Рішення

від 12.12.2023 по справі 927/1275/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

12 грудня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1275/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., секретар судового засідання Ткачова А. Ю., розглянувши справу

за позовом: Міністерства юстиції України,

код ЄДРПОУ 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001,

e-mail: vdmk@minjust.gov.ua, vpid@minjust.gov.ua,

до відповідача-1: Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення",

код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, буд. 7, м. Київ, 03055,

до відповідача-2: Срібнянської районної організації Комуністичної партії України,

код ЄДРПОУ 25622375, АДРЕСА_1,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комуністичної партії України,

код ЄДРПОУ 00049147, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070,

e-mail: CK-KPU@KPU.KIEV.UА,

предмет спору: про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації речових прав

Представники учасників справи:

позивача: Глазова-Конащук А.В.

відповідача1: не з`явився

відповідача2: не з`явився

третьої особи: не з`явився

11.09.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшов позов Міністерства юстиції України до відповідача-1 - Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" та до відповідача-2 - Срібнянської районної організації Комуністичної партії України з вимогами: визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - квартири загальною площею 21,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 27.07.2015, між Срібнянською районною організацією Комуністичної партії України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстрований за №2626; та скасувати державну реєстрацію прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 21,5 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 689505274251.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.07.2015 між відповідачами укладено договір дарування нерухомого майна, за яким відповідачем-2 було відчужено відповідачу-1 спірне майно. Позивач вважає, що зазначений договір дарування є фіктивним, оскільки набувачем спірного майна стала Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", керівником та представником якої з 2007 року був і є син народного депутата України та керівника Комуністичної партії України ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Також позивач вказує на те, що засновником Благодійної організації є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково комерційна фірма "Контур", засновниками якого є сини керівника Комуністичної партії України ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14 заборонено діяльність Комуністичної партії України та передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

У ході виконання вказаного рішення в частині передачі майна, коштів та інших активів Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави встановлено, що спірне майно було відчужено після відкриття провадження у справі №826/9751/14, а отже, на думку позивача, укладення спірного договору спрямоване не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.

Ухвалою від 18.09.2023 суд позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі №927/1275/23 за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Комуністичну партію України; витребував від Київського державного нотаріального архіву оригінал або належним чином засвідчену копію договору дарування нерухомого майна - квартири загальною площею 21,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 27.07.2015, між Срібнянською районною організацією Комуністичної партії України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстрованого за №2626. Підготовче засідання призначив на 11.10.2023, 11:00. Встановив учасникам процесу строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвалу від 18.09.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу-2 та третій особі рекомендованими листами, які повернуті поштою на адресу суду з довідкою про причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, відсутністю адресата за вказаною адресою.

Судом встановлено, що адреса відповідача-2 та адреса третьої особи, які зазначені у позовній заяві повністю збігається з адресою, зазначеною у рекомендованому повідомленні.

Ухвали суду, яка направлялась на юридичну адресу Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 00049147) - вул. Борисоглібська,7, м. Київ, 04070 та Срібнянської районної організації Комуністичної партії України міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Заяв про зміну місцезнаходження від відповідача-2 та третьої особи не надходило.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Крім того, відповідач-2 та третя особа не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвал на офіційну адресу відповідача-2 та третьої особи у справі, враховуючи повернення ухвал із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання у справі №927/1275/23.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідач-2 своїм правом на подання відзиву не скористався, відзиву у встановлений судом строк не надав.

Згідно з частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.

03.10.2023 Київським державним нотаріальним архівом на виконання вимог ухвали суду надано належним чином завірену копію договору дарування квартири, укладеного між Срібнянською районною організацією Комуністичної партії України та Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. від 27.07.2015 за реєстровим номером 2626, який судом долучено до матеріалів справи.

05.10.2023 на адресу суду від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про поновлення строку на подачу клопотання про витребування доказів та про витребування від Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції витягів з Реєстру про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив про те, що набувачем спірного майна за оскаржуваним договором стала Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», засновником та керівником був і є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - син колишнього народного депутата України від Комуністичної партії України ОСОБА_1 , який був одночасно засновником та керівником Комуністичної партії України.

У підготовчому судовому засіданні 11.10.2023 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача про витребування доказів та про поновлення строку на подання клопотання, витребував з Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В підготовчому засіданні постановив ухвалу про оголошення перерви до 07.11.2023, 09:30.

30.10.2023 на адресу суду від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання ухвали суду від 11.10.2023 надійшов лист з відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який судом долучено до матеріалів справи.

07.11.2023 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 23.11.2023, 10:30.

23.11.2023 суд відклав розгляд справи на 12.12.2023, 09:00.

