Ухвала

від 21.12.2023 по справі 404/10660/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/704/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2023 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2023 року, якою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с. Іванівка, Кропивницького району, Кіровоградської області,українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку 2014 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України

відмовлено взастосовані запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюта застосованозапобіжний західу виглядіцілодобового домашньогоарешту,з покладеннямобов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України

інші учасники судового розгляду:

прокурор ОСОБА_7 ,

захисник ОСОБА_8 ,

підозрюваний ОСОБА_6

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, мотивуючи тим, що ухвала суду є необґрунтованою та немотивованою. Так, слідчий суддя обираючи запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, в повній мірі не врахував те, що останній підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років. Крім того, при особистому обшуку ОСОБА_6 виявлено 12 згортків з рослинною речовиною, 6 з яких досліджено та в них виявлено наркотичний засіб канабіс, а решта наразі перебуває на дослідженні. Вказані дії ОСОБА_6 вчиняв незважаючи навіть на те, що має на утриманні малолітню дитину. З огляду на викладене, дане вказує на заплановану, заздалегідь законспіровану діяльність ОСОБА_6 спрямовану на незаконний збут заборонених в обігу речовин. Також, слідчим суддею проігноровано доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги, особу підозрюваного ОСОБА_6 , реальність та обґрунтованість вищевказаних ризиків, вважає, застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою до підозрюваного є недопустимим, оскільки не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у невстановленому досудовим розслідуванні місці та часі, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, в порушення вимог законодавства України, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який розфасував по окремим згорткам обклеєних липкою стрічкою, в кількості шести штук, які залишив зберігати при собі з метою збуту. В подальшому, 09.12.2023 о 15.00 год. біля будинку № 8 по вулиці Олега Ольжича в місті Кропивницькому, працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 , у якого під час особистого обшуку виявлено та вилучено 6 згортків, обклеєних клейкою стрічкою синього кольору, в середині яких перебували полімерні зіп-пакети з речовиною рослинного походження, тьмяно-зеленого кольору, які, відповідно до висновку судової експертизи, містять особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого заборонено, загальною масою 2,34 грама, який ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковані як незаконне придбання,виготовлення тазберігання особливонебезпечного наркотичногозасобу зметою збуту, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, про що 10.12.2023 йому повідомлено про підозру.

Ухвалою слідчогосудді Кіровськогорайонного суду м.Кіровограда від 11грудня 2023року клопотаннястаршого слідчогоСВ КропивницькогоРУП ГУНП вКіровоградській областіпро застосуванняпідозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою укримінальному провадженні№ 12023121010003476задоволено частково. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Рішення суду мотивовано тим, що відповідно дост.12КК Українизлочин,передбачений ч.2ст.307КК Україниу вчиненніякого підозрюється ОСОБА_9 є тяжким,санкцією даноїчастини статтіпередбачено позбавленняволі настрок від6до 10років. Слідчий суддя при обранні запобіжного заходу взяв до уваги, що ОСОБА_9 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, за його не спростованих доводів житло за місцем реєстрації є його спадковим майном, тобто сталість міцних соціальних зв`язків на час розгляду клопотання є доведеною. Крім того, не зважаючи на те, що ОСОБА_9 вину визнає частково, проте співпрацює із слідством, добровільно видав належний йому телефон, повідомивши пароль від нього, тому ризики, що підозрюваний буде уникати слідства та суду, як-то зазначено в клопотанні є мінімальними. Також при обранні запобіжного заходу ОСОБА_9 слідчий суддя врахував, що застосування до нього цілодобового домашнього арешту унеможливить продовження ним злочинної діяльності з огляду на те, що наркотичні засоби у нього були віднайдені під час особистого обшуку, а не за місцем проживання. Отже, слідчим та прокурором не надано жодного документа які б, підтверджували твердження, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, підозрюваний буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки чи вчинить інше кримінальне правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, в дебатах думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 , які просили ухвалу суду залишити без зміни, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно дост. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжногозаходу, крім наявності ризиків, зазначених вст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч.1ст.178 КПК України.

Згідно із ч.1ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя вважав, щослідчим та прокуроромдоведено наявність ризиків, передбачених п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України і вважав недоведеним прокурором щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Проте, колегія суддів вважає, що слідчий суддя належним чином не звернув уваги на вимоги ст.ст. 177, 178, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, які передбачають мету та підстави застосування запобіжних заходів, обставини, що враховуються при їх обранні та визначають певну категорію осіб, до яких може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та передчасно прийшов до висновку про обрання щодо останнього цілодобового домашнього арешту.

Як вбачається з наданих матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочині підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема: протоколом огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, висновком експерта, протоколами допиту свідків.

Колегія суддів зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Термін «обґрунтована підозра», згідно з практики Європейського суду з прав людини, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Колегія суддів вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст.307КК України.

Тому, враховуючи вищенаведений обсяг відомостей судового провадження, колегія суддів вбачає, що вони об`єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування, внаслідок чого виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, а також наявності у матеріалах провадження доказів, які формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_6 до вчинення певних дій.

Колегія суддів також погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо того, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 .

Колегія суддів вважає, що застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, враховуючи обставини даного кримінального провадження та встановлених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не дивлячись на те, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має на утримання неповнолітню дитину та постійне місце проживання, де характеризується позитивно, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На переконання колегії суддів апеляційного суду, наведені обставини, в достатній мірі підтверджують існування ризику можливих спроб переховування обвинуваченого від суду, в тому числі і з урахуванням позиції ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

Так, відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у сфері обігу наркотичних засобів, вину не визнає, а обраний слідчим суддею запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу, а дані про особу ОСОБА_6 не зменшують та не усувають наявність ризиків в цьому кримінальному провадженні.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно вимог ч. 4, 5 ст.182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.Розмір заставищодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Досліджуючи матеріали клопотання слідчого, обставини кримінального провадження та характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_6 , суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що підозрюваному поряд з триманням під вартою можливо та необхідно визначити розмір застави, при цьому колегія суддів враховує, те що підозрюваний ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, та має на утриманні неповнолітню дитину.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне визначити розмір застави в межах вимог п.1 ч.5ст. 182 КПК Україниу розмірі 40 неоподаткованих прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 грн., який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з вище викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до обґрунтованого переконання про те, що за наслідками апеляційного розгляду ухвалу слідчого судді слід скасувати з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково та поряд з триманням під вартою визначити підозрюваному заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який виходячи з обставин кримінального провадження буде достатні та помірним для підозрюваного та зможе достатньою мірою гарантувати виконання останнім процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 182, 183, 193, 194, 376 ч.2, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргупрокуроразадовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2023 року щодо підозрюваного ОСОБА_6 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якоюклопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП у Кіровоградській області задовольнити частково.

Обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід увиглядітримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.02.2023.

Одночасно визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 40прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривеньу національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваний, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок Кропивницького апеляційного суду (UA 928201720355299001000086310в ДКС України м. Київ, ЄДРПОУ 42265404, код банку отримувача (МФО) 820172).

Підозрюваному або заставодавцю необхідно внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, не пізніше п`яти днів з дня винесення ухвали.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки: не відлучатися за межім. Кропивницький без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; утримуватись від спілкування із свідками в даному кримінальному провадженні; повідомляти прокурора або суд про зміну місця проживання та роботи; здати на зберігання слідчому або прокурору у даному кримінальному провадженні паспорт для виїзду за кордон та паспорт громадянина України.

У разі невиконання даних обов`язків, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.

Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що у разі невнесення застави протягом п`яти днів, останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали підозрюваним ОСОБА_6 - покласти на прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 .

Ухвала набираєзаконної силинегайно,є остаточноюі оскарженнюв касаційномупорядку непідлягає.

Судді: