Рішення

від 20.12.2023 по справі 922/4658/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2023м. ХарківСправа № 922/4658/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Іванії К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз"(40000, м. Суми, вул. Олексія Береста, 21) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський хлібозавод"(61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 18, кв.1) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський хлібозавод", в якому просить суд стягнути з відповідача 23 262,78 грн. основного боргу, 1 574,18 грн. - інфляційних збитків, 667,54 грн. - 3% річних. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором розподілу природного газу, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-приєднання №094200AJHPEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не побутовим) на умовах типового договору. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської від 06.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05 грудня 2023 року о 11:30 год.

В судовому засіданні 05.12.2023 постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті на 20 грудня 2023 року о 11:30 год. В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 05.12.2023 року.

14.12.2023 року від позивача (документ сформований в системі "Електронний суд" 13.12.2023) надійшла заява про забезпечення проведення наступного судового засідання яке відбудеться 20.12.2023 року о 12.00 по справі № 922/4658/23 в режимі відеоконференцзв`язку "EASYCON" (https://vkz.court.gov.ua/conference) поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської від 18.12.2023 постановлено провести розгляд справи №922/4658/23, призначеної на 20 грудня 2023 року об 12:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою vkz.court.gov.ua.

На час проведення судового засідання 20.12.2023 сервіс відеоконференцзв`язку та Електронний суд не працювали, що унеможливило проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2023 року, не з`явився.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.11.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу відповідача (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 18, кв.1), яка була повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Як встановлено судом та підтверджується відкритою та загальнодоступною інформацією з відкритих джерел, інформації розміщеної в мережі Інтернет, зокрема, ресурсу opendatabot.ua українській компанії, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу, електронної платформи державних закупівель Prozorro, і т.д. адресою місцезнаходження відповідача -(61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 18, кв.1).

Згідно ч. 6ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1статті 9 ГПК Україниніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізнішенаступного дняпісляїх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином матеріали справи свідчать про те, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи обумовлені чиннимГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань. Водночас відповідач відзиву на позовну заяву не надав, процесуальними правами, наданими йому, як стороні в господарському процесі, не скористався, однак про ухвалу суду про відкриття провадження по даній справі отримав.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

За ст. 219 ГПК України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.12.2023, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

01 січня 2016 року між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (АТ "Сумигаз", позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лебединський хлібозавод" (відповідач) було укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання Заяви-приєднання № 094200АJНРEP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498. Цей Договір укладається на невизначений строк (п. 12.1. Договору).

Відповідно до абз.10, п.1.4 розділу І Типового договору, послуга з розподілу природного газу - це послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

За п. 1.1., 1.2., 1.3. Типового договору розподілу природного газу, останній є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України Про ринок природного газу і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

За змістом ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.11.2022 по справі № 922/1516/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський хлібозавод" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" заборгованість за договором розподілу природного газу № 094200АJНРEP016 від 01.01.2016 за період липень 2021 - липень 2022, а саме у розмірі 84004,63 грн. основного боргу; 10985,46 грн. інфляційних збитків; 1603,74 грн. трьох процентів річних; 3797,90 грн. пені.

Вказане рішення відповідачем в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 02.12.2022.

Оскільки на момент розгляду даної справи набрало законної сили судове рішення у господарській справі № 922/1516/22, обставини, які були встановлені під час господарського провадження у вказаній справі, не підлягають доказуванню в межах даної справи щодо учасників даного спору.

Так, при розгляді вищевказаної справи судом встановлено, що річна замовлена потужність об`єкта Споживача на 2022 рік визначена виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу ТОВ "Лебединський хлібозавод" за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, зокрема, за період 01.10.2020 по 30.09.2021 становить 34 155,38 м.куб. Таким чином, 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача становить 2 846,28 м.куб.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 за №2766 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу" для АТ "Сумигаз" установлено наступний тариф на послуги розподілу природного газу: 1) на період з 01 січня 2022 року - у розмірі 1,34 грн. за 1 м3 (без урахування ПДВ); щомісячний платіж за розрахунком АТ "Сумигаз" на 2022 рік дорівнює 2 846,28 м.куб. х 1,608 грн. за 1 м.куб. (тариф на послуги розподілу природного газу з ПДВ) = 4 576,82 грн.

Періодом для здійснення розрахунків за договором розподілу природного газу є календарний місяць (п. 2 гл. 6 р. VI Кодексу газорозподільних систем).

Щомісячний платіж за розрахунком АТ «Сумигаз» на 2023 рік дорівнює 26,16 куб.м х 1,608 грн. за 1 куб.м (тариф на послуги розподілу природного газу) = 42,08 грн.

Періодом для здійснення розрахунків договором розподілу природного газу є календарний місяць (п. 2 гл.6 р. VI Кодексу газорозподільні систем).

Відповідно до п. 7 гл. 6 р. VI Кодексу газорозподільних оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу.

У відповідності до п. 6.6 Договору, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

За серпень 2022 - вересень 2023 року відповідачу надано послугу з розподілу природного газу (річна замовлена потужність) на загальну суму 23282,78 грн., що підтверджується наданими до матеріалами актами наданих послуг.

Позивач протягом жовтня - вересня 2023 року направляв на адресу відповідача листи-вимоги щодо обов`язкового виконання умов Типового договору розподілу та здійснення оплати наявної заборгованості, а також рахунки на оплату та акти наданих послуг. Проте, відповідні вимоги позивача були залишені без відповіді та задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписівстатті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, а як визначено приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу Українигосподарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання, або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно із статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним Кодексом.

Частинами другою, шостоюстатті 633 ЦК Україниумови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Відповідно достатті 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Тобто, договір розподілу природного газу є договором приєднання, за яким його умови визначені заздалегідь однією із сторін, а тому такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другою стороною до нього в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про ринок природного газу"розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини; постачальник природного газу (далі - постачальник)суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

За приписами частини першоїстатті 40 Закону України "Про ринок природного газу"розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, визначаються взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Таким чином, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг з розподілу природного газу.

Стаття 526 ЦК Українивизначає, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Пунктом 1 частини першоїстатті 530 ЦК Українивизначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК Українивизначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першоїстатті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зістаттею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним з наслідків порушення зобов`язання, передбачених статтею 611 цього ж Кодексу є сплата неустойки.

За змістом статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що за період з серпня 2022 року по вересень 2023 року відповідачу надано послугу з розподілу природного газу (річна замовлена потужність) на загальну суму 23262,78 грн. Факт отримання відповідачем послуг з РЗП повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема актами наданих послуг з розподілу природного газу за вказаний період.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей526,629 Цивільного кодексу України,статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за отримані послуги з розподілу природного газу не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що фактично на момент розгляду справи зобов`язання з оплати отриманих послуг з розподілу природного газу відповідачем не виконано, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 23262,78 грн. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 667,54 грн., нараховані за загальний період з 13.09.2022 по 31.10.2023; інфляційні втрати у сумі 1574,18 грн., нараховані за загальний період з вересня 2022 року по червень 2023 року.

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних, та інфляційних нарахувань суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 667,54 грн. за період з 13.09.2022 по 31.10.2023; інфляційних втрат у сумі 1574,18 грн., за період з вересня 2022 року по червень 2023 року є обґрунтованими, правильно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн. у даному разі покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський хлібозавод" (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 18, кв. 1, код ЄДРПОУ 00379637) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (40000, м. Суми, вул. Олексія Береста, 21, код ЄДРПОУ 03352432)-23 262,78 грн. основного боргу, 1 574,18 грн. - інфляційних збитків, 667,54 грн. - 3% річних, витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (40000, м. Суми, вул. Олексія Береста, 21, код ЄДРПОУ 03352432).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лебединський хлібозавод" (61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 18, кв. 1, код ЄДРПОУ 00379637).

Повне рішення складено "21" грудня 2023 р.

СуддяО.О. Присяжнюк