Постанова

від 21.12.2023 по справі 320/5632/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5632/23

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Чаку Є.В.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальності "УКРШИНА УА" про ухвалення додаткових судових рішень у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальності "УКРШИНА УА" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "Р") №0038273/0706 від 21.12.2022 про збільшення ТОВ "Укршина УА" суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 625 723,00 грн. за листопад 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "В4") №0038274/0706 від 21.12.2022 про зменшення ТОВ "Укршина УА" розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 921 191 грн. за листопад 2020 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 позов задоволено.

Позивач 01.05.2023 подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Головного управління ДПС у м.Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Укршина УА" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 115 469,14 грн.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 заяву задоволено частково: стягнуто на користь ТОВ "Укршина ЮА" витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м.Києві.

Не погодившись з такими рішеннями, відповідач подав апеляційні скарги, які постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 залишені без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 та додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 - без змін.

У подальшому, 14.12.2023 позивач направив до суду апеляційної інстанції заяви, у яких просив ухвалити додаткові постанови, якими стягнути на його користь з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом згаданих рішень суду першої інстанції в суді апеляційної інстанції у розмірі 131 469,14 грн та 22 000 грн.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано: договір про надання професійної правничої допомоги №9 від 22.12.2022 та додаток № 2-АП до нього від 06.06.2023; акт приймання-передачі наданих послуг від № 2 від 13.12.2023.

Згідно вказаних документів, сторонами договору погоджено, що упродовж 30 днів від дня ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, незалежно від її оскарження в суді касаційної інстанції, клієнт сплачує адвокатові суму в розмірі 76 000 грн; у разі якщо буде досягнуто мети представництва клієнта - ухвалено позитивне для клієнта судове рішення, а саме: відмову у задоволенні апеляційної скарги або про затвердження мирової угоди, клієнт додатково сплачує адвокатові гонорар у розмірі 1% від суми оспорюваних податкових повідомлень-рішень: (3 625 723 грн. + 1 921 191 грн.) *1% = 55 469,14 грн.

Згідно наданих документів адвокатом були надані послуги: правова консультація клієнт щодо апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції: вивчення та аналіз апеляційної скарги, роз`яснення можливих шляхів захисту, оцінка судової перспективи справи в апеляційному провадженні; розробка тактики ведення судового процесу та погодження її з клієнтом; пошук, підбір та аналіз нормативно-правової бази; пошук, підбір та аналіз судової практики національних судів та Верховного Суду; підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; ознайомлення з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції; підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції; сканування відзиву апеляційну скаргу та направлення копії апелянту; підготовка та надсилання до суду відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надіслання копії відзиву апелянту); періодичне інформування клієнта про хід виконання доручення та стан розгляду справи; виїзд до суду та представництво інтересів клієнта в судовому засіданні; підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення, з додатками; сканування заяви про ухвалення додаткового рішення та направлення копії апелянту; підготовка та надсилання до суду до суду заяви про ухвалення додаткового рішення (з доказами надсилання апелянту).

Також позивач надав до суду додаток № 3-АП від 06.06.2023 до договору надання професійної правничої допомоги; акт приймання-передачі наданих послуг від № 3 від 13.12.2023.

Згідно вказаних документів, сторонами договору погоджено, що упродовж 30 днів від дня ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, незалежно від її оскарження в суді касаційної інстанції, клієнт сплачує адвокатові суму в розмірі 19 000 грн; у разі якщо буде досягнуто мети представництва клієнта - ухвалено позитивне для клієнта судове рішення, а саме: відмову у задоволенні апеляційної скарги або про затвердження мирової угоди, клієнт додатково сплачує адвокатові гонорар у розмірі 10% від суми компенсації судом витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

Згідно вказаних документів адвокатом були надані послуги: правова консультація клієнт щодо апеляційного перегляду додаткового рішення суду першої інстанції: вивчення та аналіз апеляційної скарги, роз?яснення можливих шляхів захисту, оцінка судової перспективи справи в апеляційному провадженні; розробка тактики ведення судового процесу та погодження її з клієнтом; пошук, підбір та аналіз нормативно-правової бази; пошук, підбір та аналіз судової практики національних судів та верховного суду підготовка та подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; ознайомлення з матеріалами справи в суді апеляційної інстанції; підготовка відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду першої інстанції; сканування відзиву апеляційну скаргу та направлення копії апелянту; підготовка та надсилання до суду відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надіслання копії відзиву апелянту); періодичне інформування клієнта про хід виконання доручення та стан розгляду справи; виїзд до суду та представництво інтересів клієнта в судовому засіданні; підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення, з додатками; сканування заяви про ухвалення додаткового рішення та направлення копії апелянту; підготовка та надсилання до суду до суду заяви про ухвалення додаткового рішення (з доказами надсилання апелянту).

Колегія суддів наголошує на тому, що частина наданих адвокатом послуг згідно згаданих актів приймання-передачі дублюється, а частина відображених послуг не стосується надання правової допомоги (консультування, надання роз`яснень, скасування документів, направлення документів, інформування клієнта, виїзд до суду). Окрім того, не можуть бути відшкодовані кошти у якості витрат на правову допомогу, які пов`язані із навчанням, підвищенням кваліфікації адвоката (пошук та аналіз нормативно-правової бази, судової практики).

Таким чином, заявлений відшкодування розмір витрат у 76 000 грн та 19 000 грн, що визначений у фіксованій формі з вказівкою про можливість його сплати протягом 30 днів з дня постановлення рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає не у повній мірі обґрунтованим.

Щодо заявленого до відшкодування «гонорару успіху».

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» («Iatridis v. Greece», заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» («Pakdemirli v. Turkey», заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення між ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Верховний Суд у постанові від 17.08.2022 (справа №580/3324/19) зазначив, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі, яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку «гонорар успіху» встановлений у відсотковому відношенні до розміру заявлених позовних вимог, проте залежить від результату вирішення апеляційної скарги безвідносно до обсягу задоволених позовних вимог. Суд апеляційної інстанції вважає, що такий підхід є нерозумним та зважаючи на те, що такий розмір «гонорару успіху» вже був заявлений у суді першої інстанції, його відшкодування за результатами послуг, наданих у суді апеляційної інстанції не є справедливим. Також суд апеляційної інстанції вважає нерозумним визначення «гонорару успіху» адвоката у суді апеляційної інстанції у залежності від сум відшкодування такого гонорару у суді першої інстанції.

Відтак, заявлений до відшкодування розмір понесених у суді апеляційної інстанції витрат на сплату «гонорару успіху» є непоґрунтованим.

Враховуючи викладені обставини, колегія судів дотримуючись критеріїв розумності, доцільності та справедливості, зважає на необхідність урахування виключно витрат на правову допомогу, які є об`єктивно необхідні й неминучі, а також враховує обсяг, характер та значення наданої правової допомоги під час апеляційного провадження. З урахуванням вказаного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що розмір обґрунтованих витрат позивача на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу за результатами апеляційних проваджень, складає 20 000 грн.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяви Товариства з обмеженою відповідальності "УКРШИНА УА" про ухвалення додаткових судових рішень задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршина ЮА" (ідентифікаційний код 41832615, місцезнаходження: 031748, м.Київ, вул.Гната Юри, буд.9, оф.4) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м.Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Є.В. Чаку

Суддя А.Ю. Коротких