Рішення

від 22.12.2023 по справі 910/14954/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2023Справа № 910/14954/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хімтайм"доТовариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого підприємства "Септо Плюс"простягнення 252811,46 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімтайм" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого підприємства "Септо Плюс" 252811,46 грн, з яких 174555,69 грн основного боргу, 39550,97 грн пені, 31816,25 грн інфляційних витрат, 6888,55 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №20072301 від 23.07.2020 в частині оплати поставленого позивачем товару у встановлений цим правочином строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 судом відкрито провадження у справі №910/14954/23; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на дату відкриття провадження у справі) у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімтайм" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково виробничим підприємством "Септо Плюс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №20072301 (договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю хімічну сировину (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених даним договором, товар постачається продавцем покупцю у кількості та асортименті, вказаних у рахунках-фактурах виставлених продавцем (п.п.1.1, 2.2 договору).

Відповідно до п.3.4 договору товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за кількістю і якістю, згідно з підписаними сторонами видатковими накладними. У випадку виявлення невідповідності якості товару умовам договору після його прийняття, покупець направляє продавцю претензію впродовж п`яти робочих днів. Продавець зобов`язаний відповісти на претензію протягом місяця з моменту отримання претензії.

У п.п.4.1, 4.2, 4.3, 4.5 договору зазначено, що вартість товару сплачується на підставі виставлених продавцем рахунків-фактур. Загальна вартість цього договору становить сумарну вартість переданого продавцем товару, за виставленими покупцю, під час строку дії цього договору, рахунками-фактурами. Сторонами погоджено, що товар оплачується покупцем на умовах: 100% передплати, якщо інше не узгоджено додатково. Датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент підписання представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

За несвоєчасну оплату товару покупець, на вимогу продавця, сплачує неустойку у вигляді пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати товару (п.6.2 договору).

Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами або в день, зазначений на початку, і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію договору, то договір зберігає сину на наступний рік на тих самих умовах (п.9.3 договору).

На виконання умов договору постачальником було поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 195279,92 грн, що підтверджується видатковими накладними №40 від 27.01.2022 на суму 47611,33 грн, №134 від 23.02.2022 на суму 48297,24 грн, №211 від 29.06.2022 на суму 37345,20 грн, №46 від 31.01.2023 на суму 62026,15 грн, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом.

Згідно виписки банку з рахунку позивача, відповідачем було лише частково сплачено за отриманий за видатковою накладною №40 від 27.01.2022 товар, а саме: 29.08.2023 10000,00 грн, 18.08.2023 10000,00 грн, 18.07.2023 724,23 грн, а всього на суму 20724,23 грн, у зв`язку з чим 01.06.2023 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №06012023 про оплату заборгованості.

У відповіді на вказану претензію №5 від 19.06.2023 відповідач просив позивача розглянути питання реструктуризації заборгованості на період 12 місяців.

Листом у відповідь від 22.06.2023 №06262023 позивач не погодив запропонований відповідачем графік погашення заборгованості.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору оплатив поставлений позивачем товар частково, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 174555,69 грн.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч.1. 2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

На підтвердження факту поставки товару позивачем долучено до матеріалів справи видаткові накладні на загальну суму 195279,92 грн.

Обставини щодо належного виконання позивачем зобов`язань з поставки товару на суму 195279,92 грн не були спростовані чи заперечені, доказів не прийняття товару відповідачем чи висування останнім претензій щодо поставленого позивачем товару суду також не надані.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно умов п.4.3 договору сторонами погоджено, що товар оплачується покупцем на умовах: 100% передплати, якщо інше не узгоджено додатково.

З урахуванням положень ст.530 Цивільного кодексу України та договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті вартості поставленого позивачем товару.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання по оплаті зазначеного товару належним чином та у строк, встановлений укладеним між сторонами договором не виконав, частково сплативши позивачу 20724,23 грн, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість загальну суму 174555,69 грн, а отже позовні вимоги позивача про стягнення зазначеної суми заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 31816,25 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 6888,55 грн, нарахованих за загальний період прострочення виконання грошового зобов`язання з 27.01.2022 по 20.09.2023 за кожною видатковою накладною окремо.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок перевірений судом та є вірним, отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 31816,25 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 6888,55 грн, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 27.01.2022 по 20.09.2023.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, суд зауважує наступне.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору визначено, що за несвоєчасну оплату товару покупець, на вимогу продавця, сплачує неустойку у вигляді пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати товару.

Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку зі сплати платежів за договором не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

За висновками суду, долучений позивачем до позовної заяви розрахунок пені є вірним, а отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 39550,97 грн за загальний період прострочення з 27.01.2022 по 30.07.2023, яка нарахована з урахуванням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір у зв`язку із задоволенням позову покладається на відповідача відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого підприємства "Септо Плюс" (01042, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 36 Б, офіс 39, ідентифікаційний код 42848112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтайм" (02092, місто Київ, вулиця Олекси Довбуша, будинок 37, ідентифікаційний код 42817587) 174555 (сто сімдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 69 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 6888 (шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 55 коп., 39550 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн 97 коп. пені, 31816 (тридцять одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 25 коп. інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 3792 (три тисячі сімсот дев`яносто дві) грн 17 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова