Рішення

від 11.12.2023 по справі 914/2461/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 Справа № 914/2461/23

За позовом: Міністерства оборони України, м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський радіоремонтний завод, м. Львів,

про стягнення 551 724, 45 грн.

Суддя Манюк П.Т.

за участю секретаря Лазаренко С.В.

Представники:

від позивача: Мазур Дмитро Григорович представник,

від відповідача: Заіка Олександр Олексійович директор, Трянова Ірина Василівна представник, Медик Олег Ілліч представник.

Міністерство оборони України звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський радіоремонтний завод про стягнення неустойки у розмірі 551 724, 45 грн за договором від 21.06.2022 № 370/3/5/6/1/67.

Ухвалою суду від 21.08.2023 провадження у справі № 914/2461/23 відкрито за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 11.09.2023.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 02.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 27.11.2023. Ухвалою суду від 27.11.2023 розгляд справи по суті відкладено на 11.12.2023.

У судове засідання, 11.12.2023, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив на позовну заяву.

У судове засідання, 11.12.2023, представники відповідача з`явилися, позовні вимоги заперечили, просили відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та усних поясненнях. Крім цього, представниками відповідача подано клопотання про зменшення розміру неустойки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 11.12.2023 розглянуто справу по суті, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Міністерство оборони України (надалі позивач, замовник) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський радіоремонтний завод (надалі відповідач, виконавець) про стягнення неустойки в загальному розмірі 551 724, 45 грн за договором від 21.06.2022 № 370/3/5/6/1/67.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.06.2022 між сторонами у справі було укладено договір № 370/3/5/6/1/67 про закупівлю послуг за державні кошти (надалі договір). Відповідно п. 1.1 договору, виконавець зобов`язується надати замовникові послуги, перелік яких вказаний у договорі за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що терміни надання послуг по кожному виробу наведені у календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору, в редакції, передбаченій додатковою угодою № 2 від 21.06.2022). Зокрема, послуги з відновлювального ремонту ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Н44358) мали бути надані до 01.09.2022, а послуги з відновлювального ремонту ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Р23443) мали бути надані до 01.07.2022.

Згідно акту приймання - передачі від 31.10.2022 № 31/10, послуги з ремонту виробу ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Н44358) були наданні лише 31.10.2022, а відповідно до календарного плану (додаток № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди № 2 від 21.06.2022) мали бути надані до 01.09.2022. Відтак, за порушення термінів надання послуг на 59 днів позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 245 084, 88 грн та штраф в розмірі 290 778, 67 грн.

Згідно акту приймання - передачі від 08.07.2022 № БИ/2/22-1 послуги з ремонту виробу ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Р23443) були наданні 08.07.2022, а відповідно до календарного плану (додаток № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди № 2 від 21.06.2022) мали бути надані до 01.07.2022. Відтак, за порушення термінів надання послуг на 6 днів позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 15 860, 90 грн.

Усього сума штрафних санкцій (пеня та штраф) за порушення договірних зобов`язань з ремонту виробів ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Н44358) та ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Р23443) становить 551 724, 45 грн.

Претензію позивача про добровільну сплату неустойки відповідачем не було задоволено, відтак такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів останнього і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що ним частково визнаються заявлені позовні вимоги про стягнення пені в сумі 18 504, 39 грн за перевищення на 7 днів (за період з 01.07.2022 по 07.07.2022) строку виконання послуг щодо виробу ЗРК «ТОР» БМ 9А330 зав. № Р23443, вартість послуг за яким з ПДВ складає 2 643 484,31 грн. Вказана сума відповідачем сплачена добровільно.

Відповідно до акту приймання-передачі військового майна (ЗРК «ТОР» БМ 9А330 зав. № Н44358) № 31/10, передачу майна розпочато 27.10.2022 та підписано представником замовника (представником військової частини) 31.10.2022 (затверджений 31.10.2022). У п. 6 вказаного акту (« 6. Різні відмітки») відсутні будь-які зауваження або відмітки, пов`язані з несвоєчасним обслуговування виробу, порушенням строків виконання ремонтних робіт та технічного обслуговування. 31 жовтня 2022 року 4762 ГВП МОУ було видано Посвідчення № 130, реєстраційний № 528/2193, яким було підтверджено закінчення ремонту виробу передбаченого актом приймання-передачі військового майна № 31/10.

Відповідач не визнає заявлених вимог про стягнення неустойки в цій частини, так як щодо ремонту даного виробу мали місце неконтрольовані перешкоди, передбачені п.7.7. договору. До числа таких перешкод слід віднести об`єктивні обставини, що мали місце при виконанні ремонту даного виробу та які вплинули на строки його виконання. Зокрема при укладанні договору при визначенні термінів ремонту і технічного обслуговування систем озброєння, а саме послуг з відновлювального ремонту виробу - ЗРК «ТОР» БМ 9А330 зав. № Н44358, 1988 року випуску, не враховувалося що виріб передавався виконавцю зі складу зберігання, розташованого під відкритим небом. Строки проведення відновлювального ремонту виробу встановлювалися виходячи з потреби якнайшвидшої передачі вказаного виробу військам. Тому як і для інших виробів, його дефектація проводилася зовнішнім оглядом, без проведення поглибленого дослідження технічного стану виробу. Проте, при розбиранні вузлів, блоків, агрегатів виявилось, що найкращий за зовнішнім оглядом виріб зав. № Н44358 потребував більше затрат в ремонті ніж інші два вироби, що підтверджується понесеними фактичними витратами при його відновленні. 28.06.2022 підприємство вимушено зверталося до замовника про дозвіл змінити черговість здачі виробів після відновлювального ремонту.

Разом з тим, відповідач не погоджується із включенням до сум штрафних санкцій (пені і штрафу) суми ПДВ, який включений до складу договірної вартості товарів за договором.

Крім цього, в судовому засіданні представники відповідача просили зменшити неустойку на 80 %, у випадку якщо суд прийде до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити частково, виходячи із таких мотивів.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором від 21.06.2022 № 370/3/5/6/1/67 про закупівлю послуг за державні кошти.

Відповідно п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовникові послуги, перелік яких вказаний у договорі за номенклатурою, у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги.

Пунктом 3.1 договору, з урахуванням додаткової угоди від 23.12.2022 № 2 встановлено, що загальна вартість закупівлі послуг за цим договором визначається відповідно до Протоколу погодження договірної ціни на надані послуги та за цим договором становить 9 321 366 (дев`ять мільйонів триста двадцять одна тисяча триста шістдесят шість) гривень 36 копійок з урахуванням податку на додану вартість, який становить 1 553 561 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят три тисячі п`ятсот шістдесят одна) гривня 06 копійок, за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 020 кошторису Міністерства оборони України.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що терміни надання послуг по кожному виробу наведені у календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору, в редакції, передбаченою додатковою угодою від 21.06.2022 № 2), зокрема, послуги з відновлювального ремонту ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Н44358) до 01.09.2022, а послуги з відновлювального ремонту ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Р23443) до 01.07.2022.

У пункті 5.24 договору сторони погодили, що акт приймання - передачі військового майна (додаток 8 до договору) є підтвердженням завершення зобов`язання виконавця по наданню послуг з ремонту виробу. Дата підписання акту приймання - передачі уповноваженою посадовою особою військової частини вважається датою завершення надання послуг з ремонту.

Згідно з пунктом 7.2. договору, за порушення терміну виконання зобов`язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.7. договору, сторони можуть бути звільнені від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов`язків за договором, якщо доведуть, що невиконання зобов`язань викликано неконтрольованою перешкодою, яка відбулась поза контролем сторін і виникла після укладання договору. Продовження строку (терміну) виконання зобов`язань (надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором у разі, якщо вони змінились настільки що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору він може бути змінений, або розірваний за згодою сторін.

Згідно із пунктом 10.1 договору, він набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а з питань фінансових розрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань по цьому договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно акту приймання - передачі від 08.07.2022 № БИ/2/22-1 послуги з ремонту виробу ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Р23443) були наданні - 08.07.2022, а відповідно до календарного плану (додаток № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди № 2 від 21.06.2022) мали бути надані до 01.07.2022. Відтак, за порушення термінів надання послуг в кількості 6 днів позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 15 860, 90 грн.

Згідно акту приймання - передачі від 31.10.2022 № 31/10 послуги з ремонту виробу ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Н44358) були наданні - 31.10.2022, а відповідно до календарного плану (додаток № 1 до договору з урахуванням додаткової угоди № 2 від 21.06.2022) мали бути надані до 01.09.2022. Відтак, за порушення термінів надання послуг в кількості 59 днів позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 245 084, 88 грн та штраф в розмірі 290 778, 67 грн.

Загальна сума нарахованих позивачем штрафних санкцій (пеня та штраф) за порушення відповідачем договірних зобов`язань з ремонту виробів ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Р23443) та ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Н44358) становить 551 724, 45 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1 та 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 15 860, 90 грн. за прострочення на 6 днів ремонту виробу ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Р23443), судом встановлено, що 01.09.2023, після того як позивач звернувся з позовом до суду, відповідачем добровільно було сплачено суму пені за порушення строку виконання послуг щодо виробу ЗРК «ТОР» БМ 9А330 зав. № Р23443 в розмірі 18 504, 39 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.09.2023 № 2487.

Господарський суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи представлені суду докази сплати відповідачем пені за порушення строку виконання послуг щодо виробу ЗРК «ТОР» БМ 9А330 зав.№ Р23443, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 15 860, 90 грн, яка була сплачена відповідачем після подачі позивачем позову до суду.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 245 084, 88 грн та штрафу в розмірі 290 778, 67 грн, за порушення на 59 днів термінів надання послуг з ремонту виробу ЗРК ТОР БМ 9А330 (зав. № Н44358) суд вказує на наступне.

Судом встановлено, що акт № 31/10 приймання-передачі військового майна (ЗРК «ТОР» БМ 9А330 зав.№ Н44358) з ремонту підписано представником замовника (представником військової частини) 31.10.2022. 4762 ГВП МОУ 31.10.2022 було видано Посвідчення № 130, реєстраційний № 528/2193, яким було підтверджено закінчення ремонту виробу передбаченого актом приймання-передачі військового майна № 31/10.

Заперечуючи позовні вимого відповідач вказує на те, що підставами порушення стоків проведення ремонту даного виробу стали обставини - неконтрольовані перешкоди, передбачені п.7.7. договору. Так, при укладанні договору в частині ремонту і технічного обслуговування систем озброєння, а саме послуг з відновлювального ремонту виробу ЗРК «ТОР» БМ 9А330 зав, № Н44358, 1988 року випуску, термін визначався орієнтовно, оскільки виріб передавався виконавцю зі складу зберігання, розташованого під відкритим небом. Строки проведення відновлювального ремонту встановлювалося виходячи з потреби якнайшвидшої передачі вказаного виробу військам. Тому як і для інших виробів його дефектація проводилася зовнішнім оглядом, без проведення поглибленого дослідження технічного стану виробу. Проте, при розбиранні вузлів, блоків, агрегатів виявилось, що найкращий за зовнішнім оглядом виріб № Н44358 потребував більше затрат в ремонті ніж інші два вироби, що підтверджується понесеними фактичними витратами при його відновленні.

З акту приймання-передачі військового майна від 13.10.2022 № 36, копія якого відповідачем долучено до матеріалів справи вбачається, що виріб 9А330 ЗРК «ТОР» 9КЗЗО заводський № Н44358 був повністю (в належній комплектації) переданий військовою частиною НОМЕР_1 відповідачу для ремонту лише 13.10.2022. Вказаним актом підтверджуються фактичні обставини щодо дати передачі вказаного виробу для закінчення виконання ремонтно-відновлювальних робіт та приведення параметрів апаратури у відповідність до вимог експлуатаційної документації.

Таким чином, відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі військового майна від 31.10.2022 № 31/10 кінцевою датою передачі виробу 9А330 заводський № Н44358 з ремонту є 31.10.2022. Отже, прострочення ремонтно-відновлювальних робіт вказаного виробу відбулося в період з 14.10.2022 по 31.10.2022 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що фактично прострочка виконання відповідачем ремонтно-відновлювальних робіт виробу 9А330, заводський № Н44358 становить 17 днів за період з 14.10.2022 по 31.10.2022.

Щодо доводів представників відповідача про безпідставність включення до сум штрафних санкцій (пені і штрафу) суми ПДВ, то суд не погоджується з ними та зазначає, що виходячи із п. 7.2. договору, пеня в розмірі 0,1 % нараховується від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання. Згідно з додатками 1, 2 до договору, загальна вартість закупівлі з урахуванням податку на додану вартість становить 9 321 366, 36 грн, відтак при розрахунку неустойки позивачем правомірно застосовано вартість послуг з ремонту виробу 9А330, заводський № Н44358 у розмірі 4 153 980, 96 грн (з урахуваннм ПДВ).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що розмір пені за прострочення терміну виконання ремонту виробу 9А330, заводський № Н44358 в кількості 17 днів за період з 14.10.2022 по 31.10.2022 повинен становити суму 70 617, 68 грн.

Оскільки судом встановлено відсутність перевищення відповідачем терміну ремонтно-відновлювальних робіт виробу 9А330, заводський № Н44358 на строк понад 30 днів, відтак відсутні правові підстави для нарахування та стягнення штрафу в розмірі 7 % що передбачений п. 7.2. договору від 21.06.2022 № 370/3/5/6/1/67.

Щодо поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 80 %, то дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, на 50 %, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

У мотивувальній частині рішення від 11.07.2013 р. у справі № 7-рп/2013, Конституційнй Суд України вказав, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульовано розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Приймаючи рішення про зменшення розміру пені суд взяв до уваги наступні обставини, а саме проведення відповідачем оплати пені за порушення строку виконання послуг щодо виробу ЗРК «ТОР» БМ 9А330 зав. № Р23443 в розмірі 18 504, 39 грн, повне виконання запланованих робіт з ремонту виробу 9А330, заводський № Н44358 та незначні терміни прострочення виконання зобов`язання.

Відповідач є господарюючим суб`єктом, заснованим державним концерном «Укроборонпром» (АТ «Українська оборонна промисловість) та здійснює свою роботу в умовах режиму воєнного стану.

Також, судом враховано що відповідач здійснював проведення ремонту незважаючи на оголошені повітряні тривоги, відсутність електропостачання через масовані ракетні обстріли агресором російською федерацією, зважаючи на пріоритетність виконання робіт працівниками відповідача з паралельного обслуговування та ремонту техніки, що знаходиться на бойовому чергуванні у військових частинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені обставини суд, користуючись правом, наданим йому ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, вважає за необхідне зменшити розмір пені, визначений судом в сумі 70 617, 68 грн на 50 % до 35 308, 84 грн, та стягнути вказану суму з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Таким чином, питання про повернення позивачу сплаченого судового збору в частині позовних вимог про стягнення пені, провадження в якій закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору, може бути вирішено судом за умовами надходження до суду відповідного клопотання позивача.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог (з урахуванням зменшення судом розміру пені).

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 15 860, 90 грн закрити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівський радіоремонтний завод (79019, м. Львів, вул. Жовківська, 11, код ЄДРПОУ 07676441) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) суму в розмірі 36 368, 11 грн, з яких:

-35 308, 84 грн пені;

- 1 059, 27 грн судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 21 грудня 2023 року.

Суддя Манюк П.Т.