Рішення

від 07.12.2023 по справі 472/711/23

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/711/23

Провадження №2/472/231/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" грудня 2023 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кучерявенко С.С.,

за участю секретаря Чорної О.В.,

представника позивача Губської Ю.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судусмт ВеселиновеМиколаївської областіматеріали цивільноїсправи запозовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом припинення (скасування) арешту нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом припинення (скасування) арешту нерухомого майна.

Позовні вимогиобґрунтував тим,щовін євласником земельної ділянки площею 11, 1648 га призначеної для ведення особистого селянського господарства.

В 2023 році вирішив скористатися своїм право та передати належне йому майно в оренду, у зв`язку з чим звернувся до реєстратора речових прав на нерухоме майно за для реєстрації іншого речового права.

Здійснюючи перевірку права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, реєстратор повідомив, що не може здійснити реєстрацію іншого речового права, оскільки в реєстрі наявні обтяження.

З метою з`ясувати підстави накладення арешту та заборон (обтяжень) на належне йому майно, а також скасування обтяжень, він звернувся до Веселинівського відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області, де йому було повідомлено, що станом на 08.05.2023 року провадження про стягнення боргів з ОСОБА_1 відсутні. Підстав для зняття арештів з усього майна боржника у відділі відсутні.

Надати більш детальну інформацію щодо виконавчих проваджень, які перебували на виконанні у Веселинівському відділі ДВС в яких він мав статус Боржника неможливо, у зв`язку зі знищенням матеріалів виконавчих проваджень

Оскільки виконавчі провадження відносно нього були знищені та ідентифікувати в якому саме виконавчому провадженні був накладений арешт не можливо, а також з урахуванням того, що арешт на нерухоме майно не знято, він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, оскільки наявне обтяження створює перешкоди у здійсненні права володіти та розпоряджатися своїм майном.

Ухвалою суду від 25.08.2023 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 03.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розщгляду.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) О.Буланча надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, одночасно повідомила, що згідно АСВП та внаслідок перевірки журналу реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчих проваджень, журналу реєстрації загальної вхідної кореспонденції та журналів обліку виконавчих проваджень, переданих державним виконавцям за 2018-2023 роки, на виконання не надходили виконавчі провадження про стягнення боргів з ОСОБА_1 та станом на 08.05.2023 року не перебувають.Згідно даних АСВП (спецрозділ) на виконанні перебували виконавчі провадження про стягнення боргів з ОСОБА_1 у кількості 8 виконавчих документів. Надати більш детальну інформацію або надати матеріали виконавчого провадження не виявляється можливим, у зв`язку зі знищенням матеріалів виконавчих проваджень відповідно до пункту 6 розділу 11 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.06.2017 року N? 699/30567 у зв?язку зі сплином строків зберігання. Вирішення питання залишає на розсуд суду.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 11, 1648 га призначеної для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером: 4821785600:04:000:0313, згідно якої в «Спеціальному розділі» реєстру міститься інформація про державну реєстрацію обтяжень, а саме:

-Номер запису про обтяження: 7411198 (спеціальний розділ), вчинений 21.10.2014 16:14:05 державним реєстратором Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області Одноор Н.В. на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеної 08.04.2014 р. відділом ДВС Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області;

-Тип обтяжень: арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 8814808) зареєстрованого 18.06.2009 15:30:57 за № 8814808 Миколаївською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, вчинено на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії А А № 198228, винесеної 15.06.2009 р. Відділом ДВС Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області.

Згідно листа в.о. начальника Веселинівського відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області С. Килевник за вих. № 3846/90-36/2 від 16.05.2023 року, станом на 08.05.2023 року провадження про стягнення боргів з ОСОБА_1 відсутні. Згідно даних АСВП (спецрозділ) на виконанні перебували виконавчі провадження про стягнення боргів з ОСОБА_1 у кількості 8 виконавчих документів. Підстав для зняття арештів з усього майна боржника у відділі відсутні. Надати більш детальну інформацію щодо виконавчих проваджень, які перебували на виконанні у Веселинівському відділі ДВС в яких позивач ОСОБА_1 мав статус Боржника неможливо, у зв`язку зі знищенням матеріалів виконавчих проваджень

відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5.

15 червня 2009 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 198228. Якою накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Вказана постанова була направлена до Миколаївської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України для реєстрації в реєстрі обтяжень нерухомого майна.

18 червня 2009 року 15:30:54 в реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстратором Миколаївської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України здійснено обтяження за № 8814808 арешт нерухомого майна.

Інформація про номер виконавчого провадження у рамках якого накладено заборону відсутня.

08 квітня 2014 року державним виконавцем відділом державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н, якою накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

21 жовтня 2014 року 16:14:05 державним реєстратором Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області Одноор Н.В. було здійснено запис про державну реєстрацію обтяжень за номером запису про обтяження: 7411198 (спеціальний розділ).

Інформація про номер виконавчого провадження у рамках якого накладено обтяження відсутня.

Ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу ч. ч. 1 та 2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Процедура накладення арешту на майно боржника врегульована ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", який діяв на час винесення постанов про арешт майна, та ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" .

Відповідно до ст. 57 Закону 606-XIV, який діяв на час винесення постанов про арешт майна, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Аналогічна вказівка міститься й в ст. 56 діючого Закону України "Про виконавче провадження".

Ч. 2 ст. 57 Закону 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону N 606-ХІV "Наслідки завершення виконавчого провадження", у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних

з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Ч. 2 ст. 50 цього ж Закону встановлено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Схожа норма міститься й в Законі 1404-VIII. Зокрема, відповідно до ст. 40 цього Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Отже, вищевказаними положеннями закону на державного виконавця покладено обов`язок щодо зняття (скасування) арешту майна боржника у випадку закінчення виконавчого провадження.

Однак виконавчі провадження було завершено посадовими особами ДВС без вирішення питання про зняття арешту з нерухомого майна позивача, раніше накладеного у зв`язку з відкриттям виконавчих проваджень.

Як наслідок, записи про існування відповідного арешту досі містяться у Реєстрі обтяжень нерухомого майна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно із положеннями статті 18 Закону 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За такого, арешт, накладений у межах виконавчого провадження, з огляду на фактичне завершення останнього та знищення матеріалів вказаного виконавчого провадження, втратив своєю актуальність як засіб забезпечення реального виконання рішення, а тому підстави для продовження його існування відсутні.

Верховний суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 сформував наступну правову позицію: застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті і Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті і Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками надежних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Вказане узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 1 листопада 2021 року у справі № 21/170-08, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження N 61-1980СВ21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження N 61-18160СВ19) та від 13.07.2022 року у справі № 2/3001/806/11 (провадження № 61-3814СВ22).

Крім того, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Подібні висновки викладені у постанові КЦС ВС від 12.10.2022 № 203/3435/21 (61-5467СВ22).

За таких обставин, враховуючи відсутність виконавчих проваджень та майнових претензій з боку стягувача (ів), відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, суд вважає невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

При цьому необхідно зазначити, що обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникають з моменту такої реєстрації. Ч. 3 ст. 3 цього Закону встановлено, що обтяження речових прав на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. З цього слідує, що обтяження, які підлягають державній реєстрації, вважаються припиненими з моменту державної реєстрації їх припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Верховний Суд 12 жовтня 2022 року в справі № 203/3435/21 (провадження № 61-5467 св22) дійшов висновку, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

На підставі вищевикладеного, зважаючи, що виконавчі провадження, по відношенню до позивача були знищені та ідентифікувати в якому саме виконавчому провадженні був накладений арешт не можливо, а також з урахуванням того, що арешт на нерухоме майно не знято, з метою захисту прав та законних інтересів позивача, та усунення перешкоди у здійсненні права володіти та розпоряджатися майном, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 321, 391 Цивільного кодексу України та ст. ст. 4, 5, 19, 30, 175-177 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Першоговідділу державноївиконавчої службиу Вознесенськомурайоні Миколаївськоїобласті Південного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),про усуненняперешкод укористуванні тарозпорядженні майномшляхом припинення(скасування)арешту нерухомогомайна, задовольнити повністю.

Усунути перешкодив користуванніта розпорядженнінерухомим майном ОСОБА_1 ,а самеприпинити обтяженнянерухомого майнаналежного направі власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 ,в видіарешту таоголошення заборонина йоговідчуження,накладеного Постановоюпро арештмайна боржниката оголошеннязаборони найого відчуженнясерії АА№ 198228від 15.06.2009р.державним виконавцемВДВС ВеселинівськогоРУЮ таПостановою проарешт майнаборжника таоголошення заборонина йоговідчуження серіята номерб/нвід 08.04.2014р.державним виконавцем Відділу державної реєстрації виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області Буланча О.В., шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (спеціальний розділ):

- запису про обтяження: зареєстрованого 18.06.2009 15:30:54 за № 8814808, реєстратором: Миколаївська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, об`єкт обтяження: все нерухоме майно, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія АА 198228, 15.06.2009, ВДВС Веселинівського РУЮ та

- запису про обтяження: номер запису про обтяження: 7411198 (спеціальний розділ) вчинений 21.10.2014 16:14:05 державним реєстратором Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області на підставі Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії та номер: б/н, видана державним виконавцем Відділу державної реєстрації виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області Буланча О.В., опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне рішення суду складено 15 грудня 2023 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області С.С. Кучерявенко