Рішення

від 20.12.2023 по справі 910/7792/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2023Справа № 910/7792/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ППС ІННОВЕЙШЕН»

про стягнення 324 980,76 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ППС ІННОВЕЙШЕН» (далі - відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів, що складає 121944, 00 грн. та штрафні санкції в загальному розмірі 203 036,76 грн., з яких 142 064, 76 грн. - пеня та 60 972, 00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2206000048 від 22.06.2022 (далі - договір) в частині своєчасної поставки товару належної якості (комплектності).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2023 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

25.05.2023 у встановлений строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7792/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 16.06.2023 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова 34-А, кв. 78.

Вказана ухвала не була вручена відповідачу, оскільки відправлення з трек-номером №0105493584444 повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2023 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.06.2022 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповід альністю «ППС ІННОВЕЙШЕН» (постачальник, відповідач) було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №2206000048, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався у визначений цим договором строк передати у власність позивача «Причепи, напівпричеми та пересувні контейнери (Причіп-платформа)», зазначені у специфікації, яка наведена в додатку №1 до договору, а позивач прийняти та оплатити поставлений товар.

Пунктом 1.2 договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги зазначаються у специфікації.

Відповідно до пункту 3.1, загальна ціна договору становить 623 280,00 грн, в тому числі ПДВ 103 880,00 грн. Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору (п.3.2).

01.08.2022 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 22.06.2022 №2206000048, відповідно до якої пункт 3.1 договору виклали у новій редакції: ціна договору становить 609720,00 грн., в тому числі ПДВ 101 620,00 грн.

За договірними умовами пункту 5.1, відповідач зобов`язався передати позивачу товар в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації.

Право власності на товар переходить від відповідача до позивача в момент передачі товарів постачальником покупцю за видатковою накладною в місці поставки (пункт 5.6 договору).

Відповідно до умов пункту 6.3.1 договору, відповідач зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені даним договором. Забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам установленим розділом 2 цього договору (п. 6.3.2).

Цей договір згідно пункту 12.1 набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє по 30.11.2022, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Сторони, підписуючи цей договір, підтверджують, що введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», не може бути підставою для відмови сторонами від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Специфікацією (додаток № 1 до договору від 22.06.2022 в редакції додаткової угоди №1 від 01.08.2022) сторони погодили, що строк поставки товару становить 90 календарних днів з дати укладення договору. Найменування товару: причіп-платформа двохосна ЛЕВ-3000-1600 в кількості двох одиниць загальною вартістю 508 100,00 грн. Місце поставки: вул. Львівська,3, с. Угерсько, Стрийського р-ну, Львівської області, 82424.

Тобто, враховуючи, що договір укладено сторонами 22.06.2022, кінцевою датою поставки товару, обумовленого специфікацією, є 20.09.2022.

Відповідно до пункту 5.8 договору датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього договору та одночасна передача постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче документів:

5.8.1 видаткової накладної;

5.8.2 оригіналу рахунки-фактури;

5.8.3 товарно-транспортної накладної;

5.8.4 оригіналу паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) товарів;

5.8.5 документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на товар);

5.8.6 інструкції з експлуатації (або іншого аналогічного документу у разі його складанні виробником товарів).

Приймання товарів згідно пункту 5.13 договору за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів, вказаних у пункті 5.8 цього договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Частиною 1 ст. 687 Цивільного кодексу України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

В матеріалах справи відсутні та суду не надано доказів поставки товару у відповідності до умов договору від 22.06.2022 №2206000048.

Натомість, в матеріалах справи міститься акт №109 первинного огляду від 28.09.2022 в якому відображено, що причіп-платформа двохосна ЛЕВ-3000-1600 в кількості двох одиниць, що поступили згідно видаткової накладної №5 від 21.09.2022 від ТОВ «ППС ІННОВЕЙШЕН» згідно договору №2206000048 від 22.06.2022 при попередньому огляді товару виявлено відсутні документи згідно п.5.8 та п.2 продовження додатку№1 до договору, а саме:

-5.8.4 Оригінал паспорту та/або сертифікату якості та/або іншого аналогічного документу на кожну одиницю (або партію) товарів;

-5.8.5 Документ про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар (у разі відсутності такої інформації в паспорті якості та/або сертифікаті якості на товар);

-5.8.6 Інструкція з експлуатації (або іншого аналогічного документу у разі його складанні виробником товарів);

-Комплект документів підприємства-виробника для реєстрації в сервісному центрі МВС України.

Відповідно до приписів ст. 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Умовами пункту 5.9 договору передбачено, у разі виявлення неналежної якості (комплектності) переданих товарів, покупець має право, незалежно від можливості використання товарів за призначенням, вимагати від постачальника за своїм вибором: пропорційного зменшення вартості товарів; безоплатного усунення недоліків товарів у визначений покупцем строк, але не пізніше тридцяти днів з моменту отримання постачальником повідомлення покупця про виявлені недоліки товарів; відшкодування витрат на усунення недоліків товарів.

Постачальник відповідно до пункту 5.13 договору здійснює передачу товарів покупцю на умовах договору на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з листом про надання відсутніх документів та проханням в найкоротший термін направити представника підприємства для участі в прийманні товару, згідно умов договору.

В якості доказів, що підтверджують надіслання на адресу відповідача листа щодо приймання товару, позивач до позовної заяви долучив опис вкладення в цінний лист від 05.10.2022 та рекомендоване повідомлення №0102122097851.

Окрім того, в матеріалах справи знаходиться акт №109А приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 11.11.2022, в якому значиться про відсутність документів згідно п.5.8 та п.2 продовження додатку№1 до договору.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов`язання у визначений договором №2206000048 від 22.06.2022 спосіб та строк. В матеріалах справи відсутні належні докази поставки товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 216 та частиною другою статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (презумпція вини).

Відповідачем не доведено суду відсутність вини у простроченні виконання зобов`язання з поставки товарів.

Відповідно до пункту 7.3 договору №2206000048 від 22.06.2022 за порушення постачальником умов цього договору щодо якості (комплектності) товарів постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товар.

Оскільки сторонами у договорі передбачено порядок поставки товарів та прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю з одночасною передачею постачальником покупцю в повному обсязі документів, що не було виконано відповідачем, позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ППС ІННОВЕЙШЕН» штрафу у розмірі 20% вартості некомплектних товарів, що складає 121 944, 00 грн. визнається судом обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено вимоги про примусове стягнення з відповідача 142 064, 76 грн. - пені та 60 972, 00 грн. штрафу на підставі п.7.4 договору.

Пунктом 7.4 договору №2206000048 від 22.06.2022 встановлено, що за порушення строків поставки товару або недопоставку товарів, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товару понад тридцять днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі десяти відсотків вартості товарів, поставку яких прострочено.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Як уже зазначалось, суду не доведено належними доказами, що поставку товару здійснено відповідачем у визначені договором строки та прийнято товар позивачем.

Суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічну правову позицію наведено постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, постанові Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17.

Суд дослідивши заявлену до стягнення суму штрафу та пені, дійшов висновку про те, що розміри штрафних санкцій є обґрунтованими та арифметично вірними.

Відповідно, позивач має право на отримання 142 064, 76 грн. пені.

З урахуванням прострочення поставки більш як на 30 днів позивач має право на отримання штрафу у заявленому ним розмірі на підставі п. 7.4 договору.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов`язку зі здійснення поставки товару у визначені договором строки та порядок.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76, 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ППС ІННОВЕЙШЕН» (03022, м. Київ, вул. Ломоносова 34-А, кв. 78, код ЄДРПОУ 44889941) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 121 944 (сто двадцять одна тисяча дев`ятсот сорок чотири) грн. 00 коп. - штрафу у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів, 142 064 (сто сорок дві тисячі шістдесят чотири) грн. 76 коп. пені, 60 972 (шістдесят тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. - штрафу 4 874 (чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 71 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2023.

СуддяНаталія ЯГІЧЕВА