Рішення

від 21.12.2023 по справі 345/5997/23

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/5997/23

Провадження № 2/345/1452/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2023 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Кобзана Романа Мироновича до ОСОБА_2 про встановлення факту приналежності документів та визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -

встановив:

Позивач звернулася до суду даним позовом, яким мотивує наступним. Бабуся позивача ОСОБА_3 проживала одна у своєму будинковолодінні по АДРЕСА_1 . Відповідачем по справі є рідна сестра позивача ОСОБА_2 . Ще за життя бабця позивача ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила заповіт, яким заповіла все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом від 27.03.2001р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабця позивача ОСОБА_3 . Позивач у 6-ти місячний строк звернувся до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини по заповіту після смерті ОСОБА_3 . Проте нотаріусом після вивчення всіх поданих правовстановлючих документів на майно ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по заповіту на житловий будинок і земельну ділянку (пай) із-за двох причин: те що будинковолодіння належало членам колгоспного двору і не визначена частка кожного члена двору, а також у розбіжності по-батькові бабусі у свідоцтві про смерть « ОСОБА_4 » із по-батькові у правовстановлюючих документах « ОСОБА_5 », що не дало позивачу можливості отримати свідоцтво про право на спадщину. Тому з цих підстав позивач змушений звертатись до суду за вирішенням даного спору.

Позивач вважає, що є всі підстави для визнання права власності на спадкове майно після встановлення факту приналежності правовстановлючих документів померлій матері ОСОБА_3 . Приналежність правовстановлюючих документів спадкодавцю ОСОБА_3 , а саме свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , виданого 21.03.1991р. на ім`я ОСОБА_3 , та державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЗ №406430 від 27.03.2009р. прослідковується шляхом аналізу та співставлення різних документів про її особу.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак представник позивача - адвокат Кобзан Р.М. подав суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

У підготовче судове засідання відповідач ОСОБА_2 також не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

Згідно абз.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Зважаючи на те, що відповідач по справі визнала вимоги позивача і це визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у відповідності до частини четвертої статті 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити рішення про задоволення позову.

Суд , дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що бабуся позивача ОСОБА_3 проживала одна у своєму будинковолодінні по АДРЕСА_1 (а.с.18, 26).

Факт того, що ОСОБА_3 була бабусею позивача, підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.8, 9).

Ще за життя ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила заповіт, яким заповіла все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося своєму онуку ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом від 27.03.2001р. (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.17).

Позивач у 6-ти місячний строк звернувся до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини по заповіту після смерті бабусі ОСОБА_3 що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі реєстрації спадкової справи від 07.06.2016 року.

Проте нотаріусом після вивчення всіх поданих мною правовстановлючих документів на майно ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по заповіту із-за причин: те що будинковолодіння належало членам колгоспного двору і не визначена частка кожного члена двору; а також наявні розбіжності по-батькові матері у свідоцтві про смерть « ОСОБА_4 » із по-батькові у правовстановлюючих документах « ОСОБА_5 »; державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на імя « ОСОБА_6 ». (а.с.22).

Приналежність правовстановлюючих документів спадкодавцю ОСОБА_3 , а саме свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 виданого 21.03.1991р. на ім`я ОСОБА_3 та державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЗ №406430 від 27.03.2009р. прослідковується шляхом аналізу та співставлення різних документів про її особу.

Згідно довідки Верхнянської сільської ради від 18.07.2016, станом на 01.07.1990 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , проживали і були зареєстровані: ОСОБА_3 , 1923 року народження. (а.с.25)

Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 21.03.1991р. будинковолодіння по АДРЕСА_1 належить членам колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_3 (а.с.19).

А згідно із записів погосподарської книги виконкому Негівської с/ради за №0371-1 за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживала і була зареєстрована до дня смерті в с. Негівці, значиться дерев`яний житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Верхнянської с/Ради ОТГ від 19.10.2023р. за №294. (а.с.18).

Судом встановлено, що записи прізвища « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 » ОСОБА_9 по батькові « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_4 » вказані в державному акті про право власності на земельну ділянку серія ЯЗ №406430 від 27.03.2009р. помилково.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру реєстрації спадкової справи у спадковому реєстрі станом на 06.11.2023р. відсутня реєстрація спадкових справ за прізвищем ОСОБА_6 та ОСОБА_6 , а наявна тільки реєстрація спадкової справи за ОСОБА_3 від 07.06.2016р., що вказує на те, що спадщина відкривалась тільки на ОСОБА_3 (а.с. 21, 23, 24).

Таким чином, судом отримано достатньо доказів належності спадкодавцю Козань катерині юрків ні правовстановлюючих документів.

Згідно із п.6 ч.1ст.315 ЦПК України,суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До складу спадкового майна входили: земельна ділянка для ведення товарного с/г виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЗ №406430 від 27.03.2009р. та будинковолодіння по АДРЕСА_1 (а.с.19, 20).

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок виданого головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області за №НВ-9929576942023 нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2622884400:02:004:0110 станом на 10.10.2023 року становить 13034,32грн. (а.с.30).

Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності /членів колгоспного двору/, що унеможливило також видати свідоцтво про право на спадщину нотаріусом (а.с.19).

Проте згідно довідки Верхнянської с/ради від 18.07.2016р. за №3693 станом на 1990 рік у будинковолодінні по АДРЕСА_1 проживала і була зареєстрована ОСОБА_3 , 1923 р.н. голова двору, одна, тобто спільна сумісна власність існувала в одній особі (а.с.25).

Згідно технічного паспорта дане будинковолодіння було побудовано до 1990 року і згідно грошової оцінки вартість домоволодіння станом на 30.10.2023р. становить 152 тис. 120 грн. (а.с.26-29).

Згідно п.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, згідно ст.1223 ЦК України, прийняв всю спадщину спадкодавця ОСОБА_3 , яка належала їй на час смерті, як це гласить ст.1268 ЦК України, так як згідно ст.1269 ЦК України подав відповідну заяву до нотаріальної контори у строки вказані в ст.1270 ЦК України .

Відповідачем по справі є рідна сестра позивача ОСОБА_2 , яка позовні вимоги визнала повністю, спадщину після смерті ОСОБА_3 не приймала.

Оскільки позивач належним чином прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач проти задоволення позову не заперечує, тому суд вважає, що за позивачем слід визнати право власності на вищезазначене спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Встановити юридичний факт, що свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане виконкомом Негівської сільської Ради від 21.03.1991р. на житловий будинок по АДРЕСА_2 на ім`я « ОСОБА_3 » - належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЗ №406430 від 27.03.2009р. виданий на ім`я « ОСОБА_6 » належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на :

- будинковолодіння АДРЕСА_1 в цілому;

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,8596 га, яка знаходиться на території Негівської сільської ради з кадастровим номером 2622884400:02:004:0110, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЗ №406430 від 27.03.2009р.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий