Рішення

від 08.11.2023 по справі 160/10111/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року Справа № 160/10111/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Озерянської С.І.

за участі секретаря судового засідання Чуднівець В.С.

за участі:

представника позивача Кисельова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/10111/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітек" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,-

ВСТАНОВИВ:

11.05.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітек" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2023 року №0065870702, яким ТОВ «СІТЕК» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 141 080 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2023 року №0065920702, яким ТОВ «СІТЕК» зменшено суму від`ємного значення з ПДВ на загальну суму 157 191 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2023 року №0065930702, яким до ТОВ «СІТЕК» застосовано штрафну санкцію в сумі 3 400 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 1 320 970 грн., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в сумі 815 094 грн. За наслідками перевірки було складено акт, в якому зроблено висновок про завищення ТОВ «Сітек» від`ємного значення в сумі 157 191 грн. та зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування за жовтень 2022 року на 112 863 грн. На підставі висновків акту, відповідачем були сформовані податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

05.06.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки встановлено, що позивачем в охопленому перевіркою звітному періоді здійснено продаж ТМЦ за ціною нижчою за ціну придбання, документально не підтверджено використання в господарській діяльності поліетилену/поліпропілену, не здійснено реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. За наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС правомірно збільшено (донараховано) ТОВ «Сітек» податкові зобов`язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 року подальший розгляд адміністративної справи № 160/10111/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітек" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 08.11.2023 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 14.11.2001 року здійснено державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітек» за кодом ЄДРПОУ 31770353, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності ТОВ «Сітек» є 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас.

15.11.2001 року здійснена реєстрація ТОВ «Сітек» в Правобережній ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

16.12.2022 року Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, керуючись пунктом 191 статті 191, підпунктом 20.1.4 пунктом 20.1, статті 20, підпунктом 75.1.2 пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.8 пунктом 78.1, статті 78, пунктом 82.2 статті 82, пунктом 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, прийнято наказ № 3974-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сітек», яким вирішено: провести перевірку з 27 грудня 2022 тривалістю 5 робочих днів, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі суми заявленої до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків; перевірку розпочати з 28 січня 2022 року, тривалість не більше 10 діб. Період діяльності, який буде перевірятися: згідно з статті 102 Податкового кодексу України.

У зв`язку з із значними обсягами операцій, проведених платником податків у перевіряємому періоді, Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області прийнято накази від 30.12.2022 року № 4303-п та від 02.01.2023 року № 1-п «Про продовження строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сітек».

Враховуючи зазначені накази з 27.12.2022 року по 09.01.2023 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 1 320 970 грн., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету в сумі 815 094 грн.

16.01.2023 року перевіряючими було складено акт № 98/04-36-07-02/31770353, яким встановлено, що фольгу у кількості 15 390 кг було реалізовано за ціною 104.5 грн. за кг при придбанні та оприходуванні 141,1 грн за 1 кг. В ході перевірки було встановлено наявність залишків фольги алюмінієвої 49х0,2 на суму 695 008,74 грн., в кількості 10525 грн., за ціною 66,04 грн. за 1 кг. Придбання або списання в перевіряємому періоді не відбувалось. ТОВ «Сітек» було здійснено продаж ТМЦ ніжче за ціною придбання та внаслідок чого було не нараховано податкові зобов`язання по операціям з продажу фольги алюмінієвої 49х0,2 та фольги алюмінієвої 49х0,2 на загальну суму 135 037 грн. в т.ч. Також в вересні 2022 року при реалізації фольги алюмінієвої 49х0,2 на користь ТОВ «Терміналбудсервіс» не нараховано податкових зобов`язань на суму 22 174 грн. (база 110872 грн.) та при реалізації фольги алюмінієвої 49х0,2 в жовтні 2022 року ТОВ «Терміналбудсервіс» та ТОВ «Автомобільна Торговільна Компанія» в сумі 112863 грн. (база 564 315 грн.).

