Ухвала

від 22.12.2023 по справі 910/17911/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.12.2023Справа № 910/17911/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Монтаж про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Монтаж

до Товариства з обмеженою відповідальністю Степморкар

про стягнення 126418,62 грн.

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпро Монтаж звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Степморкар про стягнення за договором поставки від 11.10.2023 № 327 попередньої оплати в розмірі 110000 грн., 30 % річних у сумі 2621,91 грн., неустойки в сумі 2796,71 грн. та штрафу в розмірі 11000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

05.12.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

21.12.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову. На обґрунтування даної заяви позивач зазначив, що відповідач після отримання суми попередньої оплати поставку товару 18.10.2023 так і не здійснив, грошові кошти на направлені позивачем вимоги не повернув. У той же час, у відповідача відсутнє нерухоме майно, земельні ділянки, будівлі, рухоме майно, транспортні засоби, за рахунок чого можливо було би фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. До того ж, відповідач має заборгованість перед іншими контрагентами, що вбачається з інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень та із сайту «Судова влада».

Таким чином, позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що розміщені (знаходяться) на будь-яких поточних (банківських) рахунках, що знаходяться у банківських та/або не банківських фінансових установах, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали про забезпечення позову, в межах заявлених позовних вимог у розмірі 126418,62 грн.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас, позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову, та які би свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Жодні докази, які можуть підтвердити припущення позивача щодо можливого зменшення чи зникнення майна відповідача під час розгляду справи, позивачем до суду не подані. Так, наведені позивачем обставини щодо відсутності зареєстрованого за відповідачем на праві власності нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення в разі невиконання рішення суду про задоволення позову, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на не поставку товару після отримання попередньої оплати та потенційну неможливість повернення відповідачем грошових коштів у розмірі суми заборгованості, не може свідчити про утруднення та/або неможливість виконання рішення у справі в разі задоволення позову.

При цьому, наявність судових проваджень щодо стягнення з відповідача заборгованості за іншими зобов`язаннями перед іншими суб`єктами господарювання не є тією обставиною, з якою законодавство пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Поряд із цим, звернувшись з проханням накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми стягнення в розмірі 126418,62 грн. у всіх банківських та/або не банківських фінансових установах, позивачем не надано інформації про наявність у відповідача банківських рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті.

Разом із цим, частинами 1, 2 статті 144 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

У постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18 зазначено, що відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Суд зауважує, що одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статтею 14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заявлених заходів забезпечення позову в даній справі.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро Монтаж про забезпечення позову у справі № 910/17911/23 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 22.12.2023 року.

Суддя К.В. Полякова