Рішення

від 21.12.2023 по справі 910/15354/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2023Справа № 910/15354/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг Іновацій»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український виробничо-будівельний альянс «Центр»

про стягнення 494359,32 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдинг Іновацій» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український виробничо-будівельний альянс «Центр» про стягнення 494359,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем було порушено укладений між сторонами у спрощений спосіб договір поставки в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 355244,22 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 118735,20 грн та 3% річних у розмірі 20379,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 26.10.2023, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 06.11.2023 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 16.11.2023. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 13.11.2023.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.10.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02140, м. Київ, вул. Вишняківська, буд. 13, офіс 1.

Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 27.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600054742905.

Проте Товариство з обмеженою відповідальністю «Український виробничо-будівельний альянс «Центр» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Холдинг Іновацій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український виробничо-будівельний альянс «Центр» укладено Договір поставки у спрощений спосіб, шляхом виставлення відповідачем рахунків на оплату, складання та підписання сторонами видаткових накладних.

Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач на виконання взятих на себе зобов`язань поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 834620,44 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактури №СФ-00555 від 26.01.2021 на суму 37615,80 грн; №СФ-01193 від 16.02.2021 на суму 125340,48 грн; №СФ-01324 від 19.02.2021 на суму 63670,56 грн; №СФ-01325 від 19.02.2021 на суму 59890,68 грн; №СФ-01564 від 01.03.2021 на суму 87964,80 грн; №СФ-10154 від 03.11.2021 на суму 54267,58 грн; №СФ-11673 від 09.12.2021 на суму 48592,80 грн; №СФ-000385 від 18.01.2022 на суму 30602,40 грн; №СФ-000398 від 18.01.2022 на суму 72594 грн; №СФ-000977 від 03.02.2022 на суму 80990,40 грн; №СФ-001055 від 07.02.2022 на суму 41280,30 грн; №СФ-001328 від 14.02.2022 на суму 109489,20 грн; №СФ-001424 від 16.02.2022 на суму 22321,44 грн та видатковими накладними №РН-00495 від 27.01.2021 на суму 6652,14 грн; №РН-00527 від 28.01.2021 на суму 15337,14 грн; №РН-04577 від 18.06.2021 на суму 15626,52 грн; №РН-01061 від 19.02.2021 на суму 62141,40 грн; №РН-02454 від 16.04.2021 на суму 50329,08 грн; №РН-04578 від 18.06.2021 на суму 12870,00 грн; №РН-01098 від 19.02.2021 на суму 63670,56 грн; №РН-04576 від 18.06.2021 на суму 59890,68 грн; №РН-04338 від 11.06.2021 на суму 87964,80 грн; №РН-08709 від 04.11.2021 на суму 54267,58 грн; №РН-09970 від 09.12.2021 на суму 48592,80 грн; №РН-00315 від 19.01.2022 на суму 30602,40 грн; №РН-01120 від 16.02.2022 на суму 72594 грн; №РН-00850 від 07.02.2022 на суму 80990,40 грн; №РН-00907 від 08.02.2022 на суму 41280,30 грн; №РН-01153 від 17.02.2022 на суму 109489,20 грн; №РН-01152 від 17.02.2022 на суму 22321,44 грн.

Вказані видаткові накладні підписано представника позивача та відповідача у сервісі «Вчасно», що підтверджується відповідними відмітками на вказаних накладних.

Вищезазначеними рахунками-фактури, зокрема, передбачено строк для здійснення оплати відповідачем.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за вищевказаними документами є таким, що настав.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань поставлений позивачем товар оплатив лише частково, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку з АТ «Укрсиббанк» та оборотно-сальдовою відомістю, внаслідок чого за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 355244,22 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 01.09.2023 звертався до відповідача з вимогою про оплату заборгованості від 28.08.2023.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки, наявність заборгованості підтверджено наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів її оплати, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 355244,22 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 118735,20 грн та 3% річних у розмірі 20379,90 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 29925 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч. 3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано ордер серії АА №1243168 від 27.09.2023, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000375 від 17.12.2018, копію Договору про надання правової допомоги від 28.08.2023, копію Додаткової угоди №1 від 28.08.2023 до Договору , копію рахунку на оплату №28-08-01/23 від 28.08.2023 на суму 3675 грн, копію Акту наданої правової допомоги №1 від 19.09.2023, копію рахунку на оплату №25/09-01/23 від 25.09.2023 на суму 26250 грн, копію Акту наданої правової допомоги №4 від 05.10.2023 та копію фільтрованої виписки за період з 01.07.2023 по 30.09.2023 з АТ КБ «ПриватБанк».

Пунктом 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 29925 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український виробничо-будівельний альянс «Центр» (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, буд. 13, офіс 1; ідентифікаційний код 34280208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдинг Іновацій» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1Е; ідентифікаційний код 41319909) заборгованість у розмірі 355244 (триста п`ятдесят п`ять тисяч двісті сорок чотири) грн 22 коп., інфляційні втрати у розмірі 118735 (сто вісімнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять) грн 20 коп., 3% річних у розмірі 20379 (двадцять тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 90 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 7415 (сім тисяч чотириста п`ятнадцять) грн 39 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29925 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 21.12.2023.

Суддя Я.В. Маринченко