Також перевіркою встановлено перевитрати сировини, а саме поліетилена. В червні підприємством було виготовлено труб 63 306 м., при цьому витрачено поліпропілену 12 909 кг, тобто на 100 м труб витрачено 20,4 кг, при нормах витрат 10,5-11,5 кг на 100 м. Всього на загальну суму 872 513 грн. В жовтні 2022 року підприємством було виготовлено труб 41 507 м., при цьому витрачено поліпропілену 9 873 кг, тобто на 100 м труб витрачено 23,8 кг, при нормах витрат 10,5-11,5 кг на 100 м. Всього на загальну суму 570 386 грн. Таким чином, ТОВ «Сітек» було безпідставно списано поліетилену в червні 2022 року у кількості 5100 кг. За ціною 57,78 грн. на загальну суму 294 638 грн., та в жовтні 2022 року списано поліетилену в кількості 5629 грн. за ціною 67,59 грн. на загальну суму 380 448 грн.

Враховуючи висновок акту, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено завищення від`ємного значення на загальну суму 157191 грн., у т.ч. за жовтень 2022 - 157191 грн., та зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування за жовтень 2022 на 112 863 грн.

На підставі акту № 98/04-36-07-02/31770353 від 16.01.2023 року податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0065870702 від 05.04.2023 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 141 080 грн;

- № 0065920702 від 05.04.2023 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 157 191 грн.

- №0065930702 від 05.04.2023 року, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 3 400 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються та регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 44.6. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2. пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів (п. 82.2. статті 82 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 85.4. статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 189.1. статті 189 Податкового кодексу України визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.7 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200№.3 статті 200№ цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200№.3 статті 200№ цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В даному випадку, відповідач під час здійснення позапланової документальної перевірки позивача та оформлення її результатів дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства та завищення ним від`ємного значення на загальну суму 157191 грн., у т.ч. за жовтень 2022 - 157191 грн., та зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування за жовтень 2022 на 112 863 грн., внаслідок чого і прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Стосовно висновків податкового органу щодо понаднормового списання сировини для виготовлення труб, суд встановив та зазначає наступне.

Так, перевірячими під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Сітек» було безпідставно списано поліетилену в червні 2022 року у кількості 5100 кг за ціною 57,78 грн. на загальну суму 294 638 грн. та в жовтні 2022 року у кількості 5629 грн. за ціною 67,59 грн. на загальну суму 380 448 грн.,

Такі висновки податковий орган зробив застосовуючи до всіх виготовлених позивачем труб у червні 2022 року та у жовтні 2022 року єдиної норми використання поліетилена 10,5-11,5 та поліпропілена від 10,5 - 11,5, що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 135 017 грн.

Однак, суд звертає увагу на те, що відповідно до «Розрахунку норм витрат поліетилену та поліпропілену на 2022 рік» від 27.12.2021 року, наданого разом із позовною заявою, та який було надавано до контролюючого органу під час перевірки, встановлено, що у ТОВ «Сітек» функціонують три виробничі лінії та встановлені норми списання сировини для кожної лінії окремо. Так, розрахунком встановлені наступні норми витрати сировини: лінія №1 здійснює виготовлення труб діаметром з 16мм по 32мм, з витратами сировини на 1 метр/грам з 88 по 350; лінія №2 здійснює виготовлення труб діаметром з 16мм по 63мм, з витратами сировини на 1 метр/грам з 120 по 400; лінія №3 здійснює виготовлення труб діаметром з 20мм по 32мм, з витратами сировини на 1 метр/грам з 17 по 330.

Податковим органом при проведенні перевірки не встановлено та в акті перевірки не відображено, що позивачем протягом спірного періоду вироблявся єдиний вид труб з ідентичними фізичними та хімічними властивостями, на виробництво яких підлягає використанню вказана норма поліетилену та поліпропілену.

За таких обставин, суд вважає помилковими та не підтвердженими жодними доказами висновки податкового про наявність безпідставного завищення при списанні поліетилену в червні 2022 року у кількості 5100 кг за ціною 57,78 грн. на загальну суму 294 638 грн. та в жовтні 2022 року у кількості 5629 грн. за ціною 67,59 грн. на загальну суму 380 448 грн., та відповідно про помилковість висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 135 017 грн.

Щодо висновку податкового органу про реалізацію ТМЦ за ціною нижче ціни придбання внаслідок чого було не нараховано податкові зобов`язання по операціям з продажу фольги алюмінієвої 49*0,2 та фольги алюмінієвої 49*0,2 на загальну суму 135 037 грн., суд встановив та зазначає наступне.

Податковим органом встановлено та в акті перевірки зазначено, що при реалізації позивачем в вересні 2022 року фольги алюмінієвої 49*0,2 на користь ТОВ «Терміналбудсервіс» не нараховано податкових зобов`язань на суму 22 174 грн. та при реалізації фольги алюмінієвої 49*0,2 в жовтні 2022 року на користь ТОВ «Терміналбудсервіс» та ТОВ «Автомобільна торговельна компанія» в сумі 112 863 грн.

Перевірячими вставлено придбання фольги алюмінієвої 49*0,16 відповідно ВМД UA 110110/2022/005150 від 02.09.2022 року, яку оприбутковано на загальну суму 2 909764,96 у кількості 20 614 кг за ціною 141,15 грн.

Згідно наданих до перевірки документів податковим органом також було встановлено, що залишки фольги алюмінієвої 49*0,16 станом на 01.10.2022 року на загальну суму 3 575 247,55 у кількості 30 397,24 кг.

Також встановлено залишки фольги алюмінієвої 49*0,2 за ціною 66,04 кг.

В ході перевірки також встановлено реалізацію позивачем на користь ТОВ «Терміналбудсервіс» та ТОВ «Автомобільна торговельна компанія» фольги алюмінієвої 49*0,16 за ціною 104,5 грн. та 49*0,2 за ціною 55,5 грн.

Також, податковий орган приходить до висновку про реалізацію позивачем в вересні 2022 року фольги алюмінієвої 49*0,2 на користь ТОВ «Терміналбудсервіс» та фольги алюмінієвої 49*0,2 в жовтні 2022 року на користь ТОВ «Терміналбудсервіс» та ТОВ «Автомобільна торговельна компанія» в той час як було реалізовано два види фольги 49*0,2 та 49*16.

Відповідач вважає, що позивачем було реалізовано фольгу алюмінієву за ціною нижче ціни придбання, посилаючись на митну декларацію від 02.09.2022 року та ціну її придбання.

При цьому, податковим органом не було враховано, що фольга алюмінієва 49*0,16 була також імпортована у лютому 2022 року згідно ВМД від 21.02.2022 року та відповідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 обраховувалась у кількості 15 741 кг по ціні 66,85 грн.

В таблиці акту перевірки не відображено такі дані та наведено розрахунок виключно з ціною фольги на основі митної декларації від 02.09.2022 року за ціною 141, 15.

Відповідачем не було спростовано доводи позивача що отриманий товар за ВМД від 02.09.2022 року станом на 31.10.2022 року не було реалізовано та він знаходився на складах позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201.

Враховуючи зазначене, суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про реалізацію позивачем ТМЦ за ціною нижче ціни придбання внаслідок чого було не нараховано податкові зобов`язання по операціям з продажу фольги алюмінієвої 49*0,2 та фольги алюмінієвої 49*0,2 на загальну суму 135 037 грн.

З огляду зазначене та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 року №0065870702 та №0065920702 та їх скасування.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0065930702 від 05.04.2023 року, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 3 400 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.120№.2 статті 120№ Податкового кодексу України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Враховуючи, що судом у даному рішенні встановлено відсутність підстав для нарахування податку по використаним не у господарській діяльності матеріалам та у зв`зку із продажем ТМЦ нижче собівартості, суд дійшов висновку про протиправність нарахування штрафної санкції, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №№0065930702 від 05.04.2023 року, яким застосовано штраф у сумі 3400,00 грн. внаслідок нескладання та нереєстрації податкових накладних підлягає скасуванню, зокрема, як таке, що є похідним.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

ТОВ «Сітек» відповідно до платіжної інструкції №1041 від 10.05.2023 року сплачено судовий збір за подання до суду даного позову в розмірі 4525,07 грн.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243, 245-247, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітек" (49128, м. Дніпро, вул. Івана Езау, буд. 15, ЄДРПОУ 31770353) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А, ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.04.2023 року №0065870702, №0065920702, №0065930702.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітек" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області суму сплаченого судового збору у розмірі 4525,07 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 17 листопада 2023 року.

Суддя С.І. Озерянська