29.11.2023 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

Суд не прийняв до розгляду відзив на позовну заяву у зв`язку з порушенням встановлених процесуальних строків на його подання. Судом встановлено, що відзив на позовну заяву від відповідача-1 надійшов на адресу суду з порушенням п`ятнадцятиденного строку, встановленого ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.09.2023, яка отримана відповідачем-1 25.09.2023, про що свідчить поштове повідомлення 1400057753007. Клопотання про продовження процесуального строку на вчинення відповідних дій, з обґрунтуванням поважності причин, відповідач-1 до суду не заявив, що є самостійною підставою для залишення вказаних документів без розгляду. Крім того, в силу частини 2 статті 207 ГПК України відповідач-1, як юридична особа, обов`язок, у силу вимог частини 6 статті 6 ГПК України, щодо реєстрації Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, не виконав. Зазначене у сукупності відповідно до частини 4 статті 170 ГПК України, є підставою для залишення судом без розгляду відзиву на позовну заяву.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив поданий особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати Електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

За частиною 1 та п.1 частини 3 статті 202 цього Кодексу неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи в разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи, що відповідач-1, відповідач-2 та третя особа неодноразово засобами поштового зв`язку, повідомлені про призначені судові засідання в справі, однак до суду не прибули без пояснення причин, відзиви на позов в установлений строк не надали, суд, керуючись приписами частини 2 статті 178 та частин 1, 3 статті 202 ГПК України, вважає за можливе вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні 23.11.2023 суд відклав розгляд справи на 12.12.2023, 09:00.

В судовому засіданні 12.12.2023 суд заслухав повноважного представника позивача, яка заявлений позов підтримала в повному обсязі. Представники відповідачів у засідання не з`явились.

В судовому засіданні 12.12.2023 керуючись ч.1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд ВСТАНОВИВ:

У 2014 році Міністерство юстиції України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України в зв`язку з порушенням статті 5 Закону України «Про політичні партії в Україні» (чинної на час звернення з відповідним позовом).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2014 відкрите провадження в справі № 826/9751/14 за позовом Міністерства юстиції України та Державної реєстраційної служби України до Комуністичної партії України про заборону діяльності політичної партії.

05.07.2022 Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалене рішення в справі № 826/9751/14, що набрало законної сили 27.07.2022. Зазначеним рішенням задоволено позов Міністерства юстиції України та Державної реєстраційної служби України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання «Свобода», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації «Воля-Громада-Козацтво», Української республіканської партії, ОСОБА_4 , за участю Офісу Генерального прокурора; заборонено діяльність Комуністичної партії України; у власність держави передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень.

Розгляд справи № 826/9751/14 тривав майже вісім років (з 2014 року).

За частинами 2, 4 статті 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

У разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається в рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За пунктами 2, 3 Порядку переходу в власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 № 896, далі - Порядок) відбувається після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, в резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави (далі - рішення суду), Мін`юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст.

За результатами заходів із розшуку майна політичної партії Мін`юст складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого в власність держави.

Міністерством юстиції України видано наказ «Про затвердження переліку майна, коштів та інших активів забороненої судом Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 00049147) № 4964/5 від 07.11.2022, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави».

Під час опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Мін`юст установив, що після відкриття провадження в адміністративній справі №826/9751/14 - 11.07.2014, про заборону діяльності Комуністичної партії України, Срібнянською районною організацією Комуністичної партії України відчужено майно - квартиру площею 21,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 689505274251, яке відчужено на підставі договору дарування від 27.07.2015 № 2626, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М.

За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна, витяг № 342937134 від 15.08.2023, набувачем нерухомого майна: квартиру площею 21,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі спірного договору дарування квартири, серія та номер 2626, виданого 27.07.2015, став відповідач-1 - Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення».

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково комерційна фірма «Контур» (код ЄДРПОУ 32735812).

Керівником Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково комерційна фірма «Контур» є ОСОБА_2 , а засновниками (учасниками) є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, витяг № 00041906195 від 18.10.2023, ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 , а за даними витягу № 00041905234 від 18.10.2023 ОСОБА_3 є сином ОСОБА_1 .

Зазначені особи є синами керівника Комуністичної партії України ОСОБА_1.

З урахуванням наведених обставин, позивач вважає, що в даному випадку сторони правочину знали заздалегідь, що такий договір не буде виконаний, що він має інші цілі, ніж передбачені цим договором. Тобто відповідачами умисно укладений фіктивний правочин. За доводами позивача, укладення оспорюваного правочину спрямоване не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна в державну власність.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Позивач не є стороною оспорюваного правочину.

Однак, вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

На Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів стосовно розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку її майна, переданого у власність держави, відтак Міністерство юстиції України, за висновком суду, є заінтересованою особою у спірних правовідносинах щодо визнання спірного договору недійсним, скасування державної реєстрації прав на спірне майно для подальшого забезпечення передачі цього майна у власність держави, а отже, є належним позивачем у справі.

Предметом позову є визнання недійсним договору дарування нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» на нерухоме майно.

Підставами позову є обставини з яких слідує, що оспорюваний правочин був укладений сторонами не для настання правових наслідків, що ним обумовлені, а з метою уникнення передачі нерухомого майна в державну власність.

З наведеного слідує, що предметом доказування є обставини, що відповідно до закону є підставою для визнання оспорюваного договору дарування недійсним: виконання сторонами умов договору, форма вчинення (дотримання вимог щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації), мета укладення, правові наслідки, порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статті 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися в формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України, недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним у судовому порядку. За частиною 3 цієї статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За статтею 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише «про людське око», знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При його вчиненні сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. При цьому, такі цілі можуть бути протизаконними (наприклад, укладення договору дарування з метою приховання майна від конфіскації), або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/7547/17 від 07.12.2018 (п. 35)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц міститься висновок, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 стаття 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 ЦК України), послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України (фіктивний правочин, який вчинений без наміру створення правових наслідків які обумовлювалися цим правочином), так і інша.

У свою чергу, в постанові Верховного Суду у справі № 405/1820/17 від 24.07.2019 зазначено про те, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

За частинами 2 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір, у тому числі й договір дарування, не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку). Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Наявність умислу в сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором.

Суд взяв до уваги, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» від 03.05.2022 № 2243-ІХ, який набрав чинності 18.05.2022, внесені зміни, зокрема до Закону України «Про політичні партії в Україні».

Зокрема, стаття 21 Закону доповнена частиною 4, за якою в разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається в рішенні суду.

Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності Партії варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2015 року відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір дарування квартири, який зареєстрований за номером 2626, посвідчений нотаріусом Пашинською О.М.

За договором дарування Срібнянська районна організація Комуністичної партії України передала безоплатно у власність, а Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» прийняла нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, площею 21,5 кв.м.

Зазначений правочин укладено відповідачами після відкриття провадження в справі № 826/9751/14 - 11.07.2014, за яким нерухоме майно відчужене Срібнянською районною організацією Комуністичної партії України безоплатно на користь Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», як пов`язаної особи, оскільки між керівником Партії та засновниками Благодійної організації простежується родинний зв`язок (батько та сини).

Наведене, за висновком суду, свідчить, що волевиявлення обох сторін оскаржуваного правочину направлене на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, державі, оскільки діючи недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду іншій особі, сторони мали спільний умисел на використання правочину виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно Партії в майбутньому, внаслідок заборони її діяльності за рішенням суду.

За таких обставин спірний договір кваліфікований судом як правочин, який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, тобто, як фіктивний правочин.

Враховуючи встановлені обставини в своїй сукупності, договір дарування квартири, укладений 27.07.2015 між Срібнянською районною організацією Комуністичної партії України та Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М., зареєстрований за № 2626 підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

За частиною 3 статті 105 Цивільного кодексу України» (в редакції чинній на момент відкриття провадження в адміністративній справі), суд або орган, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

За змістом п. 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав проводиться шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 3 статті 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведена державна реєстрація прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведена державна реєстрація прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині визнання договору дарування квартири недійсним, у силу статті 216 Цивільного кодексу України, вказаний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За таких обставин, вимоги позивача про скасування державної реєстрації прав Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, площею 21,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 689505274251, підлягають задоволенню.

Заяви про застосування наслідків спливу позовної давності в даній справі відповідачами до суду не подано.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На переконання суду, позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів у їх сукупності, довів наявність порушеного права держави, що підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання недійсним оспорюваного правочину та скасування державної реєстрації речових прав відповідача 1 на спірне нерухоме майно.

При ухваленні рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат (п. 5 частина 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України).

За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідачів позивачу має бути відшкодований судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 5368 грн (в рівних частинах по 2684 грн з кожного).

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна - квартири загальною площею 21,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Срібнянський район, смт. Срібне, вул. Леніна, 51, кв.9, укладений 27.07.2015, між Срібнянською районною організацією Комуністичної партії України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстрованим за №2626;

3. Скасувати державну реєстрацію прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" на нерухоме майно, розташоване за адресою: Чернігівська область, Срібнянський район, смт. Срібне, вул. Леніна, 51, кв.9, загальною площею 21,5 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 689505274251.

4. Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, буд. 7, м. Київ, 03055) на користь Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) 2684 грн витрат на сплату судового збору.

5. Стягнути з Срібнянської районної організації Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 25622375, вул. Леніна, буд. 51, кв.9, смт. Срібне, Чернігівська область, 17300) на користь Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) 2684 грн витрат на сплату судового збору.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення суду складене 22.12.2023.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua

Тимчасовий засіб зв`язку суду - тел. канцелярії (099) 420-54-50.