Рішення

від 21.12.2023 по справі 600/4812/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/4812/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Давінчі+" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Давінчі+" адміністративно-господарські санкції на користь Чернівецького облвідділення Фонду соціального захисту інвалідів в сумі 20122,75 грн, шляхом перерахування коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/50070000 (Надходження до Фонду соціального захисту інвалідів) на р/р UА818999980313191230000024405, код 37836095, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: *;101; ідентифікаційний код; за нестворені робочі місця для осіб з інвалідністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2022 р., у зв`язку із чим був зобов`язаний самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, однак добровільно сплачені не були, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у 2022 р. у нього був працевлаштований працівник з інвалідністю, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Рух справи у суді

Судом відкрито спрощене позовне провадження по справі без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Матеріали справи містять розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невикористанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю стосовно позивача, відповідно до якого зазначено, що середня облікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік склала 11 осіб, а середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлено інвалідність склала 0 осіб. Вказано, що сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 18771,22 гривень.

До матеріалів справи додано квитанцію про розміщення в електронному кабінеті позивач на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій.

Згідно розрахунку позову сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 18771,22 грн та пені в сумі 1351,53 гривень.

Відповідачем надано суду докази на підтвердження працевлаштування впродовж 2022 р. особи з інвалідністю, а саме: звітність з нарахованого на користь платників податків фізичних осіб і сум отриманого податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 та 4 квартали 2022 р., де в графі 102 (працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність) вказано -1 осіб; копію наказу від 01.09.2022 №3 про нарахування ЄСВ по інвалідності, у зв`язку із встановленням працівнику інвалідності; пенсійне посвідчення особи з інвалідністю та довідку до акта МСЕК. (а.с. 34-46).

Мотивувальна частина

Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) передбачено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону № 875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 19 Закону № 875-XII пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті. Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Згідно з ч. 12 та ч. 13 ст. 19 Закону № 875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За твердженнями позивача відповідачем не забезпечено виконання у 2022 році нормативу робочих місць 1 особою з інвалідністю, у зв`язку із чим у відповідача виникло зобов`язання зі сплати адміністративно-господарських санкцій, яке добровільно виконано не було.

Суд звертає увагу, що по своїй правовій природі адміністративно-господарська санкція є видом господарської санкції, яка застосовуються як захід впливу на порушника у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

На підставі матеріалі справи встановлено, що у 2022 р. у відповідача була працевлаштована особа з інвалідністю, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме: звітністю з нарахованого на користь платників податків фізичних осіб і сум отриманого податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 та 4 квартали 2022 р., де в графі 102 (працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність) вказано - 1 особу; копією наказу від 01.09.2022 №3 про нарахування ЄСВ по інвалідності, у зв`язку із встановленням працівнику інвалідності; пенсійним посвідченням особи з інвалідністю та довідку до акта МСЕК. Вказані обставини не спростовані позивачем.

Таким чином суд вважає, що нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені відбулось неправомірно та безпідставно, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не довів суду правомірність заявлених вимог, в той час як відповідач надав суду належні докази на підтвердження того, що у 2022 році ним було вжито усіх можливих заходів для працевлаштування на роботу особи з інвалідністю та виконання визначеного законодавством нормативу робочих місць. Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки відповідачем не надано доказів понесених витрат, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування сторін:

позивач: Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Героїв Майдану, 87-г, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58013, код ЄДРПОУ 21415797);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Давінчі+" (вул. Буковинська, 18, с. Суховерхів, Чернівецький район, Чернівецька область, 59307, код РНОКПП 44261967).

Суддя Т.М. Брезіна