ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
21.12.2023Справа № 910/15623/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
За позовомПриватного акціонерного товариства «Агроком»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом - ГЕРМЕС»
простягнення 868115,33 грн
Без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Агроком» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом - ГЕРМЕС» про стягнення 868115,33 грн
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу №94/20-КП від 24.11.2020. Позивачем згідно виставленого відповідачем рахунку №922 від 24.11.2020 було здійснено оплату товару на суму 378000 грн відповідно до платіжного доручення №559 від 25.11.2020 та на суму 216000 грн відповідно до платіжного доручення №978 від 15.03.2021. Позивачем було отримано від відповідача товар на загальну суму 396000 грн. Так, позивач зазначає, що сума неотоварених грошових коштів становить 198000 грн. Крім того, позивач зазначає, що ним було помилково перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 503088 грн відповідно до платіжної інструкції №1036 від 24.03.2021, яку в подальшому було частково повернуто відповідачем у розмірі 100000 грн. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 601088 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 220582,39 грн та 3% річних у розмірі 46444,94 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 30.10.2023, для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 09.11.2023 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 20.11.2023. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 14.11.2023.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.10.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04060, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 27/22, офіс 15.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення ТОВ «Торгівельний дом - ГЕРМЕС» у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду 20.10.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
ТОВ «Торгівельний дом - ГЕРМЕС» в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направила.
Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом ГЕРМЕС» (далі Продавець) та Приватним акціонерним товариством «Агроком» (далі Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №94/20-КП (далі Договір) відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити за нього грошові кошти в сумі, порядку, строки та на умовах визначених цим Договором та Специфікації до цього Договору (п.1.1. Договору).
Відповідно до ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Положеннями статі 663 Цивільного кодексу України передбачено, що Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Судом встановлено, що позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 1097088 грн, що вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних інструкцій №559 від 25.11.2020 на суму 378000 грн; №978 від 15.03.2021 на суму 216000 грн; №1036 від 24.03.2021 на суму 503088 грн.
Відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар на суму 396000 грн, що підтверджується підписаною представниками позивача та відповідача видатковою накладною №344 від 16.04.2021 та товарно-транспортною накладною №Р344 від 16.04.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією №04/05-1 від 04.05.2021 та листами №2/03 від 25.03.2021, №2/03 від 20.12.2021 у яких просив відповідача повернути перераховані кошти у загальному розмірі 701088 грн.
Відповідачем 21.12.2021 було повернуто позивачу грошові кошти у розмірі 100000 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №2709 від 21.12.2021.
Відповідно до ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст. 1212 ЦК України).
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Крім того, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави.
Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.
Згідно з п.9.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.
Таким чином, судом встановлено, що строк виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором щодо поставки товару є таким, що настав, проте, відповідачем в порушення умов чинного законодавства України та умов Договору не було поставлено товар в повному обсязі до закінчення дії спірного Договору.
Так, судом встановлено факт безпідставного збереження відповідачем грошових коштів у розмірі 601088 грн.
За таких обставин, враховуючи неповідомлення відповідачем позивача про готовність товару до передачі (відвантаження), непоставку товару, відсутність належного повідомлення позивача про неспроможність виконати зобов`язання за Договором, а також враховуючи неповернення відповідачем суми неотоварених грошових коштів, наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 601088 грн.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 220582,39 грн та 3% річних у розмірі 46444,94 грн, суд зазначає наступне.
Асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість Товару визначається в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору. (п.1.3. Договору)
Ціна на Товар визначається у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Ціна за цим Договором встановлюється Сторонами в гривнях. (п.2.2. Договору)
Відповідно до п.3.1. Договору поставка Товару здійснюється за рахунок Покупця шляхом самовивозу Товару зі складу Продавця. Сторонами можуть бути погоджені й інші умови поставки. Базис поставки Товару EXW склад Продавця, за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, с. Гостролуччя, вул. Центральна, 34-А (згідно Інкотермс у редакції 2010 року), якщо інші умови поставки не передбачені у Специфікації.
Згідно з п.4.1. Договору Покупець зобов`язаний оплатити Товар за ціною, встановленою в п.2.2. цього Договору.
Умови, грошовий еквівалент, порядок та терміни (строки) оплати відповідного Товару зазначаються у Специфікаціях до цього Договору. (п.4.3. Договору)
Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано ані Специфікації до Договору, ані спірного рахунку №922 від 24.11.2020, ані інших належних та допустимих документів, з яких було б за можливо встановити порядок, умови, строки оплати та поставки товару, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості перевірити правильність таких нарахувань.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дом - ГЕРМЕС» (04060, м. Київ, вул. Ольжича, буд. 27/22, офіс 15; ідентифікаційний код 39422783) на користь Приватного акціонерного товариства «Агроком» (61026, м. Харків, вул. Тваринників, буд. 2; ідентифікаційний код 31682435) заборгованість у розмірі 601088 (шістсот одна тисяча вісімдесят вісім) грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 9016 (дев`ять тисяч шістнадцять) грн 32 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 21.12.2023
СуддяЯ.В. Маринченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2023 |
Оприлюднено | 25.12.2023 |
Номер документу | 115853658 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Маринченко Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні