Рішення

від 19.12.2023 по справі 906/1275/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1275/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Заруцька І.В., виписка з ЄДР;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (м.Рівне)

до Публічного акціонерного товариства "Фірма" "Житомирінвест" (м.Житомир)

про зобов`язання вчинити певні дії

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом у якому просить зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Фірма "Житомирінвест" надати довідку про балансову вартість окремого майна - лінії по виробництву блоків стін підвалів, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Житомир, вул.Фастівська, 11а, станом на останню звітну дату на час видачі довідки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПАТ "Фірма "Житомирінвест", як балансоутримувач державного майна, не скористався своїм правом на викуп об`єкта, та свідомо затягує процес продажу об`єкта на аукціоні, ігнорує звернення органу приватизації та не надає довідку про балансову вартість об`єкта, чим порушує економічні інтереси держави шляхом ненадходження коштів до державного бюджету та унеможливлює використання коштів для цілей та потреб держави у сфері ефективного розпорядження державним майном.

Ухвалою суду від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.10.2023.

Ухвалою суду від 30.10.2023 відкладено підготовче засідання на 21.11.2023.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1275/23 до судового розгляду по суті на 19.12.2023.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях представника; про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Слід зазначити, що ухвали господарського суду від 25.09.2023, від 30.10.2023 та від 21.11.2023, які направлялась господарським судом рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернулись до суду з відмітками відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Судом також враховується, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових актів та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості прибути в судове засідання особисто чи направити свого представника.

За викладеного, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останньої в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на те, що неявка в засідання суду відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, наказом Фонду державного майна України від 27.12.2018 №1637 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році" до переліку окремого майна, що підлягає приватизації, було включено - лінію по виробництву блоків стін підвалів, за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Фастівська, 11а, яка у процесі приватизації не увійшла до статутного капіталу та перебуває на балансі ПАТ "Фірма "Житомирінвест" (відповідач).

Об`єкт приватизації належить державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (правонаступник Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, державна реєстрація проведена 04.06.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1850040718101, номер запису про право власності 31958149 (а.с.7).

23.01.2019 Регіональним відділенням було прийнято наказ № 55 "Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації окремого майна - лінії по виробництву блоків стін підвалів, за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Фастівська, 11а" та запропоновано балансоутримувачу - ПрАТ "Фірма "Житомирінвест" реалізувати своє право на викуп вказаного об`єкта, яке передбачено ст.16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (а.с.8).

Враховуючи лист ПАТ "Фірма "Житомирінвест" від 15.02.2019 щодо погодження придбати майно шляхом викупу, Регіональне відділення наказом від 12.04.2019 № 211 визначило спосіб приватизації об`єкта - викуп балансоутримувачем ПАТ "Фірма "Житомирінвест"(а.с.10).

Відповідно до вимог чинного законодавства, була розпочата процедура підготовки об`єкта до приватизації: проведена інвентаризація об`єкта, здійснено заходи з визначення вартості об`єкта малої приватизації шляхом проведення незалежної оцінки, затверджено висновок про вартість, відповідно до якого ринкова вартість становила 1 615 023,60 грн.

Листом від 25.09.2019 № 03/525 Регіональне відділення запропонувало в 30-денний термін повідомити про намір ПАТ "Фірма "Житомирінвест" укласти договір купівлі-продажу (а.с.11). Проте, у визначений термін відповідь не надійшла.

Листом від 04.03.2020 №11-13-376 Регіональне відділення в черговий раз повідомило, що у разі відмови від викупу, об`єкт буде пропонуватися до продажу на електронному аукціоні через ЕТС "Прозоро.Продажі"( а.с.12).

В подальшому, листом від 14.04.2020 ПАТ "Фірма "Житомирінвест" повідомило, що термін, протягом якого балансоутримувач об`єкта державної власності може скористатися своїм правом на викуп не сплинув, продаж об`єкта на аукціоні є передчасним (а.с.13)..

Враховуючи, що у строк, визначений Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" балансоутримувач (відповідач) не скористався правом на викуп об`єкта, наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році" до переліку окремого майна, що підлягає приватизації, було включено - лінію по виробництву блоків стін підвалів, за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Фастівська, 11а, яка у процесі приватизації не увійшла до статутного капіталу та перебуває на балансі ПАТ "Фірма "Житомирінвест" (а.с.14-15).

Позивач вказує, що для оголошення аукціону з продажу об`єкта малої приватизації - лінії по виробництву блоків стін підвалів, за адресою: Житомирська обл., м.Житомир, вул.Фастівська, 11а необхідна довідка балансоутримувача про балансову вартість майна.

На звернення Регіонального відділення (листи від 22.09.2022 №11-13- 705, від 06.01.2023 №1125, від 20.06.2023 №11-13-797) щодо надання довідки про балансову вартість об`єкта, балансоутримувач відповідну інформацію не надає, ігнорує звернення органу приватизації (а.с.17-19).

На думку позивача, такими діями відповідач порушує державні інтереси, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, як власника майна. Орган приватизації позбавлено можливості реалізації державної політики в сфері приватизації об`єкта та поповнення державного бюджету.

За вказаних обставин позивач звернувся до суду з позовом про зобов`язання ПАТ "Фірма "Житомирінвест"надати довідку про балансову вартість окремого майна - лінії по виробництву блоків стін підвалів, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Житомир, вул.Фастівська, 11а станом на останню звітню дату на час видачі довідки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулюються нормами Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" від 18.01.2018 №2269-VIII.

Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" визначено, що приватизація державного або комунального майна - це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації (частина друга статті 2 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".

