Рішення

від 05.12.2023 по справі 907/985/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

"05" грудня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/985/22

За позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, м. Київ в особі філії Берегівське лісове господарство, с. Яноші Берегівського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал ТМ, м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 109 154,92 грн, в тому числі 72 886,77 грн заборгованості за поставлену необроблену деревину, 27 696,93 грн інфляційних нарахувань та 8571,22 грн трьох процентів річних,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Іваниш Д.П.

представники:

Позивача не з`явився

Відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Державне підприємство Берегівське лісове господарство, с. Яноші Берегівського району Закарпатської області звернулося до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал ТМ, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 109 154,92 грн, в тому числі 72 886,77 грн заборгованості за поставлену необроблену деревину, 27 696,93 грн інфляційних нарахувань та 8571,22 грн трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2023 відкрито провадження у справі №907/985/22 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.02.2023. Явка уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнана судом на власний розсуд. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів з дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів з дня одержання копії відзиву.

Ухвалами суду від 21.02.2023, 22.03.2023, 26.04.2023 та 01.06.2023 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.06.2023 закрито підготовче провадження у справі №907/985/22 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 14.09.2023. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання визнана судом на власний розсуд.

Ухвалою суду від 14.09.2023 замінено позивача у справі Державне підприємство Берегівське лісове господарство на його правонаступника Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, м. Київ в особі філії Берегівське лісове господарство, с. Яноші Берегівського району Закарпатської області.

Ухвалами суду від 14.09.2023 та 31.10.2023 судові засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Представник позивача на електронну адресу суду надіслала заяву б/н, б/д (вх. №02.3.1-02/8692/23 від 05.12.2023), якою просить розглянути справу за її відсутності; позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату і час розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, на виклик суду впродовж розгляду даної справи жодного разу не з`явився.

Надіслана на його офіційну юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ, поштова кореспонденція (ухвали суду від 19.01.2023, 26.04.2023, 01.06.2023, 27.06.2023 та 31.10.2023) повернута на адресу господарського суду відділенням поштового зв`язку з відмітками за закінченням терміну зберігання, адресат відсутній за вказаною адресою.

У даному контексті суд зазначає, що за змістом ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, одним із судових рішень є ухвала.

Відтак, у розумінні вищевказаних положень процесуального законодавства, ухвали суду є судовим рішенням, а тому, відповідно до пп. 17.1. п. 17 Перехідних положень ГПК України та ч. 10 ст. 242 ГПК України, надсилається у паперовій формі відповідачеві.

Частиною 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19, від 16.07.2020 у справі №904/4673/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).

Водночас направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Разом з тим, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд у даному контексті також враховує практику Європейського суду з прав людини, якою визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 встановлено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі Тойшлер проти Германії від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Згідно із правовим висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.04.2023 у справі №904/272/22, Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема Електронний кабінет ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Ухвалою суду від 31.10.2023 явка учасників справи в судове засідання 05.12.2023 судом була визнана на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 ГПК України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 ГПК України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить суд задоволити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу необробленої деревини №4349/4349/1кв-о/2019 від 14.12.2018 в частині взятих на себе договірних зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар (необроблену деревину), внаслідок чого в останнього виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 72 886,77 грн. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з останнього 27 696,93 грн інфляційних нарахувань та 8571,22 грн трьох процентів річних.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився, хоча розгляд справи судом неодноразово відкладався. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційні юридичну адресу, зазначену у витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

14.12.2018 між Державним підприємством Виноградівське лісове господарство, правонаступниками якого у подальшому стали Державне підприємство Берегівське лісове господарство та Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України, (продавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Термінал ТМ (покупцем, відповідачем у справі) було укладено Договір купівлі продажу необробленої деревини №4349/4349/1кв-о/2019 (далі Договір), пунктом 1.1. якого встановлено, що за результатами проведення основних аукціонних торгів із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2019 року, які відбулися 14.12.2018 р., продавець передає у власність на умовах франко склад продавця необроблену деревину (надалі товар), за номерами лотів (п. 3.1.), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

На підставі пункту 1.3. Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007р. №42 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2007р. за №164/13431) та Регламенту про організацію та проведення торгів з продажу деревини, що діє на ЗУТСБ, продавець продає, а покупець купує товар для власної переробки (п. 1.2. Договору).

