Ухвала

від 21.12.2023 по справі 911/90/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/90/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Макарівської селищної ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023

у справі за позовом Макарівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс"

про визнання недійсними договору

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс"

до Макарівської селищної ради

про стягнення 49 959,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Макарівська селищна рада звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" про визнання недійсними договору про надання послуг від 26.06.2020 №68.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" звернулося до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до Макарівської селищної ради про стягнення 49 959,00 грн.

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 03.10.2022 позовні вимоги за первісним позовом задовольнив, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовив.

4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.06.2023 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким в задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовив, а зустрічний позов задовольнив.

5. 11.12.2023 Макарівська селищна рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

7. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

8. Згідно з п.2 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

9. Однак скаржник таких відомостей в касаційній скарзі не вказав.

10. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

11. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

12. У разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз.2 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу).

13. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

14. У разі подання касаційної скарги на підставі п.2 ч.2 ст.287 ГПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз.3 п.5 ч.2 ст.290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

15. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п.3 ч.2 ст.287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

16. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

17. При цьому необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

18. Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

19. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

20. Обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1- 3 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

21. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

22. Скаржник цитує положення ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3 цієї норми, однак в подальшому в тексті касаційної скарги жодним чином не обґрунтовує підставу, передбачену п.3 ч.2 ст.287 ГПК.

23. Також скаржник зокрема зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою і такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом апеляційної інстанції не досліджено усі наявні в матеріалах справи докази. Вказане може розцінюватися як підстава касаційного оскарження, передбачена п.4 ч.2 ст.287 ГПК (зокрема п.1 ч.3 ст.310 ГПК), однак скаржник на відповідну підставу (підстави) не посилається та належно її не обґрунтовує (зокрема, які саме докази суд не дослідив).

24. Скаржнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень та навести належні обґрунтування щодо таких, - у відповідності до вимог ГПК, які описані, зокрема, у пунктах 12-21 цієї ухвали.

25. Частиною 1 ст.288 ГПК визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

26. Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 29.06.2023, в її тексті не вказано дату складання повного тексту, а отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 19.07.2023.

27. Частинами 2, 3 ст.288 ГПК передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.4 ст.293 цього Кодексу.

28. 07.09.2023 Макарівська селищна рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023, в якій просила її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

29. Верховний Суд ухвалою від 02.10.2023 касаційну скаргу Макарівської селищної ради залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 ГПК, як таку, що оформлена з порушенням вимог, встановлених п.5 ч.2 та п.2 ч.4 ст.290 цього Кодексу, надав строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали та роз`яснив, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

30. 18.10.2023 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків (подана 16.10.2023), до якої було додано платіжну інструкцію від 10 (11).10.2023 №230, якою підтверджувалася сплата судового збору у розмірі 5 384 грн.

31. Верховний Суд ухвалою від 06.11.2023 касаційну скаргу Макарівської селищної ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 повернув без розгляду на підставі ст.174 та ч.5 ст.292 ГПК.

32. Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник не в повному обсязі усунув недоліки касаційної скарги, оскільки в ухвалі від 02.10.2023 про залишення касаційної скарги без руху було зазначено про необхідність сплатити судовий збір у розмірі 9 924 грн, натомість скаржник надав докази про сплату судового збору у розмірі 5 384 грн; при цьому скаржник не заявив клопотання про, зокрема, зменшення розміру судового збору та не надав документів, що підтверджують підстави для такого зменшення, а також не змінив вимог касаційної скарги, що могло би вплинути на розрахунок судового збору та/або не навів іншого розрахунку судового збору, аніж той, що визначений судом.

33. Відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

34. Статтею 292 ГПК передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.290 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, тобто суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг.

35. Згідно з ч.4 ст.174 ГПК якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

36. Отже, неусунення недоліків касаційної скарги, є підставою для її повернення.

37. Згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду КП "Діловодство спеціалізованого суду", документ в електронному вигляді - ухвалу Верховного Суду від 06.11.2023 про повернення касаційної скарги доставлено скаржнику 10.11.2023 о 21:01, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.

38. Відповідно до ч.7 ст.6 ГПК особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

39. Скаржник повторно звернувся з касаційною скаргою 11.12.2023, тобто через один місяць з дати отримання в кабінеті електронного суду ухвали про повернення первинно поданої касаційної скарги з клопотанням про поновлення процесуального строку на її подання.

40. Скаржник у клопотанні про поновлення строку зазначає, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень, де його було оприлюднено 18.08.2023; ухвала Верховного Суду від 06.11.2023 була отримана 21.11.2023 засобами поштового зв`язку; зусилля скаржника направлені на виконання першочергових заходів з відновлення житлового фонду та соціальної інфраструктури громади, що потребує значного фінансового забезпечення; скаржник повністю залежить від виконання органом казначейства певних дій в частині фіксування; існували об`єктивні причини щодо несплати судового збору, що призвело до повернення судом касаційної скарги; скаржник був фактично позбавлений права на доступ до суду через надмірне суворе застосування процесуальної норми, що є проявом надмірного формалізму та об`єктивними обставинами.

41. Однак наведені скаржником підстави пропуску строку на подання касаційної скарги не є об`єктивними, оскільки безпосередньо залежали від суб`єктивної волі та процесуальної поведінки скаржника.

42. При цьому Верховний Суд, постановляючи ухвалу від 06.11.2023 про повернення первісно поданої касаційної скарги виходив не з формальних підстав, а з приписів процесуального закону.

43. Верховний Суд в ухвалі від 06.11.2023 звернув увагу на те, що, надаючи докази про сплату судового збору у розмірі 5 384 грн скаржник не заявив клопотання про, зокрема, зменшення розміру судового збору та не надав документів, що підтверджують підстави для такого зменшення, а також не змінив вимог касаційної скарги, що могло би вплинути на розрахунок судового збору та/або не навів іншого розрахунку судового збору, аніж той, що визначений судом.

44. Верховний Суд також бере до уваги, що у клопотанні скаржник не обґрунтовує причини зволікання з повторною подачею касаційної скарги до суду (через один місяць з моменту отримання ухали про повернення первісної скарги в кабінет електронного суду).

45. Згідно з ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

46. Положеннями статей 13, 74 ГПК передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

47. Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

48. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

49. Процесуальним законодавством не передбачено, що у випадку повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

50. Отже, зважаючи на те, що причини пропуску строку на касаційне оскарження, викладені у клопотанні, не є об`єктивними, враховуючи обставини в їх сукупності, а також зволікання з повторним поданням касаційної скарги, Верховний Суд визнає неповажними підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження.

51. Відповідно до ч.3 ст.292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

52. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

53. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Макарівської селищної ради про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023.

2. Касаційну скаргу Макарівської селищної ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 у справі №911/90/22 залишити без руху.

3. Надати Макарівській селищній раді строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити Макарівській селищній раді, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику, або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень п.4 ч.1 ст.293 Господарського процесуального кодексу України.

5. Звернути увагу учасників справи та їх представників, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (надалі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи зобов`язані реєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС. Інші - реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку;

- касаційна скарга, відзив на касаційну скаргу та будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- якщо касаційна скарга подана до суду в електронній формі, то особа, яка подала скаргу, має подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова