Рішення

від 28.11.2023 по справі 945/1377/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1377/23

Провадження № 2/945/716/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 листопада 2023 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей, -

встановив:

27 червня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визначення місця проживання дітей.

Позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що 12 травня 2015 року у Республіці Туреччина вони з відповідачем зареєстрували шлюб. У шлюбі у сторін народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2023 року шлюб між позивачем і відповідачем розірвано.

Малолітні діти Демір і Мерт проживають разом із позивачем ОСОБА_1 , у належному їй на праві приватної спільної сумісної власності будинку, та знаходяться на її повному утриманні.

Відповідач ОСОБА_5 є громадянином Республіки Туреччина; в Україні має посвідку на постійне проживання, терміном до 30 січня 2029 року.

12 березня 2019 року відповідач був зареєстрований за місцем проживання позивача, при цьому після припинення шлюбних відносин, з 2022 року сторони припинили спільне проживання.

Позивач вказував на те, що наразі відповідач проживає за кордоном, з дітьми не спілкується, участі в їхньому вихованні не бере, матеріально не утримує, при цьому погрожує позивачу, що викраде дітей та виїде з ними за кордон і позбавить позивача можливості бачитися та спілкуватися з синами.

Крім цього, позивач зазначив, що під час їхнього з відповідачем спільного проживання, відповідач також не надав дітям належного догляду та виховання. Молодший син, в силу свого віку, майже не пам`ятає батька, а тому, на думку позивача, відібрання відповідачем дітей від матері стане для малолітніх дітей великим потрясінням та негативно вплине на їхній психічний стан.

Водночас, позивач вказував на те, що відповідач не зможе забезпечити дітей матеріально, оскільки він не працює та не має постійного заробітку. Житла та будь - якого нерухомого майна у власності відповідача також немає.

У зв`язку з викладеним вище, позивач ОСОБА_1 просила суд визначити місце проживання малолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із нею, за місцем її проживання.

Ухвалою суду від 06 липня 2023 року вказаний позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей. Постановлено разглядати справу за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання. До участі у справі залучено Орган опіки та піклування Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

28 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 подала на адресу суду Висновок Органу опіки та піклування Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 22 вересня 2023 року щодо розв`язання спору у даній справі.

Ухвалою суду від 06 липня 2023 року постановлено закрити підготовче провадження у цивільній справі № 945/1377/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей та призначити справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, при цьому 28 листопада 2023 року її представник ОСОБА_8 подала на адресу суду заяву, у якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити; розгляд справи представник позивача просила проводити за їхньої з позивачем відсутності; проти ухвалення заочного рішення представник позивача не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_5 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився.

Представник Органу опіки та піклування Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, при цьому 17 листопада 2023 року подав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд дослідив матеріали справи і встановив таке:

12 травня 2015 року сторони уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 (а. с. 17 - 18).

Заочним рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2023 року, яке набрало законної сили 13 червня 2022 року, шлюб між сторонами розірвано (а. с. 22 - 25).

У шлюбі у подружжя нарождилися діти: син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_5 і ОСОБА_1 є батьками - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження № НОМЕР_2 (апостиль); серії НОМЕР_3 (а. с. 18, 20).

З копії довідки Посольства України в Турецькій Республіці про реєстрацію особи громадянином України від 23 грудня 2020 року слідує, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований громадянином України (а. с. 21).

В матеріалах справи міститься Акт обстеження матеріально - побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 15 червня 2023 року, який складено та засвідчено комісією в складі: директора КЗ ЦНСП Степівської сільської ради; завідувачем відділення соціальної роботи сім`ями/особами; начальником відділу Служби у справах дітей; депутатом Степівської сільської ради, з тексту якого слідує, що родина ОСОБА_12 проживає у будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 має частку вказаного будинку на праві особистої власності.

Діти Демір і Мерт проживають разом із матір`ю за вказаною вище адресою. У хлопчиків окрема кімната, обладнана необхідними меблями, розділені ліжечка. Діти забезпечені всім необхідним для всебічного розвитку (розвиваючі настільні ігри, конструктори, канцелярські товари, фарби, дитячі іграшки та повноціним харчуванням). У наявності продукти харчування (крупи,ю макаронні вироби, молочні продукти, фрукти, овочі, солодощі, соки, компоти, домашнього приготування, м`ясо).

ОСОБА_1 має можливість для утримання своїх дітей, оскільки працює в КЗ ЦНСП Степівської сільської ради з 30 серпня 2021 року. Родина має підсобне господарство та присадибну ділянку. На якій вирощують овочі, фрукти та ягоди (а. с. 26).

Згідно з довідкою Комунального закладу "Центр надання соціальних послуг" Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про доходи ОСОБА_1 від 16 червня 2023 року ОСОБА_1 обіймає посаду головного бухгалтера та загальна сума нарахованої заробітної плати за період грудень 2022 - травень 2023 становить 69961 грн. 42 коп. (а. с. 27).

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради ОСОБА_1 за даними реєстратури на наркологічному та психіатричному обліку не знаходиться (а. с. 28).

В матеріалах справи містится копія свідоцтва про шлюб, укладений між сторонами, копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно - житлового будинку АДРЕСА_1 , а також копія Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССТ № 663236, з яких слідує, що ОСОБА_1 , яка змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_13 , укладаючи шлюб з ОСОБА_14 , є приватним спільним сумісним власником вказаного вище нерухомого майна (а. с. 17, 29, 30).

До позовної заяви позивачем додано довідки Дошкільного навчального закладу № 148 Управління освіти Миколаївської міської ради від 28 вересня 2023 року № № 6/02-23, 7/02-23, з яких слідує, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є вихованцями даного навчального закладу (а. с. 89, 90).

В матеріалах справи також міститься Висновок Органу опіки та піклування Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської про визначення місця проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з яким Орган опіки та піклування Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області вважає за доцільне встановити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем реєстрації та фактичного місця проживання матері - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (а. с. 85 - 86).

Згідно положеннями з ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року за № 789-XII (далі - Конвенція) та ч. ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі «6» проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею 51 Конституції України закріплений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Також вказаною статтею Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з положеннями статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" (далі - Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з положеннями ст. 11 Закону сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 12 Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями ч. ч. 1 - 5 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до частин другої, восьмої, дев`ятої статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно з положеннями ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Судом встановлено, що малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з мамою ОСОБА_1 за місцем її проживання. Дітям створені всі необхідні умови для проживання та їхнього розвитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

З аналізу норм сімейного законодавства слідує, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

На підставі викладеного вище, при вирішенні питання про визначення місця проживання неповнолітніх ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд, в контексті першочергового урахування інтересів дитини, враховуючи тривалість проживання малолітніх дітей з матір`ю в атмосфері любові, турботи та захисту, добросовісне виконання нею своїх батьківських обов`язків відносно синів, створення для дітей необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення синів всім необхідним, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дітей з матір`ю, чи негативно впливали на їхнє виховання та розвиток, дотримуючись балансу між інтересами дітей, правами батьків на виховання дітей і обов`язком батьків діяти в їх інтересах, приходить до висновку про обґрунтованість позову.

При цьому, визначення місця проживання дітей разом із матір`ю не позбавляє відповідача права спілкуватися з дітьми та не обмежує його у здійсненні ним своїх батьківських прав та обов`язків, оскільки батько дітей, у разі визначення місця проживання дітей з матір`ю, не обмежений у своєму праві на спілкування з синами, прояву турботи відносно них та участі у їх вихованні й може реалізовувати свої права, шляхом домовленості з мамою дітей щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки і піклування, або за рішенням суду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп., сплачений позивачем за квитанцією № @2PL378378 від 22 червня 2023 року.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, 264, 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Степівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дітей, - задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Кючюкчекмедже, разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с. Степове, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; паспорт серії НОМЕР_5 ), за місцем проживання ОСОБА_1 .

Визначити місце проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Анкара, Турецької Республіки, разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с. Степове, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; паспорт серії НОМЕР_5 ), за місцем проживання ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця Туреччини (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Степове, Миколаївського району Миколаївської області (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; паспорт серії НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп., сплачений позивачем за квитанцією № @2PL378378 від 22 червня 2023 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова