Постанова

від 21.12.2023 по справі 520/8789/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 р.Справа № 520/8789/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 02.11.23 по справі № 520/8789/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ СОЮЗ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення, в якій просить суд роз`яснити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №520/8789/23, а саме: роз`яснити рішення суду щодо визначення обставин, що унеможливлюють виконання ТОВ «Моноліт Союз» покладених на нього податкових обов`язків, визначених у заяві до Головного управління ДПС у Харківській області відповідно до пункту 1-7 розділу ІІ Порядку №225.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі №520/8789/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Союз» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року та прийняти рішення, яким задовольнити заяву Головного управління ДПС у Харківській області про роз`яснення рішення суду від 30.06.2021, а саме: надати роз`яснення стосовно визначення обставини, що унеможливлюють виконання ТОВ «Моноліт Союз» покладених на нього податкових обов`язків, визначених у заяві до ГУ ДПС у Харківській області відповідно до пункту 1-7 розділу II Порядку №225. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що у рішенні суду першої інстанції щодо підстави звільнення позивача від виконання податкових обов`язків зазначається про перебування позивача на території проведення можливих чи активних бойових дій. Однак, таке посилання відсутнє у пункті 1 розділу II Порядку податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225. Зауважує, що реєстрація рішень про неможливість виконання обов`язку здійснюється в електронному вигляді та передбачає заповнення підстав неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків відповідно до пункту 1-7 розділу II Порядку №225. Вважає, що наявні підстави для роз`яснення рішення суду стосовно визначення обставини, що унеможливлюють виконання ТОВ «Моноліт Союз» покладених на нього податкових обов`язків, визначених у заяві до ГУ ДПС у Харківській області відповідно до пункту 1-7 розділу II Порядку №225.

Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт Союз» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.10.2022 за №1904/20-40-18-04-25 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов`язання; визнати поважними обставини, що унеможливлюють виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ СОЮЗ» покладених на нього податкових обов`язків визначених у заяві до Головного управління ДПС у Харківській області від 16.09.2022 №220916-1.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ СОЮЗ» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.10.2022 за №1904/20-40-18-04-25 щодо можливості Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ СОЮЗ» своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов`язання. Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області визнати поважними обставини, що унеможливлюють виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ СОЮЗ», покладених на нього податкових обов`язків, визначених у заяві до Головного управління ДПС у Харківській області від 16.09.2022 №220916-1. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ СОЮЗ» судові витрати у сумі 5 684,0 грн (п`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Зазначене рішення набрало законної сили 19.09.2023 року.

Вважаючи, що наявні правові підстави для роз`яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року по справі, Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до суду з відповідною заявою.

Відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року є чітким, зрозумілим і додаткового роз`яснення не потребує.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз`яснення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст.254 КАС України).

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вказана правова норма не містить.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 року у зразковій справі №806/3265/17.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Крім того, суд зазначає, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення або порядку його виконання у зв`язку із зміною правового регулювання питань вже після набрання рішенням законної сили. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі незгоди сторони з, на його думку, невірним виконанням суб`єктом владних повноважень приписів Законів та інших нормативно-правових актів, звернутися до суду в разі порушення прав.

Питання щодо порядку виконання судового рішення не охоплюється правилами статті 254 КАС України.

Тобто, колегія суддів зазначає, що роз`яснення рішення суду це засіб виправлення формальних недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності судового рішення, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

До такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 18.10.2018 року у справі №823/867/16, від 21.08.2018 року у справі №803/3805/15 тощо. Касаційний суд відмовив у задоволенні заяв про роз`яснення судового рішення, виходячи з того, що із зазначених заявниками мотивів звернення не вбачалося зв`язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення. Тобто заявники не вказали, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість останнього та неточність формулювань, застосованих в рішенні суду, та що викликає труднощі у розумінні його змісту. Верховний Суд підкреслив необхідність чіткого визначення в заяві про роз`яснення судового рішення, у чому саме полягає незрозумілість його змісту; які формулювання викликають труднощі у його розумінні або виконанні.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

У свою чергу, рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. У мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався, тоді як резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції.

При цьому, колегія суддів враховує, що визначений ст.254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення, чи не знає способу або порядку його виконання.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В обґрунтування заяви про роз`яснення судового рішення відповідачем зазначено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року у справі №520/8789/23 є незрозумілим в частині визначення обставини, що унеможливлюють виконання ТОВ «Моноліт Союз» покладених на нього податкових обов`язків, визначених у заяві до ГУ ДПС у Харківській області відповідно до пункту 1-7 розділу II Порядку №225, оскільки реєстрація рішень про неможливість виконання обов`язку здійснюється в електронному вигляді та передбачає заповнення підстав неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків відповідно до пункту 1-7 розділу ІІ Порядку №225.

Колегія суддів зазначає, що зміст заяви про роз`яснення судового рішення свідчить про те, що заявник по суті просить не роз`яснити резолютивну частину рішення, яка має зобов`язальний характер, а просить роз`яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз`яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб`єктами владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що законодавцем розмежовано порядок роз`яснення судового рішення, якщо таке є незрозумілим (ст.254 КАС України), та встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.09.2020 року у справі №806/984/18.

Суд визначився щодо порядку виконання судового рішення, зобов`язавши відповідача виконати судове рішення шляхом скасування рішення від 25.10.2022 №1904/20-40-18-04-25 та зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області визнати поважними обставини, що унеможливлюють виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНОЛІТ СОЮЗ», покладених на нього податкових обов`язків, визначених у заяві до Головного управління ДПС у Харківській області від 16.09.2022 № 220916-1.

З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення ясна та не двозначна, тому тлумачення, шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Крім того, заявник не зазначає жодних обставин та обґрунтованих доводів щодо незрозумілості саме змісту рішення суду, зокрема, які висновки чи мотиви судового рішення є незрозумілими, з яких суд виходив при прийнятті рішення та застосування положень законодавства, яким суд керувався.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачає ніякого двозначного тлумачення.

Наведені обставини виключають можливість роз`яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року в порядку ст.254 КАС України.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви Головного управління ДПС у Харківській області про роз`яснення рішення суду, оскільки рішення є зрозумілим, його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, заявником не наведено жодних обставин, які вказують на те, що рішення суду є незрозумілим, незгода з висновками суду, викладеними в рішеннях суду, не є підставою для роз`яснення.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення судового рішення.

Колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 520/8789/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 22.12.2023 року