Рішення

від 14.12.2023 по справі 914/1904/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 Справа № 914/1904/23

м.Львів

за позовом: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Бейкер Інвест, м.Одеса

про стягнення заборгованості. Ціна позову: 1268395,66 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

За участю секретаря Сосницької А.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства зо обмеженою відповідальністю «Бейкер Інвест» про стягнення заборгованості у розмірі 2 314 175,68 грн.

Ухвалою суду від 21.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 06.07.2023.

Ухвалою суду від 06.07.2023 продовжено строки підготовчого провадження та відкладено розгляд справи 25.08.2023.

Ухвалою від 25.08.2023 судом повідомлено відповідача про відкладення розгляду справи на 27.09.2023.

Ухвалою суду від 27.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.11.2023.

Ухвалою суду від 01.11.2023 судом повідомлено відповідача про відкладення розгляду справи на 22.11.2023.

13.11.2023, за вх.№27570/23, від представника позивача поступило клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та за вх.№4521/23, від представника позивача поступило клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у якому, серед іншого, представниця позивач просила розглянути клопотання та провести дане судове засідання без її участі.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 22.11.2023 суд постановив: повернутись з розгляду справи по суті у підготовче провадження, замінивши судове засідання з розгляду справи по суті на підготовче провадження; прийняти клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог вх.№4521/23 від 13.11.2023 і подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням; закрити підготовче провадження та призначити справу №914/1904/23 до судового розгляду по суті на 14.12.2023.

14.12.2023, за вх.№30725/23, від позивача поступило клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Позовні вимоги (із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) підтримує в повному обсязі.

Сторони явки представників в судове засідання 14.12.2023 не забезпечили.

Ухвали суду у справі надсилалась судом на адресу місцезнаходження відповідача, ТзОВ «Бейкер Інвест», вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65014, м.Одеса, вул.Маразліївська, буд.1/20. Однак кореспонденцію (ухвали суду у справі від 21.06.2023, від 06.07.2023, від 25.08.2023, від 27.09.2023) повернуто відділенням зв`язку АТ «Укрпошта» з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Поряд з цим, судом встановлено, що згідно трек-коду №0600058131315 на офіційному сайті АТ "Укрпошта" ухвалу суду у справі від 01.11.2023 отримано відповідачем (20.11.2023). Жодних заяв, клопотань до суду від відповідача не поступало.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена у поставі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 26.11.2019 у справі №910/568/19; від 16.07.2020 у справі №904/4673/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19).

При цьому, суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та виконання обов`язків.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем у період з 01.02.2021 по 31.12.2021 умов договору оренди землі від 25.10.2016 №С-4322 у частині внесення повної та своєчасної орендної плати за землю, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в сумі 900134,91 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати орендних платежів, позивачем (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) нараховано відповідачу інфляційні втрати в сумі 317953,70 грн, три проценти річних в сумі 50307,05 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини справи.

15 вересня 2016 року Львівською міською радою була прийнята ухвала № 948 «Про затвердження ТОВ «Гранд-Еліт» проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Стрийській, 45», якою надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранд- Еліт» в оренду земельну ділянку на вул. Стрийській,45 у м. Львові.

25 жовтня 2016 року на підставі ухвали між Львівською міською радою (надалі- Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд-Еліт» було укладено договір оренди землі за №С-4322 (надалі - Договір) земельної ділянки, зареєстрований у Львівській міській раді 25 жовтня 2016 року, про що у книзі реєстрації Договорів оренди землі С-4 вчинено запис.

31 березня 2020 року відбулася зміна назви юридичної особи та відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ «Гранд-Еліт» (код ЄДРПОУ 31729902) змінило найменування юридичної особи на ТзОВ «Бейкер Інвест» (код ЄДРПОУ 31729902) (надалі - Орендар, Відповідач).

Відповідно до п. 1 та п.2 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 4610136800:03:001:0019 площею 0,7006 га (у тому числі під капітальною забудовою - 0,0037 га, під тимчасовою забудовою - 0,0246 га, під прибудинковою територією -0,0623 га), яка знаходиться у м. Львові на вул. Стрийській, 45 для розміщення житлового кварталу з офісно-торговими приміщеннями та об`єктом соціально- культурного обслуговування.

07 лютого 2018 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про внесення змін до Договору відповідно до умов якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8 714 833, 60 грн.

Договір укладено строком на 10 (десять) років до 15 вересня 2026 року.

Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 10.11.2021 року у справі №914/1806/21 за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах Львівської міської ради до ТзОВ «Бейкер-Інвест» договір оренди землі від 25.10.2016 року №С-4322 розірвано достроково у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати за землю. Рішення не оскаржувалось і набрало законної сили

Відповідно до п.9 Договору (зі змінами відповідно до Договору про внесення змін), орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136800:03:001:0019 вноситься у формі та розмірі 1 045 780,02 (один мільйон сорок п`ять тисяч сімсот вісімдесят гривень 02 копійки) гривень в рік, що становить 12 (дванадцять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №3321381200008 ГУКСУ у Львівській області, МФО 82501. Отримувач: Міський бюджет для Сихівського р-ну, ЄДРПОУ 38007636, код платежу 18010600 для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітнім..

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі Договору за ТзОВ «Гранд-Еліт» (код ЄДРПОУ 31729902) до 20.01.2022 року було зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:03:001:0019, які розташована у м. Львові на вул. Стрийська, 45.

Згідно п.10 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або змін договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 11 Договору закріплено, що орендна плата вноситься у такі строки: за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Орендодавець, відповідно п. 28 Договору має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 41 Договору).

За період користування земельними ділянками з 01.02.2021 року - 31.12.2021 року Віідповідач не виконав умови Договору оренди землі, які стосуються оплати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед Позивачем, чим порушено норми чинного законодавства України та права орендодавця земельної ділянки - Львівської міської ради.

Ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2021 року № 1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» затверджено Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради. Згідно із вказаного Положення, до повноважень управління адміністрування місцевих та залучених фінансів департаменту фінансової політики належить:

-облік надходження місцевих податків і зборів до бюджету Львівської міської територіальної громади, у тому числі в розрізі платників;

-здійснення аналізу за станом виконання бюджету розвитку бюджету Львівської міської територіальної громади, повнотою надходження коштів та узагальнення відповідної інформації;

-нагромадження та систематизація інформації про окремі показники економічного розвитку Львівської міської територіальної громади щодо

-надходження податків і зборів з метою використання інформації для

-прогнозування доходів бюджету.

Оскільки Державна податкова служба України володіє лише тією інформацією, яку декларує сам відповідач, то належним та допустимим доказом наявної заборгованості орендаря перед Львівською міською радою з орендної плати за землю є наданий Управлінням адміністрування місцевих та залучення фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради розрахунок недоотриманих коштів міським бюджетом від орендної плати за землю за Договором оренди землі.

Відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі 420/23577/21 за позовом ГУ ДПС у Львівській області до ТзОВ «Бейкер Інвест» про стягнення податкового боргу, стягнуто грошові кошти до бюджету в розмірі 705 699,09 грн. (сімсот п`ять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять гривень 09 копійок), що охоплює період з 01.01.2020 року по 01.02.2021 року (термін оплати за грудень 2020 року).

Позовні вимоги охоплені періодом з 01.03.2021 (момент виникнення боргу з січень 2021 року) по 31 рудня 2022 року (рішення суду про розірвання договору оренди від 10 листопада 2021 року, за листопад (10 днів) 2021 року плата проводиться до 31 грудня 2021 року).

Згідно із розрахунку, заборгованість відповідача з орендної плати за користування землею за період 01.02.2021 року - 31.12.2021 року становить 900 134, 91 грн. та станом на момент ухвалення рішення не погашені.

У зв`язку з порушенням строків оплати орендних платежів позивач нарахував відповідачу 317953,70 грн інфляційних втрат, 50307,05 грн. 3% річних.

Висновки суду.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси, які знаходяться в межах України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права власності землі комунальної власності згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють їх від імені та в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені конституцією та іншими законами.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до частини 2 статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір оренди землі від 25.10.2016 №С-4322.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір оренди землі є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами, а отже, в силу положень статті 179 Господарського кодексу України, статей 204, 629 Цивільного кодексу України породжує для його сторін відповідні права та обов`язки, зокрема право Львівської міської ради, як орендодавця, отримати орендну плату та обов`язок ТзОВ «Бейкер Інвест», як орендаря, сплатити цю плату у визначені договором розмірі та строки.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач взятих на себе зобов`язань з оплати орендних платежів за період з 01.02.2021 по 31.12.2021 включно у встановлений договором строк не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за вказаний період на загальну суму 900134,91 грн.

Докази сплати відповідачем до бюджету 900134,91 грн орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:03:001:0019 за період з 01.10.2021 по 31.12.2021 відсутні. Відповідач порушив право позивача на своєчасне отримання цієї орендної плати.

Відповідач належних доказів на спростування зазначених обставин не подав, доказів сплати орендних платежів на суму 900134,91 грн до матеріалів справи не долучив, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Порушене право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом стягнення з відповідача на користь Львівської міської ради 900134,91 грн заборгованості з орендної плати за землю.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 317953,70 грн, три проценти річних в сумі 50307,05 грн.

Суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, та встановив, що позивачем три проценти річних в сумі 50307,05 грн та інфляційні втрати в сумі 317953,70 грн нараховані правильно, отже вони підлягають стягненню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 34712,64, що підтверджується платіжною інструкцією №175 від 09.06.2023.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 19025,94 грн.

Частиною 4 ст. 231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем заявлено клопотання від 13.11.2023, вх.№4521/23 про повернення судового збору у розмірі 15686,71 грн, у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вказаного клопотання та повернення позивачу з Державного бюджету України 15686,71 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №175 від 09.06.2023.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» суд,-

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Бейкер Інвест (65014, м.Одеса, вул.Маразліївська, буд.1/20, ідентифікаційний код 31729902) на користь Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок, буд.1, ідентифікаційний код 04055896) 900 134,91 грн заборгованості зі сплати орендної плати за землю, 317 953,70 грн інфляційних втрат, 50307,05 грн 3% річних, та 19025,93 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Львівській міській раді (79006, м.Львів, пл.Ринок, буд.1, ідентифікаційний код 04055896) з Державного бюджету України 15686,71 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №175 від 09.06.2023.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 22.12.2023

Суддя Кітаєва С.Б.