Постанова

від 20.12.2023 по справі 917/1674/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/1674/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючий, Краснов Є. В., Могил С. К.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 (колегія суддів у складі: Пуль О. А. - головуючий, Білоусова Я. О., Крестьянінов О. О.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 13.04.2023 (суддя Сірош Д. М.)

за позовом заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

до 1. Фермерського господарства «Промінь-2010»

2. Державного підприємства «Миргородський гренажний завод»

про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання передати земельні ділянки

за участю: позивача Ломако Є. О. (самопрдставництво); прокурора Підяш О. С. (посвідчення),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Заступник керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області звернувся в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - позивач-1), Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - позивач-2) до суду з позовом до Фермерського господарства «Промінь-2010» (далі - відповідач-1), Державного підприємства «Миргородський гренажний завод» (далі - відповідач-2), у якому просив:

- визнати недійсним договір № 2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції, який укладений між відповідачами;

- зобов`язати відповідача-1 передати, а відповідача-2 прийняти земельні ділянки державної власності загальною площею 209,5 га, які згідно Державного акта на право постійного користування серії ПЛ № 65 від 26.12.1997 та Державного акта на право постійного користування серії ІІ-ПЛ № 002153 від 28.10.1997 перебувають у постійному користуванні відповідача-2.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладений на порушення вимог законодавства, оскільки він приховує інший правочин, а саме договір оренди землі, що свідчить про його удаваність та є підставою для визнання його недійсним у судовому порядку.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.04.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, в задоволенні позову відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що прокурором не доведено тих обставин з якими він пов`язував свої позовні вимоги.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі, з урахуванням її уточнення, заявник просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 21.06.2019 у справі № 910/22880/17, від 06.11.2019 у справі № 916/1424/18, від 07.07.2021 у справі № 903/601/20, від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20, від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 29.09.2022 у справі № 918/351/21 (918/672/21), від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18, від 21.03.2023 у справі № 917/1550/21.

3.3. Відповідач-1 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без задоволення касаційну скаргу, оскільки судами у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

4. Мотивувальна частина

4.1. Суди встановили, що Державний Миргородський гренажний завод на підставі Державного акту на право постійного користування серії ПЛ № 65 від 26.12.1997 у м.Миргород по вул.Київська користується земельною ділянкою державної форми власності, площею 146,0719 га; на території Миргородського району в с.Білики підприємство користується земельною ділянкою державної форми власності, площею 168,6 га, на підставі Державного акту на право постійного користування серії II-ПЛ № 002153 від 28.10.1997.

4.2. 27.06.2017 Державний Миргородський гренажний завод в особі директора Поповича Ігоря Борисовича, який діє на підставі статуту (замовник), та Фермерське господарство "Промінь - 2010" (виконавець) уклали договір № 2-Ф (далі - договір) на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції, за умовами якого виконавець на свій ризик, за свій рахунок і з власних матеріалів надає послуги по виконанню робіт високотехнологічними технічними засобами виробництва з дотриманням сучасних методів технології по вирощуванню сільськогосподарських культур, на площі 209,5 га, на землях Державного Миргородського гренажного заводу, а замовник замовляє та створює науково - обґрунтовану виробничо - господарську підтримку та оплачує вартість наданих послуг після реалізації готової сільськогосподарської продукції. Вирощування сільськогосподарської продукції здійснюється на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні замовника згідно з Державними актами на право постійного користування серії ІІ-ПЛ № 002153 від 28.10.1997 та серії ПЛ № 65 від 26.12.1997 (пункти 1.1, 1.2 договору).

4.3. Відповідно до пунктів 1.4, 1.5, 1.6 договору приймання результатів послуг за цим договором та їх оплата здійснюється на основі підписаних сторонами актів приймання-передачі робіт, що є невід`ємними частинами цього договору. Вирощена виконавцем на умовах даного договору сільськогосподарська продукція є власністю замовника, який зобов`язаний її поставити виконавцю у відповідності та на умовах, визначених цим договором. Договір є змішаним договором, оскільки містить елементи договору про надання послуг (виконання робіт послуг) та форвардної угоди поставки сільськогосподарської продукції.

4.4. Згідно з пунктом 2.1.11 договору замовник зобов`язаний поставити вирощену на умовах даного договору сільськогосподарську продукцію виконавцю, передбачену пунктом 1.1 договору до 01 листопада кожного поточного року.

4.5. Розділ 3 договору визначає обов`язки виконавця, а саме: - здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, узгоджених у пунктах 1.1 - 1.2 цього договору; - забезпечити охорону вирощеного врожаю; - забезпечити наявність технічних засобів, здатних сприяти безперебійному процесу виробництва готової продукції; - забезпечити наявність достатньої кількості професійних співробітників, здатних забезпечити безперебійний процес виробництва готової продукції; - виробити готову продукцію та передати її замовнику; - надавати замовнику безперешкодно, за попереднім погодженням з виконавцем, можливість доступу до записів, документації та іншої інформації, яка пов`язана з виконанням цього договору; -виконавець бере на себе зобов`язання по забезпеченню замовника дозвільними документами на продукцію, передбаченими законодавством України, які повинні надати виробнику продукції; - об`єктивно інформувати замовника про виконувані роботи та умови їх надання; - за письмовою заявою замовника, у погоджений з ним термін, виконавець може надавати додаткові послуги та виконувати роботи за окрему плату, відповідно до діючих тарифів, затверджених виконавцем, про що складається додаткова угода до цього договору або окремий договір, що є невід`ємною частиною основного договору; - виконавець зобов`язаний за письмовою вимогою замовника надати замовнику план виконання робіт на наступний місяць, в якому повинні бути вказані роботи, які плануються провести виконавцем та товаро - матеріальні цінності, які потрібні для виконання цих робіт; - виконавець по закінченню поточного місяця, в якому будуть виконані роботи, зобов`язаний надати замовнику акт виконаних робіт у поточному місяці; виконавець зобов`язується повідомити замовника про точну дату збирання сільськогосподарської продукції (товару) не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку робіт.

4.6. Пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 5.2 договору передбачено, що вартість та об`єм виконуваних робіт обумовлюються шляхом підписання додатків до цього договору (калькуляцій та актів прийому - передачі виконаних робіт, поданих виконавцем). Замовник здійснює оплату за надані послуги згідно з виставленими рахунками. У разі неможливості проводити розрахунки або відсутності коштів на момент розрахунку за надані послуги розрахунок може проводитись при отриманні виручки від реалізації майбутнього врожаю (сільськогосподарської продукції) вирощеного за умовами цього договору. Оплата здійснюється у готівковій або безготівковій формі шляхом перерахування або внесення коштів на розрахунковий рахунок виконавця, за згодою сторін можливі інші форми розрахунку (у тому числі, зарахування зустрічних вимог). Поставка відповідної партії товару вважається здійсненою в момент підписання між покупцем та постачальником акту приймання передачі відповідної партії товару та надання постачальником наступних документів: рахунок - фактура на 100% вартості товару, що поставляється за договором із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, усього до сплати; видаткова та податкова накладна, виписана на 100% товару відповідно до діючого законодавства України; копію квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо такі вимоги передбачені чинним законодавством України для сторін договору.

4.7. У розділі 7 договору визначені окремі зобов`язання виконавця, а саме: провести за власний рахунок, своїми силами та засобами сільськогосподарські послуги в узгоджених сторонами обсягах (пункт 1.1 договору), у відповідності з агротехнічними вимогами в строк до 30 листопада кожного року включно; при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов`язань, згідно з цим договором, терміново повідомити про це замовника; надання послуг оформити актами приймання - передачі наданих сільськогосподарських послуг з обов`язковим їх підписанням сторонами; складати та передавати замовнику акти приймання - передачі наданих сільськогосподарських послуг.

4.8. Відповідно до пункту 3.10 договору виконавець зобов`язаний прийняти вирощену на умовах цього договору сільськогосподарську продукцію (товар) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення замовником про готовність поставити товар, та оплати його у відповідності до Розділу 6 цього договору.

4.9. У пункті 6.1 договору сторони погодили, що вартість вирощеної на умовах цього договору сільськогосподарської продукції (товару), визначеної у пункті 1.1 договору, узгоджується сторонами, виходячи з ринкових цін на товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку.

4.10. Згідно з пунктами 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6 договору загальна вартість товару визначається шляхом множення кількості реалізованої сільськогосподарської продукції (у метричних тонах) на вартість однієї метричної тони визначеної в цьому договорі. Реалізація сільськогосподарської продукції вважається здійсненою у разі надходження грошових коштів на поточний рахунок замовника або за згодою сторін можливі інші форми розрахунку та/або посвідчення сторонами факту припинення грошових зобов`язань. Виконавець буде сплачувати замовнику попередню оплату частини загальної вартості товару щомісяця у розмірі вказаному в письмовій або усній заявці (заявках) замовника протягом 3-х банківських днів з моменту їх отримання. Розмір попередньої оплати за заявкою (заявками) замовника не може перевищувати 30000,00 грн у місяць. Остаточна оплата - протягом 10 (десяти) банківських днів від остаточної дати поставки товару, передбаченої пунктом 5.1 договору. Остаточна оплата за товар вираховується таким чином: ОП =КТ х ВТ - ПП, де: ОП - розмір остаточної оплати; КТ - кількість товару, поставленого покупцю (в тонах); ВТ - вартість однієї метричної тони; ПП - попередня оплата, здійснена відповідно до пункту 6.4 договору. Розрахунок вартості сільськогосподарської продукції, вирощеної на виконання умов цього договору, повинен здійснюватися за ринковими цінами, що діятимуть на дату підписання актів приймання - передачі сільськогосподарської продукції.

4.11. Відповідно до пунктів 14.1, 14.2 договору термін дії договору встановлюється з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить письмове повідомлення про розірвання договору не пізніше 1-го місяця і не раніше двох місяців до моменту закінчення строку, встановленого пунктом 14.1 цього договору (тобто саме в період з 01 листопада по 01 грудня відповідного року), даний договір вважається автоматично пролонгованим на кожен подальший строк (новий строк) на тих самих умовах.

4.12. Згідно з листом за вих.№ 37-27-3-13/6281 від 26.04.2016 Міністерство аграрної політики та продовольства України розглянуло звернення ДП "Миргородський гренажний завод" від 18.03.2016 № 6 щодо погодження договорів про спільний обробіток земельної ділянки, посилаючись на статтю 6 Господарського кодексу України, повідомило підприємство про те, що Мінагрополітики як орган, уповноважений управляти майном державних підприємств, що належить до сфери його управління, не має права втручатись в їх оперативну господарську діяльність. Також повідомило, що договір про спільний обробіток земельної ділянки від 06.01.2015 між ДП "Державний Миргородський гренажний завод" та фермерським господарством "Промінь-2010" Мінагрополітики не погоджувало.

4.13. За розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1101-р від 20.11.2019 "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна" Державний Миргородський гренажний завод із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства передано до сфери управління Фонду державного майна України.

4.14. Наказом Фонду державного майна України № 1654 12.10.2020 затверджено статут, відповідно до якого, Державне підприємство "Миргородський гренажний завод" є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України.

4.15. Крім того, проведено Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо назви підприємства, а саме: з Державного Миргородського гренажного заводу на ДП "Миргородський гренажний завод".

4.16. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.17. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17).

4.18. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

4.19. Наполягаючи на задоволенні позову, прокурор посилався на те, що укладаючи оскаржуваний договір, замовник не мав на меті здійснення своєчасної оплати у відповідності до умов договору, оскільки знав, що у подальшому буде реалізовувати сільськогосподарську продукцію. Прокурор вважає, що фактично між сторонами існують відносини з оренди землі, метою яких є отримання прибутку від врожаю сільськогосподарських культур, оскільки виходячи з аналізу договору вбачається, що відповідачі фактично уклали договір оренди земельної ділянки, враховуючи те, що оплата за договором була здійснена після укладення актів приймання-передачі робіт.

4.20. Суди встановили, що на виконання умов договору відповідач - 2 поставив відповідачу-1 сільськогосподарську продукцію у 2020 році на загальну суму 2 712 771,91 грн, у 2021 році на загальну суму 2 370 553,08 грн, у 2022 році на загальну суму 530 928,00 грн.

4.21. Приймаючи судові рішення суди обох інстанцій дійшли висновку, що за своєю суттю спірний договір №2-Ф є змішаним договором, оскільки містить елементи договору про надання послуг (виконання робіт послуг) та договору поставки сільськогосподарської продукції.

4.22. Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

4.23. Як встановлено судами попередніх інстанцій відповідно до пункту 3.10 договору виконавець (Фермерське господарство "Промінь - 2010") зобов`язаний прийняти вирощену на умовах цього договору сільськогосподарську продукцію (товар) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення замовником про готовність поставити товар, та оплати його у відповідності до Розділу 6 цього договору.

4.24. У пункті 6.1 договору сторони погодили, що вартість вирощеної на умовах цього договору сільськогосподарської продукції (товару), визначеної у пункті 1.1 договору узгоджується сторонами, виходячи з ринкових цін на товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку.

4.25. Отже, виходячи із умов спірного договору вартість вирощеної сільськогосподарської продукції (товару) узгоджується сторонами, виходячи з ринкових цін на товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку, а Фермерське господарство "Промінь - 2010" зобов`язане прийняти вирощену на умовах цього договору сільськогосподарську продукцію (товар) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення замовником про готовність поставити товар.

4.26. Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2).

4.27. Відповідно до статті 655 цього Кодексу за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

4.28. Згідно зі статтею 656 зазначеного Кодексу предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

4.29. При цьому положеннями статті 658 наведеного Кодексу визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

4.30. Виходячи із умов спірного договору та наведених норм права вбачається, що Фермерське господарство "Промінь - 2010" зобов`язалося прийняти вирощену на умовах цього договору сільськогосподарську продукцію (товар) і виходячи із умов спірного договору вартість вирощеної сільськогосподарської продукції (товару) узгоджується сторонами, виходячи з ринкових цін на товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку. Таким чином між сторонами склалися зобов`язання, які виходять за межі договору про надання послуг (виконання робіт послуг) та договору поставки. Крім того, зобов`язання сторін виходять і за межі договору купівлі - продажу, оскільки положеннями статті 658 наведеного Кодексу визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару, а наведеними вище умовами договору сторони всупереч положенням статті 658 ЦК України позбавили власника такого права визначивши, що згідно з пунктом 2.1.11 договору замовник зобов`язаний поставити вирощену на умовах даного договору сільськогосподарську продукцію виконавцю.

4.31. Із встановлених судами обставин справи вбачається, що на виконання умов спірного договору виконавцем здійснюється вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні замовника згідно з Державними актами на право постійного користування серії ІІ-ПЛ № 002153 від 28.10.1997 та серії ПЛ № 65 від 26.12.1997 (пункти 1.1, 1.2 договору).

4.32. Крім того судами встановлено, що відповідно до пункту 3.10 договору виконавець (Фермерське господарство "Промінь - 2010") зобов`язаний прийняти вирощену на умовах цього договору сільськогосподарську продукцію (товар) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення замовником про готовність поставити товар, та оплати його у відповідності до Розділу 6 цього договору, а матеріали справи не містять доказів, що земельні ділянки, які перебували на праві постійного користування у відповідача-1 передавалися у володіння чи користування відповідачу-2.

4.33. Разом із тим, виходячи із вище наведеного висновки судів попередніх інстанцій не спростовують доводів прокурора про те, що спірний договір укладений на порушення вимог законодавства, він приховує інший правочин, а саме договір оренди землі.

4.34. У вирішенні питання щодо того, який саме правочин вчинено між сторонами, суд оцінює положення спірного договору, і має визнати, який саме сторонами вчинено правочин, для чого дослідити договір з урахуванням норм законодавства, які висуваються до відповідних договорів. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 зі справи № 920/528/21.

4.35. Частиною 2 статті 300 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.36. Таким чином, оскільки у спірних правовідносинах визначення правової природи оспореного прокурором договору пов`язано із необхідністю додаткової перевірки доказів, а саме спірного договору, а суд касаційної інстанції не має права додатково перевіряти докази та встановлювати обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, судові рішення підлягають скасуванню, а справу належить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.37. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід дослідити наявні у справі докази, всебічно, повно й об`єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

4.38. Відповідно до приписів статті 129 частини 4 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 13.04.2023 у справі № 917/1674/22 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

С. К. Могил