Рішення

від 07.12.2023 по справі 910/2286/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2023Справа № 910/2286/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап Трейдинг»,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреско Імпорт»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідуей"

про припинення дій, які порушують право

Представники:

від позивача: Кім Г.В. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-1: Грунський В.О.;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія Лакме Косметікс СЛ (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" (далі-відповідач), в якому просить суд:

- визнати використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" торговельної марки LAKME, що належить Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) протиправним та таким, що порушує право інтелектуальної власності Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) на знаки для товарів і послуг: Торговельну марку LAKME свідоцтво №009848061 - LAKME, строк дії до 29.03.2031, торговельну марку LAKME свідоцтво № 673676, строк дії до 21.03.2027.

- припинити дії, що порушують інтелектуальні права Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" здійснювати реалізацію (продаж) на території України в будь-який спосіб споживачам, зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу будь-якої продукції, в тому числі, але не обмежуючись асортименту засобів по догляду за волоссям, з нанесеними на їх етикетку знаками для товарів та послуг: торговельної марки LAKME свідоцтво №009848061, строк дії до 29.03.2031, торговельної марки LAKME свідоцтво № 673676, строк дії до 21.03.2027.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником торговельної марки LAKME за свідоцтвами №009848061 та № 673676, під вказаною торговельною маркою позивач здійснює виробництво продукції для догляду за волоссям широкого асортименту. Як зазначає позивач, єдиним дистриб`ютором вказаної продукції Lakme Cosmetics на території України є ТОВ "Мідуей", яке у жовтні 2022 повідомило позивача про те, що відповідач здійснює продаж товарів під торговельною маркою Lakme Cosmetics на території України через власний сайт - http://makeup.com.ua.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2022 позовну заяву Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) - залишено без руху. Встановлено Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.03.2022 до суду надійшла заява Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.04.2023. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідуей".

03.04.2023 до суду надійшла заява позивача про проведення засідання в режимі відеоконференції.

Підготовче засідання призначене на 06.04.2023 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 призначено підготовче судове засідання на 04.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 відмовлено Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі №910/2286/23.

26.04.2023 до суду надійшла заява позивача про проведення засідання в режимі відеоконференції.

28.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначає, що відповідач не виробляє косметичну продукцію, вебсайт makeup.com.ua працює за принципом маркетплейсу, тобто є сайтом, який одночасно розміщує велику кількість оголошень від різних суб`єктів господарювання щодо продажу ними товарів. Також, відповідач вказує, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним. Крім того, відповідач зазначає, що з моменту введення позивачем товару під ТМ та початку реалізації вказаного товару на території України через дистриб`юторів або дилерів, позивач вичерпав свої права на знак та має право на його захист лише у випадку порушення його прав у вигляді реалізації підробленого товару з написом, ідентичною ТМ або близької до неї. На думку відповідача, придбання оригінального товару та подальша його реалізація на території України не є порушенням прав позивача на ТМ.

У судовому засіданні 04.05.2023 суд на місці ухвалив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву до 25.05.2023.

19.05.2023 до суду надійшла заява позивача про проведення засідання в режимі відеоконференції.

23.05.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що у своєму відзиві відповідач вказує, що здійснює продаж оригінальних товарів, вироблених та введених в цивільний обіг правовласником (виробником) з посиланням на договір від 17.03.2020, укладений з ТОВ «Фреско Імпорт» та гарантійний лист від 18.04.2023, проте позивач не надавав згоди ані відповідачу, ані ТОВ «Фреско Імпорт» на реалізацію товару під належною позивачу торговою маркою.

Також, 23.05.2023 позивач подав до суду клопотання про залучення співвідповідача та зміну предмету позову, в якому просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреско Імпорт». Позовні вимоги Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) просить вважати викладеними у наступній редакції:

- визнати використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" торговельної марки LAKME, що належить Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) протиправним та таким, що порушує право інтелектуальної власності Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) на знаки для товарів і послуг: Торговельну марку LAKME свідоцтво №009848061 - LAKME, строк дії до 29.03.2031, торговельну марку LAKME свідоцтво № 673676, строк дії до 21.03.2027.

- припинити дії, що порушують інтелектуальні права Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" здійснювати реалізацію (продаж) на території України в будь-який спосіб споживачам, зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу будь-якої продукції, в тому числі, але не обмежуючись асортименту засобів по догляду за волоссям, з нанесеними на їх етикетку знаками для товарів та послуг: торговельної марки LAKME свідоцтво №009848061, строк дії до 29.03.2031, торговельної марки LAKME свідоцтво № 673676, строк дії до 21.03.2027;

- визнати використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фреско Імпорт» торговельної марки LAKME, що належить Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) протиправним та таким, що порушує право інтелектуальної власності Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) на знаки для товарів і послуг: Торговельну марку LAKME свідоцтво №009848061 - LAKME, строк дії до 29.03.2031, торговельну марку LAKME свідоцтво № 673676, строк дії до 21.03.2027.

- припинити дії, що порушують інтелектуальні права Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Фреско Імпорт», здійснювати реалізацію (продаж) на території України в будь-який спосіб споживачам, зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу будь-якої продукції, в тому числі, але не обмежуючись асортименту засобів по догляду за волоссям, з нанесеними на їх етикетку знаками для товарів та послуг: торговельної марки LAKME свідоцтво №009848061, строк дії до 29.03.2031, торговельної марки LAKME свідоцтво № 673676, строк дії до 21.03.2027.

У судовому засіданні 25.05.2023 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 29.06.2023.

12.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зокрема зазначає, що відсутня законодавчо закріплена заборона закупівлі товару в іноземних постачальників оригінальних товарів чи обмеження ними подальшого перепродажу, тому, на думку відповідача ТОВ «Фреско Імпорт» не зобов`язане купляти продукцію ТМ LAKME виключно у позивача. Також, відповідач зазначає, що контракт між виробником та дистриб`ютором не обмежує останнього в подальшому перепродажі товарів третім особам.

Крім того, 12.06.2023 відповідач подав до суду заперечення на клопотання позивача про залучення співвідповідача та зміну предмету позову, в якому зазначає, що клопотання позивача направлене на одночасну зміну предмета та підстав позову.

29.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, в якому у зв`язку із зміною представника відповідача, необхідністю новому представнику ознайомитися з матеріалами справи, просить суд відкласти підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 клопотання Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) про залучення співвідповідача та зміну предмету позову - задоволено. Залучено до участі у справі № 910/2286/23 співвідповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреско Імпорт» - відповідач -2. Зокрема, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреско Імпорт» надати суду в строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Підготовче засідання відкладено на 10.08.2023.

Також, у судовому засіданні 29.06.2023, розглянувши клопотання позивача в частині зміни предмету позову, враховуючи що суд не перейшов до розгляду справи по суті, суд визнає подане клопотання таким, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим прийняв його до розгляду (мотиви викладені в ухвалі суду від 29.06.2023).

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нового предмета позову.

01.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреско Імпорт» надійшло клопотання про розгляд справи спочатку, в якому відповідач-2 у зв`язку із залученням його співвідповідачем у даній справі просить суд розпочати розгляд справи спочатку.

03.08.2023 до суду надійшла заява позивача про проведення засідання в режимі відеоконференції.

10.08.2023 до суду надійшли пояснення відповідача-1 щодо клопотання відповідача-2 про розгляд справи спочатку, в яких відповідач-1 просить суд задовольнити клопотання відповідача-2 про розгляд даної справи спочатку.

10.08.2023 до суду надійшло клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи (надіслане на електронну пошту суду, без ецп).

Дослідивши клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Згідно із ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

За змістом п.12 ст.1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Отже, з урахуванням вище наведеного, документи, які надсилаються електронною поштою мають бути скріплені електронним цифровим підписом.

Оскільки, клопотання б/н від 09.08.2023 подане відповідачем через електронну пошту та не скріплене електронним цифровим підписом, зазначене клопотання не вважається таким, що підписано відповідачем-2 (його представником), у зв`язку із чим, не приймається судом до розгляду.

У судовому засіданні 10.08.2023 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача-2 про розгляд справи спочатку.

Тож, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України розгляд даної справи починається спочатку.

Також, у судовому засіданні 10.08.2023 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 07.09.2023.

29.08.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та, зокрема зазначив про відсутність порушених прав інтелектуальної власності позивача на ТМ; позивачем не доведено, що відповідачем-1 реалізується контрафактна продукція.

У судовому засіданні 07.09.2023 оголошено перерву до 05.10.2023.

03.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреско Імпорт" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву та поновити строк на подання відзиву; відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.10.2023 до суду надійшла відповідь позивача на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреско Імпорт".

Також, 05.10.2023 до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів, в якому позивач просить суд :

- зобов?язати відповідача-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреско Імпорт"), надати належним чином засвідчені копії первинних документів, що підтверджують придбання (видаткові накладні, акти приймання-передачі, податкові накладні, тощо) та митне оформлення імпорту (ввезення) товарів в тому числі за кодами товару згідко з УКТЗЕД 3305 10 00 00; 3305 20 00 00; 3305 30 00 00; 3305 90 00 00: 3303 00 10 00, 3303 00 90 00, в період з 07.10.2019 року по цей день, на підставі Контракту № 3 від 07 жовтня 2019 року у Компанії «БЕСТ ФУДС ЕНД ДРІНКС С.Л.» (BEST FOODS DRINKS S L.), що зареєстрована та діє згідно із законодавством Королівства Іспанії;

- витребувати у Державної митної служби України відомості про те, чи здійснювалось ТОВ "Фреско Імпорт" митне оформлення імпорту (ввезення) товарів, та якщо здійснювалось - яких саме - на підставі Контракту № 3 від 07 жовтня 2019 року, укладеного між Компанією «БЕСТ ФУДС ЕНД ДРІНКС С.Л.» (BEST FOODS DRINKS. S.L.), що зареєстрована та діє згідно із законодавством Королівства Іспанії, в період з 07 жовтня 2019 року?.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреско Імпорт" про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву - відмовлено.

У судовому засіданні 05.10.2023, розглянувши подане позивачем клопотання про витребування доказів, суд відмовив у його задоволенні (мотиви викладені в ухвалі суду від 02.11.2023).

Також, у судовому засіданні 05.10.2023 оголошено перерву до 19.10.2023.

У судовому засіданні 19.10.2023 оголошено перерву до 02.11.2023.

27.10.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-1 подав заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що відповідачем-1 на сайті http://makeup.com.ua реалізується неоригінальна - контрафактна продукція із нанесенням на неї ТМ позивача.

30.10.2023 та 01.11.2023 до суду надійшли заперечення відповідача-2 на відповідь на відзив, в яких він, зокрема зазначає, що позивачем не доведено, що продукція маркована ТМ позивача є контрафактною, факт зміни або погіршення стану товару, маркованого ТМ позивача після введення в цивільний оборот.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/2286/23 призначено на 16.11.2023.

16.11.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-1 подав заяву про розподіл судових витрат, відповідно до якої відповідач-1 просить суд у випадку відмови у задоволенні позовних вимог Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL), стягнути з позивача на користь відповідача-1 понесені останнім судові витрати, а саме: 791 706, 00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

У судовому засіданні 16.11.2023 оголошено перерву до 30.11.2023.

29.11.2023 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" (промова у судових дебатах).

30.11.2023 до суду надійшло клопотання позивача, в якому останній просить суд зменшити розмір судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" до 00, 00 грн. та залишити такі витрати за відповідачем-1.

У судовому засіданні 30.11.2023 оголошено перерву до 07.12.2023.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився.

Суд відзначає, що третя особа повідомлялася ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте письмові пояснення по справі не подано, у судове засідання представника не направлено, заяв/клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подано.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Так, з метою повідомлення третьої особи про розгляд справи судом та про її право подати письмові пояснення на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у даній справі були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження третьої особи, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49040, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, проте, до суду повернулися конверти з ухвалами суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

Суд також зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що третя особа мала право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги, що представник третьої особи був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.12.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, іспанська бізнес корпорація Lakme Cosmetics SL є єдиним власником міжнародної торговельної марки LAKME відповідно до реєстрів Всесвітньої організації інтелектуальної власності та Європейської організації інтелектуальної власності, під якими корпорацією Lakme Cosmetics SL здійснюється виробництво та продаж, серед іншого, асортименту засобів по догляду за волоссям. Виробник є також єдиним та законним власником та/або авторизованим користувачем певного переліку доменних імен з використанням назви «LAKME».

Згідно з реєстром Всесвітньої організації інтелектуальної власності, за позивачем відповідно до Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніцца Класифікація) та переліку класифікованих відповідно до них товарів і послуг, зареєстровано торговельну марку LAKME:

1) за наступними класами послуг (номер в реєстрі 009848061 - LAKMЙ, строк дії до 29.03.2031):

- Клас 35: Рекламні послуги; Стимулювання збуту для інших (комерційні послуги); Керування бізнесом; закупівлі, для інших, комерційне посередництво, імпорт-експорт і роздрібні послуги та оптова торгівля в магазинах і через Інтернет парфумерії та косметики, Лосьйони для волосся. Фармацевтичні препарати для волосся; Презентація товару будь-якими засобами зв?язку для роздрібної торгівлі; Організація торговельних ярмарків і виставок у комерційних або в рекламних цілях;

- Клас 39: Розповсюдження (доставка) товарів; Розповсюдження парфумерії та косметики; Транспортні послуги; Упаковка, зберігання та складування товарів;

- Клас 44: Салони краси; перукарні; Послуги штучної засмаги, послуги солярію та SPA; Послуги стилістів: Догляд за руками та послуги по догляду за ногами; Масажування; Послуги сауни: Догляд за гігієною та красою людини.

2) за наступними класами товарів (номер в реєстрі 673676 - LAKMЙ, строк дії до 21.03.2027):

- Клас 03 Окислювальні фарби, напівстійкі фарби для волосся, прямі фарби, порошкові освітлювачі, пероксиди, перманентні фарби, волосся, випрямлячі та нейтралізатори, лаки, пінки, помади для волосся, гелі, віск, засоби для завивки волосся, шампуні, кондиціонери, косметичні маски, лосьйони та екстракти для волосся.

Позивач вказує, що під вказаною торговельною маркою Компанія Lakme Cosmetics SL здійснює виробництво продукції по догляду за волоссям широкого асортименту. Для організації здійснення своєї господарської діяльності за межами країни місцезнаходження виробника - на територіях інших країн - Компанія Lakme Cosmetics SL укладає контракт з дистриб?ютором, якому надаються виключні повноваження щодо продажу товару на території відповідної країни, а також використання торговельної марки.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідуей" (дистриб`ютор) та Компанією Lakme Cosmetics SL (компанія) укладено дистриб?юторську угоду, відповідно до якої компанія у якості виробника, зобов?язується й обіцяє продати Дистриб?ютору «продукти по догляду за волоссям», вироблені Компанією і позначені торговою маркою LAKME (і іншими марками), для того, щоб Дистриб?ютор перепродавав ці Продукти тільки й ексклюзивно на території України.

Ексклюзивність повинна завжди розумітися в такий спосіб: (1) на відповідних територіях, компанія може продавати «продукти по догляду за волоссям» Lakme Cosmetics тільки дистриб' ютору, і (2) дистриб' ютор може тільки перепродавати продукти, прямо або непрямо, на цих територіях і може придбати їх тільки від Компанії. Дистриб`ютор погоджується з тим, що він не буде реекспортувати куплені продукти за межі територій.

Крім того, відповідно до преамбули вказаної дистриб?юторської угоди:

Компанія заявляє, що вона є єдиним законним власником міжнародної торгової марки LAKME і торгових марок TEKNIA, K-THERAPY, K-STYLE, LAKMЙ INSPIRED HAIR CARE i LAKME COLLAGE, відповідно до ОМРІ (Всесвітньої організації інтелектуальної власності) і ОНІМ (Бюро по гармонізації на внутрішньому ринку); під якими вона виробляє і продає, серед іншого, ряд "Продуктів для догляду за волоссям". Така продукція, вироблена Компанією, іменується в цій Угоді "Продукція".

Компанія також є унікальним законним власником і/або вповноваженим користувачем доменних імен, вказаних у Додатку № 1.

В свою чергу, комерційна корпорація "ТОВ Мідуей" у якості Дистриб?ютора заявляє, що в неї є власна збутова мережа, за допомогою якої вона може адекватно розповсюджувати Продукцію.

Відповідно до п. 10 статті четвертої Дистриб?юторської угоди, дистриб?ютор зобов?язаний інформувати Компанію про всі нечесні торгові практики, які мають місце на Територіях і про всі випадки порушення прав на торгову марку Компанії LAKME (та інші марки) або торгової марки «LAKME COSMETICS».

Строк дії вказаного Контракту було пролонговано в порядку статті 3 Контракту - до 01 червня 2024 року без укладання додаткових угод сторонами.

Разом з тим, як вказує позивач, у жовтні 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідуей" на адресу позивача надійшов лист № 02/10 від 04.10.2022, в якому третя особа повідомляє позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейкап Трейдинг» здійснює продаж товарів під торговельною маркою LAKME COSMETICS на території України через власний сайт - https://makeup.com.ua та просила позивача надати інформацію, чи здійснювався продаж компанією Lakme Cosmetics SL власної продукції Товариству з обмеженою відповідальністю «Мейкап Трейдинг», а також чи надавався вказаному підприємству дозвіл на використання торговельної марки. ТОВ "Мідуей" також вказує, що як ексклюзивний дистриб?ютор, не здійснювало продаж продукції Товариству з обмеженою відповідальністю «Мейкап Трейдинг».

Позивачем було надано відповідь на вищезазначений лист третьої особи, в якій підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідуей" є єдиним дистриб?ютором продукції LAKME COSMETICS на території України, контракт продовжує свою дію, Товариству з обмеженою відповідальністю «Мейкап Трейдинг» компанія LAKME COSMETICS продаж не здійснює.

Позивач вказує, щр ним було перевірено вказану у листі третьої особи інформацію та виявлено, що відповідач-1 на сайті https://makeup.com.ua здійснює продаж повного асортименту товарів за класом 03 Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніцца Класифікація) та переліку класифікованих відповідно до них товарів і послуг під належною позивачу торговельною маркою LAKME.

Проте, позивач вказує, що єдиним дистриб?ютором товару на території України є ТОВ "Мідуей" і компанія виробник (позивач) не здійснює продаж товару іншим підприємствам, в тому числі ТОВ «Мейкап Трейдинг».

Крім того, позивач вказує, що 01.11.2020 на адресу ТОВ «Мейкап Трейдинг» було направлено адвокатські запити 30/10-1 від 30.10.22 та № 30/10-2 від 30.10.2022 з вимогою надати вичерпні відомості про походження товару - асортименту засобів по догляду за волоссям, що продається на сайті ТОВ «Мейкап Трейдинг» - https://makeup.com.ua під торговельною маркою LAKME COSMETICS, зокрема, але не обмежуючись, копії договорів поставки товару, дистриб?юторський контракт з виробником, тощо.

Вказані адвокатські запити були отримані відповідачем 08.11.2022 року, однак відповіді на запити відповідачем-1 не надано.

Разом з тим, заперечуючи проти позову відповідач-1 у відзиві на позовну заяву (поданий до суду 28.04.2023) вказує, що здійснює продаж оригінальних товарів, вироблених та введених в цивільний обіг правовласником (виробником) на підтвердження чого посилався на договір № 17/03-1ПМ від 17.03.2020 укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фреско Імпорт» , а також на гарантійний лист ТОВ «Фреско Імпорт» б/н від 18.04.2023, в якому відповідач-2 зазначив що увесь асортимент товарів виробництва Лакме Косметикс СМ, маркованих ТМ LAKME купляє безпосередньо у виробника або його офіційних дистир`юторів, у тому числі в країнах ЄС, у зв`язку з чим правомірно імпортує на територію України для подальшого продажу.

Проте, як зазначає позивач, він як правовласник не надавав дозволу ані ТОВ «Мейкап Трейдинг», ані ТОВ «Фреско Імпорт» здійснювати реалізацію (продаж) на території України в будь-який спосіб споживачам, зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу продукції з нанесеними на їх етикетку знаками для товарів та послуг: торговельної марки LAKME.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачі протиправно, нe маючи відповідного дозволу власника, використовують торгову марку LAKME, а саме: імпортують на територію України та здійснюють подальше комерційне розповсюдження на території України продукції (товарів) за класом 3 Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніцца Класифікація) із нанесеними на її етикетку торговельної марки LAKME, чим порушують виключні права інтелектуальної власності позивача на торговельну марку, що мають міжнародну правову охорону. Позивач не здійснював продаж продукції відповідачам, дозволів на використання торговельної марки не надавав, неможливо дослідити походження товару, який реалізується відповідачами, його виробника, що завдає також репутаційної шкоди компанії як виробнику товару, висока якість якого визнана у багатьох країнах світу. Крім того, позивач вказує, що виключно власник торговельної марки має право надавати згоду на надання вказаних у свідоцтві послуг, однак такої згоди відповідачам не надавалося.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов`язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч.3 ст.418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч.1 ст.155 Господарського кодексу України та ч.1 ст.420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч.1 ст.157 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891, яка набула чинності для України 25.12.1991, з дати реєстрації, зробленої таким чином в Міжнародному бюро відповідно до положень статей 3 та 3 ter, у кожній зацікавленій Договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо.

Крім того, відповідно до ст. 37 Закону України «Про міжнародне приватне право», до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Таким чином, до відносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням права власності на торговельну марку за міжнародними реєстраціями, дія яких поширюється на територію України, застосовується чинне в Україні законодавство.

Згідно ст. 495 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:

1) право на використання торговельної марки;

2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Набуття права на торговельну марку засвідчується свідоцтвом.

Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням торговельної марки та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення торговельної марки та переліком товарів і послуг.

Статтею 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» зазначено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та інші права, визначені цим Законом. При цьому, використанням торговельної марки визнається:

- нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;

- застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.

Частинами 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

- позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

- позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

- позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

- позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Як встановлено судом вище, Компанія Лакме Косметікс СЛ є власником зареєстрованої торговельної марки LAKME для послуг (номер в реєстрі 009848061 - LAKMЙ, строк дії до 29.03.2031) за 35, 39, 44 класами та для товарів (номер в реєстрі 673676 - LAKMЙ, строк дії до 21.03.2027) 03 класу.

Під вказаною торговельною маркою Компанія Lakme Cosmetics SL здійснює виробництво продукції по догляду за волоссям широкого асортименту. Для організації здійснення своєї господарської діяльності за межами країни місцезнаходження виробника, на територіях інших країн Компанія Lakme Cosmetics SL укладає контракт з дистриб?ютором, якому надаються виключні повноваження щодо продажу товару на території відповідної країни, а також використання торговельної марки.

Судом також встановлено, що у позивача є укладена дистриб?юторська угода від 01.06.2012 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мідуей", за якою позивач у якості виробника, зобов?язався продати Дистриб?ютору «продукти по догляду за волоссям», вироблені Компанією і позначені торговою маркою LAKME (і іншими марками), для того, щоб Дистриб?ютор перепродував ці Продукти тільки й ексклюзивно на території України.

Тобто, позивач вказує, що єдиним офіційним дистриб?ютором продукції під торговою маркою LAKME на території України є Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідуей".

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейкап Трейдинг» на своєму сайті https://makeup.com.ua здійснює продаж повного асортименту товарів за класом 03 Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніцца Класифікація) та переліку класифікованих відповідно до них товарів і послуг під належною позивачу торговельною маркою LAKME.

Суд зазначає, що на підтвердження правомірності реалізації товарів маркованих ТМ LAKME на території України через сайт - http://makeup.com.ua відповідач-1 посилається на укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фреско Імпорт" договір № 17/03-1ПМ від 17.03.2020.

Так, 17.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фреско Імпорт» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мейкап Трейдинг» (покупець) укладено договір № 17/03-1ПМ, відповідно до якого постачальник зобов`язаний поставити та передати покупцеві у власність товари згідно з заявками покупця в асортименті та по цінам згідно з видатковою накладною (спеціфікацією в розумінні ст. 226 ГК України), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які подаються покупцем. Заявка обов`язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості товару (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 5.10 договору, постачальник гарантує, що товар (в т.ч. його зовнішній вигляд, упаковка, етикетки, будь-які зображення, тощо) відповідає вимогам чинного законодавства України з інтелектуальної та промислової власності, патентного та авторського права, об?єкти права інтелектуальної власності використовуються постачальником законно і останній не порушує прав третіх осіб, в тому числі товарні знаки, наявні на товарі, не є аналогічними або обманно схожими з іншими зареєстрованими в Україні або широко відомими

товарними знаками.

Згідно п. 6.2. договору, постачальник гарантує, що у нього є всі необхідні документи для здійснення продажу товару, що поставляється згідно даного договору, а саме: дозволи, сертифікати та інші документи, що підтверджують якість товару та право постачальника його реалізовувати.

За умовами п. 8.5. договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем за законність використання Торговельних марок (Торгових знаків на Товари та Послуги), винаходів, промислових зразків, корисних моделей, інших об?єктів права інтелектуальної власності, в тому числі об?єктів авторського права і суміжних прав під час виробництва (продажу) Товару (його упаковці) та/або поставці Товару. У разі виникнення ситуацій, коли після поставки Товару покупцю, до нього з боку третіх осіб, власників об?єктів права інтелектуальної власності, їх уповноважених представників підприємств та організацій колективного управління, правоохоронних та контролюючих органів будуть пред?явлені будь-які претензії (вимоги, позики, та ін..) постачальник зобов?язується відшкодувати (задовольнити) вказані претензії в повному обсязі. Покупець не несе солідарну відповідальність за дії постачальника. Збитки, понесені покупцем в результаті неправомірного використання постачальником об?єкту права інтелектуальної власності відшкодовуються постачальником в об?ємі цих збитків.

Крім того, в матеріалах справи наявний гарантійний лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреско Імпорт» б/н від 18.04.2023, в якому Товариство зазначає, що увесь асортимент товарів маркованих ТМ LAKME ТОВ «Фреско Імпорт» купляє безпосередньо у виробника або його офіційних дистриб`юторів, у тому числі в країнах ЄС у зв`язку з чим правомірно імпортує на територію України для подальшого продажу такий товар.

Тобто, відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «Фреско Імпорт» гарантує, що у нього є всі необхідні документи для здійснення продажу товарів маркованих ТМ LAKME, що поставляється згідно даного договору, а саме: дозволи, сертифікати та інші документи, що підтверджують якість товару та право постачальника його реалізовувати, а також несе відповідальність за законність використання ТМ LAKME.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Суд також звертає увагу на те, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено у господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності в цілому.

Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Проте, суд зазначає, що за час розгляду справи ТОВ «Фреско Імпорт» не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що відповідач-2 купляє асортимент товарів маркованих ТМ LAKME безпосередньо у виробника - Компанії Лакме Косметікс СЛ або у його офіційних дистриб`юторів, у тому числі в країнах ЄС, як і не надано відповідні дозволи, сертифікати та інші документи, що підтверджують якість товару та право ТОВ «Фреско Імпорт» його реалізовувати.

В свою чергу, 29.06.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Мейкап Трейдинг» було подано до суду клопотання про приєднання доказів, в якому відповідач-1 вказував, що отримав від постачальника ТОВ «Фреско Імпорт» договір з його постачальником продукції та гарантійний лист, яким Best Foods Drinks S.L. підтверджує оригінальність продукції LAKME.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний контракт № 3 від 07.10.2019 укладений між ТОВ «Фреско Імпорт» (покупець) та Best Foods Drinks S.L. (продавець), відповідно до якого продавець продає, а покупець купує косметичні засоби (всі різновиди), засоби гігієни (всі різновиди) та інші товари в асортименті (далі - товар).

Крім того, в матеріалах справи наявний лист Best Foods Drinks S.L. б/н від 23.06.2023 адресований ТОВ «Фреско Імпорт», в якому Best Foods Drinks S.L. вказує, що продукція LAKME, яку вказана Компанія продає, є оригінальною і була раніше випущена на ринок офіціними дистриб`юторами та/або законними реселлерами та Компанія не може здійснювати торгівлю такими товарами без будь-якого дозволу від власників торговельних марок.

Проте, дослідивши контракт № 3 від 07.10.2019, суд зазначає, що зі змісту останнього не вбачається, що Best Foods Drinks S.L. поставляє відповідачу-2 (ТОВ «Фреско Імпорт») саме продукцію LAKME.

При цьому, вказаний контракт не містить посилання на те, що Best Foods Drinks S.L. є офіційним дистриб`ютором продукції LAKME.

Суд зазначає, що у даному випадку позивач, як власник ТМ LAKME та виробник продукції LAKME вказує, що не здійснював продаж продукції відповідачам, дозволів на використання торговельної марки не надавав та, відповідно, відповідачі протиправно, нe маючи відповідного дозволу власника, використовують торгову марку LAKME, а саме: імпортують на територію України та здійснюють подальше комерційне розповсюдження на території України продукції (товарів) за класом 3 Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніцца Класифікація) із нанесеними на її етикетку знаками для товарів і послуг торговельної марки LAKME.

Тож, з огляду на такі твердження позивача, виходячи з приниципу змагальності сторін, на відповідачів покладається обов`язок з доведення правомірності введення в цивільний обіг продукції з нанесення на її етикетку торговельної марки LAKME.

Проте, відповідачами на спростування заявлених позовних вимог не надано суду всього ланцюга договорів на підставі яких останні здійснюють реалізацію продукції LAKME, зокрема договір, укладений із будь-яким іншим офіціним дистриб`ютором продукції LAKME, у якого, в свою чергу, укладений договір з власником торговельної марки LAKME - позивачем.

У цій справі відповідач-1 наполягає на необхідності застосування принципу "вичерпання прав на торговельну марку" та вказує. що на сайті https://makeup.com.ua реалізується оригінальна продукція і відсутні будь-які докази того, що така продукція зазнала будь-яких змін її якості або така є контрафактною чи підробленою.

Відповідно до частини першої статті 424 Цивільного кодексу України до виключних майнових прав інтелектуальної власності належать: виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.

Пунктом 6 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв`язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот.

Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 911/3338/20 наведено визначення принципу "вичерпання прав на торговельну марку" та зазначено, що це обмеження майнового права забороняти використання об`єкта інтелектуальної власності правовласником після того, як ним особисто або за його згоди об`єкт інтелектуальної власності було введено в цивільний оборот.

Принцип "вичерпання прав на торговельну марку" зафіксовано у пункті 6 статті 16 Закону без конкретизації концепції міжнародної, регіональної чи національної.

Водночас приписи пункту 6 статті 16 Закону не пов`язують вичерпання прав власника торговельної марки з введенням ним товару (або за його згодою) в цивільний оборот виключно на території України. Отже, введення власником торговельної марки (або за його згодою) товару під відповідним знаком для товарів і послуг у цивільний оборот може бути здійснено і на території іншої держави (держав), після чого власник не може обмежити або заборонити наступний перепродаж цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються (у тому числі на території України). Зазначене, за відсутності територіальних обмежень, дає підстави стверджувати про існування в Україні міжнародного підходу до вичерпання прав.

У випадку введення товару з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг власником цієї марки або за його згодою іншою особою наступний перепродаж такого товару вже не потребує дозволу власника цієї марки та не може бути ним обмежений або заборонений за умови дотримання особами, що здійснюють подальший перепродаж товару, вимог щодо незмінності його якості.

З огляду на викладене, для застосування принципу "вичерпання прав на торговельну марку" необхідним є встановлення обставин введення товару у цивільний оборот самим власником торговельної марки або ж за наявності його згоди на території України або ж в іншій країні.

У даному випадку власник торговельної марки - позивач вказує, що не надав відповідачам дозволу на введення цивільний оборот товарів маркованих позначенням LAKME, офіційним дистриб`ютором позивача на території України є ТОВ "Мідуей". Тож, для застосування принципу "вичерпання прав на торговельну марку" відповідачам необхідно довести правомірність введення в цивільний оборот товарів маркованих позначенням LAKME на території України, тобто надати суду відповідні договори з яких вбачається що товар був придбаний правомірно у власника або у особи, якій власник надав дозвіл на розповсюдження такої продукції.

Проте, відповідач-1 вказуючи, що на сайті https://makeup.com.ua реалізується оригінальна продукція і відсутні будь-які докази того, що така продукція зазнала будь-яких змін її якості або така є контрафактною чи підробленою, на підтвердження вказаної обставини надає укладений ним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фреско Імпорт" договір № 17/03-1ПМ від 17.03.2020, гарантійний лист останнього та контракт № 3 від 07.10.2019 укладений між ТОВ «Фреско Імпорт» (покупець) та Best Foods Drinks S.L. (продавець), та гарантійний лист останнього.

Однак, ані відповідач-1, як особа що реалізує на своєму сайті продукцію LAKME, ані відповідач-2, як особа, що постачає на територію України вказану продукцію не надали суду докази правомірності імпорту на територію України та здійснення подальшього комерційного розповсюдження на території України продукції (товарів) із нанесеними на її етикетку торговельної марки LAKME, а саме відповідні договори на підставі яких Best Foods Drinks S.L. постачає відповідачу-2 таку продукцію, а останній в свою чергу відповідачу-1, враховуючи його доводи про оригінальність продукції.

Суд зазначає, що відповідач-2 мав право та дійсну можливість отримати відповідні документи від свого контрагента - Best Foods Drinks S.L. Враховуючи доводи позивача про те, що він не надав дозволу відповідачам на реалізацію своєї продукції, а в матеріалах справи відсутні докази того, що Best Foods Drinks S.L. є дистриб`ютором позивача та/або в нього є укладений договір з дистриб`ютором позивача в будь-якій іншій країні.

При цьому, суд зауважує, що у договорі № 17/03-1ПМ від 17.03.2020, ТОВ «Фреско Імпорт» гарантує, що у нього є всі необхідні документи для здійснення продажу товару маркованих ТМ LAKME, що поставляється згідно вказаного договору, а саме: дозволи, сертифікати та інші документи, що підтверджують якість товару та право постачальника його реалізовувати, а також несе відповідальність за законність використання ТМ LAKME.

Проте, суду такі документи надані не були.

Суд зазначає, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах наголошував, що у ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, та передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №910/4055/18, від 16.04.2019 у справі №925/2301/14).

Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачами належними доказами не доведено правомірність використання торговельної марки позивача LAKME. Відповідно імпорт на територію України та здійснення подальшого комерційного розповсюдження відповідачами на території України продукції (товарів) із нанесеними на її етикетку знаками для товарів і послуг торговельної марки LAKME, є порушенням майнових права інтелектуальної власності позивача на торговельну марку LAKME.

Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

За змістом ст. ст. 16 та 432 Цивільного кодексу України, способами захисту прав інтелектуальної власності є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.

Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаної торговельної марки або позначення, схожого з нею настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень торговельної марки або позначення, схожого з нею настільки, що їх можна сплутати.

Тож, судом встановлений факт використання відповідачами у процесі своєї господарської діяльності ТМ позивача LAKME, що охороняється за міжнародними реєстраціями, а тому таке використання є порушенням майнових прав інтелектуальної власності позивача на торговельну марку LAKME за міжнародними реєстраціями №009848061, та № 673676.

Звертаючись до суду з даним позовом Компанія Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) просить суд визнати використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фреско Імпорт" торговельної марки LAKME, що належить Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) протиправним та таким, що порушує право інтелектуальної власності Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) на знаки для товарів і послуг: Торговельну марку LAKME свідоцтво №009848061 - LAKME, строк дії до 29.03.2031, торговельну марку LAKME свідоцтво № 673676, строк дії до 21.03.2027.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав. З наведеного слідує, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція щодо відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права, в тому числі в частині ефективності обраного способу захисту, який має забезпечити поновлення порушеного права, наведено Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 у справі № 927/522/17.

Суд зазначає, що заявлена позивачем вимога за своєю суттю є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення. Встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Оскільки у мотивувальній частині даного рішення судом було встановлено протиправність використання відповідачами торговельної марки LAKME, що належить позивачу, як і встановлено, що таке використання порушує право інтелектуальної власності Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) на торговельну марку LAKME за міжнародними реєстраціями, за висновками суду, такі вимоги позивача (перша та третя вимоги відповідно до прохальної частини клопотання про зміну предмету позову) не призводять до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення шляхом викладення у резолютивній частині рішення, не можуть бути виконані у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення, відповідно, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Що ж до вимог позивача про припинити дії, що порушують інтелектуальні права Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) шляхом заборони відповідачам, здійснювати реалізацію (продаж) на території України в будь-який спосіб споживачам, зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу будь-якої продукції, в тому числі, але не обмежуючись асортименту засобів по догляду за волоссям, з нанесеними на їх етикетку знаками для товарів та послуг: торговельної марки LAKME свідоцтво №009848061, строк дії до 29.03.2031, торговельної марки LAKME свідоцтво № 673676, строк дії до 21.03.2027, суд зазначає наступне.

Згідно приписів ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено використання відповідачами торговельної марки LAKME способом, що визначений пунктом четвертим статті 16 Закону, а саме: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).

За таких обставин, враховуючи встановлені вище обставини, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в цій частині та вважає за доцільне викласти вказані позовні вимоги (друга та четверта вимоги відповідно до прохальної частини клопотання про зміну предмету позову) у наступній редакції, а саме: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреско Імпорт" припинити дії, що порушують право інтелектуальної власності Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) на торговельну марку LAKME шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" здійснювати реалізацію (продаж) на території України в будь-який спосіб споживачам, зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу продукції з нанесеними на їх етикетку знаками для товарів та послуг: торговельної марки LAKME свідоцтво №009848061, строк дії до 29.03.2031, торговельної марки LAKME свідоцтво № 673676, строк дії до 21.03.2027.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, позовні вимоги Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) визнаються такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" (проспект Степана Бандери, буд. 8, корпус 1, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 43221188) припинити дії, що порушують право інтелектуальної власності Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) на торговельну марку LAKME шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" здійснювати реалізацію (продаж) на території України в будь-який спосіб споживачам, зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу продукції з нанесеними на їх етикетку знаками для товарів та послуг: торговельної марки LAKME свідоцтво №009848061, строк дії до 29.03.2031, торговельної марки LAKME свідоцтво № 673676, строк дії до 21.03.2027.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фреско Імпорт" (01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 36 Д, офіс 39, ідентифікаційний код - 42822068) припинити дії, що порушують право інтелектуальної власності Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) на торговельну марку LAKME шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Фреско Імпорт" здійснювати реалізацію (продаж) на території України в будь-який спосіб споживачам, зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу продукції з нанесеними на їх етикетку знаками для товарів та послуг: торговельної марки LAKME свідоцтво №009848061, строк дії до 29.03.2031, торговельної марки LAKME свідоцтво № 673676, строк дії до 21.03.2027.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейкап Трейдинг" (проспект Степана Бандери, буд. 8, корпус 1, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 43221188) на користь Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) (Нарсіс Монтуріол, 27-37, Сан-Жуст-Десверн, 08960-Барселона, Іспанія, ідентифікаційний код - 959800N9F5M251KJ6387) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреско Імпорт" (01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 36 Д, офіс 39, ідентифікаційний код - 42822068) на користь Компанії Лакме Косметікс СЛ (Lakme Cosmetics SL) (Нарсіс Монтуріол, 27-37, Сан-Жуст-Десверн, 08960-Барселона, Іспанія, ідентифікаційний код - 959800N9F5M251KJ6387) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - судового збору.

6. В іншій частині позову - відмовити.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 18.12.2023

Суддя С. О. Щербаков