Ухвала

від 22.12.2023 по справі 754/14704/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-з/754/178/23

Справа № 754/14704/23

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2023 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Олексія Олександровича, Акціонерного товариства «Прозорро.продажі» та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно-правовий центр «Правекс» про визнання недійсними електронних земельних торгів,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Олексія Олександровича, Акціонерного товариства «Прозорро.продажі» та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно-правовий центр «Правекс» про визнання недійсними електронних земельних торгів.

21.12.2023 ОСОБА_1 , через представника - адвокат Червону Ганну Олександрівну, подала заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення цивільного позову ОСОБА_1 шляхом заборони вчинення певних дій, а саме заборонити відповідачу - ОСОБА_2 та/або іншим особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням у справі вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки загальною площею 0,0594 га з кадастровим номером 8000000000:62:163:0003, цільове призначення: для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивачки зазначає, що заявник має підстави вважати, що ОСОБА_2 має намір відчужити вказану земельну ділянку на користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду. Незастосування заходів забезпечення позову може у подальшому потягти неможливість та ускладненість при виконанні судового рішення, що має наслідком порушення права на справедливий судовий розгляд, оскільки за змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод виконання рішення суду є складовою, невід`ємною частиною судового розгляду.

Дослідивши матеріали заяви, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 361/6799/14-ц (провадження № 61-16714св21) зазначено, що «суди не звернули увагу на те, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Позивачем заявлено вимоги про скасування державного акту про право власності на землю та визнання недійсним договору купівлі-продажу. Рішення суду за наслідками розгляду цих вимог не підлягає примусовому виконанню. Тому захід забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки не є співмірним із заявленими позивачем вимогами».

У цій справі заявниця звернулася з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати оцінку майна відповідно до Звіту від 24.05.2023 про оцінку земельної ділянки загальною площею 0,0594 га (кадастровий номер 8000000000:62:163:0003) для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсними електронні земельні торги (ID: LSE001-UA-20230626-25407 | 6499ff0aa1сf7050c1921bc) з продажу земельної ділянки загальною площею 0,0594 га (кадастровий номер 8000000000:62:163:0003) для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,0594 га (кадастровий номер 8000000000:62:163:0003) для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між організатором земельних торгів Приватним виконавцем Клименко О.О. та переможцем земельних торгів ОСОБА_2 14.08.2023, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Романченком В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 719.

З огляду на заявлені позовні вимоги (визнання недійсними електронних земельних торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки) рішення суду за наслідками розгляду цих вимог не підлягає примусовому виконанню, тому захід забезпечення позову у виді заборони вчиняти певні дії не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Отже, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі немає.

Керуючись ст. 149-154, 157, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 754/14704/23 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Олексія Олександровича, Акціонерного товариства «Прозорро.продажі» та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно-правовий центр «Правекс» про визнання недійсними електронних земельних торгів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак