Рішення

від 22.12.2023 по справі 910/16309/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2023Справа № 910/16309/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Х ВІЖЕН"

про стягнення заборгованості в розмірі 303 372,24 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Х ВІЖЕН» про стягнення заборгованості в розмірі 303 372,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України № 1764/А від 01.07.2021 та Договором про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 1764 від 01.01.2022, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16309/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.10.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 25.10.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2021 року між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «X Віжен» (далі - орендар, відповідач) укладено Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України № 1764/А (далі - Договір оренди), за умовами якого орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно загальною площею 50 кв.м., а саме зовнішню стіну корпусу № 4, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11, вартість якого станом на 31.03.2021 становить 4 939 754,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.

Акт приймання-передача підписується між орендарем і орендодавцем одночасно з підписання цього Договору.

Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складається за примірною формою, що затверджена НАН України.

Згідно з п. 3.1 Договору місячна орендна плата становить 70 500,00 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрати на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат орендодавця за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Орендодавцем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному п. 6.5 цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 (1) Договору оренди якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плази за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Оренда плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

За умовами п. 3.3 Договору оренди орендар сплачує орендну плату орендодавцю щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди.

Пунктом 3.4 Договору оренди узгоджено, що орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця. Орендодавець надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди орендодавець передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3.8 Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Цей Договір укладено на строк 5 років з дати набрання чинності цим Договором. Перебіг строку Договору починається з дня набрання чинності цим Договором. Цей Договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства Договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим Договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього Договору (п. 12.1 Договору оренди).

01 вересня 2021 року за Актом приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу НАН України, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно загальною площею 50 кв.м., а саме зовнішню стіну корпусу № 4, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11 .

01 січня 2022 року між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «X Віжен» (далі - орендар) укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 1764 (далі - Договір про надання послуг), за умовами якого балансоутримувач забезпечує енергозабезпечення інженерне, технічне та господарське обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі інженерного корпусу № 4, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. К,Малевича, (далі - будівля), а орендар відшкодовує перелічені витрати балансоутримувачу.

Орендар користується частиною зовнішньої стіни (далі - майно), для розміщення рекламного екрану площею 50 кв.м. вартість якого визначена висновком про вартість майна від 31.01.2021 і становить 4 939 754,00 грн. без ПДВ (п. 1.2 Договору про надання послуг).

Пунктом 2.2.3 Договору про надання послуг визначено, що орендар зобов`язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати рахунки та своєчасно, до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за інженерно-технічне та господарське обслуговування, а також за спожиту електроенергію.

Строк дії цього Договору не може бути більшим, ніж строк дії Договору оренди, а саме до 30.06.2026.

Сторони визначились і дійшли згоди, що цей Договір укладено строком на 5 років, тобто з 01.07.2021 по 30.06.2026 включно, але до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором (п. 5.1 та п. 5.2 Договору про надання послуг).

Додатком № 1 до Договору про надання послуг сторонами узгоджено, що електрозабезпечення відшкодовується відповідно до показників лічильника за тарифом 4,8234 грн. за кВтг.

Додатком № 2 до Договору про надання послуг сторонами узгоджено Протокол погодження договірної ціни, відповідно до якого сторонами досягнуто згоди про розмін договірної щомісячної ціни на надання послуг з інженерного (обслуговування електромереж тощо) і господарського (утримання прибудинкової території) обслуговування у сумі 778,98 грн., в т.ч. ПДВ - 129,83 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за Договорами, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати орендної плати за період з березня 2023 року по серпень 2023 року включно в розмірі 300 845,84 грн. за Договором оренди та заборгованості з відшкодування інженерного і господарського забезпечення приміщень, а також відшкодування комунальних послуг за Договором про надання послуг у розмірі 2 5256,4 грн. за червень-серпень 2023 року.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" оренда це речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.1 Договору місячна орендна плата становить 70 500,00 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрати на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат орендодавця за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Орендодавцем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному п. 6.5 цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 (1) Договору оренди якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плази за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Оренда плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

За умовами п. 3.3 Договору оренди орендар сплачує орендну плату орендодавцю щомісяця: до 15 числа поточного місяця оренди.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за Договором оренди, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість 300 845,84 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати орендної плати за березень-серпень 2023 року включно в розмірі 300 845,84 грн., в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, сплату орендної плати в розмірі 300 845,84 грн. не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 300 845,84 грн.

Також, 01 січня 2022 року між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «X Віжен» укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 1764, за умовами якого балансоутримувач забезпечує енергозабезпечення інженерне, технічне та господарське обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі інженерного корпусу № 4, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. К,Малевича, (далі - будівля), а орендар відшкодовує перелічені витрати балансоутримувачу.

Орендар користується частиною зовнішньої стіни (далі - майно), для розміщення рекламного екрану площею 50 кв.м. вартість якого визначена висновком про вартість майна від 31.01.2021 і становить 4 939 754,00 грн. без ПДВ (п. 1.2 Договору про надання послуг).

Пунктом 2.2.3 Договору про надання послуг визначено, що орендар зобов`язується не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати рахунки та своєчасно, до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за інженерно-технічне та господарське обслуговування, а також за спожиту електроенергію.

Додатком № 1 до Договору про надання послуг сторонами узгоджено, що електрозабезпечення відшкодовується відповідно до показників лічильника за тарифом 4,8234 грн. за кВтг.

Додатком № 2 до Договору про надання послуг сторонами узгоджено Протокол погодження договірної ціни, відповідно до якого сторонами досягнуто згоди про розмір договірної щомісячної ціни на надання послуг з інженерного (обслуговування електромереж тощо) і господарського (утримання прибудинкової території) обслуговування у сумі 778,98 грн., в т.ч. ПДВ - 129,83 грн.

Разом з тим, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідачем порушено зобов`язання з відшкодування вартості інженерного та господарського забезпечення приміщень у розмірі 1 684,70 грн. за період з червня по серпень 2023 року включно та з відшкодування комунальних послуг у розмірі 841,70 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, невиконане зобов`язання з відшкодовування позивачу витрат за послуги, що споживаються відповідачем, а також послуг з управління за Договором про надання послуг підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаних сум заборгованості відповідачем не надано, в зв`язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості з відшкодування вартості інженерного та господарського забезпечення приміщень у розмірі 1 684,70 грн. за період з червня по серпень 2023 року включно та з відшкодування комунальних послуг у розмірі 841,70 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов`язань за Договорами в частині оплати орендної плати, відшкодування комунальних послуг та оплати послуг з інженерного та господарського забезпечення приміщень.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Х ВІЖЕН» (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська 13/1, оф. 512; ідентифікаційний код: 42938263) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 11; ідентифікаційний код: 05416923) заборгованість у розмірі 303 372 (триста три тисячі триста сімдесят дві) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4550 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. 59 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 22.12.2023

Суддя О.А. Грєхова