Ухвала

від 18.12.2023 по справі 926/4163/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

У Х В А Л А

18 грудня 2023 року Справа № 926/4163/17За позовом заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах:

1) Міністерство оборони України,

2) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці

до відповідачів: 1) Комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт "Чернівці"

2) Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернівецька міська рада

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Гончар А.Ю.

Представники сторін:

Прокурор Самокіщук М.Ю.

від позивача 1 не з`явився

від позивача 2 не з`явився

від відповідача 1 не з`явився

від відповідача 2 Фуркал С.О.

від третьої особи не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: 1) Міністерство оборони України, 2) Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці звернувся до суду з позовом до відповідача 1) Комунального підприємства "Міжнародний Аеропорт "Чернівці", 2) Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Чернівецька міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03 липня 2018 року позов задовольнити частково; зобов`язано Департамент Житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради звільнити та привести в попередній стан самовільно зайняту ним земельну ділянку площею 0,7864 га., яка є частиною земельної ділянки військового містечка № 195 по вул. Миколаївській, 49-Г у м. Чернівці, шляхом демонтажу самочинно встановленої на цій ділянці бетонної огорожі особисто або за їх рахунок; відмовлено у задоволенні решти позовних вимог; стягнуто з Департаменту Житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці 1600,00 грн. судового збору.

24 липня 2018 року на виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 03 липня 2018 року видано судовий наказ - зобов`язано Департамент Житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради звільнити та привести в попередній стан самовільно зайняту ним земельну ділянку площею 0,7864 га., яка є частиною земельної ділянки військового містечка № 195 по вул. Миколаївській, 49-Г у м. Чернівці, шляхом демонтажу самочинно встановленої на цій ділянці бетонної огорожі особисто або за їх рахунок.

Ухвалою суду від 31 липня 2023 року задоволено заяву старшого державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження; замінено боржника у виконавчому провадженні АСВП № 57591166 Департамент Житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради його правонаступником Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради при примусовому виконанні наказу Господарського суду Чернівецької області № 926/4163/17 від 24 липня 2018 року.

07 грудня 2023 року від Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради до суду надійшла письмова заява про відстрочку виконання рішення.

Вказана заява обґрунтована тим, що: на території України введено воєнний стан; обмежено фінансування заходів, пов`язаних із благоустроєм території Чернівецької міської територіальної громади; неможливо забезпечити перешкоджання несанкціонованому доступу та проникнення на територію КП Міжнародний аеропорт Чернівці у разі демонтажу огорожі.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08 грудня 2023 року розгляд заяви призначено на 18 грудня 2023 року.

Позивачі, відповідач 1 та третя особа явку належних представників в судове засідання 18 грудня 2023 року не забезпечили, хоча належним чином повідомлялись про час, дату та місце судового засідання.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні підтримав подану заяву про відстрочку виконання рішення суду та просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні 18 грудня 2023 року заперечив проти задоволення вказаної заяви, зазначивши, що рішення та наказ щодо демонтажу самочинно встановленої бетонної огорожі датується 2018 роком. За цей період, департаментом Чернівецької міської ради не вчинено жодних активних дій щодо виконання судового рішення.

Розглянувши подану заяву про відстрочку виконання рішення суду, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача 1 та прокурора, суд

В С Т А Н О В И В :

Частино 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно частини 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.09., виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Так, відповідно статті 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.12. Конституційного суду України по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України по справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.13. Конституційного Суду України по справі № 1 7/2013.

Виходячи з того, що згідно з статтею 1 Конституції України, Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

На думку суду, введення воєнного стану на території України є обставиною, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.

При цьому, воєнний стан згідно указу Президента України №64/22 введено із 05 годин 30 хв 24 лютого 2022 року, а рішення, виконання якого просить відстрочити представник відповідача 2, датується 03 липня 2018 року.

Відтак, суд встановив, що зазначені заявником обставини, пов`язані з військовою агресією та воєнним станом, настали з 24 лютого 2022 року, а обов`язок виконати приписи судового рішення у департаменту міської ради виник з 24 липня 2018 року.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В той же час, Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради не надано доказів, що підтверджують вжиття останнім активних дій з 2018 року для виконання рішення суду, яке ускладнилось у 2022 року із введенням в Україні воєнного стану.

Крім того, боржником (заявником) жодним чином не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості в майбутньому (через рік) виконати рішення суду у даній справі.

Таким чином, з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, при вирішенні питання щодо відстрочення виконання рішення, суд враховує принципи співмірності і пропорційності.

Так, рішенням господарського суду Чернівецької області по справі № 926/4163/17 від 03 липня 2018 року встановлено, що огорожа, яка підлягає знесенню, знаходиться на землях оборони без відповідного на те погодження оборонного відомства, Міністерства оборони України чи уповноважених ним органу, а відтак, заявником самовільно зайнято земельну ділянку, загальною площею 0,7864 га., яка є частиною земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 по вул. Миколаївській, 49-Г у м. Чернівці та належить до земель оборони і перебуває в державній власності.

Відтак, враховуючи принципи співмірності і пропорційності, з огляду на особливий статус земельної ділянки (землі військового містечка) в умовах введеного воєнного стану та відсутності доказів, що підтверджують вчинення відповідачем 2 активних дій щодо виконання рішення суду, суд дійшов висновку у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення відмовити.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (частина 7 статті 331 ГПК України).

Керуючись статтями 74, 239, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про відстрочку виконання рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 22 грудня 2023 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.

Суддя О.Г. Проскурняк