Постанова

від 21.12.2023 по справі 804/131/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 804/131/17

адміністративне провадження № К/9901/42600/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон» (далі - ТОВ «Тарон») на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 (суддя Кононенко О. В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 (головуючий суддя Божко Л. А., судді Круговий О. О., Лукманова О. М.) у справі за позовом ТОВ«Тарон» та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року ТОВ «Тарон» та ФОП ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, у якому просили скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 08.12.2016 № 110000011/2016/800022/2.

На обґрунтування позовних вимог позивачі зазначали, що оскаржуване рішення є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки надані до митного оформлення товару документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України

(далі - МК України), крім того, відповідач протиправно витребував додаткові документи на підтвердження заявленої позивачами митної вартості товару.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 07.02.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, відмовив у задоволенні позову.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем до митного оформлення та під час проведення консультацій документи містили суттєві розбіжності та не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.

ТОВ «Тарон» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

У касаційній скарзі позивач доводив невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у протиправних діях митного органу та безпідставному визначенні відповідачем значно вищої митної вартості товару, ніж задекларована позивачем, наполягав, що подані ним до митного оформлення документи містили всі необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.09.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

У запереченнях на касаційну скаргу Дніпропетровська митниця ДФС просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення - без змін.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга ТОВ «Тарон» була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 10.08.2016 між ТОВ «Тарон» та компанією Leywell Inter L.P. (Великобританія) укладено зовнішньоекономічний контракт № 10-8/16, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити та оплатити товар зазначений у додатку №1 до контракту від 08.10.2016, а саме - продавець зобов`язується поставити покупцю Mooney M20J - одномоторний легкий літак, серійний № 24-1005, реєстраційний №JDW, виробництва Mooney Aircraft Inc, USA, 1980, в кількості 1 шт. за ціною 36 500 євро, на умовах поставки СТР.

02.12.2016 ФОП ОСОБА_1 згідно з договором від 22.11.2016 № 25 на послуги по митному декларуванню на підставі контракту від 10.08.2016 № 10-8/16 та інвойсу від 01.11.2016 №/10-8/2016/tar подала до митного оформлення у відділ митного оформлення «Аеропорт Дніпропетровськ» Дніпропетровської митниці електрону митну декларацію № 110030002/2016/003853 на розмитнення одномоторного легкого літака Mooney M20J, визначивши митну вартість за резервним методом за ціною 39 747 доларів США.

Разом із ВМД декларант надав митному органу наступні документи: контракт від 10.08.2016 № 10-8/16; додаток до контракту від 08.11.2016 № 1; інвойс від 03.10.2016 № 3662/2016 компанії JAS Cargoways Inc., Угорщина; угорську експортну декларацію від 03.11.2016 №MRN 16HU121000230E1BF2 та її переклад; інвойс компанії LEYWELL INTER L.P., Великобританія від 01.11.2016 №/10-8/2016/tar з указаною ціною 36 500 євро; висновок суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 про визнання ринкової вартості об`єкту оцінки 39 747 доларів США.

Дніпропетровська митниця надала електронне повідомлення, яким поінформувала декларанта про наявність наступних розбіжностей у документах.

1. У якості джерела інформації, що використовувалось для визначення митної вартості (гр.8 ДМВ) зазначено висновок експерта від 21.11.2016 б/н про вартість літака. Для підготовки зазначеного висновку експертом використано порівняльний підхід, але жодного аналізованого джерела інформації експертом не наведено (жодного розрахунку ціни на основі ціни аналога не здійснено, посилання на Інтернет ресурси відсутнє). Висновок експерта складено з метою визначення ринкової вартості товару. При цьому у висновку відсутні відомості щодо комерційних умов поставки оцінюваного товару, на яких експертом визначено ринкову вартість оцінюваного товару, а також враховуючи його рік випуску - 1980, відсутня інформація про його технічний стан та відсоток зносу, що може впливати на вартість імпортованого товару. Митний орган зауважив, що наданий висновок не містить всіх відомостей для підтвердження заявленої оціночної вартості, відтак не відповідає вимогам частини третьої статті 53 МК України.

2. Відповідно до пункту 8.1 контракту від 10.08.2016 № 10-8/16 оплата за товар по даному контракту здійснюється покупцем на протязі 720 днів після отримання товару та перевірки його якості. Вказана схема розрахунків за поставлений товар з урахуванням наявності посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

3. Поставка оцінюваного товару заявлена декларантом на підставі посередницького зовнішньоекономічного контракту від 10.08.2016 № 10-8/16 з компанією "Leywell Inter L.P." (Великобританія), додатку до нього від 08.11.2016 № 1, інвойсу компанії "Leywell Inter L.P." (Великобританія) від 01.11.2016 року №/10- 8/2016/TAR за ціною 36 500,00 євро (СРТ Дніпропетровськ). Відповідно до відомостей копії декларації країни відправлення від 03.11.2016 № 16HU121000230E1BF2 вивезення товару здійснено на підставі рахунку угорської компанії «JAS Cargoways Inc.» від 29.09.2016 № 3662/2016, згідно з яким посередник Leywell Inter L.P. придбав літак за ціною 36 500,00 євро, що відповідає рівню вартості, за якою товар проданий в Україну. За висновком митного органу це унеможливлює підтвердження економічної доцільності вказаної зовнішньоекономічної операції. Враховуючи наявність посередника у вказаній зовнішньоекономічній операції, з урахуванням положень частини другої статті 54 МК України шляхом розрахунку встановлено, що до заявленої декларантом вартості товару не включена вартість торгівельної надбавки посередника. Крім того, встановлено, що дата складання специфікації - 08.11.2016 не кореспондується з датою складання інвойсу продавця - 01.11.2016.

4. Відповідно до відомостей наданої декларантом копії митної декларації країни відправлення від 03.11.2016 року № 16HU121000230E1BF2 статистична вартість товару складає 11185425 HUF (угорських форинтів). З урахуванням відомостей щодо курсу валют офіційного сайту національного банку Угорщини станом на дату складання митної декларації країни відправлення статистична вартість у перерахунку в долари США складає 40 290,41 доларів, що не відповідає заявленому рівню митної вартості товару.

З огляду на зазначене митний орган 02.12.2016 року надіслав електронне повідомлення № 1, яким зобов`язав декларанта надати у 10-денний термін додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) прайс-листи виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

05.12.2016 року декларант надіслав електронне повідомлення в якому містились: лист ТОВ «Тарон» від 05.12.2016 № 015/Д/05.12, лист ТОВ «Тарон» від 01.11.2016 № 011/Д/01.11.

Дніпропетровська митниця 05.12.2016 року надіслала позивачу повідомлення № 2, у якому зазначила, що в листі ТОВ «Тарон» від 05.12.2016 № 015/Д/05.12 указано, що висновок експерта від 21.11.2016 б/н складено на 30 аркушах, однак до митного оформлення надано скановану копію висновку на 2 аркушах. Зазначене унеможливлює опрацювання положень даного документу, який містить суттєві відомості щодо вартості оцінюваного товару, у повному обсязі.

Листом від 05.12.2016 року № 016/Д/05.12 позивач надав до митниці звіт про незалежну оцінку вартості об`єкта оцінки від 21.11.2016 року.

Опрацювавши надані документи в рамках проведення консультації, Дніпропетровська митниця електронним повідомленням від 06.12.2016 № 3 повідомила, що митна вартість товару самостійно визначена декларантом за резервним методом відповідно до статті 64 МК України. У якості джерела інформації, що використовувалось для визначення митної вартості, у графі 8 ДМВ зазначений висновок експерта від 21.11.2016б/н, згідно з яким ринкова вартість літака складає 39 747 доларів США. Відповідно до контракту № 10-8/16 та додатку № 1 до нього від 10.08.2016 поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки СРТ Дніпропетровськ. Згідно з Інкотермс при заявлених умовах поставки СРТ до вартості товару включаються витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в названий пункт призначення. У звіті про незалежну оцінку вартості об`єкта оцінки від 21.11.2016 указано, що оцінка ринкової вартості товару здійснена з використанням порівняльного підходу. Оцінюваний об`єкт порівняний з аналогічними об`єктами, відомості про які наявні у мережі Інтернет, при цьому відповідно до розділу 10 вказаного висновку всі аналоги взяті за межами митної території України. З урахуванням викладеного митний орган зазначив, що заявлений рівень митної вартості, визначений декларантом на підставі висновку експерта від 21.11.2016, не містить транспортну складову, включення якої до ціни товару є обов`язковим на заявлених умовах поставки СРТ Дніпропетровськ.

Електронним повідомленням від 07.12.2016 року позивач надав митному органу лист продавця від 07.12.2016 № 75L-16 щодо вартості транспортування товару.

За результатами опрацювання листа митний орган установив, що відомості листа продавця щодо вартості транспортування товару не були враховані декларантом при здійсненні розрахунку митної вартості оцінюваного товару.

Також декларант надав додаток до листа від 06.12.2016 № 017/Д/06.12, лист ФОП ОСОБА_2 від 07.12.2016 № 161115-2/1, лист від 07.12.2016 року № 018/Д/07.12.

07.12.2016 ТОВ «Тарон» листом № 018/Д/07.12 повідомило, що підприємством надані додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, будь-які інші документи надаватися не будуть.

08.12.2016 року митниця прийняла рішення № 110000011/2016/800022/2 про коригування митної вартості товару, відповідно до якого митну вартість визначено за резервним методом у розмірі 82 284,06 євро.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою та третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Положеннями статті 64 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення митниця визначила те, що документи, які позивач надав для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, погодилися із мотивами, з яких відповідач виніс оскаржуване рішення та скоригував митну вартість.

Так суди зауважили, що заявлений декларантом рівень митної вартості, визначений на підставі висновку експерта від 21.11.2016, не містить транспортну складову. При обранні аналогів для порівняння ФОП ОСОБА_2 обрано 5 пропозицій на продаж літаків торгівельної марки Mooney, однак не у всіх випадках врахована модель літака 201 (M20J). Прийнята ФОП ОСОБА_2 як оціночна вартість аналога № 5 «Mooney M20F ехес21, 1967 року випуску» з коригованими коефіцієнтами не є об`єктивною у зв`язку з різними моделями літаків, роками випуску та не відповідає поняттю «дійсної вартості» відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Також суди установили, що за результатами опрацювання митним органом рахунку угорської компанії «JAS Cargoways Inc.» від 29.09.2016 №3662/2016 (у якої британська компанія Leywell Inter L.P. придбала літак для подальшого перепродажу позивачу), інвойсу компанії Leywell Inter L.P. від 01.11.2016 №LI/10-8/20.16/TAR виявлено, що вони містять однакову ціну товару - 36 500 євро. Тобто компанія Leywell Inter L.P. як посередник придбала літак по тій же ціні, по якій в подальшому продала його позивачу. Таким чином, суди дійшли висновку про наявність посередника при купівлі ввезеного позивачем товару, однак до заявленої позивачем вартості товару вартість торгівельної надбавки посередника не включена.

Суди також зазначили, що в інвойсах угорської компанії № 3662/2016, британської компанії № LI/10-8/2016/tar та декларації країни експорту № 16HU121000230E1BF2 відсутні відомості про умови поставки, що не підтверджує включення до задекларованої ціни літака (36 500 євро) будь-яких інших витрат, понесених продавцем, крім вартості самого товару. При цьому, згідно з інформацією, наведеною в листі продавця від 07.12.2016 № 75L-16 щодо вартості транспортування товару, до вартості доставки літака входить вартість палива для перельоту за маршрутом аеропорт Дебрецен (Угорщина) до аеропорту Дніпропетровськ (Україна), зборів у аеропорту Дебрецен (Угорщина) та вартість послуг пілота з пілотування літака, що загалом складає 737 євро. Водночас відомості цього листа продавця щодо вартості транспортування товару не були враховані декларантом при здійсненні розрахунку митної вартості оцінюваного товару, оскільки ціна літака, вказана в інвойсах продавця та посередника, співпадає (36 500 євро).

Суди також урахували, що відповідно до відомостей з наданої декларантом копії митної декларації країни відправлення від 03.11.2016 № 16HU121000230E1BF2 статистична вартість товару складає 11 185 425 HUF (угорських форинтів). З урахуванням відомостей щодо курсу валют офіційного сайту національного банку Угорщини станом на дату складання митної декларації країни відправлення статистична вартість у перерахунку в долари США складає 40 290,41 доларів, що не відповідає задекларованій митній вартості товару - 39 747 доларів США.

Крім того, відповідно до Правил заповнення декларацій митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, при розрахунку митної вартості за другорядними методами визначення митної вартості у графі 29 ДМВ ціна товару наводиться у валюті рахунку-фактури (інвойсу) або рахунку-проформи. Перерахунок іноземної валюти в гривні здійснюється за курсом, встановленим Національним банком України на дату прийняття митної декларації на оцінювані товари до митного оформлення.

Водночас, суди установили, що поданий до митного оформлення інвойс від 01.11.2016 № LI/10-8/2016/TAR за договором купівлі - продажу від 10.08.2016 № 10-8/16 був складений у валюті EUR, однак, згідно з розрахунком (графа 29 ДМВ) за основу декларантом взята ринкова вартість у доларах США, що суперечить приписам указаних Правил заповнення ДМВ.

Зважаючи на наведені обставини, суди дійшли обґрунтованого висновку, що надані до митного оформлення та додатково на вимогу митного органу під час проведення консультацій документи містили суттєві розбіжності щодо числових значень складових митної вартості товару, і позивач такі розбіжності не усунув та не підтвердив задекларовану ним митну вартість, відтак підстав для скасування рішення митного органу немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій і стосуються фактично переоцінки судом доказів у справі, що знаходяться поза межами касаційного перегляду справи, встановлених частинами першою, другою статті 341 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (в редакції, чинній до внесення змін в цю статтю згідно із Законом від 15.01.2020 №460-ІХ, яка набрала чинності 08.02.2020 та підлягає застосуванню при касаційному перегляді цієї справи відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Керуючись пунктом статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва Л.І. Бившева В.П. Юрченко