Постанова

від 20.12.2023 по справі 686/30591/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 686/30591/21

провадження № 61-7360св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне підприємство «Антиколекторське агенство «Остання спроба», Перший відділ Державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

треті особи: приватний нотаріус Хмельницького міськрайонного нотаріального округу Клімчук Алла Володимирівна, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Палінчак О. М. від 23 лютого 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду в складі колегії суддів: Корніюк А. П., Талалай О. І., П`єнта І. В. від 26 квітня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Антиколекторське агенство «Остання Спроба» (далі - ПП «Антиколекторське агенство «Остання Спроба»), Першого відділу Державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця і акта державного виконавця, визнання недійсними свідоцтв про передачу майна стягувачу, визнання права власності на майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 жовтня 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року. У період шлюбу на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_2 набуто право власності: на приміщення гуртожитку, загальною площею 25,7 кв.м. (у тому числі - приміщення № 29 площею 14,3 кв.м.; та приміщення № 30 площею 11,4 кв.м.), а також на приміщення гуртожитку загальною площею 46,4 кв.м. (в тому числі приміщення № 27 площею 5,4 кв.м.; приміщення № 31 площею 34,6 кв.м.; приміщення № 32 площею 3,9 кв.м.; приміщення № 34 площею 2,5 кв.м.), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Указує, що вказане нерухоме майно, в силу положень статті 60 СК України належать на праві спільної сумісної власності йому та ОСОБА_2

07 липня 2008 року між ОСОБА_4 та АКБ «Форум» укладено кредитний договір № 0106/08/17-ZNv, згідно з кого банк надав позичальнику кредит для споживчих цілей в сумі 66 000 дол. США. Відповідно до пункту 2.1 даного кредитного договору забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є: іпотека укладена між банком і майновим поручителем ОСОБА_2 та порука ОСОБА_2

29 січня 2010 року заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 2-296/10 стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в солідарному порядку: 64 187,43 дол. США заборгованості по кредиту, 9 767,52 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитом та по 865 грн понесених судових витрат. На виконання вказаного судового рішення було видано виконавчі листи. 06 квітня 2010 року старшим державним виконавцем міського ВДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції Грицаюком В. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 грошових коштів на користь банку. 03 листопада 2017 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 686/19369/17 замінено стягувача ПАТ «Банк Форум» у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 на його правонаступника ПП «Антиколекторське агенство «Остання спроба».

26 лютого 2018 року винесено державним виконавцем постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, згідно яких 28 березня 2018 року приватним нотаріусом Клімчук А. В. видано свідоцтва про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу.

На підставі вказаних вище свідоцтв ПП «Антиколекторське агенство «Остання спроба» зареєструвало за собою право власності на приміщення гуртожитку загальною площею 46,4 кв.м. та 25,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належали на праві спільної сумісної власності.

Зазначав, що оскільки приміщення гуртожитку загальною площею 46,4 кв.м. та 25,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належать на правці спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , державний виконавець після подання стягувачем заяви про залишення за собою майна в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, зобов`язаний був звернутися до суду із поданням про звернення стягнення на частку у майні, яка належить ОСОБА_2 .

Також державним виконавцем порушено порядок звернення стягнення на майно боржника, оскільки об`єкти оцінки безпосередньо оцінювачем оглянуті не були та висновки про вартість майна сформовані виключно на інформації, наданої замовником, у зв`язку із чим, позивач вважає, що оцінка майна як обов`язкова умова для реалізації нерухомих об`єктів проведена не була.

З урахуванням викладеного вище, позивач просив суд визнати протиправними та скасувати постанову державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шматлай О. В. про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 26 лютого 2018 року у ВП № НОМЕР_1, акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 26 лютого 2018 року у ВП № НОМЕР_1, а також визнати недійсними свідоцтва про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 28 березня 2018 року зареєстровані за № 562, 563 та визнати за ним право власності на частину приміщення гуртожитку, загальною площею 46,4 кв.м. та на частину приміщення гуртожитку, загальною площею 25,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки набуття ПП «Антиколекторське Агенство «Остання спроба» права власності на спірне нерухоме майно відбулось в порядку, передбаченому законом, відтак, правові підстави для визнання протиправними та скасування постанови та акта державного виконавця, визнання недійсним свідоцтва, визнання права власності на спірне майно відсутні.

Крім того, суд вважав, що пред`являючи позов про визнання права власності на частину нерухомого майна як спільного майна подружжя, позивач діє недобросовісно і такий спосіб захисту направлений на недопущення звернення стягнення на майно.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця і акта державного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, визнання недійсними свідоцтв про право власності змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на частини нерухомого майна скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не визначився із повним суб`єктним складом учасників спірних правовідносин і вирішував питання про права та обов`язки ОСОБА_2 , не залучивши її до участі у справі в якості співвідповідача. На стадії апеляційного провадження, апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі в справі інших осіб, як співвідповідачів.

Оскільки правильно вирішити спір в частині позовних вимог про визнання права власності на частини нерухомого майна без участі усіх належних відповідачів, зокрема ОСОБА_2 , неможливо, апеляційний суд вважав, що рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на частини нерухомого майна підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в позові.

За таких обставин, апеляційний суд вважав, що передчасним є вирішення судом позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця і акта державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання недійсними свідоцтв про право власності, як похідних від вимог про визнання права власності на частини нерухомого майна. А тому, апеляційний суд вважав за необхідне змінити рішення суду першої інстанції у вказаній частині, виклавши мотивувальну частину рішення щодо відмови в задоволенні зазначених вимог в редакції цієї постанови.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У травні 2023 року представник ОСОБА_5 - адвокат Савченко О. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 лютого 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року в справі №753/9500/18, від 16 лютого 2022 року в справі № 752/15527/19, постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі № 372/504/17, від 23 жовтня 2019 року в справі № 922/3537/17 та постанова Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року в справі № 6-1622цс15, від 27 січня 2016 року в справі № 6-1912цс15, від 30 березня 2016 рок в справі № 60533цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказані справі та витребувано цивільну справу № 686/30591/21 з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року справу вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 30 жовтня 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2017 року у справі № 686/7407/17.

27 грудня 2007 року на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_2 придбала приміщення гуртожитку, загальною площею 25,7 кв.м. (у тому числі - прим. № 29 пл. 14,3 кв.м.; та прим. № 30 пл. 11,4 кв.м.), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а також - приміщення гуртожитку загальною площею 46,4 кв.м. (в тому числі прим № 27 пл. 5,4 кв.м.; прим. № 31 пл. 34,6 кв.м., прим № 32 пл. 3,9 кв.м., прим. № 34 пл. 2,5 кв.м.), яке розташоване за цією ж адресою.

07 липня 2008 року між ОСОБА_4 та АКБ «Форум» укладено кредитний договір № 0106/08/17-ZNv, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит для споживчих цілей в сумі 66 000 дол. США.

07 липня 2008 року між ОСОБА_2 та АКБ «Форум» укладено договір поруки, за змістом якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором № 0106/08/17- ZNv від 07 липня 2008 року. Зі змісту вказаного договору вбачається, що при його укладенні ОСОБА_1 надав письмову згоду на те, що його дружина ОСОБА_2 виступає поручителем за ОСОБА_4 за кредитним договором № 0106/08/17-ZNv від 07 липня 2008 року, укладеного з АКБ «Форум» та відповідає перед кредитором грошовими коштами та всім майном, що знаходиться в спільній сумісній власності.

Крім того, 07 липня 2008 року укладено між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 іпотечний договір, предметом якого є приміщення гуртожитку, загальною площею 25,7 кв.м. (в тому числі - прим. № 29 пл. 14,3 кв.м.; та прим. № 30 пл. 11,4 кв.м.), а також на приміщення гуртожитку загальною площею 46,4 кв.м. (в тому числі прим. № 27 пл. 5,4 кв.м.; прим. № 31 пл. 34,6 кв.м., прим. № 32 пл. 3,9 кв.м., прим. № 34 пл. 2,5 кв.м.), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із копії заяви від 07 липня 2008 року, засвідченої приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Бережною Л. П., зареєстрованої в реєстрі за № 4521, ОСОБА_1 надав згоду своїй дружині ОСОБА_2 на передачу в іпотеку, на умовах її (його, їх) розсуд, в забезпечення зобов`язань ОСОБА_4 , приміщення гуртожитку загальною площею 46,4 кв.м. та пл. 25,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , придбаних ними в період перебування в зареєстрованому шлюбі.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 січня 2010 року у цивільній справі № 2-296/10 стягнуто із ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь АКБ «Форум» в солідарному порядку: 64 187,43 дол. США заборгованості по кредиту, 9 767,52 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитом та по 865 грн понесених судових витрат.

На виконання вказаного вище заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області видано виконавчий лист щодо стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь АКБ «Форум» в солідарному порядку: 64 187,43 дол. США заборгованості по кредиту, 9 767,52 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту.

06 квітня 2010 року старшим державним виконавцем міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Грицаюк В. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, щодо стягнення із ОСОБА_2 грошових коштів на підставі виконавчого листа № 1011/2500 у цивільній справі № 2-2965, виданого 29 січня 2010 року.

24 травня 2017 року винесено постанову про опис та арешт майна боржника, яким описано та накладено арештна приміщення гуртожитку пл. 46,4 кв.м. та 25,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику на праві власності та передане в іпотеку стягувачеві.

Згідно висновку про оцінку майна ПП «ТЗК-Експерт» від 18 вересня 2017 року вартість об`єкту оцінки становить: приміщення площею 46,4 кв.м. - 431 970 грн та площею 27,7 кв.м. - 239 270 грн.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення боржником ОСОБА_2 отримано відправлення 21 вересня 2017 року особисто.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2017 року у цивільній справі № 686/19369/17 заяву ПП «Антиколекторське агенство «Остання спроба» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено та замінено стягувача ПАТ «Банк Форум» у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 на його правонаступника ПП «Антиколекторське агенство «Остання спроба».

Відповідно до копії протоколу № 317509 про проведення електронних торгів 20 лютого 2018 року перші електронні торги з реалізації гуртожитку пл. 46,4 кв.м. та пл. 25,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за початковою ціною 671 240 грн не відбулися, по причині відсутності допущених учасників торгів.

20 лютого від ПП «Антиколекторське агенство «Остання спроба» надійшла заява про бажання залишити за собою нереалізоване майно: приміщення гуртожитку пл. 46,4 кв.м. та пл. 25,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

26 лютого 2018 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Хмельницький винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та складено акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, згідно яких 28 березня 2018 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Клімчук А. В. видано свідоцтва про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу, зареєстровані в реєстрі за № 562, 563.

ПП «Антиколекторське агенство «Остання спроба» зареєструвало за собою право власності на приміщення гуртожитку загальною площею 46,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1518190268101, а також, приміщення гуртожитку загальною площею 25,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1518140268101, які належали на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 276073879 від 22 вересня 2021 року.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок реалізації арештованого майна), в редакції, чинній на час проведення електронних торгів.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Разом з тим Закон допускає, що реалізація арештованого майна на прилюдних торгах може не відбутися. У такому випадку з метою забезпечення права стягувача - учасника виконавчого провадження Закон передбачає відповідний порядок дій, які повинен вчинити державний виконавець, а саме: повідомити стягувача про те, що арештоване майно не було реалізоване на прилюдних торгах після проведення повторної оцінки, та запропонувати стягувачу залишити це майно за собою (частина шоста статті 62 Закону).

Якщо стягувач своєчасно і письмово не заявить про таке своє бажання, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові (частина сьома статті 62 Закону). Якщо ж стягувач заявить про бажання залишити нереалізоване на прилюдних торгах майно за собою, державний виконавець виносить постанову про передачу майна стягувачу, а за фактом такої передачі складає відповідний акт. При цьому майно передається саме стягувачу в рахунок погашення боргу, а відповідні постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно (частина дев`ята статті 62 Закону).

З огляду на зазначене, передбачена статтею 62 Закону процедура передачі державним виконавцем стягувачу нереалізованого на прилюдних торгах арештованого майна боржника в рахунок погашення його боргу оформлюється шляхом прийняття державним виконавцем постанови та складення акта про передачу майна стягувачу, які можуть вважатися юридичними фактами, що є законними підставами виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 4 частини другої статті 11 ЦК України).

Предметом розгляду у цій справі, зокрема, є оспорення позивачем постанови державного виконавця та акта про передачу майна стягувачу.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сторонами у справі є позивач і відповідач, між якими саме і виник спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17.

Установивши, що у цій справі відповідачами залучені лише переможець торгів та Державна виконавча служба і не залучено в якості співвідповідача боржника виконавчого провадження - ОСОБА_2 , до якої у випадку визнання недійсними свідоцтв про передачу майна стягувачу у виконавчому провадженні, стягувач матиме право звернутися з вимогами про повернення боргу за кредитним договором, у рахунок погашення якого й було передано нерухоме майно, та позивачем пред`явлені вимоги про визнання за ним право власності на частку нерухомого майна як придбаного під час шлюбу з ОСОБА_2 апеляційний суд правильно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні цього позову через неналежний склад відповідачів.

Висновки апеляційного суду не суперечать правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах, що зазначені заявниками у касаційній скарзі.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду без змін.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 26 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов