Рішення

від 21.12.2023 по справі 460/777/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2023 року м. Рівне№460/777/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненська обласна державна адміністрація департамент соціального захисту населення про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації департаменту соціального захисту населення (далі відповідач), за змістом якого просила суд:

Визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходів в зв`язку з порушенням строків иплати щорічної допомоги на оздоровлення.

Зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходів в зв`язку з порушенням строків виплати щорічної допомоги на оздоровлення.

Ухвалою суду від 17.02.2020 позовна заява залишалася без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаний строк позивач такі недоліки усунула, відтак позовна заява вважається поданою у день її первинного подання до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 10.03.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №510/1286/16-а.

Ухвалою суду від 04.10.2022 провадження у справі поновлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала на порушення її права на одержання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати щорічної допомоги на оздоровлення нарахованої на виконання постанови Дубровицького районного суду Рівненської області від 02.06.2011 у справі №2-а-357/11.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги є безпідставними. Зазначив, що відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 виплата нарахованих сум з соціальних виплат по рішенню суду, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України здійснюється Державною казначейською службою України та її територіальними органами. Нарахування та виплата допомоги на виконання рішення суду позивачу департаментом соціального захисту не здійснювалось.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 02.06.2011 у справі №2-а-357/11 зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Дубровицької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену ч.4 ст.48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи(в редакції до внесення змін Законом України від 28.12.2007 року №107-VІ) щорічну допомогу на оздоровлення як інваліду ІІІ групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за період з 12 вересня 2010 року по 02 червня 2011року з урахуванням фактично виплачених сум протягом вказаного часу.

Зазначена постанова набрала законної сили 20.08.2012.

Відповідно до виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 , 18.07.2019 на виконання вказаного рішення суду проведено виплату допомоги в сумі 3538,00грн.

28.11.2019 позивач звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату компенсації за втрату частини допомоги у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Листом від 12.12.2019 №06-Р-409 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до пункту 20 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Відповідно до статті 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст.2 Закону №2050-ІІІ).

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з пунктом 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Відповідно до правової позиції, що міститься у постанові Верховного суду України від 18.11.2014 у справі №21-518а14, основною умовою для виплати громадянину компенсації згідно статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статті 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів, у випадку, що такі виплати не мають разового характеру. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією.

Вказаний правовий висновок підтримав Верховний Суд у своїх постановах від 22.11.2018 №522/1404/17 та від 21.06.2018 у справі №523/1124/17.

Згідно з п.7 Порядку №159, компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема, коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Суд зауважує, що обов`язок щодо розрахунку та виплати компенсації покладається саме на орган, який вчасно не виплатив особі дохід. Відповідним судовим рішенням, яке набрало законної сили, обов`язок нарахування (перерахунку) та виплати допомоги покладено на орган соціального захисту населення, а не на орган державного казначейства, а тому саме відповідач несе відповідальність за неналежне виконання рішень суду.

Згідно зі статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII), щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Так, п.2 Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №760 закріплено, що одноразова компенсація та щорічна допомога виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.

Аналізуючи зміст наведеного, суд звертає увагу, що щорічна грошова допомога на оздоровлення є соціальною виплатою систематичного характеру та не належать до одноразових виплат.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Оскільки несвоєчасне нарахування сум допомоги відбулося в зв`язку з неправомірними діями та бездіяльністю управління соціального захисту, що встановлено постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 02.06.2011 у справі №2-а-357/11, тобто з вини органу, що призначає і виплачує грошову допомогу, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини допомоги у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Також суд не бере до уваги покликання відповідача на положення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440, позаяк означені нормативні акти не регулюють спірних правовідносин щодо виплати компенсації втрати частини доходів, а також не звільняють відповідача від обов`язку нарахування вказаної компенсації.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується наявність у позивача права на відповідну компенсацію втрати частини доходів, а сума компенсаційних виплат має бути розрахована відповідачем самостійно, згідно з алгоритмом, визначеним Законом №2050-ІІІ та Порядком № 159.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень (дій, бездіяльності) суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За результатами судового розгляду справи, з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової допомоги в сумі 3538,00грн., а тому порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання відповідача нарахувати означену компенсацію за несвоєчасну виплату допомоги.

Суд також зазначає, що ухилення органу соціального захисту населення від виконання встановленого законом обов`язку нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати по відношенню до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідає принципу належного врядування, зміст якого розкритий у багатьох рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у рішенні від 20.01.2012 у справі Рисовський проти України.

Невиконання державою покладених на неї обов`язків щодо соціального забезпечення та захисту громадян, у тому числі й в частині нарахування компенсаційних виплат у зв`язку з порушенням строків виплати соціальної виплати, підриває довіру громадян до належного виконання всіма суб`єктами владних повноважень своїх функцій та можливості отримати справедливий соціальний захист.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та не надав доказів на спростування доводів позивача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 12 вересня 2010 року по 02 червня 2011 року в сумі 3538,00грн, яка виплачена 18.07.2019.

Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати щорічної допомоги, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 12 вересня 2010 року по 02 червня 2011 року в сумі 3538,00грн, яка виплачена 18.07.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Рівненська обласна державна адміністрація департамент соціального захисту населення (вул. Словацького, 1,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 25894518)

Суддя Д.Є. Махаринець