Рішення

від 10.11.2023 по справі 191/60/23

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/60/23

Провадження № 2/191/13/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2023 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костеленко Я.Ю.

за участю секретаря Омельченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Роздорської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Роздорської селищної ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Спадкоємцям після смерті ОСОБА_2 є позивач.

Позивач ОСОБА_1 фактично проживала з ОСОБА_2 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 та вели спільне господарство. На момент смерті у власності ОСОБА_2 перебувала земельна ділянка площею 8,460 га., що розташована на території Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ДП №051677 від 21 грудня 2001 року, та земельна ділянка площею 7,250 га., що розташована на території Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яка належала спадкодавцю на підставі акту на право власності серії ІІ-ДП №040100 від 30.05.2003 року, кадастровий номер земельної ділянки 1224855600:01:002:0201.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Другої синельниківської державної нотаріальної контори з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_2 . Постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з пропуском строку встановленого для прийняття спадщини.

За викладених обставин позивач змушена звернутися до суду. У зв`язку з чим просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 8,460 га, яка розташована на території Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності IV-ДП №051677 від 21 грудня 2001 року та земельну ділянку площею 7,250 га, яка розташована на території Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1224855600:01:002:0201, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності II-ДП №040100 від 30 травня 2003 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, але надала заяву, в якій просила справу розглядати без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник відповідача Роздорської селищної ради Бурдін С. в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без їх участі. Проти позову не заперечують.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані письмові докази, встановив наступне.

Смерть спадкодавця ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 23.11.2016 Виконавчим комітетом Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

Згідно з заповітом, складеним 29 вересня 2014 року та посвідченим секретарем виконавчого комітету Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Кеня Л.В., зареєстрованим у реєстрі за №35, ОСОБА_2 заповідала усе своє майно, що буде належать їй на день смерті, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідноз Державнимактом направо власностіна землюсерії IV-ДП№051677від 21грудня 2001року, ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 8.460 га, яка розташована на території Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з Державним актом на право власності на землю серії ІІ-ДП №040100 від 30 травня 2003 року, ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 7.250 га, яка розташована на території Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1224855600:01:002:0201.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Другої синельниківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але постановою державного нотаріуса Другої синельниківської державної нотаріальної контори від 02.02.2022 ОСОБА_4 ОСОБА_1 було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що заяву про прийняття спадщини після померлої у встановлений шестимісячний строк спадкоємець не надала.

З матеріалівспадкової справи№313/2017до майнапомерлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається,що іззаявою проприйняття спадщинидо нотаріальноїконтори ОСОБА_1 звернулась лише30.08.2017.Інші спадкоємці, якщо такі є, до нотаріуса за місцем відкриття спадщини не зверталися.

З Акту про встановлення факту проживання, який складений 09.11.2023 депутатом Роздорської селищної ради Кирилюк Н.А., та підписаний сусідами позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вбачається, що спадкоємець ОСОБА_1 постійно проживаюча без реєстрації з 2010 року за адресою: АДРЕСА_1 , зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , яку доглядала по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. ст. 1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1статті 1220 ЦК Українипередбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи. Останнє місце проживання спадкодавця є місцем відкриття спадщини, що передбачено ч.1ст.1221 ЦК України.

Згідно зі ст.1268ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.4 ст.1268ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачою свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В судовому засіданні встановлено, що від встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, пов`язаних з отриманням права на спадщину за законом як спадкоємцем першої черги.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 . Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на час смерті спадкодавця ОСОБА_2 постійно проживала разом з нею за однією адресою та вели спільне господарство. Наявність зареєстрованого за померлою на праві власності спадкового майна у вигляді земельних ділянок підтверджено документально.

Таким чином, суд вважає наявність підстав, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, встановленою, позовні вимоги є обґрунтованими, повністю доведеними в судовому засіданні та підтвердженими документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.12, 81, 206, 259, 263-265 ,315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з померлою ОСОБА_2 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, площею 8,460 га, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, площею 7,250 га, кадастровий номер: 1224855600:01:002:0201, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я. Ю. Костеленко