Постанова

від 04.12.2023 по справі 761/20191/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/20191/23 Головуючий суддя у суді І інстанції Савицький О.А.

Провадження № 33/824/5324/2023 Головуючий суддя у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2023 року Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Мохнюка М.В., представника Координаційно моніторингової митниці Державної митної служби України - Григораша Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Мохнюка Максима Вікторовича подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 08 вересня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України, і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 5 652 140,20 грн, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави вартість товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 5 652 140,20 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 03 лютого 2023 року під час перевірки було виявлено, що ОСОБА_1 своїми діями допустив переміщення товарів через митний кордон Україна з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для такого переміщення, документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч. 1 ст. 483 МК України.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, 01 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мохнюк М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати її та закрити провадження в справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що з постановою суду категорично не погоджується, оскільки вона була прийнята за відсутності ОСОБА_1 , хоча ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке не враховано судом першої інстанції. ОСОБА_1 був позбавлений можливості скористатися правовою допомогою під час розгляду справи, а також позбавлений можливості подати письмові пояснення щодо суті протоколу про порушення митних правил.

Вказує, що ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 та у липні 2022 року отримав завдання перевезти гуманітарну допомогу з м. Варшава, Республіка Польща до місця знаходження Благодійної організації «Благодійний фонд «Серце Азову» у м. Дубно Рівненської області.

Після чого він перетнув державний кордон та поїхав до відправника гуманітарної допомоги у м. Варшава, де зустрівся з представником благодійної організації, який водію, що вони будуть завантажувати гуманітарний вантаж, а саме одяг та взуття. Представник організації самостійно керував завантаженням гуманітарної допомоги та оформленням всіх необхідних документів. Після завантаження вантажу вони поїхали до пропускного пункту на кордоні з Україною.

Представник організації також відповідав за документальне оформлення вантажу на польській стороні кордону. Після митного оформлення на польській стороні кордону представник віддав ОСОБА_1 документи на вантаж - гуманітарну допомогу, а саме CMR від 20 липня 2022 для того, щоб водій оформив гуманітарну допомогу для ввезення на територію України та листа БО «Серце Азову» для начальника Волинської митниці про перевезення гуманітарного вантажу, одяг та взуття загальною вагою 11 577 кг. Водночас представник організації повідомив, що повертається на склад у м. Варшава, бо повинен завантажити ще гуманітарну допомогу.

ОСОБА_1 з вантажем (гуманітарною допомогою у вигляді одягу та взуття) заїхав на митний пост та до митного контролю подав CMR від 20 липня 2022 і лист БО «Серце Азову», що підтверджує факт належності вантажу до гуманітарної допомоги. Разом з цим подав заповнену декларацію, згідно додатку № 1 постанови КМУ № 174 від 01 березня 2022 від імені вищевказаної благодійної організації. В митній декларації вказав весь переміщуваний вантаж гуманітарної допомоги, а також зазначив відправника та отримувача, які зазначені в CMR.

Працівники митниці оформили всі необхідні документи і водій ОСОБА_1 в?їхав на митну територію України. Гуманітарну допомогу було доставлено за адресою місця знаходження благодійного фонду у м. Дубно. Після передачі вантажу між водієм та керівником благодійної організації був укладений акт приймання-передачі гуманітарної допомоги, яким підтверджується перевезення та передання гуманітарної допомоги.

ОСОБА_1 вважає, що належним чином задекларував свій вантаж, а під час проведення митного контролю та оформлення не було виявлено будь-яких інших товарів, окрім заявлених в декларації.

В протоколі вказано, що БО «Серце Азову» не внесена у Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги, однак в у мовах воєнного стану ввезення благодійним фондом гуманітарної допомоги не вимагає реєстрації останнього в ЄРОГД.

Щодо наявності у митних органів Республіки Польща будь-яких інших документів, в яких містяться відомості щодо відправників та отримувачів вантажу, ОСОБА_1 не відомо. Перевезення гуманітарної допомоги здійснювалося на безоплатній основі за запитом благодійної організації, про те чому керівник БО «Серце Азову» заперечує факт отримання гуманітарної допомоги ОСОБА_1 нічого не відомо.

3 акту приймання-передачі гуманітарної допомоги чітко вбачається, що гуманітарну допомогу було перевезено та передано благодійній організації. Про це також свідчить печатка фонду та підпис його керівника, а що далі сталося з гуманітарною допомогою ОСОБА_1 нічого не відомо.

Стверджує, що митним органом не доведено, що ОСОБА_1 вчинялись будь-які умисні дії. Як вбачається з протоколу, ОСОБА_1 є лише водієм, а не перевізником, а отже водій перевізника не може бути суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а перевізник не зобов`язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації.

До апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Мохнюк М.В. додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 було подано до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, внаслідок чого останній не міг передбачити прийняття оскаржуваної постанови саме 08 вересня 2023 року. Оскільки ОСОБА_1 не було відомо про дату наступного засідання, він періодично моніторив сайт Судової влади України, а тому зміг ознайомитися з оскаржуваною постановою після її опублікування в ЄДРСР лише 03 жовтня 2023 року. Первісне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого законом строку, яку Київський апеляційний суд повернув, а тому в продовж розумного строку повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Згідно із частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Беручи до уваги ту обставину, що справа перебуває на стадії апеляційного перегляду, перш за все підлягає вирішенню питання про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, зокрема особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно із частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 08 вересня 2023 року було ухвалено оскаржувану постанову і ОСОБА_1 в судовому засіданні присутнім не був.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься конверт, який направлялися на адресу ОСОБА_1 , але був повернутий.

Як вбачається з ЄДРСР, вказану постанову було оприлюднено 03 жовтня 2023 року та в межах встановленого строку подано апеляційну скаргу, яка була повернута Київський апеляційним судом 23 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку. З повторною апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 звернувся 01 листопада 2023 року.

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2023 року як такий, що пропущений з поважних причин.

У судовому засіданні 04 грудня 2023 року ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мохнюк М.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, а представник Держмитслужби України - Григораш Д.І. заперечував проти скарги і просив її відхилити як необґрунтовану.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2022 року на митну територію України з Республіки Польща через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці з використанням транспортного засобу комерційного призначення з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , ввезено товар - одяг та взуття загальною вагою 11 577 кг.

Ввезення вказаного вантажу на митну територію України здійснено ОСОБА_1

22 липня 2022 року ОСОБА_1 з метою визнання товару - одяг та взуття заявленою кількістю 11577 кг гуманітарною допомогою, подано митному органу декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, за формою, затвердженою додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану».

У митній декларації ОСОБА_1 в якості відправника товару заявлено підприємство «CENA CZYNI CUDA S.A.» (03-734 Warszawa, Targowa 72), а в якості отримувача - БО «БФ «Серце Азову» (код ЄДРПОУ 44806891).

При цьому, в якості підстави для переміщення товару ОСОБА_1 надано митному органу лист від імені БО «БФ «Серце Азову» щодо ввезення вищевказаного товару в якості гуманітарної допомоги.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з абзацом 3 пункту 1 зазначеної постанови товари визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Під час перевірки інформації, що міститься у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги встановлено, що БО «БФ «Серце Азову» (код ЄДРПОУ 44806891) не внесена до цього реєстру.

29 серпня 2022 року засновники БО «БФ «Серце Азову» (код ЄДРПОУ 44806891) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали пояснення, у яких зазначили, що заснована ними організація за час свого існування лише один раз отримала вантаж гуманітарної допомоги у кількості 100 кг, відправником якого виступала Гамбурзька громадська організація, а переміщення здійснювалось через пункт пропуску «Угринів». Також пояснили, що будь-які інші вантажі БО «БФ «Серце Азову» на митну територію України не ввозились.

Крім того, згідно з листом Державної служби експортного контролю України від 03 лютого 2023 № 645/22-23 інформація про отримання у 2022 році вантажів гуманітарної допомоги БО «БФ «Серце Азову» відсутня.

13 січня 2023 року в рамках надання взаємної адміністративної допомоги на адресу Координаційно-моніторингової митниці надійшов лист митних органів Республіки Польща, відповідно до якого отримано копії документів з транзитної митної системи від 20 липня 2022 року № 22PL402010NU57V999, NOTA TRANZYTOWA NCTS T1 від 19 липня 2022 року № 22PL401030NS57RE51 та складських документів від 19 липня 2022 року № DKS22PL402010D0026806, № DSK22PL402010D0030210, згідно з якими товари обліковувались у Республіці Польща та вивозились на митну територію України.

Відповідно до вищевказаних документів (№ 22PL402010NU57V999) відправником товару (графа 2) є підприємство «DTA BROKER SP. Z.O.O.» (ZIELONOGORSKA 3, 45-323, OPOLE, PL), а отримувачем (графа 8) - «LLC CARGO BISSINESS OPTIMAL» (RIZKA 73G, KIEV, UA).

Країна відправлення (графа 15) - PL, країна призначення (графа 17) - UA.

Також у деклараціях зазначений реєстраційний номерний знак транспортного засобу (графа 18) - BC3115HI/BC4289XO, яким переміщувались товари за межі території Євросоюзу. Вага брутто (графа 35) - 11406,1 кг. Товар - одяг 329 кг та взуття 11077,1 кг.

Крім цього, у складських документах від 19 липня 2023 року № DKS22PL402010D0026806, № DSK22PL402010D0030210 є посилання на рахунки-фактури (код 380) № ZB2022CB-4 та № PL13072022.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції встановлено, що зазначені товари, які переміщувались ОСОБА_1 на транспортному засобі комерційного призначення з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , на митну територію України, мали статус комерційного призначення, а не гуманітарної допомоги.

Водночас відомості щодо відправника та отримувача товару, отримані від митних органів Республіки Польща, не відповідають даним вказаним ОСОБА_1 у декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, заповненої за формою згідно з додатком 1 Постанови при переміщені через митний кордон України та їх митному оформленні.

02 лютого 2023 року з метою перевірки факту інформування кінцевим користувачем товарів Державної служби експортного контролю щодо отримання товарів Координаційно-моніторинговою митницею направлено лист № 7.9-2/20-5/13/255 до Державної служби експортного контролю.

03 лютого 2023 року листом № 645/22-23 Державна служба експортного контролю повідомила про відсутність в неї інформації щодо отримання у 2022 році вантажів гуманітарної допомоги ГО Благодійний фонд «Серце Азову».

З метою встановлення вартості ввезеного на митну територію ОСОБА_1 товару «взуття» вагою 11 577 кг 13 березня 2023 року Координаційно-моніторинговою митницею направлено запит до Волинської митниці № 76224/7.3-08/24.

21 березня 2023 року Волинська митниця листом № 951/7-16 повідомила, що враховуючи відсутність визначальних характеристик товарів, а саме: їх виробника та торгівельної марки, країни виготовлення, якості та репутації на ринку, фізичних характеристик - визначити точний рівень митної вартості при переміщенні через митний кордон України даних товарів неможливо. Надали орієнтований рівень митної вартості, згідно ЄАШС Держмитслужби на товари, що ввозились на адресу отримувача БФ «Серце Азову», у найближчий до дня переміщення товарів через митний кордон України період (з 11 квітня 2022 року до 22 липня 2022 року).

Згідно довідки щодо розрахунку вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, загальна вартість товару у гривнях складає 5 652 140, 20 грн.

У зв`язку з встановленими обставинами, 28 березня 2023 року Координаційно-моніторинговою митницею у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0035/126000/23 за ознаками частини 1 статті 483 МК України.

За змістом вимог частини першої статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені статтею 335 МК України.

Згідно положень частини восьмої статті 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Згідно частини першої статті 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (пункту 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Відповідно до роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена статтею 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Згідно зі статтею 489 ЦПК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За змістом положень частини першої статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Зміст положень частини другої статті 495 МК України у взаємозв`язку із положеннями статті 489 МК України свідчить про те, що докази у справі про порушення митних правил повинні відповідати критерію належності, тобто повинні бути такими, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування.

За приписами частини сьомої статті 257 МК України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування.

Митний кодекс України нормою статті 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень статті 265 МК України наділений декларант.

Відповідно до статей 49, 58 МК України митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

Статтею 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до глави 9 МК України, якою встановлені основні та другорядні методи визначення митної вартості товарів.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною третьою статті 54 МК передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; випускати у вільний обіг товари, що декларуються.

Виходячи зі змісту положень частини п`ятої статті 54 МК України, в ході виконання вказаних обов`язків, орган доходів і зборів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених МК України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Тобто, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

За правилами частини другої статті 460 МК України перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або уразі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Відповідно протоколу про порушення митних правил № 0035/126000/23 від 28 березня 2023 року ОСОБА_1 22 липня 2022 року, в`їжджаючи на митну територію України з території Республіки Польща через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» митного поста «Ягодин» Волинської митниці, використовуючи транспортний засіб комерційного призначення р.н. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, тобто шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення даного товару документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та отримувача товарів.

Разом з тим, у матеріалах справи наявний лист керівника фонду БО «Благодійний фонд «Серце Азову» ОСОБА_4 від 20 липня 2022 року № 12, який адресований еачальнику Волинської митниці і в якому зазначено, що «Благодійний фонд «Серце Азову» отримує гуманітарну допомогу вагою 11 577 кг, а саме: одяг та взуття, які будуть перевозитись на автомобілі з д.н.з. НОМЕР_1 . Просить провести митне оформлення даного грузу, як гуманітарна допомога, для ввезення на територію України.

На підставі вказаного листа, ОСОБА_1 до митного контролю було подано CMR від 20 липня 2022 року, саме з цієї CMR ОСОБА_1 було вказано відправника та отримувача, оскільки інших даних у водія не було та самостійно він їх здобути не міг.

Згідно акту прийому-передачі від 23 липня 2022 року БО «Благодійний фонд «Серце Азову» прийняв від водія ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_1 гуманітарну допомогу, а саме 11577 кг «одяг та взуття».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_1 за вказаним протоколом про порушення митних правил містить належним чином сформульоване обвинувачення із вказівкою про те, що документи містять неправдиві відомості щодо відправника та отримувача товарів, які ОСОБА_1 безпосередньо подано.

Тобто, формулювання обвинувачення за протоколом про порушення митних правил № 0035/126000/23 від 28 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 не містить викладу об`єктивної сторони порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Ураховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що митному органу, як підставу для переміщення товарів та під час їх митного оформлення, саме ОСОБА_1 подано документи, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача вищевказаних товарів.

Окрім того, перевізником товарів є ФОП ОСОБА_5 , в якому ОСОБА_1 працює водієм, що з огляду на положення частини другої статті 460 МК України свідчить про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України.

Вищевказані обставини представником митного органу спростовані не були. Жодних ознак підробки вказаних документів в судовому засіданні не встановлено та не доведено митним органом.

Згідно з пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Усі дані, зазначені в CMR від 20 липня 2022 року, в тому числі, щодо відправника та одержувача товару відповідають дійсності.

Будь-яких інших даних про те, що переміщення зазначених у протоколі про порушення митних правил товарів було здійснено з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, митним органом до матеріалів справи не додано.

Отже, жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі, суду надано не було та не зазначено про наявність таких доказів. Не надано і належних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 483 МК України.

У матеріалах справи відсутні та не надавались, як в суді першої, так і апеляційної інстанції будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив протиправні дії та має нести відповідальність за дані, що містяться у митних деклараціях (товаросупровідних документах) на переміщення товарів на територію України. Тобто за дії, що були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Таким чином, до протоколу про порушення митних правил митним органом не долучено жодного належного доказу на підтвердження обставин, а тому висновки митного органу ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим з огляду на вимоги чинного законодавства.

Отже, докази того, що в поданих до митного контролю та оформлення документах містяться неправдиві відомості щодо супроводжуваного товару відсутні.

Наведене указує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладені обставини справи та норми законодавства, апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, з огляду на те, що до протоколу не додано будь-яких доказів, які б свідчили про подання ОСОБА_1 митному органу документів, що містять неправдиві відомості.

В даному випадку, переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не відбувалося.

Окрім того, ОСОБА_1 не є суб`єктом порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України за вказаним протоколом про порушення митних правил від 28 березня 2023 року, оскільки перевізником товарів є ФОП ОСОБА_5 , в якого ОСОБА_1 працює водієм.

Відсутність у діях ОСОБА_1 умислу не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої МК України та КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до правил пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що всупереч вимогам статті 252 КУпАП, а також частини першої статті 495 МК України, суд першої інстанції не тільки не надав належної оцінки наявним у справі доказам, а й залишив поза увагою обставини, які могли істотно вплинути на його висновки, а відтак постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 483 МК України - закриттю, з огляду на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною першою статті 483 МК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 264, 318, 458, 460, 483, 487 МК України, 284, 289, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката Мохнюка Максима Вікторовича подане в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити адвокату Мохнюку Максиму Вікторовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 08 вересня 2023 року.

Апеляційну скаргу адвоката Мохнюка Максима Вікторовича подану в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 08 вересня 2023 року скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 483 МК України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду С.А. Голуб