Відповідно до пунктів 2, 4, 6 частини першої статті 1 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" аукціон - це спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну. Аукціон в електронній формі (електронний аукціон) - вид аукціону в режимі реального часу в Інтернеті. Аукціон з умовами - спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну і взяв на себе зобов`язання виконати умови продажу об`єкта приватизації.

У статті 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації.

До об`єктів малої приватизації належить окреме майно - рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації.

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства (частина перша статті 7 "Про приватизацію державного і комунального майна").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" перелік об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Фондом державного майна України.

За умовами статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.16 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення про приватизацію) приватизація об`єктів державної або комунальної власності, що не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та які перебувають на обліку господарських товариств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації, та об`єктів державної або комунальної власності, що не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та знаходяться у господарського товариства на праві господарського відання, здійснюється шляхом викупу господарським товариством, на балансі (обліку) якого знаходяться об`єкти державної або комунальної власності.

Якщо господарське товариство не скористалося протягом трьох років з дня прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної або комунальної власності, що перебуває у нього на обліку та/або знаходиться на праві господарського відання, своїм правом на викуп, органи приватизації здійснюють продаж таких об`єктів державної або комунальної власності на аукціоні відповідно до вимог, встановлених цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 №432 затверджено "Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу".

Відповідно до п.24 Порядку стартова ціна об`єкта приватизації - ціна, з якої розпочинаються торги щодо кожного об`єкта приватизації. У інформаційному повідомленні, що публікується органом приватизації у електронній торговій системі, серед іншого, зазначається стартова ціна об`єкта для кожного із способів продажу.

Частиною 4 ст.22 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що стартова ціна об`єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації.

У разі відсутності балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо об`єктом малої приватизації є акції, частки, стартова ціна об`єкта малої приватизації встановлюється на рівні номінальної вартості пакета акцій (часток).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" від 28.07.2022 № 2468-ІХ внесені зміни до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та унормовані питання приватизації під час воєнного стану.

Розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" доповнено положенням п. 7-4, згідно з яким, стартова ціна об`єкта приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об`єкта (активів об`єкта) приватизації. У разі відсутності балансової вартості окремих складових об`єкта (активів об`єкта) приватизації або якщо балансова вартість окремих складових об`єкта (активів об`єкта) приватизації дорівнює нулю, стартова ціна такого об`єкта приватизації встановлюється аукціонною комісією на рівні балансової вартості решти складових об`єкта (активів об`єкта) приватизації. У разі наявності на дату визначення аукціонною комісією стартової ціни об`єкта приватизації дійсного висновку про вартість об`єкта приватизації, визначену відповідно до Методики оцінки майна, що затверджується Кабінетом Міністрів України, стартова ціна такого об`єкта приватизації встановлюється аукціонною комісією на рівні вартості, визначеної таким висновком. У разі відсутності балансової вартості об`єкта (всіх активів об`єкта) приватизації або якщо балансова вартість об`єкта (всіх активів об`єкта) приватизації дорівнює нулю та у разі відсутності дійсного висновку про вартість об`єкта приватизації, визначену відповідно до Методики оцінки майна, що затверджується Кабінетом Міністрів України, стартова ціна такого об`єкта приватизації встановлюється аукціонною комісією в розмірі 1 гривня.

Єдиним доводом, на який посилається позивач є те, що для оголошення аукціону з продажу лінії по виробництву блоків стін підвалів за адресою: Житомирська область, м.Житомир, вул. Фістівська, 11а та визначення стартової ціни об`єкта, необхідна довідка балансоутримувача (ПАТ "Фірма "Житомирінвест") про балансову вартість об`єкта.

Як вбачається з матеріалів справи, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях зверталось до балансоутримувача з листами щодо надання відомостей про балансову вартість об`єкта приватизації - лінії по виробництву блоків стін підвалів за адресою: Житомирська область, м.Житомир, вул.Фістівська, 11а. Однак відповідач довідки про балансову вартість об`єкта приватизації позивачу не надав.

Разом з тим, позивач не обґрунтував законодавчо встановленого обов`язку відповідача надати на вимогу позивача таку довідку.

З огляду на приписи 22 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна, враховуючи, що балансоутримувач не надав відомостей щодо балансової вартості майна, позивач не позбавлений права визначити вартість об`єкта приватизації, у відповідності до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891.

В даному випадку суд вважає помилковими твердження позивача, що у період дії правового режиму воєнного стану стартова ціна об`єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією лише на рівні балансової вартості об`єкта, оскільки Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" не встановлює будь-яких обмежень щодо визначення стартової ціни об`єкта приватизації у інший спосіб, зокрема, передбачено, що у разі відсутності балансової вартості об`єкта та відсутності дійсного висновку про вартість об`єкта приватизації, визначену відповідно до Методики оцінки майна, стартова ціна такого об`єкта приватизації встановлюється аукціонною комісією в розмірі 1 гривня.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що дії відповідача жодним чином не перешкоджають Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях реалізувати державну політику в сфері приватизації об`єкта малої приватизації шляхом проведення аукціону та визначити стартову ціну об`єкта у інший спосіб.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено ст. 16 ЦК України.

Під порушенням розуміється такий стан суб`єктивного права, за яким воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача, неправильно обраний спосіб захисту є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову (вказаної позиції КГС ВС притримується в постанові від 23.08.2023 у справі №910/14585/21).

Підсумовуючи все викладене вище та беручи до уваги обставини даної справи, суд доходить висновку про відсутність порушених прав позивача у зв`язку з ненаданням відповідачем довідки про балансову вартість об`єкта, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

З урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору за подання позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 22.12.23

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу;

2,3- сторонам (рек. з повід)