.2022 у якій зазначав, що заборгованість Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" перед Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" за договором доручення №56А491-3981-22 від 21.01.2022 відсутня, а заборгованість Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" перед Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" за договором доручення №56А491-3980-22 від 21.01.2022 становить 6537001,43 грн. (а.с.87, т.1).

Позивачем були виставлені на оплату відповідачу рахунки №63005065 від 30.09.2022 на суму 300,00 грн., №63005058 від 30.11.2022 на суму 200,00 грн., №63005062 від 31.10.2022 на суму 600,00 грн.

14.03.2023 позивач звертався до відповідача із вимогою №140007.1-Пя-3238-0323 у якій вимагав у семиденний строк оплатити наявну заборгованість за договором №56А491-3980-22 від 21.01.2022, а саме вартість виконаних повіреним від імені довірителя юридичних дій, направлених на виконання грошових зобов`язань у розмірі 19689519,84 грн. та вартості винагороди у розмірі 900,00 грн.

Відповідно до відстеження із сайту Укрпошти, вимога отримана відповідачем 22.03.2023. Відповідно останній день оплати - 29.03.2023.

Позивач зазначає, що відповідачем не оплачена заборгованість за договором у загальному розмірі 19 690 419,84 грн, що і стало причиною виникнення спору.

Згідно з ч.1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено судом вище, 14.03.2023 позивач звертався до відповідача із вимогою №140007.1-Пя-3238-0323 у якій вимагав у семиденний строк оплатити наявну заборгованість за договором №56А491-3980-22 від 21.01.2022, а саме вартість виконаних повіреним від імені довірителя юридичних дій, направлених на виконання грошових зобов`язань у розмірі 19689519,84 грн. та винагороди у розмірі 900,00 грн.

Відповідно до відстеження із сайту Укрпошти, вимога отримана відповідачем 22.03.2023. Відповідно останнім днем оплати є 29.03.2023.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 19690419,84 грн відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Заперечення відповідача щодо того, що у спірному випадку не підтверджено документально факт видання на ім`я позивача (повіреного) на підставі договору доручення довіреності з зазначенням конкретних юридичних дій, і в договорі не було чітко визначено юридичні дії, які належало вчинити повіреному, не встановлені строки їх вчинення, не встановлені треті особи на користь яких повірений уповноважений вчиняти правочини, а тому відсутній зв`язок між договором доручення та платежем з переказу грошей, переліченими в звітах повіреного не приймаються судом, оскільки у звітах повіреного у призначенні платежів зазначено, що оплата здійснюється "за АТ "Дніпрогаз" д/дор56А491-3980-22 від 21.01.2022", тобто за спірним договором. Також посилання на договір доручення №56А491-3980-22 від 21.01.2022 містяться і у призначеннях платежів у наданих позивачем платіжних інструкціях (а.с.106-250, 1т., а.с.1-13, 2т.). Тому вказаним спростовуються і твердження відповідача, що згідно платіжних інструкцій, наданих до позовної заяви, не можливо зробити висновок, що платежі були чинені в інтересах та за рахунок відповідача.

Стосовно зауважень відповідача що однією з особливостей договору доручення є те, що повірений зобов`язується вчинити певні юридичні дії саме за рахунок довірителя, а не за власний рахунок і для цього останній має створити певні умови для діяльності повіреного, тобто забезпечити його засобами, необхідними для виконання доручення, а також що обов`язок довірителя відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення, випливає із загального положення про те, що повірений діє за рахунок довірителя, проте їх не можна ототожнювати, оскільки поняття "за рахунок довірителя" є ширшим, ніж поняття "витрати, пов`язані з виконанням доручення", а у спорі, що розглядається, вчинення юридичних дій (виконання доручення) відбулось за рахунок повіреного, і договір не покладає обов`язку на довірителя повернути ці кошти суд зазначає, що наявні у справі докази у сукупності, спростовують доводи відповідача. Такими докази зокрема є:

- визнання відповідачем боргу перед позивачем за договором доручення №56А491-3980-22 від 21.01.2022 у розмірі 6537001,43 грн у заяві про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 21.10.2022 №491-Сл-10695-1022 (а.с.87, т.1);

- підписанням відповідачем додатків до договору доручення №56А491-3980-22 від 21.01.2022 у яких містяться посилання (у призначенні платежів) на договір доручення;

- підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з посиланням на договір доручення;

- наявність у справі договорів відповідача з контрагентами, податкових накладних, за якими здійснювалися платежі позивачем в рамках виконання договору доручення, укладеного з відповідачем.

Також суд звертає увагу на наступне. Частиною 1 ст. 528 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Отже відповідач за укладеним з позивачем договором поклав на нього обов`язок виконати свої грошові зобов`язання перед третіми особами. Вказане підтверджується і підписаними сторонами додатками до договору, у яких сторони домовилися про здійснення повіреним виконання грошових зобов`язань довірителя перед визначеними контрагентами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України). Договір є дійсним, у судовому порядку недійсним не визнавався, ознак нікчемності правочину не встановлено, а тому договір підлягає виконанню.

Стосовно припущень відповідача, викладених у доповненнях до відзиву про те, що договір доручення та інші документи (звіти, акти, додатки), які наявні в матеріалах справи та на які посилається позивач були виготовлені після 12.01.2023, суд звертає увагу на те, що відповідно до наявних у справі платіжних інструкцій, платежі з посиланням на спірний договір здійснювалися у 2022 році, а тому припущення відповідача не знайшли свого підтвердження.

Також відповідач усно посилався на те, що спірний договір є удаваним, який насправді приховує інший договір між сторонами, а саме договір безповоротної фінансової допомоги, за яким одна юридична особа (позивач) вирішила фінансові труднощі другої юридичної особи (відповідача) також не відповідають дійсності, так як відповідач протягом розгляду справи не подав до суду доказів недійсності договору доручення №56А491-3980-22 від 21.01.2022. Доказів того, що спірний договір є удаваним та порушення питання про визнання його недійсним в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, надані позивачем докази на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 19689519,84 грн є більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем, тому вимога про стягнення заборгованості у розмірі 19 689 519,84 грн підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 223337,91 грн за період з 30.03.2023 по 14.08.2023 та інфляційні втрати у розмірі 176734,98 грн з квітня по липень 2023 року.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою правильності розрахунків 3% річних та інфляційних втрат помилок не виявлено, а тому вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 223 337,91 грн та інфляційних втрат у розмірі 176 734,98 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 301 357,39 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпро, вул. Кониського Олександра, 5, ідентифікаційний код 20262860) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, ідентифікаційний код 03358104) заборгованість у розмірі 19 690 419,84 грн, 3% річних у розмірі 223 337,91 грн, інфляційні втрати у розмірі 176 734,98 грн та судовий збір у розмірі 301 357,39 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.12.2023

Суддя О.М. Крижний