Вирок

від 22.12.2023 по справі 699/334/23

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/334/23

Номер провадження № 1-кп/699/106/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.23 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8

потерпілого ОСОБА_9 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією матеріали об`єднаних в одне судове провадження кримінальних проваджень №12021250360000896 від 21.08.2021 та № 12023255380000040 від 11.03.2023

за обвинуваченням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Квітки Корсунь-Шевченківського (нині Звенигородського) району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, особи з ІІ групою інвалідності, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1, ч. 4 ст.358 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_11 близько 22 год. 20 хв. 20.08.2021, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним мотоциклом марки «SPARK» моделі «SP200R» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 70 км/год. по проїжджій частині вул.Соборна в с. Квітки Звенигородського району Черкаської області, в напрямку від населеного пункту с. Петрушки до населеного пункту с. Журовка, на заокругленні дорожнього полотна праворуч, відносно його напрямку руху, біля будинку № 16 по вул. Соборна, діючи в порушення вимог пункту 10.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України), відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, діючи в порушення вимог пункту 12.1. ПДР України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у порушення вимог пункту 12.4. ПДР України, відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год, здійснив з`їзд з проїзної частини ліворуч, відносно напрямку свого руху, де на узбіччі здійснив наїзд на перешкоду металобетонну електроопору №12.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажир мотоцикла марки «SPARK» моделі «SP200R» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , відповідно до висновку експерта від 14.03.2023 №05-9-01/110, отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому верхньої третини лівої стегнової кістки, відкритого перелому середньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, рваної рани середньої третини лівої гомілки, забійних ран на лівій гомілці та лобку, садно на правому колінному суглобі, які спричинені дією тупого твердого предмету. Ушкодження у вигляді відкритого перелому середньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, рваної рани середньої третини лівої гомілки, рани лівої гомілки відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Ушкодження у вигляді перелому верхньої третини лівої стегнової кістки, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Забійні рани на лобку та садно на правому колінному суглобі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм мотоцикла марки «SPARK» моделі «SP200R» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_11 , а саме вимог пунктів 10.1, 12.1 та 12.4. ПДР України, перебувають в причинному зв`язку з виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Крім того, ОСОБА_11 маючи умисел на отримання посвідчення водія на своє ім`я, з метою подальшого його використання для керування транспортними засобами на території України, у порушення вимог «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, а саме: пункту 16 посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в територіальному сервісному центрі МВС; пункту 23 посвідчення водія видається особисто під розписку після пред`явлення паспорта або іншого документа, що його замінює, у червні 2022 року - точну дату та час під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, використовуючи мережу Інтернет та додаток Instagram, здійснив замовлення у невстановленої особи посвідчення водія на власне ім`я категорії «В» та «С» зі своєю фотокарткою, серії НОМЕР_2 .

У подальшому у невстановлені досудовим розслідуванням та судовим розглядом дату та час, ОСОБА_11 отримав вказане посвідчення, яке відповідно до висновку експерта від23.03.2023 № СЕ-19/124-23/3256-ДД не відповідає бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу України та з того часу розпочав, використовувати його під час керування транспортним засобом.

У подальшому, 10.03.2023 близько 17 години 05 хвилин, під час руху за кермом автомобіля марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_3 по вул. Ювілейній у м. Корсуні-Шевченківському Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_11 був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху, а саме в зв`язку з тим, що не працював правий габарит. У ході складання постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП та під час перевірки документів, на підставі яких ОСОБА_11 здійснював рух на вищевказаному транспортному засобі, останній, достовірно знаючи про те, що наявне у нього посвідчення водія є підробленим, надав для перевірки працівникам поліції вищевказане посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорії «В» та «С», видане на ім`я ОСОБА_11 та з його фотокарткою, таким чином використавши завідомо підроблений документ.

Таким чином, ОСОБА_11 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України використання завідомо підробленого документа.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Позиція сторони обвинувачення.

На думкупрокурорів підчас судовогослідства достеменновстановлено,що інкриміновані ОСОБА_11 кримінальні правопорушеннявчинено останнім,тому сторонаобвинувачення проситьсуд визнати ОСОБА_11 винуватим увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.286-1,ч.4ст.358 КК України.

Прокурори просили призначити покарання за вчинення кримінального проступку за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 425,00 грн, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286-1 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 1 місяць з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років. При цьому визначити, що покарання у виді штрафу слід виконувати самостійно.

2.2. Позиція сторони захисту

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1, ч. 4 ст. 358 КК України, визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме час, місце, спосіб, мотиви та мету вчинення ним інкримінованих правопорушень, викладені в обвинувальних актах.

Зазначив, що не мав умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, дуже шкодує про наслідки. У результаті зазначеної ДТП він сам отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких набув статус особи з інвалідністю ІІ групи. Обвинувачений зазначив, що надає всю необхідну допомогу потерпілому, який є його молодшим братом. Не дивлячись на свій стан здоров`я обвинувачений має підробітки, а зароблені гроші в тому числі витрачає на допомогу брату. Обвинувачений надав докази того, що відшкодував потерпілому шкоду в виді витрат на медичні обстеження та лікування, у тому числі надавав кошти для купівлі необхідних медичних товарів для проведення операції.

2.3. Обсяг доказів

Судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, встановлених в обвинувальному акті.

Судом було поставлено на обговорення питання стосовно доцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому роз`яснено положення ч. 3ст.349КПК України та наслідки розгляду кримінального провадження у такому порядку, а саме позбавлення права оспорювати встановлені фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Заслухавши думки учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, урахувавши, що обвинувачений ОСОБА_11 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого і потерпілого та дослідженням письмових доказів сторони обвинувачення, які стосуються висновку експерта, процесуальних витрат та речових доказів, а також доказів, які характеризують обвинуваченого. Додатково обвинувачений надав докази наявності у нього статусу особи з інвалідністю ІІ групи та докази відшкодування потерпілому завданої шкоди.

2.4. Показання обвинуваченого ОСОБА_11 .

З показань обвинуваченого слідує, що у серпні 2023 року він на придбаному, однак не оформленому на його ім`я, мотоциклі марки «SPARK» поїхав забрати брата ОСОБА_9 від бабусі, яка проживала в іншому кінці села. Перед цим він в компанії з іншими особами вживав алкогольні напої. Повертаючись разом з братом на мотоциклі додому ОСОБА_11 їхав зі швидкістю близько 60-80 км/год та на затяжному повороті не впорався з керуванням та в`їхав у стовп електроопори. Під час зіткнення він втратив свідомість, а прийшов до тями вже в лікарні. Унаслідок отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень йому було установлено ІІ групу інвалідності, яку на даний час продовжено до 2024 року. Його брат ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження. ОСОБА_11 матеріально допомагав матері у лікуванні брата, із коштів які раніше заощадив. Зазначив, що ставиться до вчиненого негативно, щиро кається у вчиненому, жалкує, однак не може нічого змінити. Просив не застосовувати до нього покарання, пов`язане з позбавленням волі.

Щодо обставин придбання посвідчення водія ОСОБА_11 пояснив, що у професійному ліцеї він навчався на водія, однак зазначеного документа не отримав. Процедура отримання такого посвідчення йому відома. Однак у квітні 2022 року у мережі Інтернет у додатку «Instagram» він виявив оголошення невідомої йому особи про виготовлення посвідчення на замовлення. Для цього він надав свої паспорті дані, фото та адресу. Отримав замовлення на Новій пошті. Посвідчення коштувало приблизно 6300 6500 грн. Під час замовлення йому повідомили, що документ буде офіційним та відображатиметься у базі МВС. Зовні посвідчення не викликало сумніву, однак у застосунку Дія воно не відображалося. Обвинувачений хотів перевірити посвідчення через відповідний реєстр, однак через воєнний стан доступ до цього реєстру був закритий. Раніше автомобіля він не мав, тому користувався цим посвідчення не часто. Близько року тому батько купив автомобіль, яким іноді користувався обвинувачений ОСОБА_11 , використовуючи при цьому підроблене посвідчення водія.

У березні чи квітні 2023 року обвинувачений поїхав автомобілем у м. Корсунь-Шевченківський у власних справах. Однак був зупинений працівниками поліції, які під час складення відносно нього адміністративного матеріалу за порушення правил дорожнього руху попросили ОСОБА_11 надати документи щодо права керування транспортними засобами. Після того, як обвинувачений пред`явив посвідчення водія, поліцейські виявили, що відомості про цей документ відсутні в відповідній базі та викликали слідчо-оперативну групу, а також вилучили підроблений документ.

Додатково ОСОБА_11 повідомив, що у вчиненому щиро кається, від своїх дій сам зазнав шкоди як матеріального так і морального характеру, зробив для себе висновки та в подальшому подібних дій вчиняти не буде.

2.5. Показання потерпілого ОСОБА_9 .

Допитаний у присутності законного представника та психолога малолітній потерпілий ОСОБА_9 повідомив, що обвинувачений ОСОБА_11 є його старшим рідним братом. Між ними існують доброзичливі братерські стосунки. У день події потерпілий близько 21:30-22:00 зателефонував брату та просив забрати його додому з будинку бабусі, де потерпілий перебував. Раніше потерпілий вже їздив з братом на мотоциклі та знав, що ОСОБА_11 вправно керує мотоциклом. Запаху алкоголю від обвинуваченого потерпілий не чув. Їхали вони не дуже швидко. На повороті мотоцикл занесло та вони впали. Потерпілий пошкодив ногу. Обвинувачений втратив свідомість і не приходив до тями. У цей час до них почали підходити люди, які живуть поруч. Хтось з цих людей викликав швидку. Потерпілий лікувався в Дитячій обласній лікарні, проходив обстеження та йому були зроблені оперативні втручання. Гроші на лікування давав обвинувачений, який крім цього постійно додатково допомагає матеріально.

Потерпілий ОСОБА_9 зазначив, що не вважає обвинуваченого винним у вчиненні ДТП, просить не застосовувати до нього покарання.

2.6. Дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.

Стороною обвинувачення надано витяг з ЄРДР, з якого вбачається. що 11.03.2023 було зареєстровано кримінальне провадження № 12023255380000040 за ч. 4 ст. 358 КК України за фактом виявлення автомобіля ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_11 , під час складення адміністративних матеріалів відносно якого, при перевірці посвідчення водія на вказану особу виявлено ознаки його підробки та використання.

З висновку експерта від 23.03.2023 № СЕ-19/124-23/3256-ДД вбачається, що наданий на експертизу бланк посвідчення водія НОМЕР_2 не відповідає бланкам посвідчень водія, які знаходяться в офіційному обігу України.

Стороною обвинувачення надано витяг з ЄРДР, з якого вбачається. що 21.08.2023 було зареєстровано кримінальне провадження № 12021250360000896 за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку із тим, що близько 22 год. 20 хв. 20.08.2021 водій мотоцикла «SPARK» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_11 рухаючись по проїжджій частині вул. Соборна в с.Квітки Звенигородського району в напрямку від с. Петрушки до с. Журовка, не обрав безпечної швидкості руху, не враховував зміни дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив зіткнення з бетонною електроопором, що розташована на лівому узбіччі в напрямку руху мотоцикла, на заокругленні дороги праворуч. Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла «SPARK» ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини лівого стегна. Пасажир мотоцикла марки «SPARK» д.н.з. НОМЕР_1 , малолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого стегна та закритого перелому середньої лівої гомілки кістки зі зміщенням.

Постановою слідчого Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 від 21.08.2021 мотоцикл «SPARK» моделі «SP200R-25» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованому за адресою АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021250360000896 та залишено його зберігати на території Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області.

Ухвалою слідчого судді Шполянського районного суду Черкаської області від 09.09.2023 на період проведення судових експертиз накладено арешт на мотоцикл «SPARK» д.н.з. НОМЕР_1 . Місцем зберігання мотоцикла визначено майданчик тимчасово вилучених транспортних засобів на території Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області.

Відповідно до висновку експерта Звенигородського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 14.03.2023 № 3243/55/12-2023 вбачається, що у ОСОБА_9 мали місце тілесне ушкодження у вигляді перелому верхньої третини лівої стегнової кістки, відкритого перелому середньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, рваної рани середньої третини лівої гомілки, забійних ран на лівій гомілці та лобку, садно на правому колінному суглобі, які спричинені дією тупого твердого предмету. Ушкодження у вигляді відкритого перелому середньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням, рваної рани середньої третини лівої гомілки, рани лівої гомілки відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Ушкодження у вигляді перелому верхньої третини лівої стегнової кістки, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. Забійні рани на лобку та садно на правому колінному суглобі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Виявлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_9 могли виникнути при дорожньо-транспортній пригоді, що відбулася 21.08.2023.

З висновку експерта Звенигородського міжрайонного відділення КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 17.02.2023 № 2346/55/12-2023 вбачається, що у ОСОБА_11 мали місце тілесне ушкодження у вигляді переломів крижового відділу хребта та кісток таза, перелому лобкової та сідничної кістки праворуч, перелому лобкової кістки ліворуч, уламкового перелому лівої клубової кістки зі зміщенням уламків, повного розриву заднього зв`язкового комплексу тузу, синець в області лівого кульшового суглобу, які спричинені дією тупого твердого предмету (предметів) і відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Виявлені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_11 могли виникнути при дорожньо-транспортній пригоді, що відбулася 21.08.2023.

Згідно з висновком експерта Черкаського НДЕКЦ від 13.03.2023 № СЕ-19/124-23/1076-ІТ в дорожній обстановці, що склалась, водій мотоцикла «SPARK» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_11 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог пп. 10.1, 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України.

Висновок експерта Черкаського НДЕКЦ від 28.03.2023 № СЕ-19/124-23/3334-ІТ за своїм змістом указує на те, що до моменту ДТП рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система мотоцикла «SPARK» моделі «SP200R-25» д.н.з. НОМЕР_1 знаходилась у працездатному стані.

Відповідно до акта хіміко-токсикологічних досліджень № 913 за направленням КНП «Корсунь-Шевченківська БЛ» від 21.08.2023 лікар-лаборант Черкаського обласного наркологічного диспансеру Черкаської обласної ради 26.08.2023 провів дослідження крові ОСОБА_11 та виявив у ній етиловий спирт в концентрації 3,56 проміле.

Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази є:

- належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні;

- допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України;

- достовірними та достатніми, оскільки між ними відсутні протиріччя.

Докази у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність у передбаченому законом порядку винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом.

2.7. Дослідження матеріалів, які характеризують обвинуваченого.

ОСОБА_11 має статус особи з інвалідністю ІІ групи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується нейтрально.

Відповідно до довідок КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» від 18.01.2023 №23 та від 13.03.2023 № 104 ОСОБА_11 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Згідно з довідкою КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» від 13.03.2023 № 1452/02 ОСОБА_11 на лікуванні у зазначеній установі не перебував.

2.8. Висновки щодо доведеності винуватості.

Під час судового розгляду встановлено, що надані докази є достовірними та достатніми, оскільки не суперечать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду дійти висновку про доведеність винуватості обвинуваченої поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

З огляду на викладене суд поза розумним сумнівом встановив, а сторона обвинувачення довела, що ОСОБА_11 вчинив такі кримінальні правопорушення:

- передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України, а саме здійснив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження;

- передбачене ч. 4 ст. 358 КК України використання завідомо підробленого документа

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

В обвинувальних актах зазначено, що обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, що був наслідком вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України. У судовому засіданні прокурор додатково заявив, що наявна така пом`якшуюча обставина, як активне сприяння розкриттю злочину.

Ураховуючи поведінку обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, належне виконання процесуальних обов`язків, його позицію щодо визнання винуватості, надання ним викривальних щодо себе показань як на стадії досудового розслідування так і в суді, перебування у близьких родинних стосунках з потерпілим, беручи до уваги критичне ставлення ОСОБА_11 до вчиненого, а також надання доказів відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_9 , суд дійшов висновку про наявність таких обставин, які пом`якшують покарання: щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; надання щодо себе викривальних показань; добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку, що був наслідком вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, надання додаткової допомоги потерпілому.

В обвинувальних актах зазначено, що обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у ході досудових розслідувань не встановлено. Ураховуючи приписи ст. 337 КПК України, суд позбавлений права самостійно встановлювати такі обставини, оскільки це є виходом за межі висунутого обвинувачення та призведе до погіршення становища особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

4. Висновки суду щодо покарання.

За змістом статей50,65КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд відповідно до ст.65КК України враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, одне з яких є проступком, а інше тяжким злочином, особу винного, перебування обвинуваченого в близьких родинних стосунках з потерпілим.

Суд також враховує положення ч. 1 ст. 75 КК України щодо неможливості прийняти у даному випадку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також положення ст. 69 КК України щодо правил призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.

4.2. Висновки суду щодо покарання.

Відповідно до приписів ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.65-67 КК України, роз`ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», та враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним, тобто несвавільним, пропорційним, тобто не становити надмірного тягаря для особи, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Ураховуючи ступень тяжкості вчинених правопорушень, особистість обвинуваченого, перебування його в близьких родинних стосунках з потерпілим, наявність таких пом`якшуючих обставин як щире каяття; активне сприяння розкриттю злочину; надання щодо себе викривальних показань; добровільне відшкодування потерпілому завданого збитку, надання додаткової допомоги потерпілому, суд вбачає підстави для застосування приписів ст. 69 КК України та вважає справедливим та домірним при призначенні покарання перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини 2 ст. 286-1 КК України, а саме призначити покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому суд враховує, що застосувати покарання у виді обмеження волі та громадських робіт неможливо, оскільки обвинувачений є особою з другою групою інвалідності. Застосувати покарання у виді виправних робіт також не надається можливим, оскільки обвинувачений офіційно не працює.

Суд також враховує пояснення обвинуваченого, який вказує, що має регулярні підробітки, отже має можливість сплатити штраф та продовжувати матеріально допомагати потерпілому.

Призначення ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 286-1 КК України саме такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

За таких обставин суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому таке покарання:

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ч. 2 ст. ст. 286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України в виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначити шляхом складення покарань у виді штрафу у розмірі трьох тисяч двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

До обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжні заходи у кримінальних провадженнях не застосовувалися. Прокурор просив до набрання вироком законної сили обрати до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою. Суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу, оскільки дійшов висновку про необхідність застосування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Загальний розмір процесуальних витрат за проведення судових експертиз становить 5852,18 грн. Витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання про скасування арешту транспортного засобу

мотоцикла «SPARK» моделі «SP200R-25» д.н.з. НОМЕР_1 .

Речовими доказами є:

-мотоцикл «SPARK» моделі «SP200R-25» д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасово вилучених транспортних засобів на території Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області підлягає залишенню у володінні законного користувача ОСОБА_11 ;

-бланк посвідченняводія НОМЕР_2 ,який приєднанодо матеріалівкримінального провадження№ 12023255380000040від 11.03.2023 - підлягає подальшому знищенню.

Керуючись ст.ст. 7, 100, 174, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_11 визнативинуватим увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.286-1,ч.4ст.358 ККУкраїни та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у розмірі 425,00 (чотириста двадцять п`ять) грн;

за ч. 2 ст. ст. 286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України в виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в розмірі 51000,00 (п`ятдесят одна тисяча) грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначити шляхом складення покарань та призначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме в розмірі 51425,00 (п`ятдесят одна тисяча чотириста двадцять п`ять) грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк п`ять років виконувати окремо, початок цього строку обчислювати з дати набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід до ОСОБА_11 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави процесуальні витрати в загальному розмірі 5852,18 (п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дві грн 18 коп) грн, які складаються з витрат на проведення таких судових експертиз:

від 23.03.2023 № СЕ-19/124-23/3256-ДД у розмірі 1321,46 грн;

від 13.03.2023 № СЕ-19/124-23/1076-ІТ у розмірі 1510,24 грн;

від 28.03.2023 № СЕ-19/124-23/3334-ІТ у розмірі 3020,48 грн.

Накладений ухвалою слідчого судді Шполянського районного суду Черкаської області від 09.09.2023 на період проведення судових експертиз арешт на мотоцикл «SPARK» д.н.з. НОМЕР_1 скасувати.

Речовий доказ мотоцикл «SPARK» моделі «SP200R-25» д.н.з. НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасово вилучених транспортних засобів на території Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області передати законному користувачу ОСОБА_11 .

Речовий доказ бланк посвідчення водія НОМЕР_2 , який приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12023255380000040 від 11.03.2023 знищити.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.

Відповідно до ч. 2 ст.394КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі ч. 15 ст.615КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяОСОБА_1