Рішення

від 13.12.2023 по справі 334/8826/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 13.12.2023

Справа № 334/8826/23

Провадження № 2/334/3319/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Філіпової І. М.,

за участю секретаря Шайхайдарова Д. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача ОСОБА_3 , Рогінського М. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно технічний центр промислової безпеки» про стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И В :

02.10.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ТОВ «Експертно технічний центр промислової безпеки» та просить поновити строк звернення до суду, стягнути з відповідача середню заробітну плату за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 22400,07 грн, а також судові витрати понесені позивачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 03.08.2020 року її було прийнято на посаду менеджеру з персоналу у ТОВ «Експертно технічний центр промислової безпеки». Наказом №01-8/7/К від 22.02.2022 року була звільнена за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2023 року з ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку з 22.02.2022 року по дату ухвалення судового рішення в сумі 71272,95 грн з утриманням з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

19.05.2023 року згідно відомості нарахування коштів №63 (остаточний розрахунок при звільненні) на картковий рахунок ОСОБА_1 перераховано кошти у розмірі 57374,73 грн.

Оскільки з дати винесення рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя до дати фактичної сплати, тобто з 01.02.2023 року по 19.05.2023 року минуло 77 днів, то позивач має право стягнути середній заробіток за час затримки заробітної плати.

За останні два місяці перед звільненням становить 12800,00 грн.: на кількість відпрацьованих днів 44 = 290,91 грн. середньоденна заробітна плата. Кількість робочих днів за період затримки до дня фактичної виплати 77 днів. Сума за період затримки становить 290,91 грн. х 77 = 22400,07 грн.

Щодо строку звернення до суду позивач просить не вдаватися до надмірного формалізму та забезпечити справедливий захист прав позивача. Також просить врахувати. що позивач юридично не обізнана, у справі №334/1276/22 правовою допомогою не користувалася, про тримісячний строк звернення до суду не знала. На вказані обставини також вплину воєнний стан, постійні обстріли м. Запоріжжя та постійне напруження позивача.

27.11.2023 року позивачем було подано уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача середню заробітну плату за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.02.2023 року по 24.11.2023 року у розмірі 59345,64 грн. В обґрунтування заяви вказує, що позивач помилково вважав, що отриманий платіж 19.05.2023 року згідно відомостей про нарахування коштів №63 із зазначенням платежу « остаточний розрахунок» при звільненні» у розмірі 57374, 73 грн є заробітною платою, проте ухвалою Ленінського районного суду від 15.09.2022 року було встановлено, що вказаний платіж є виплатою середнього заробітку за рішенням суду від 01.02.2023 року.

13.12.2023 року відповідачем було подано відзив на уточнену позовну заяву. Відповідач звертає увагу, що рішенням суду №334/1276/22 від 01.02.2022 року на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки. Щодо позовних вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати їй було відмовлено. Таким чином, ОСОБА_1 вже використала своє право на одержання середнього заробітку на підставі ст. 235 КЗпП, а тепер просить стягнути середній заробіток на підставі ст. 117 КЗпП. Одночасне застосування при одному звільненні відповідальності за ст. 177 КЗпП та ст. 235 КЗпП є надмірним тягарем для роботодавця і неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату. Також, відповідач звертає увагу, що відсутність зобов`язань про виплату ОСОБА_1 заробітної плати встановлено рішенням суду від 01.02.2023 року та відповідно не потребує доказування відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України. Крім того, позивач звернулася до суду з пропуском строку звернення, передбаченого ч. 1 ст. 233 КЗпП. Відповідач вказує, що юридична необізнаність позивача щодо строків звернення не є поважною причиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду також не може вважатися поважною причиною.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали. Представник позивача зазначила, що відповідач не здійснив остаточний розрахунок при звільненні позивача, тому просить стягнути середній заробіток за вказаний період.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували у повному обсязі. Представник відповідача пояснив, що 03.04.2023 року позивачу було повернуто трудову книжку, 19.05.2023 року виплачено суму середнього заробітку згідно рішення суду від 01.02.2023 року. Жодних інших зобов`язань перед позивачем відповідач немає.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя №334/1276/22 від 01.02.2023 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошових коштів за невидачу трудової книжки та зміну підстави звільнення задовольннено частково, стягнуто з ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку з 22.02.2022 року по дату ухвалення судового рішення в сумі 71272,95 з утриманням з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів. В решті позовних вимог відмовлено.

Згідно копії вказаного рішення суду ОСОБА_1 було заявлено наступні позовні вимоги: визнати незаконним та скасувати Наказ (розпорядження) ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» від 11.01.2022 «Про оголошення дисциплінарного стягнення у вигляді догани» за скоєння крадіжки документів із особової справи ОСОБА_1 ; визнати незаконнимта скасувати Наказ (розпорядження) ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» № 01-8/7К від 22.02.2022 про припинення трудового договору (контракту) із ОСОБА_1 ; визнати недійсним запис в трудовій книжці ОСОБА_1 про звільнення з посади менеджера з персоналу ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» 22.02.2022 згідно з ч. 4 ст. 40 КЗпПУ та в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Держреєстру; зобов`язати ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» видати Наказ (розпорядження) про новий день звільнення ОСОБА_1 з посади менеджера з персоналу ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» відповідно до частини 3 ст. 38 КЗпП України через невиконання роботодавцем норм чинного законодавства України про працю яким є день видачі трудової книжки; зобов`язати ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» внести до трудової книжки ОСОБА_1 та в електронну форму в реєстрі застрахованих осіб Держреєстру запис про звільнення з посади менеджера з персоналу згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпПУ на підставі відповідного наказу виданого у день видачі трудової книжки; стягнути з ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 31296,34 грн, допомогу по тимчасової непрацездатності в розмірі 676,53 грн, грошові кошти відпускних за 14 днів основної щорічної відпустки з 16.04.2021 до 29.04.2021 в розмірі 3640 грн, компенсацію за 5 невикористаних днів основної щорічної відпустки в розмірі 1165,95 грн, вихідну допомогу в розмірі 19200 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки за період з 24.01.2022до дня ухваленнясудового рішення.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 11.04.2023 року рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2023 року залишено без змін.

Згідно копії довідки ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» від 16.10.2023 року відповідно до даних бухгалтерського обліку відсутня заборгованість з заробітної плати (усі складові) перед ОСОБА_1 станом на 16.10.2023 року.

Відповідно до копії платіжної інструкції №299 від 19.05.2023 року, копії відомості нарахування коштів №63 на карткові рахунки співробітників, 19.05.2023 року ОСОБА_1 відповідачем було перераховані кошти у розмірі 57374,70 грн, у призначенні платежу вказано «остаточний розрахунок при звільненні за лютий 2022 ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки».

Відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про суми,нараховані тавиплачені працівниковіпри звільненні,із зазначеннямокремо кожноговиду виплати(основната додатковазаробітна плата,заохочувальні такомпенсаційні виплати,інші виплати,на якіпрацівник маєправо згідноз умовамитрудового договоруі відповіднодо законодавства,у томучислі призвільненні)роботодавець повиненписьмово повідомитипрацівника вдень їхвиплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Відповідно до постанови ВП ВС №910/4518/16 від 30.01.2019 року стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій). З норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінністатті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 рішенням суду від 01.02.2023 року, яке набуло законної сили, було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення невиплаченої заробітної плати, допомоги по тимчасової непрацездатності, відпускних за 14 днів основної щорічної відпустки з 16.04.2021 до 29.04.2021, компенсації за 5 невикористаних днів основної щорічної відпустки.

Відповідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя, також не входить до сум, які повинні бути виплачені працівникові в день звільнення та не входить до структури заробітної плати.

У судовому засіданні позивач та її представник не могли пояснити, які саме суми коштів та за який період, які належить виплати позивачу при звільненні, відповідачем не було виплачено.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем було виконано вимоги ст. 116 КЗпП та виплачено ОСОБА_1 усі суми, що належать їй від підприємства, установи, організації, провадиться на момент звільнення.

Крім того, відповідно до копії ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2023 року виконавчий лист, виданий 08 травня 2023 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя у справі №334/1276/22 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь період затримки розрахунку в сумі 71 272,95 грн. з утриманням цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів таким, що не підлягає виконанню. Вказаною ухвалою суду встановлено повне виконання рішення суду від 01.02.2023 року.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати належних звільненому працівникові сум, відповідно до ст. 117 КЗпП.

Оскільки відсутні підстави для стягнення середнього заробітку відповідно до ст. 117 КЗпП, суд вважає недоцільним досліджувати питання щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку звернення позивача до суду.

Керуючись ст. 115, 116, 117 КЗпП, ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно технічний центр промислової безпеки» про стягнення середнього заробітку відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Проголошення повного тексту рішення 22.12.2023 року о 14 год. 00 хв.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно технічний центр промислової безпеки», код ЄДРПОУ 41973071, місцезнаходження юридичної особи: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 109 кв. 75.

Суддя: Філіпова І. М.