Згідно із п. 3.1. Договору, ціна на товар встановлена в гривнях за 1 куб. м на умовах франко-склад продавця згідно Аукціонного свідоцтва про результати проведення основного аукціону від 14.12.2018 р. та становить:

№ лота № пп в лоті Порода Клас якості (A, B, C, D,) або деревина дров`яна для промислового використання Діаметр серединний (см) Довжина (см) склад Кількість (куб. м) Ціна, грн./куб.м. (з ПДВ) Вартість, грн (з ПДВ)336 1ясенС25-292 і більшеверхній5,003000,0015000,00 2ясенС30-342 і більшеверхній5,003432,0017160,00 3ясенС35-392 і більшеверхній5,003900,0019500,00 4ясенС40-492 і більшеверхній5,004140,0020700,00 Разом: 20,00 72360,00

Загальна сума Договору: 72 360 гривень з урахуванням ПДВ (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1., 4.4., 4.6. Договору, поставка товару по даному Договору здійснюється згідно щомісячного подекадного графіку поставок, який є невід`ємною частино даного Договору та підписується самостійно між покупцем та продавцем без обов`язку реєстрації такого на ЗУТСБ, на умовах франко-верхній склад навантаження проводить покупець; франко-нижній/проміжний склад навантаження проводить продавець. У випадку непідписання сторонами щомісячного подекадного графіку поставок, товар поставляється рівними частинами. Комплект товаросупровідних документів: - товаротранспортна накладна постійного лісокористувача; - рахунок-фактyра; - специфікація-накладна (акт приймання-передачі). Поставка товару провадиться у відповідності до кількості, в обсязі та асортименті за кожним окремим лотом, що пропонувався до продажу продавцем на аукціонних торгах з продажу ресурсу необробленої деревини та був придбаний покупцем. Поставка товару не обумовленого даним Договором забороняється.

За змістом п. 5.1., 5.3. Договору, прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами: франко-(нижній/проміжний/верхній/) склад продавця у відповідності з нормами діючих державних стандартів та вимог законодавства України, зокрема Інструкції про порядок приймання лісопродукції по кількості і якості П-6, П-7 ДСТУ 4020-2-2001, 2034-92. Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної постійного лісокористувача та специфікації накладної (форма ЛГ-25) (акту приймання-передачі).

Платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури протягом 3 (трьох) робочих днів з дати пред`явлення рахунку до сплати, а якщо такий не пред`явлений у відповідності до узгодженого сторонами графіку поставок не пізніше дня, що передує даті поставки чергової партії товару (п. 6.1. Договору).

За умовами п. 7.1. Договору, покупець зобов`язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару протягом 3 (трьох) робочих днів з дати пред`явлення рахунку до сплати, а якщо такий не пред`явлений у відповідності до узгодженого сторонами графіку поставок не пізніше дня, що передує даті поставки чергової партії товару. Кінцева оплата за товар повинна відбутись не пізніше як за 10 (десять) календарних днів до завершення календарного кварталу, в якому повинна відбутись поставка товару за даним Договором.

Відповідно до п. 11.1., 11.2. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Даний Договір діє в частині обов`язку поставки товару з 01.01.19 р. по 31.03.19 р., а в частині оплати придбаного товару з дати укладення Договору до повного проведення розрахунків за придбаний товар.

Додатковою угодою №1 від 20.02.2019 сторони дійшли згоди викласти в новій редакції п. 3.1. Договору купівлі продажу необробленої деревини №4349/4349/1кв-о/2019 від 14.12.2018, а саме: 3.1. Ціна на товар встановлена в гривнях за 1 м3 на відповідних франко умовах (верхній склад) продавця і складає:

Назва товаруПородаКлас якостіДіаметр, смДовжина, мОб`єм, кбм.Ціна, грн (з ПДВ)Вартість, грн (з ПДВ)Лісоматеріали кругліДубD30-341 і б.14700,004700,00-//-ДубD35-391 і б.34830,0014 490,00-//-ДубD40-491 і б.54920,0024 600,00-//-ДубD50-591 і б.75015,0035 105,00-//-ДубD60 і б.1 і б.25140,0010 280,00-//-ЯсенС25-291 і б.13000,003000,00-//-ЯсенС30-341 і б.33432,0010 296,00-//-ЯсенС35-391 і б.23900,007800,00-//-ЯсенС40-491 і б.34140,0012 420,00-//-ЯсенС50-591 і б.24344,008688,00-//-ЯсенD30-341 і б.32928,008784,00-//-ЯсенD35-391 і б.33084,009252,00-//-ЯсенD40-491 і б.43240,0012 960,00Всього:39 162 375,00

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем, у свою чергу, отримано товар необроблену деревину загальною вартістю 146 551,21 грн, свідченням чого є наявні в матеріалах справи копії товарно транспортних накладних серії ЗКВ №393228 від 21.02.2019 на суму 86 039,45 грн та №393373 від 22.03.2019 на суму 60 511,76 грн.

Водночас відповідач вартість поставленого йому товару оплатив частково, із огляду на що за ним станом на момент подання до суду даного позову рахується заборгованість перед позивачем на суму 72 886,77 грн. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з останнього 27 696,93 грн інфляційних нарахувань та 8571,22 грн трьох процентів річних.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, станом на момент розгляду наявного спору по суті його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поряд із цим, частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу приписів ч. 1 ст. 628, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу приписів ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином.

Спір у даній справі виник у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань у частині повної та своєчасної оплати заборгованості за поставлений за Договором купівлі продажу необробленої деревини №4349/4349/1кв-о/2019 від 14.12.2018 товар (необроблену деревину), внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 72 886,77 грн.

Водночас у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повної оплати спірної суми заборгованості.

Враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 72 886,77 грн заборгованості за поставлену необроблену деревину є законними, документально доведеними та обґрунтованими, а відтак, підлягають задоволенню.

Із покликанням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України позивач також просить стягнути з відповідача суму 27 696,93 грн інфляційних нарахувань та три проценти річних у розмірі 8571,22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 09.02.2021 у справі №520/17342/18.

Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН перерахунок заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, суд встановив, що обґрунтованим є нарахування інфляційних нарахувань у сумі 27 696,93 грн та трьох процентів річних у розмірі 8546,71 грн. В решті заявлених до стягнення трьох процентів річних належить відмовити.

Враховуючи вищевказані обставини, та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 72 886,77 грн заборгованості за поставлену необроблену деревину, 27 696,93 грн інфляційних нарахувань та 8546,71 грн трьох процентів річних є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позов підлягає задоволенню частково. В решті позовних вимог належить відмовити.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2480,44 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал ТМ, вул. Капушанська, будинок 6, квартира 5, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41263060) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Берегівське лісове господарство, вул. Головна, будинок 50А, с. Яноші, Берегівський район, Закарпатська область, 90233 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44768034) суму 109 130,41 грн (Сто дев`ять тисяч сто тридцять гривень 41 коп), в тому числі 72 886,77 грн (Сімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят шість гривень 77 коп) заборгованості за поставлену необроблену деревину, 27 696,93 грн (Двадцять сім тисяч шістсот дев`яносто шість гривень 93 коп) інфляційних нарахувань та 8546,71 грн (Вісім тисяч п`ятсот сорок шість гривень 71 коп) трьох процентів річних, а також 2480,44 грн (Дві тисячі чотириста вісімдесят гривень 44 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв`язку із перебуванням судді Пригари Л.І. у відпустці з 18.12.2023 по 21.12.2023, повне судове рішення складено та підписано 22.12.2023.

Суддя Пригара Л.І.