Ухвала

від 18.12.2023 по справі 160/32381/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 грудня 2023 року Справа 160/32381/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства «БК «Будрем Плюс» до відповідача 1 - Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідача 2 - Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку, коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «БК «Будрем Плюс» до відповідача 1 - Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідача 2 - Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку, коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.11.2023 року №9909378/39192441 та від 29.11.2023 року №82485/39192441/2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступну податкову накладну, подану Приватним підприємством «БК «Будрем Плюс» (ЄДРПОУ: 39192441, п/р НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478, ІПН 391924404247, адреса: Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Вербки, вул. Матросова, буд.1, 51453, тел. НОМЕР_2, e-mail: budremplus@,i.ua) датою її доставлення до центрального рівня Державної податкової служби України, а саме: 01.09.2023 року - податкову накладну ПП «БК «Будрем Плюс» № 1 від 08 серпня 2023 р.

Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року), у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, відповідно до ч.5 ст.18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачів.

Крім того, за змістом частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Тобто, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України, можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Частиною 1 статті 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 ст.46 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

З матеріалів позову судом встановлено, що позивач у якості відповідачів по справі зазначає: відповідача 1 - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідача 2 - Комісію регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку, коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Між тим, в прохальній частині позову (п. 2) позивач просить зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступну податкову накладну, подану Приватним підприємством «БК «Будрем Плюс» (ЄДРПОУ: 39192441, п/р НОМЕР_1 в АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 320478, ІПН 391924404247, адреса: Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Вербки, вул. Матросова, буд.1, 51453, тел. НОМЕР_2, e-mail: budremplus@,i.ua) датою її доставлення до центрального рівня Державної податкової служби України, а саме: 01.09.2023 року - податкову накладну ПП «БК «Будрем Плюс» № 1 від 08 серпня 2023 р., не зазначаючи його у якості співвідповідача по справі, що унеможливлює суд визначитись із суб`єктним складом сторін по справі та предметом спору по справі.

З урахуванням наведеного, позивачу слід визначитись із суб`єктним складом відповідачів по справі, та у разі необхідності, подати до суду уточнений позов у кількості примірників, залежно від складу учасників справи, складеного з дотриманням вимог, встановлених ч. 5 ст. 160 КАС України.

Суд звертає увагу, що частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 2684,00 грн.

Судом встановлено, що фактично позивач у прохальній частині позову (п.1) просить визнати протиправними та скасувати 2 (два) рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме:

1) №9909378/39192441 від 13.11.2023 року;

2) №82485/39192441/2 від 29.11.2023 року.

Таким чином, якщо позивач заявляє 2 (дві) вимоги немайнового характеру, то ним повинно бути сплачено судовий збір у сумі 5 368,00 грн. (2684,00*2 = 5 368,00 грн.).

В порушення наведених приписів в матеріалах справи наявні докази про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 05.12.2023 року №204.

З огляду на викладене, позивачу слід доплатити судовий збір за заявлені ним позовні вимоги немайнового характеру у сумі 2684,00 грн., якщо оскаржується 2 (два) рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Так, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (ч.7 ст.161 КАС України).

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч.4 ст.79 КАС України).

Судом встановлено, що позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: №9909378/39192441 від 13.11.2023 року; №82485/39192441/2 від 29.11.2023 року.

Проте, до матеріалів позовної заяви Приватним підприємством «БК «Будрем Плюс» не надано зазначених вище оскаржуваних рішень Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а в позовній заяві не наведено об`єктивних причин, через які копії вказаних рішень не може бути надані позивачем.

Вказані обставини свідчать про недоліки позовної заяву, у зв`язку із чим, позивачу слід надати належним чином засвідчені копії вищезазначених оскаржуваних рішень до суду.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, що відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України ( у кількості примірників залежно від складу сторін), із зазначенням відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та відповідачів електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), в якій також слід визначитись із складом сторін у справі та привести прохальну частину позову у відповідність до вимог пунктів 4, 5 ч.5 ст. 160 КАС України;

- докази сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. (якщо оскаржується 2 рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації);

- надати належним чином засвідчені копії рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: №9909378/39192441 від 13.11.2023 року; №82485/39192441/2 від 29.11.2023 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «БК «Будрем Плюс» до відповідача 1 - Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відповідача 2 - Комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку, коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева