ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 537/2957/23 Номер провадження 22-ц/814/4395/23Головуючий у 1-й інстанції Мурашова Н.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Прядкіна О.В.,
розглянула увідкритому судовомузасіданні вм.Полтаві апеляційнускаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гонтара Валерія Миколайовича на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 липня 2023 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІЛІОС" про забезпечення позову,-
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2023 року представник ТОВ «Фірма «ІЛІОС» адвокат Михайлюк К. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно - приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 29,7 кв.м., розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0005 га, кадастровий номер 5310436500:08:003:0317, розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог вказував, що 27 березня 2020 року між ТОВ «Фірма «ІЛІОС» в особі директора Бондаренко І.П. та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу вбудованого приміщення магазину промислових товарів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з вбудованого приміщення магазину промислових товарів загальною площею 29,7 кв.м. та розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0005 га, кадастровий номер 5310436500:08:003:0317. Згідно п.3 Договору продаж вчинено за узгодженою між сторонами ціною, що складає 53227,64 грн., які ОСОБА_1 зобов`язувалася сплатити в повному обсязі строком до 31 грудня 2020 року.
Покупцем ОСОБА_1 по даний час умови п.3 Договору не виконані, кошти за придбане майно товариству не перераховані, повного розрахунку не здійснено, у зв`язку з чим товариство має намір звернутись до суду з вимогами про розірвання договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, витребування цього майна з чужого незаконного володіння. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, що призведе до суттєвого порушення прав позивача, оскільки існує реальна загроза відчуження майна ОСОБА_1 третім особам, що позбавить власника належного йому майна.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.07.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ІЛІОС» про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на вбудоване приміщення магазину промислових товарів, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що в цілому складається з вбудованого приміщення магазину промислових товарів загальною площею 29,7 кв.м. та розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0005 га, кадастровий номер 5310436500:08:003:0317, належний на праві власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 27 березня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ципко Т.А. та зареєстрованого в реєстрі за №682.
Попереджено заявника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ІЛІОС», що у відповідності до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Не погодившись з даною ухвалою суду, представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гонтара В.М. оскаржив її в апеляційному порядку, в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати ухвалу районного суду та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Зазначає, що заявником не наведено достатньо обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення позову та не надано доказів того, що невжиття таких заходів в подальшому ускладнить чи унеможливіть ефективний захист його прав та інтересів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При вирішенні питання забезпечення позову, суд прийняв до уваги викладені в заяві представника ТОВ «Фірма «ІЛІОС» обставини про те, що 27.03.2020 р. між товариством та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ципко Т.А. та зареєстрований в реєстрі за №682, відповідно до п.1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ІЛІОС» передало у власність (продало), а ОСОБА_1 прийняла у власність (купила), вбудоване приміщення магазину промислових товарів, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , що в цілому складається з вбудованого приміщення магазину промислових товарів загальною площею 29,7 кв.м. та розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0005 га, кадастровий номер 5310436500:08:003:0317.
За умовами договору продаж цей вчинено за узгодженою між сторонами ціною, що складає 53227,64 грн., які покупець зобов`язується сплатити продавцю в повному обсязі строком до 31 грудня 2020 року.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на нерухоме майно від 21.07.2023 року, номер інформаційної довідки 340024680, вбудоване приміщення магазину промислових товарів загальною площею 29,7 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ципко Т.А. та зареєстрованого в реєстрі за №682.
Заявляючи вимоги до застосування заходів забезпечення позову як тимчасового обмеження, заявник посилався на те, що покупцем порушено умови договору в частині здійснення оплати за придбане нерухоме майно, оскільки останньою до даного часу кошти сплачені не були, що змушує їх здійснювати захист своїх порушених прав спочатку в спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно як превентивний захід та пред`явлення до покупця позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу приміщення магазину промислових товарів.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції наголосив про відсутність в нього обов`язку на стадії забезпечення позову перевіряти фактичні обставини, які мають значення для справи, а лише діючи з метою запобігання ситуації, при якій може бути утруднено чи унеможливлено виконання рішення про задоволення вимог продавця про розірвання договору купівлі-продажу, вбачається підстава для забезпечення позову у спосіб накладення арешту на нерухоме майно, яке є об`єктом спору.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 10 Постанови пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, заявник зазначав, що саме відповідач як юридичний власник має реальну можливість в будь-який час розпорядитись спірним приміщенням магазину промислових товарів та відчужити його на власний розсуд, для чого в нього відсутні правові перешкоди.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доцільність вжиття заходів забезпечення позову у співмірний до предмету спору процесуальний спосіб, враховуючи, що фактично у власника спірного приміщення ОСОБА_2 відсутні об`єктивні перешкоди для відчуження вказаного приміщення в будь-який час, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення заявлених товариством вимог.
Тобто, на даний час існує достатньо обґрунтоване припущення заявника про реальну можливість у відповідача відчужити вбудоване приміщенням магазину промислових товарів, що заслуговує на увагу при вирішення питання забезпечення позову.
Враховуючи викладене та оцінюючи співмірність заходів забезпечення позову способу цивільного захисту шляхом пред`явлення вимоги про розірвання договору купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, колегія суддів приходить до висновку про відповідність оскаржуваної ухвали вимогам ст. 152 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не містять даних про недотримання судом вимог процесуального права.
Відхиляючи доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що в даному випадку накладення арешту на спірне майно - є тимчасовим заходом, пов`язаним з обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому виконання судового рішення в разі задоволення позову, на що обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції.
При цьому, не вдаючись в оцінку характеру спірних правовідносин та не встановлюючи тих чи інших обставин,
Враховуючи, що при вирішенні судом першої інстанції питання про вжиття заходів забезпечення позову не було допущено порушень норм процесуального права, апеляційна скарга задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 367, ч.1 п. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гонтара Валерія Миколайовича залишити без задоволення.
Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено22 грудня 2023 року.
Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко О.В. Прядкіна
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2023 |
Оприлюднено | 25.12.2023 |
Номер документу | 115873786 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Обідіна О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні