Рішення

від 18.12.2023 по справі 921/739/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/739/23

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач"

до відповідача Комунального підприємства "Козлів Комунальник" Козлівської селищної ради

про стягнення 870 914,65 грн боргу за спожиту електроенергію, 177 802,15 грн пені, 11 676,03 грн річних нарахувань

за участі представників сторін:

позивача: Пелех Л.Ю.- представник;

відповідача: Лещишин Г.Д.- представник.

Суть справи: До Господарського суду Тернопільської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" до Комунального підприємства "Козлів Комунальник" Козлівської селищної ради про стягнення коштів в сумі 1 060 392,83 грн.

Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умови договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №0000058 від 24.01.2023 в частині повної оплати поставленого товару, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням пені та відсотків річних, заявлена до стягнення у судовому порядку.

Представник відповідача у судовому засіданні позов частково заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №29 від 17.11.2023. Зазначає, що ним визнаються позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за спожиту електроенергію в сумі 870 914,65 грн. Разом з тим, просить суд не задовольняти позов щодо стягнення 177 802,15 грн пені та річних нарахувань в сумі 11 676,03 грн, так як це призведе до аварійного припинення водопостачання для населення, лікарні і школи селища, оскільки Козлівська селищна рада не в змозі профінансувати/оплатити різницю в тарифах діючих і економічно обґрунтованих.

Технічна фіксація судового процесу здійснювалась за правилами ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, судом встановлено наступне.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (далі - Правила).

Пунктом 2 Постанови №312 визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (п. 7 Постанови №312).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Як наслідок, 24.01.2023 року між позивачем (Постачальник) та Комунальним підприємством "Козлів Комунальник" (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №0000058, шляхом подання Заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

24.01.2023 Комунальним підприємством підписано заяву-приєднання до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції Постачальника "Універсальна", розміщеної на веб-сайті ТОВ "Тернопільелектропостач" (http://tepo.com.ua).

Зазначена вище заява-приєднання та Додаток "А" до заяви містять інформацію щодо найменування Споживача, відомості про вид, адресу об`єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, інформацію про те, що оператором системи, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, є ВАТ "Тернопільобленерго" та початок постачання - з 01.01.2023.

У заяві-приєднання вказано, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), Споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до цього Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ порядку Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання).

За домовленостями, викладеними у п.2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі з умовами цього договору.

Умови надання універсальних послуг Споживачу повинні передбачати наступне: ціни на електроенергію для Споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором; Споживач має право змінювати Постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого Постачальника у разі дострокового розірвання цього договору (п.3.1).

У розділі 5 укладеного правочину сторони визначили ціну, порядок обліку і оплату електричної енергії. Так, ціна на електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором. Інформація про діючу ціну на електричну енергію Постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше, ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника (спецрахунок).

Оплата рахунка Постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем (п.5.10 Договору).

Пунктом 6.2 договору визначено, що Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви - приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві - приєднанні. Цей договір в частині виконання зобов`язань Споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов`язань (п.13.1 договору).

У обраній Споживачем комерційній пропозиції "Універсальна" (додаток №3 до договору) у розділі "Спосіб оплати" передбачена оплата за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді відповідно до даних комерційного обліку і наданих рахунків за спожиту електричну енергію. Розрахунковим періодом є календарний місяць. У розділі "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати" зазначено, що остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію надається Постачальником та отримується Споживачем самостійно не пізніше сьомого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані Постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання. У разі, якщо сума оплати вартості очікуваних обсягів електроспоживання більша величини фактичної вартості спожитої в розрахунковому періоді електроенергії, - різниця зараховується як оплата на наступний період. Якщо рахунок за електричну енергію не був отриманий Споживачем сьомого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. то він вважається таким, що вручений Споживачу на сьомий робочий день і Споживач з рахунком ознайомлений.

Термін дії комерційної пропозиції до 31.12.2023.

Крім того, у додатку №2 до Договору контрагенти визначили договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії по кожному об`єкту (без урахування субспоживачів, якщо такі є) на 2023 рік.

В подальшому учасниками цього спору була підписана додаткова угода, у якій сторони дійшли згоди доповнити п.5.1 договору наступним реченням: "Ціна договору за спожиту електричну енергію з врахуванням ПДВ становить 108 000 грн."

Відповідно до умов договору, позивач надав своєму контрагенту у березні - червні 2023 послуги з постачання електричної енергії в кількості 155 237 кВт/год на загальну суму 1 001 478,55 грн, що підтверджується доданими до позову копіями Актами прийняття - передавання товарної продукції та рахунками за енергію, а саме:

- рахунок на енергію №134000058 за березень 2023 року на суму 130 124,70 грн; акт приймання - передавання товарної продукції за березень 2023 року на суму 130 188,60 грн;

- рахунок на енергію №134000058 за квітень 2023 року на суму 818 544,03 грн; акт приймання - передавання товарної продукції за квітень 2023 року на суму 705 419,33 грн;

- рахунок на енергію №134000058 за травень 2023 року на суму 880 414,57 грн; акт приймання - передавання товарної продукції за травень на суму 84 770,54 грн;

- рахунок на енергію №134000058 за червень 2023 року на суму 961 514,65 грн; акт приймання - передавання товарної продукції за червень 2023 року на суму 81 100,08 грн.

В свою чергу, КП "Козлів Комунальник" проведено лише часткову оплату за отриману електричну енергію з березня по червень 2023 року на загальну суму 130 563,90 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.07.2023 складала 870 914,65 грн.

В матеріалах справи відсутні докази повної оплати відповідачем вартості електричної енергії за вказаний період або отримання споживачем електроенергії в іншому об`ємі.

Отже, борг відповідачем залишається неоплаченим, що слугувало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних міркувань.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

В розумінні статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відносини пов`язані із поставкою електричної енергії є відносинами у сфері електроенергетики та регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та нормативно-правовим актами у сфері електроенергетики.

За приписами ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорів, зокрема про постачання електричної енергії споживачу.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (ч.7 ст.56 Закону).

Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії" (ч.11 ст. 56 Закону).

У п.п. 72 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Умовами ч.2 ст. 2 Закону визначено, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема правилами роздрібного ринку, які затверджуються Регулятором.

Постановою №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" затверджено типовий договір про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до Правил).

У п.1.2.7 Правил зазначено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Згідно з п. 3.1.7 Правил Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №0000058 від 24.01.2023, до умов якого останній (як споживач) приєднався заявою - приєднанням, як до публічного договору, обравши Комерційну пропозицію "Універсальна".

За приписами п.3 ч.1 ст.57 Закону електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст.58 Закону).

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 ГК України.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання.

Абзац третій пункту 2.3.5. ПРРЕЕ встановлює, що у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки та/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування у пред`явленому до оплати документі, споживач подає про це заяву оператору системи/постачальнику послуг комерційного обліку, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред`явленому до плати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії - учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ.

Приписами п. 4.8 ПРРЕЕ передбачено, що форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

В ході судового розгляду судом з`ясовано, що на умовах укладеного між сторонами правочину відповідач у повному обсязі взятих на себе зобов`язань не виконав, допустивши борг на суму 870 914,65 грн. Крім того, Комунальне підприємство визнає суму основної заборгованості, про що зазначає у відзиві на позовну заяву.

На підставі вищевикладеного, та зважаючи на відсутність доказів оплати відповідачем вартості отриманої електроенергії, позовна вимога про стягнення заборгованості у сумі 870 914,65 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п.5.11 договору про постачання електричної енергії, Комерційної пропозиції "Універсальна" у разі порушення Споживачем строків оплати передбачених даною комерційною пропозицією Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також 3% річних та інфляційні.

Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, враховуючи день часткової сплати заборгованості, розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня та розмір боргу, суд здійснивши відповідний перерахунок вважає, що до стягнення підлягає заявлена сума пені в повному розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із наданого Товариством розрахунку, за неналежне виконання умов Договору його контрагентом, останньому за період з 19.04.2023 до 25.10.2023 нараховані 3 % річних в сумі 11 676,03 грн.

Оцінивши подані позивачем розрахунок 3% річних, враховуючи суму боргу, день часткової сплати заборгованості, судом встановлено, що позивачем вірно обраховано та правомірно заявлено суму 3% річних.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як наслідок, судом задовольняються вимоги про стягнення з відповідача 870 914,65 грн боргу за спожиту електроенергію, 177 802,15 грн пені, 11 676,03 грн річних нарахувань, як такі, що підтверджені матеріалами справи та законодавчими актами, які регламентують спірні правовідносини.

Окрім того суд зазначає, що відзив на позов поданий відповідачем у даній справі містить лише посилання на те, що КП "Козлів Комунальник" надає послуги по водопостачанню для населення за заниженими тарифи, внаслідок чого сума збитків по підприємству станом на 01.01.2023 становить 1232,2 тис. грн, а тому Козлівська селищна рада не в змозі профінансувати/оплатити різницю в тарифах діючих і економічно обґрунтованих. Поряд із цим, відповідачем не обґрунтовано поданими доказами існування саме виняткових обставин, які б слугували підставою для зменшення заявлених до стягнення у позові сум за ініціативою суду, за правилами ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України. Щодо посилань відповідача на надмірно великі нарахування, котрі призведуть до припинення водопостачання, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що їхній розмір визначався не довільно позивачем, а є результатом домовленості обох контрагентів договірних відносин. Тобто, укладаючи спірну угоду КП "Козлів Комунальник" погодилось зі всіма її умовами. До того ж і в ході судового розгляду із заявами про зменшення нарахувань, здійснених на підставі цих домовленостей Підприємство до суду не зверталося. Доказів, які б слугували підставою для вчинення такої процесуальної дії судом за власної ініціативи, відповідач до матеріалів справи також не надав. В свою чергу, присутність представника в судових засіданнях 06.12.2023 та 18.12.2023 підтверджує обізнаність відповідача про судовий розгляд. Окрім цього, в судовому засіданні 06.12.2023 оголошувалась перерва для надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом. Тобто, під час судових слухань сторонам були створені належні умови для надання ними усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для звернення до позивача щодо врегулювання питання стягнення пені та 3% річних, надання доказів та заяв по суті справи, тощо). Зазначене вказує на наявну можливість у Комунального підприємства письмово висловити свою правову позицію відносно предмету спору. В свою чергу, невикористання цього є суб`єктивним правом відповідача, яке не може перешкоджати вирішенню спору, що існує між сторонами.

При цьому слід зазначити, що інші долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Вирішуючи питання з розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Разом з тим, частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається лише за клопотанням особи, яка його сплатила. Решта витрат зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Козлів Комунальник" Козлівської селищної ради (вул. Галицька, 19, смт. Козлів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47631, ідент. код 35452971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (п-т Злуки, буд. 2 В, м. Тернопіль, 46007, ідент. код 42145798) 870 914 (вісімсот сімдесят тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн 65 коп. боргу за спожиту електроенергію, 177 802 (сто сімдесят сім тисяч вісімсот дві) грн 15 коп. пені, 11 676 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят шість) грн 03 коп. річних нарахувань та 9 374 (дев`ять тисяч триста сімдесят чотири) грн 03 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 22.12.2023.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко