Рішення

від 11.12.2023 по справі 904/4790/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023м. ДніпроСправа № 904/4790/21 (916/274/20)

За позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", м.Дніпро відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", м.Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: розпорядника майна ТОВ "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №1862 від 05.02.2018 року)

про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №26/12 від 26.12.2019 та одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог

в межах справи №904/4790/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" (49041, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2Т, ідентифікаційний код 33808671)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549)

про визнання банкрутом

Суддя Суховаров А.В.

при секретарі судового засідання Рудь В.Г.

Представники:

від позивача: Солодовник С.О. посв. адв. №21/2007 від 26.03.2019

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Целік В.В. посв. адв. №1464 від 30.07.2018

від третьої особи не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис", за змістом якого просить суд:

1) Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № 26/12 від 26 грудня 2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (ідентифікаційний код - 33546549) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Боріваж» (ідентифікаційний код - 32307678).

2) Визнати недійсним односторонній правочин у формі Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» (ідентифікаційний код - 32307678) № 182 від 27.12.2019 року про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (припинення зобов`язання зарахуванням).

3) Покласти судові витрати на відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 матеріали справи №916/274/20 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 31.03.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2020 повідомлено сторін про те, що судове засідання у справі № 916/274/20, призначене на 31.03.2020 о 12:00 год. не відбудеться; призначено підготовче засідання на 14.04.2020.

18.03.2020 від Південно-Західного апеляційного господарського суду надійшла ухвала по справі №916/274/20 від 10.03.2020 про витребування справи у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 зупинено провадження у справі №916/274/20 та направлено справу №916/274/20 до Південно-Західного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу господарського суду Одеської області від 07.02.2020.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Приватофис на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 у справі №916/274/20 залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Приватофис строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду вмотивоване клопотання про поновлення строку з зазначенням обставин та наданням доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, а також, докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватофис" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 07.02.2020р. у справі №916/274/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 у справі №916/274/20. Вирішено розглянути апеляційну скаргу у справі №916/274/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

24.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Боріваж звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із заявою про приєднання до апеляційної скарги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2020 було повернуто без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 у справі №916/274/20.

05.10.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Боріваж на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суд від 25.09.2020 у даній справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Приватофис» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 у справі №916/274/20 до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції. Матеріали справи №916/274/20 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №916/274/20 касаційну скаргу на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2020 у справі №916/274/20 повернуто скаржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Боріваж».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 прийнято справу №916/274/20 до провадження. Поновлено апеляційне провадження у справі №916/274/20 з 21.12.2020. Вирішено розглянути апеляційну скаргу у справі №916/274/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

07.12.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Приватофис" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суд від 25.09.2020 у справі №916/274/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Приватофис» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 у справі №916/274/20 до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції. Матеріали справи №916/274/20 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №916/274/20 касаційну скаргу на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2020 у справі №916/274/20 повернуто скаржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватофис».

11.01.2021 матеріали справи №916/274/20 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

16.01.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Тайлон надійшла касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції від 25.09.2020 у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №916/274/20 касаційну скаргу ТОВ Тайлон на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2020 у справі №916/274/20 повернуто скаржнику.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 поновлено апеляційне провадження у справі №916/274/20 з 01.03.2021. Вирішено розглянути апеляційну скаргу у справі №916/274/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

24.02.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суд від 25.09.2020 у справі №916/274/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2021 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 у справі №916/274/20 до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції. Матеріали справи №916/274/20 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

05.04.2021 матеріали справи №916/274/20 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв`язку із поверненням ухвалою Верховного Суду від 16.03.2021 у даній справі касаційної скарги заявнику.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 поновлено апеляційне провадження у справі №916/274/20. Вирішено розглянути апеляційну скаргу у справі №916/274/20 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 апеляційну скаргу ТОВ «Приватофис» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 у справі №916/274/20 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 без змін.

Супровідним листом Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 справу №916/274/20 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області.

26.04.2021 справа №916/274/20 надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.

У зв`язку із надходженням запиту №916/274/20/96/2021 від 21.04.2021 від Південно-західного апеляційного господарського суду справу №916/274/20 відправлено до Південно-західного апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2021 відмовлено ТОВ "Приватофис" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 у справі № 916/274/20. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернуто заявнику.

29.06.2021 справа №916/274/20 надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2021 поновлено провадження у справі; призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 29.07.2020.

16.07.2021 від Південно-Західного апеляційного господарського суду надійшов запит по справі №916/274/20 про витребування справи у зв`язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" на Постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 зупинено провадження у справі №916/274/20.

Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Боріваж" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2021 у справі № 916/274/20.

05.10.2021 справа №916/274/20 надійшла до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2021 поновлено провадження у справі з 09.11.2021, призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 09.11.2021.

26.10.2021 від відповідача-2 надійшло клопотання про передання справи для розгляду в межах справи про банкрутство №904/4790/21, посилаючись на те, що 17.05.2021 на загальних зборах учасників ТОВ "Приватофис" прийнято рішення про зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт". Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2021 у справі №904/4790/21 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (ідентифікаційний код 33546549).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 вирішено передати справу №916/274/20 Господарському суду Дніпропетровської області, в провадженні якого перебуває справа №904/4790/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд.14, ідентифікаційний код 33546549, для розгляду спору по суті в межах цієї справи.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2021 на підставі пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/274/20.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.11.2021 справу №904/4790/21 (916/274/20) передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2021 прийнято до свого провадження справу №904/4790/21(№916/274/20) за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", м. Дніпро, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", м. Дніпро про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №26/12 від 26.12.19 та одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог для розгляду у межах справи про банкрутство №904/4790/21; здійснено заміну найменування відповідача-2: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (ідентифікаційний код 33546549), призначено розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 07.12.2021.

30.11.2021 на електронну адресу Господарського суду Дніпропетровської області від Центрального апеляційного господарського суду надійшов лист №06-09/1865/21 від 30.11.21 (вх.№57561/21 від 30.11.21) про витребування справи №904/4790/21 (916/274/20) у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/4790/21 (916/274/20).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.2021 зупинено провадження у справі №904/4790/21(916/274/20) до перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/4790/21(916/274/20) в порядку апеляційного провадження.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/4790/21 (916/274/20) залишено без змін.

04.02.2022 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області повернуто справу №904/4790/21(916/274/20).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022 поновлено провадження у справі №904/4790/21(916/274/20) та призначено підготовче засідання на 15.03.2022.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, у зв`язку з чим судове засідання призначене на 15.03.2022 не відбулось.

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 Про продовження дії воєнного стану в Україні" продовжено воєнний стан в Україні на 30 діб до 25.04.2022.

Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, з 28.03.2022 розгляд справ Господарським судом Дніпропетровської області в судових засіданнях здійснюється в таких випадках:

- за наявності заяв всіх учасників процесу про можливість забезпечення участі представників в судовому засіданні;

- письмової згоди від усіх учасників судового провадження по справі без їх участі;

- за наявності заяв всіх учасників процесу про розгляд справ в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, зокрема , власних.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2022 призначено підготовче засіданні на 10.05.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 відкладено підготовче засідання на 02.06.2022.

30.05.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" надійшли пояснення по справі, за змістом яких відповідач-1 вказує, що заяви АТ КБ «Приватбанк» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.01.2019 №Е.65.0.0.0/3-1246, від 16.01.2019 №Е.65.0.0.0/3-6478, від 11.02.2019 №Е.65.0.0.0/3-31486, від 07.03.2019 №Е.65.0.0.0/3-55850, від 05.04.2019 №Е.65.0.0.0/3-75285, від 13.05.2019, №Е.65.0.0.0/3-95930, від 11.06.2019 №Е.65.0.0.0/3-114028, від 12.07.2019 №.65.0.0.0/3-133901, від 13.08.2019 №Е.65.0.0.0/3-165412, від 12.09.2019 №Е.65.0.0.0/3-181641, від 11.10.2019 №Е.65.0.0.0/3-203460 не надходили на адресу ТОВ «Монтана-Естейт», вчинені у неналежний спосіб, що свідчить про їх спірність. Також, відповідач-1 вказує, що ТОВ "Монтана-Естейт" здійснено свої заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог частини заборгованості АТ КБ «Приватбанк» за договорами оренди від 01.12.2016 у кількості 247 шт. в рахунок заборгованості ТОВ "Монтана-Естейт" за кредитними договорами №09/01/К від 10.02.2009, №08/104/К від 17.12.2008, №08/105/К від 17.12.2008, 08/106/К від 17.12.2008, №08/107/К від 17.12.2008, №08/108/К від 17.12.2008, №08/109/К від 17.12.2008, №08/110/К від 17.12.2008, №08/111/К від 17.12.2008, згідно заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог (припинення зобов`язання зарахуванням) №1610/1-18 від 16.10.2018 на суму 6 140 975, 62 грн., №14/11-8 від 14.11.2018 на суму 16 500 117, 66 грн., №07/12-1 від 07.12.2018 на суму 314 969, 20 грн., №12/03-1 від 12.03.2020 на суму 13 163 840, 39 грн., вчинення яких заперечується АТ КБ «Приватбанк». Разом з тим, відповідач-1 вказує, що АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Монтана-Естейт» не досягли згоди за розміром зустрічних зобов`язань один до одного як стосовно сплати орендної плати, так і стосовно сплати заборгованості за кредитними договорами. Так, відповідач-1 вказує, що згідно тверджень АТ КБ «Приватбанк», загальний розмір щомісячної заборгованості АТ КБ «Приватбанк» перед ТОВ «Монтана-Естейт» за 247 договорами оренди становить в загальному 5 429 151,77 грн., в той час як ТОВ «Монтана-Естейт» вважає, що розмір щомісячної заборгованості за 247 договорами оренди становить суму 5 429 718, 77 грн. При цьому, розбіжність у вказаних сумах має місце з огляду на те, що за умовами договору оренди нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 74/4 щомісячний розмір орендної плати, згідно тверджень ТОВ «Монтана-Естейт», складає 18 543, 00 грн., про що зазначає ТОВ «Монтана-Естейт», в той час як АТ КБ «Приватбанк» стверджує, що розмір орендної плати за вказаним приміщенням становить суму 17 796, 00 грн. Також, відповідач-1, посилаючись, зокрема, на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 по справі 904/4790/21, стверджує про відсутність підстав для здійснення зарахування за заявами АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Монтана-Естейт», з огляду на їх спірність та відсутність прозорості грошових зобов`язань між КБ «Приватбанк» та ТОВ «Монтана-Естейт», що виключає підстави для припинення зобов`язань на підставі зазначених заяв за заборгованостями як ТОВ "Монтана-Естейт", так і АТ КБ "Приватбанк". За викладених обставин, відповідач-1 дійшов висновку, щодо відсутності підстав вважати припиненими зобов`язань за заявами АТ КБ «Приватбанк», тому доводи позивача про недійсність Договору про відступлення права вимоги N 26/12 від 26.02.2019, укладеного між ТОВ «Монтана-Естейт» та ТОВ «Боріваж», та одностороннього правочин у формі Заяви ТОВ «Боріваж» про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (припинення зобов`язання зарахуванням) є необґрунтованими, в той час як ТОВ «Монтана-Естейт» відступлено за Договором про відступлення права вимоги №26/12 від 26.02.2019 дійсну вимогу, та укладено правочин з дотриманням норм законодавства. Разом з тим, за змістом наданих пояснень відповідачем-1 долучено докази по справі.

Ухвалою суду від 02.06.2022 відкладено підготовче засіданні на 23.06.2022.

13.06.2022 від ліквідатора ТОВ "Монтана-Естейт" надійшли пояснення, згідно яких відповідач-2, посилаючись, на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 по справі 904/4790/21, стверджує про відсутність підстав для здійснення зарахування за заявами АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Монтана-Естейт», з огляду на їх спірність, що виключає підстави для припинення зобов`язань на підставі зазначених заяв за заборгованостями як ТОВ "Монтана-Естейт", так і АТ КБ "Приватбанк". За викладених обставин, відповідач-2 дійшов висновку, щодо відсутності підстав вважати припиненими зобов`язання за заявами АТ КБ «Приватбанк», тому доводи позивача про недійсність Договору про відступлення права вимоги N 26/12 від 26.02.2019, укладеного між ТОВ «Монтана-Естейт» та ТОВ «Боріваж», та одностороннього правочину у формі Заяви ТОВ «Боріваж» про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (припинення зобов`язання зарахуванням) є необґрунтованими, в той час як ТОВ «Монтана-Естейт» відступлено за Договором про відступлення права вимоги №26/12 від 26.02.2019 дійсну вимогу, та укладено правочин з дотриманням норм законодавства.

13.06.20.22 від ТОВ "Монтана-Естейт" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду Центральним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2021 про визнання грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Монтана-Естейт" у справі про банкрутство №904/4790/21, яке підлягає залишенню без розгляду з огляду на його неактуальність станом на час розгляду справи по суті.

20.06.2022 від АТ КБ «Приватбанк» надійшли письмові пояснення, за змістом яких позивач вказує, що згідно ст.75 ГПК України, обставини припинення зобов`язання АТ «Приватбанк» перед ТОВ «Монтана-Естейт» (ТОВ «Приватофис») на підставі заяв АТ КБ «Приватбанк» про зарахування є такими, що не підлягають доказуванню згідно приписів ст. 75 ГПК України, оскільки такі обставини встановлені судовими рішеннями у справах №904/2342/20, №904/4173/20, №910/21566/17.

23.06.2022 від ТОВ «Боріваж» надійшли пояснення, згідно яких відповідач-1 заперечує проти пояснень позивача з посиланнями на судові рішення у справах №904/2342/20, №904/4173/20, №910/21566/17, оскільки, згідно тверджень відповідача-1, за змістом судових рішень у вказаних справах судами дано різну, за своїм змістом, правову оцінку взаємовідносинам АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Монтана-Естейт» щодо правових наслідків вчинення ними заяв про зарахування зустрічних грошових вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2022 відкладено підготовче засідання на 19.07.22 о 10:30 год.

12.07.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Тайлон" подано через канцелярію суду апеляційну скаргу №б/н від 12.07.2022 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/4790/21 (916/274/20).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2022 зупинено провадження у справі №904/4790/21 (916/274/20) до перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/4790/21 (916/274/20) в порядку апеляційного провадження.

17.08.2022 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області повернуто справу №904/4790/21(916/274/20).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/4790/21 (916/274/20) залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2022 поновлено провадження у справі №904/4790/21(916/274/20) та призначено підготовче засідання на 26.09.22 о 11:00 год.

20.09.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-Південний" подано через канцелярію суду апеляційну скаргу №б/н б.д. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/4790/21(916/274/20).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2022 зупинено провадження у справі №904/4790/21 (916/274/20) до перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2021 у справі №904/4790/21(916/274/20) в порядку апеляційного провадження.

02.12.2022 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області повернуто справу №904/4790/21(916/274/20).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 поновлено провадження у справі №904/4790/21(916/274/20), призначено підготовче засідання на 16.01.2022.

16.01.2023 від ТОВ «Боріваж» надійшли пояснення в частині позовної вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та відсутності преюдиції в судових рішеннях, на які посилається АТ КБ "Приватбанк", за змістом яких ТОВ «Боріваж», посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15.09.2022 по справі №910/12525/20 зазначає про невірно обраний позивачем спосіб захисту. Разом з тим, ТОВ «Боріваж» зазначає, що судові рішення, на які посилається позивач в обґрунтування своїх тверджень щодо встановлення судами обставини припинення зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» перед ТОВ «Монтана-Естейт» (ТОВ «Приватофис») на підставі заяв АТ КБ «Приватбанк», містять правову оцінку, натомість не є преюдиційними обставинами.

16.01.2023 від ТОВ «Боріваж» надійшло клопотання про витребування для огляду в судовому засіданні матеріалів кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк» у справі №904/4790/21 про банкрутство ТОВ «Монтана-Естейт».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2023 в задоволенні клопотання ТОВ "Боріваж" про витребування справи відмовлено, відкладено підготовче засідання на 16.01.2022.

31.01.2023 від ТОВ "Монтана-Естейт" надійшло клопотання про витребування для огляду в судовому засіданні матеріалів кредиторських вимог АТ КБ «Приватбанк» у справі №904/4790/21 про банкрутство ТОВ «Монтана-Естейт».

20.02.2023 від ТОВ "Боріваж" надійшло клопотання про дослідження доказів зі справи про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт".

Ухвалою суду від 21.02.2023 відкладено підготовче засідання на 04.04.2023.

29.03.2023 від АТ КБ «Приватбанк» надійшли пояснення, згідно яких позивач вказує, що

ухвала суду про визнання грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" у справі про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт" не має преюдиційного значення для даної справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2023 (суддя Суховаров А.В.) прийнято до розгляду справу №904/4790/21(916/274/20) за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №26/12 від 26.12.2019 та одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог в межах справи межах справи №904/4790/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імме" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" про визнання банкрутом; вирішено здійснювати розгляд справи №904/4790/21(914/274/20) за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 10.05.2023.

09.05.2023 від ТОВ "Боріваж" надійшло клопотання про дослідження доказів зі справи про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт".

Ухвалою суду від 10.05.2023 розгляд справи відкладено на 07.06.2023.

25.05.2023 від ТОВ "Боріваж" надійшов відзив на позов, згідно якого відовідач-1, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, стверджує про неефективність обраного позивачем способу захисту. Разом з тим, відповідач-1 зазначає, що вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Монтана-Естейт» розглянуті Господарським судом Дніпропетровської області у межах справи № 904/4790/21 про банкрутство ТОВ «Монтана-Естейт», а у випадку задоволення судом позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» у цій справі не вбачається наслідку у вигляді виникнення підстав для заявлення АТ КБ «Приватбанк» додаткових вимог до ТОВ «Монтана-Естейт». Відповідач-1 стверджує, що позов АТ КБ «Приватбанк» подано з метою захисту його права на отримання від ТОВ «Боріваж» відсотків у розмірі 76 121 217,10 грн. за кредитним договором № DNНSLON06941 від 13.12.2016, про що, зокрема, свідчить на позов АТ КБ «Приватбанк» у справі №904/9627/21 про стягнення з ТОВ «Боріваж» в тому числі процентів за період з 2.09.2019 по 25.12.2019 за кредитним договором №DNНSLON06941 від 13.12.2016 у розмірі 76 121 217,10 грн. Разом з тим, відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у поясненнях від 30.05.2022, та від 16.01.2023.

06.06.2023 від АТ КБ "Приватбанк" надійшла відповідь на відзив ТОВ «Боріваж», за змістом якої позивач вказує, що ухвала суду про визнання грошових вимог у справі про банкрутство ТОВ «Монтана-Естейт» не створює обставин, які не потребують доведення під час вирішення інших спорів та відповідно не створює преюдицію, оскільки є судовим рішенням, яке має юридичне значення лише для визначення розміру грошового зобов`язання боржника щодо конкурсних кредиторів та право голосування такого кредитора кількістю голосів, пропорційною до сукупності вимог інших конкурсних кредиторів, проте не є рішенням суду по суті спору. Разом з тим, АТ КБ "Приватбанк", посилаючись на судові рішення у справах №904/2342/20, №904/4173/20, №910/21566/17, стверджує про обґрунтованість та правомірність позовних вимог.

Ухвалою суду від 07.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на 28.06.2023.

14.06.2023 від ТОВ "Боріваж" надійшли заперечення на відповідь АТ КБ "Приватбанк" на відзив ТОВ "Боріваж", згідно яких відповідач-1 стверджує про неефективність обраного позивачем способу захисту прав АТ КБ "Приватбанк", а також зазначає, що судові рішення, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених вимог, містять правову оцінку обставин, проте не є преюдиційними для даної справи.

Ухвалою суду від 28.06.2023 розгляд справи відкладено на 03.08.2023.

01.08.2023 від ТОВ "Боріваж" надійшло клопотання про закриття провадження у справі, за змістом якого відповідач-1 вказує, що оспорюваний правочин є розірваним, що свідчить про відсутність предмета спору та наявність підстав для закриття провадження у справі згідно п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

02.08.2023 від розпорядника майна ТОВ "Монтана-Естейт" надійшло клопотання про вступ розпорядника майна ТОВ "Монтана-Естейт" у справу №904/4790/21(916/274/20) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 03.08.2023 господарським судом залучено розпорядника майна ТОВ "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №1862 від 05.02.2018 року) до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2; ухвалено надати ТОВ Боріваж для ознайомлення та зняття фотокопій матеріали справи про банкрутство №904/4790/21 в частині кредиторських вимог АТ КБ Приватбанк до боржника; відкладено підготовче засідання на 30.08.2023.

14.08.2023 від ТОВ "Боріваж" надійшло клопотання про дослідження доказів зі справи №904/4790/21 про банкрутство ТОВ "Монтана-Естейт".

30.08.2023 від АТ КБ Приватбанк надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Боріваж" про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.08.2023 розгляд справи відкладено на 12.09.2023.

08.09.2023 від ТОВ "Монтана-Естейт" надійшли пояснення щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 12.09.2023 відкладено розгляд справи на 26.09.2023.

25.09.2023 від АТ КБ "Приватбанк" надійшли додаткові пояснення, згідно яких позивач заперечує проти закриття провадження у справі. Також, позивач вказує, що в період з жовтня 2017 по листопад 2018 року банк здійснював щомісячні зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли з Кредитного договору №07/30/К від 17.12.2007 року та за Договорами оренди б/н від 01.12.2016 року в кількості 274 шт. заявами №Е.65.0.0.0/3-134182 від 06.11.2017 року, №Е.65.0.0.0/3-147662 від 28.11.2017 року, №Е.65.0.0.0/3-161064 від 20.12.2017 року, №Е.65.0.0.0/3-177212 від 22.01.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-188787 від 14.02.2018 року, №1165.0.0.0/3-201618 від 16.03.2018 року, №Е.65.0.0.0/3'-214667 від 17.04.2018 року, М.65.0.0.0/3-225181 від 14.05.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-243934 від 12.06.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-631295 від 13.08.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-645830 від 17.09.2018 року, від 10.10.2018 року, №1165.0.0.0/3-672945 від 07.11.2018 року. В подальшому, 17.12.2018 року АТ КБ «Приватбанк» направив ТОВ «Монтана-Естейт» (ТОВ «Приватофис»), а останнім отримано, заяву про відмову від зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.12.2018 року вих.№20/0.0.0/769 3006/01 (адреса отримувача: 49044, м, Дніпро, узвіз Крутогірний, 14) та від 17.12.2018 року вих.№20,1.0.0./7 693006/02 (адреса отримувача: 49094, м. Дніпро, а/с №4778), відповідно до якої позивач повідомив відповідача-2 про відмову від зарахування зустрічних однорідних вимог здійснену заявами №Е.65.0.0,0/3- 134182 від 06.11.2017 року, №Е.65.0.0.0/3-147662 від 28.11.2017 року, №Е.65.0.0.0/3-161064 від 20.12.2017 року, №Е.65.0.0.0/3-177212 від 22.01.2018 року, №Е.65.О.о!о/3-188787 від 14.02.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-201618 від 16.03.2018 року, №Е.65.0,0.0/3-214667 від 17.04.2018 року, №Е.65.0.0.0/3'-225181 від 14.05.2018 року, №1165.0.0.0/3-243934 від 12.06.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-631295 від 13.08.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-645830 від 17.09.2018 року, від 10.10.2018 року, №Е.65.0.0.0/3-672945 від 07.11.2018 року, при цьому банк, повідомив про зміну підстав припинення зобов`язань зі сплати орендної плати за Договорами оренди б/н від 01.12.2016 року у кількості 274 шт., у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, викладених окремою заявою Банку, за Кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008 року та Договорами оренди б/н від 01.12.2016 року у кількості 274 шт. Також, 17.12.2018 року АТ КБ «Приватбанк» направив ТОВ «Монтана-Естейт» (ТОВ «Приватофис»), заяву про відмову від зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.12.2018 року вих.№20/0.0.0/769 3006/01 (адреса отримувача: 49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 14) та від 17.12.2018 року вих.№20.1.0.0/7 693006/02 (адреса отримувача: 49094, м. Дніпро, а/с №4778), відповідно до якої АТ КБ «Приватбанк» повідомив ТОВ "Монтана-Естейт" про відмову від зарахування зустрічних однорідних вимог, здійсненого за вищевказаними заявами АТ КБ «Приватбанк», при цьому банк повідомив про зміну підстав припинення зобов`язань зі сплати орендної плати за Договорами оренди б/н від 01.12.2016 року у кількості 274 шт., у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, викладених окремою заявою АТ КБ «Приватбанк», за Кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008 року та Договорами оренди б/н від 01.12.2016 року у кількості 274 шт. 17.12.2018 року АТ КБ «Приватбанк» було направлено на адресу ТОВ «Монтана-Естейт» (ТОВ «Приватофис») Заяву про припинення зобов`язань зарахуванням від 17.12.2018 року вих.№20.1.0.0./7 693007/01 (адреса отримувача: 49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 14) та від 17.12.2018 року вих.№20.1.0.0./7 693007/02 (адреса отримувача: 49094, м. Дніпро, а/с №4778), відповідно до якої станом на 15.12.2018 року заборгованість ТОВ «Монтана-Естейт» (ТОВ «Приватофис») перед АТ КБ «Приватбанк» за Кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008 року складає 173 440 631,81 грн., строк повернення якої настав 15.12.2018 року. Станом на 15.12.2018 року заборгованість АТ КБ «Приватбанк» перед ТОВ «Монтана-Естейт» (ТОВ «Приватофис») за період з жовтня 2017 року по листопад 2018 року за Договорами оренди б/н від 01.12.2016 року у кількості 274 шт. (з урахуванням Заяви АТ КБ «Приватбанк» про відмову від зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.12.2018 року №20.1.0.0.0/7 693006/01 (02)) складає 76 008 124,78 грн. Також, позивач вказує, що після закінчення терміну дії договорів оренди від 01.12.2019 та підписання 31.10.2019 акту щодо повернення нерухомого майна ТОВ «Приватофис», 01.11.2019 між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Приватофис» укладено договір оренди щодо нерухомого майна, наведеного в Додатку №1 до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Приватофис» від 25.10.2019 року на новий строк, підписанням якого ТОВ «Приватофис» погодилось на зарахування оплат банку в рахунок погашення існуючих зобов`язань за Кредитним договором №08/104/К від 17.12.2018 (п.3.2.12), у зв`язку з чим АТ КБ «Приватбанк» дійшов висновку щодо визнання ТОВ «Приватофис» як заліків зустрічних однорідних вимог банку за Кредитним договором №08/104/К від 17.12.2008, вчинених банком раніше, так і за новими договорами. Також, АТ КБ "Приватбанк" вказує, що в Договорі оренди нерухомого майна від 01.11.2019 року та Акті приймання-передачі нерухомого майна ТОВ «Приватофис» не зазначає про наявність заборгованості за Договорами оренди від 01.11.2019 в кількості 274 шт., що, згідно тверджень АТ КБ "Приватбанк", також є свідченням визнання ТОВ "Монтана-Естейт" здійсненого банком зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, позивач вказує, що загальні збори учасників ТОВ «Монтана-Естейт» (протокол 05/04-23 від 05.04.2023) прийняли рішення про розірвання недійсних правочинів, що свідчить про неврахування у бухгалтерському обліку ТОВ "Монтана-Естейт" рішень судів у справах №904/2342/20, №904/4173/20, №904/985/19, які набрали законної сили, що, згідно тверджень позивача, ставить під сумнів такий доказ.

Ухвалою суду від 26.09.2023 розгляд справи відкладено на 04.10.2023.

04.10.2023 від АТ КБ «Приватбанк» надійшли додаткові пояснення, згідно яких позивач стверджує про відсутність підстав для закриття провадження у справі, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 27.11.2018 по справі №905/1227/17.

Ухвалою суду від 04.10.2023 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж" про закриття провадження у справі відмовлено; відкладено підготовче засідання на 11.10.2023.

09.10.2023 від ТОВ "Монтана-Естейт" надійшло клопотання про долучення доказів, за змістом якого ТОВ "Монтана-Естейт" просить суд долучити до матеріалів справи №904/4790/21(916/274/20) наступні докази:

- Договір оренди приміщення від 01.12.2016р. (предмет оренди приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, буд.74/4);

- Акт здачі-приймання приміщення від 01.12.2016р. (предмет оренди приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, буд.74/4);

- Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину від 30.12.2010р.;

- Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер інформаційної довідки: 346491714 від 14.09.2023р.

10.10.2023 від АТ КБ "Приватбанк" надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Монтана-Естейт" про долучення доказів.

Ухвалою суду від 11.10.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в засіданні на 26.10.2023.

Разом з тим, у зв`язку із перебуванням судді Суховарова А.В. у відпустці, судове засідання призначене на 26.10.2023 не відбулось, у зв`язку із чим ухвалою суду від 27.10.2023 розгляд справи призначено на 06.11.2023.

03.11.2023 від АТ КБ "Приватбанк" надійшли письмові пояснення, згідно яких позивач вказує, що Договір оренди б/н від 01.12.2016 року щодо нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 74/4, є таким який не відповідає реально укладеному правочину. Так, 01.12.2016 року між ТОВ Монтана-Естейт та АТ КБ Приватбанк укладено договір з умовами оренди 171,2 кв. м. приміщення з вартістю оренди 105 грн за кв.м., що в загальній сумі становить 18 543,00 грн. В подальшому 21.12.2016 року бухгалтерією АТ КБ Приватбанк було виявлено помилку в сумі оренди за 171,2 кв.м., у зв`язку з чим між сторонами було перепідписано договір оренди із зазначенням правильної суми оренди - 17 796,00 грн. Вказані обставини підтверджуються Висновком службової перевірки щодо оформлення Договору оренди приміщень у м. Миколаєві, пр. Леніна, 74/4 від 23.09.2022 року. Також, АТ КБ Приватбанк вказує, що підтвердженням того, що дійсною (правильною) сумою Договору оренди від 01.12.2016 року щодо нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 74/4, є саме 17 796,00 грн. є платіжні доручення, згідно яких АТ КБ Приватбанк в період з грудня 2016 року по вересень 2017 року сплачував за оренду нерухомого майна за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна, 74/4 орендну плату в розмірі 17 796, 00 грн. Відповідно до п.2.2 Договору оренди (доказ, наданий позивачем) орендна плата сплачується до 20 числа поточного місяця, за поточний місяць з розрахунку 105 грн. за 1 кв.м., в тому числі ПДВ 17,50 грн., всього 17 796, 00 грн. за перший місяць. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці). АТ КБ Приватбанк вказує, що ТОВ Монтана-Естейт не заперечує щодо правильності та повномірності сплати АТ КБ Приватбанк орендних платежів за період з грудня 2016 року по вересень 2017 року, у зв`язку з чим позивач дійшов висновку щодо правильності внесення банком орендних платежів у розмірі 17 796,00 грн. АТ КБ "Приватбанк" вказує, що станом на дату укладення договору оренди - 01.12.2016, згідно з відомостями ДРРП, внесено зміни 15.04.2016 - Опис змін; Об`єкт нерухомого майна: "нежитлові приміщення магазину, об`єкт житлової рухомості: Ні" змінено на "нежитлові приміщення, об`єкт житлової нерухомості: Ні" Площа: додано Загальна площа (кв.м); 171.2 Адреса: Миколаївська обл., м, Миколаїв, проспект Центральний (проспект Леніна), буд.74/4. За викладених обставин, позивач дійшов висновку щодо безпідставності тверджень відповідачів про спірність здійсненого АТ КБ Приватбанк зарахування зустрічних однорідних вимог, з посиланням на різницю в сумах орендної плати, та, відповідно, відсутність підстав вважати правомірними здійснені ТОВ Монтана-Естейт зарахування зустрічних однорідних вимог.

У зв`язку із перебуванням судді Суховарова А.В. на лікарняному, судове засідання по справі №904/4790/21 (916/274/20) призначене на 06.11.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 14.11.2023 судове засідання по справі №904/4790/21(916/274/20) призначено на 28.11.2023.

Ухвалою суду від 28.11.2023 відкладено розгляд справи на 11.12.2023

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.12.2023 оголошено в ступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх учасників справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2016 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (позивач/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Боріваж» (відповідач-1/позичальник) укладено Кредитний договір №DNDSLON06941 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у формі згідно з п. А.1 цього Договору з лімітом і на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту, сплати процентів, в обумовлені цим Договором терміни. Невідновлювана кредитна лінія (далі- «кредит») надається банком для здійснення позичальником платежів, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

Вид кредиту невідновлювана кредитна лінія (А1 Кредитного договору).

Ліміт цього Договору: 2 867 989 342, 59 (два мільярда вісімсот шістдесят сім мільйонів дев`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч триста сорок дві) гривні 59 копійок, у тому числі на наступні цілі: у розмірі 2 867 989 342, 59 (два мільярда вісімсот шістдесят сім мільйонів дев`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч триста сорок дві) гривні 59 копійок на поповнення обігових коштів (А2 Кредитного договору).

Ліміт кредитування на конкретну дату (далі за текстом Договору «поточний ліміт») визначається сумою кредитних коштів, яка у цю дату може знаходитися в користуванні Позичальника. Поточний ліміт встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту зазначеним у Додатку № 1 до цього Договору (А.2.1 Кредитного договору).

Термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 цього Договору) (А.3 Кредитного договору).

Рахунки для обслуговування кредиту: рахунок НОМЕР_1 (в гривнях), отримувач; ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 (А.4 Кредитного договору).

3обов`язання Позичальника забезпечуються: Договором застави частки у статутному фонді №DNDSLON069412 від 27.10.2016 року (А.5 Кредитного договору).

За користування кредитом Позичальник сплачує проценти за фіксованою ставкою у розмірі 10,5 (десять цілих п`ять десятих)% річних (А.6 Кредитного договору)

У випадку порушення Позичальником будь-якого з грошового зобов`язання Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом за фіксованою ставкою у розмірі 10, 5 (десять цілих п`ять десятих) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (А.7 Кредитного договору).

Датою сплати процентів є 25-е число щоквартально, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене п.7.3 цього Договору (А.8 Кредитного договору).

За порушення банком зобов`язань, передбачених п. 1.1 цього Договору, банк несе відповідальність перед позичальником винятково у вигляді сплати пені у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка нараховується протягом 30 днів з моменту виникнення відповідного зобов`язання. Сплата пені здійснюється у гривні (п.5.1 Кредитного договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов`язань сторонами за цим Договором (п.6.2 Кредитного договору).

26.12.2019 між ТОВ «Монтана-Естейт» (первісний кредитор) та ТОВ «Боріваж» (новий кредитор) укладено договір №26/12 про відступлення права вимоги (далі Договір про відступлення права вимоги), за умовами якого первісний кредитор (ТОВ «Монтана-Естейт») відступає новому кредиторові (ТОВ «Боріваж»), а новий кредитор набуває право вимоги боргу, що належить первісному кредитору за договорами оренди б.н. від 01.12.2016 у кількості 211 шт. (перелік договорів викладений у Додатку 1 до цього Договору) (далі - Основні договори)

Основні договори були укладені 01.12.2016 р. між ТОВ «Приватофис» (ТОВ «Монтана-Естейт) та ПАТ КБ «Приватбанк» (далі - Боржник) (п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги), відповідно до яких товариство передало належні йому приміщення в оренду банку.

Додатком №1 до Договору визначено перелік договорів, за якими відступлено право вимоги.

Відповідно до пункту 1.2. договору про відступлення права вимоги, за цим Договором Новий кредитор набуває право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов`язання зі сплати грошових коштів (виконання грошових зобов`язань, строк виконання яких настав в період, що визначений у Додатку 1 до цього Договору зі сплати орендних платежів за основними договорами - у загальній сумі76 127 395,95 грн. (сімдесят шість мільйонів сто двадцять сім тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 95 копійок)).

27.12.2019 банком отримано повідомлення ТОВ «Приватофис» (вих.№27/01) (а.с.25,т.1), за змістом якого ТОВ «Приватофис» повідомило АТ КБ «Приватбанк», що згідно умов укладеного між ТОВ «Приватофис» (ідентифікаційний код юридичної особи - 33546549) та ТОВ «Боріваж» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32307678) Договору № 26/12 про відступлення права вимоги від 26.12.2019 ТОВ «Приватофис» (ідентифікаційний код юридичної особи - 33546549) відступило ТОВ «Боріваж» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32307678) право вимагати від АТ КБ «Приватбанк» (правонаступника ПАТ КБ «Приватбанк») належного виконання зобов`язання з повернення грошових коштів (виконання грошових зобов`язань, строк виконання яких настав): сплати орендних платежів за період, що визначений у Додатку 1 до Договору № 26/12 про відступлення права вимоги від 26.12.2019 у загальній сумі 76 127 395,95 грн. (сімдесят шість мільйонів сто двадцять тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 95 копійок) за умовами договорів оренди б.н. від 01.12.2016 у кількості 211 шт. (перелік, договорів викладений у Додатку 1 до Договору № 26/12 про відступлення права вимоги від 26.12.2019), укладених між ТОВ «Приватофис» та ПАТ КБ «Приватбанк».

На підставі вищенаведеного, ТОВ «Приватофис» зазначив, що грошові кошти у розмірі 76 127 395,95 грн. (сімдесят шість мільйонів сто двадцять сім тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 95 копійок) мають бути повернуті АТ КБ «Приватбанк» на користь Нового кредитора ТОВ «Боріваж» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32307678) за наступними банківськими реквізитами: п/р IBAN: НОМЕР_2 ПАТ АБ «Укргазбанк», м. Київ, МФО 320478, код ЄДРПОУ - 32307678.

27.12.2019 ТОВ «Боріваж» направлено на адресу АТ КБ «Приватбанк» заяву вих.№27/01 від 27.12.2019 про зарахування зустрічних однорідних вимог (припинення зобов`язання зарахуванням) (а.с.34-47, т.1) наступного змісту:

1.27.12.2019 АТ КБ «Приватбанк» повідомлено належним чином про відступлення права вимоги за Договором від 26.12.2019 № 26/12 про відступлення права вимоги, за яким ТОВ «Приватофис» (ідентифікаційний код юридичної особи - 33546549) відступило ТОВ «Боріваж» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32307678) право вимагати від АТ КБ «Приватбанк» (правонаступника ПАТ КБ «Приватбанк») належного виконання грошового зобов`язання зі сплати орендних платежів - у загальній сумі 76 127 395,95 грн. (сімдесят шість мільйонів сто двадцять сім тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 95 копійок), яке виникло за умовами договорів оренди б,н. від 01.12.2016 у кількості 211 піт,, укладених між ТОВ «Приватофис» та ПАТ КБ «Приватбанк» (список договорів додається)..

2. На підставі укладеного Договору про відступлення права вимоги №26/12 від 26.12.2019 АТ КБ «Приватбанк» (як правонаступник ПАТ КБ «Приватбанк») має заборгованість перед ТОВ «Боріваж» зі сплати орендних платежів, відповідно до умов Договорів оренди від 01.12.2016 року, у загальній сумі 76 127 395,95 гри, (сімдесят шість мільйонів сто двадцять сім тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 95 копійок).

3. Строк виконання зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» в розмірах, визначених в п. 1 цієї Заяви, настав у період, що визначений у Додатку 1 до Договору №26/12 про відступлення права вимоги від 26.12.2019.

4. Станом на 27.12.2019 ТОВ «Боріваж» має заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк» за Кредитним договором №DNDSLON06941 від 13.12.2016 року зі сплати відсотків у розмірі 76 121 217,10 грн. (сімдесят шість мільйонів сто двадцять одна тисяча двісті сімнадцять гривень 10 копійок).

5. Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

6. З урахуванням існування між сторонами зустрічних та однорідних (грошових) вимог (зобов`язань), ТОВ «Боріваж» заявляє про проведення зарахування взаємних зустрічних однорідних вимог на загальну суму 76 121 217,10 грн. (сімдесят шість мільйонів сто двадцять одна тисяча двісті сімнадцять гривень 10 копійок).

7. У зв`язку із проведенням зазначеного зарахування, повідомляємо, що зобов`язання ТОВ «Боріваж» щодо сплати заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк» за Кредитним договором №DNDSLON06941 від 13.12.2016 зі сплати відсотків у розмірі 76 121 217,10 грн. (сімдесят шість мільйонів сто двадцять одна тисяча двісті сімнадцять гривень 10 копійок) є такими, що припинилися,

8. Вважаємо, зобов`язання ТОВ «Боріваж» перед АТ КБ «Приватбанк» зі сплати відсотків у розмірі 76 121 217,10 грн. (сімдесят шість мільйонів сто двадцять одна тисяча двісті сімнадцять гривень 10 копійок) за Кредитним договором № DNDSLON06941 від 13.12.2016 припиненим.

9. Вважаємо, що зобов`язання ТОВ "Приватофис" перед АТ КБ «Приватбанк» щодо сплати заборгованості за умовами Кредитного договору №09/01/К від 10.02.2009 зі сплати тіла кредиту в загальному розмірі 314 748,10 грн. (триста чотирнадцять тисяч сімсот сорок вісім гривень 10 копійок) є припиненим у встановленому законом порядку.

Позивач вказує, що АТ КБ «Приватбанк» на момент укладання Договору про відступлення права вимоги та відповідної Заяви ТОВ «Боріваж» про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог вже припинено свої зобов`язання з оплати орендної плати за період, який зазначається у Договорі відступлення та Додатку №1 до нього (грудень 2017 року - жовтень 2019 року) у повному обсязі - 76 127 395, 95 грн. шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог, заявами які були надіслані банком на адресу ТОВ «Приватофис»:

№ 20.1.0.0.0/7 693007/01 від 17.12.2018 року (за жовтень 2017 року - листопад 2018 року);

№ Е.65.0.0.0/3-1246 від 04.01.2019 року (за грудень 2018 року);

№ Е.65.0.0.0/3-6478 від 16.01.2019 року (за січень 2019 року);

№ Е.65.0.0.0/3-31486 від 11.02.2019 року (за лютий 2019 року);

№ Е.65.0.0.0/3-55850 від 07.03.2019 року (за березень 2019 року);

№ Е.65.0.0.0/3-75285 від 05.04.2019 року (за квітень 2019 року);

№ Е.65.0.0.0/3-95930 від 13.05.2019 року (за травень 2019 року);

№ Е.65.0.0.0/3-114028 від 11.06.2019 року (за червень 2019 року);

№ Е.65.0.0.0/3-133901 від 12.07.2019 року (за липень 2019 року);

№ Е.65.0.0.0/3-165412 від 13.08.2019 року (за серпень 2019 року);

№ Е.65.0.0.0/3-181641 від 12.09.2019 року (за вересень 2019 року);

№ Е.65.0.0.0/3-203460 від 11.10.2019 року (за жовтень 2019 року).

Таким чином, позивач дійшов висновку, щодо укладення Договору №26/12 про відступлення права вимоги від 26.12.2019 та вчинення ТОВ «Боріваж» одностороннього правочину у формі Заяви про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (припинення зобов`язання зарахуванням) №182 від 27.12.2019 за зобов`язаннями, які, станом на час укладання вказаних правочинів, припинились на підставі відповідних заяв банку про припинення зобов`язань зарахуванням, які не визнані недійсними, що суперечить приписам ст. 514 ЦК України та є підставою для визнання вказаних правочинів недійсними згідно приписів ст. 215 ЦК України.

За викладених обставин, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофіс" про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 26/12 від 26 грудня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватофис» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Боріваж» та визнання недійсним одностороннього правочину у формі Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» №182 від 27.12.2019 року про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (припинення зобов`язання зарахуванням).

За результатом дослідження поданих матеріалів та відповідних пояснень представників сторін, господарський суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між учасниками справи постало спірне питання в частині правомірності укладення оскаржуваного Договору про відступлення права вимоги №26/12 від 26 грудня 2019 року та одностороннього правочину у формі Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» №182 від 27.12.2019 про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (припинення зобов`язання зарахуванням), з огляду на суперечливість позицій учасників справи в частині припинення АТ КБ "Приватбанк" зобов`язань перед ТОВ «Монтана-Естейт» з орендної плати за період, який зазначається у Договорі відступлення та Додатку №1 до нього (грудень 2017 року - жовтень 2019 року) у повному обсязі - 76 127 395, 95 грн. шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог відповідними заявами, станом на час укладання оскаржуваних правочинів, а також в частині розбіжностей у розмірі заборгованості АТ КБ Приватбанк зі сплати орендних платежів та заборгованості позичальника за кредитними зобов`язаннями, та правомірності обраного позивачем способу захисту своїх прав у спірних правовідносинах.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №26/12 від 26.12.2019 господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до положень ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання правочину недійсним.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Право вимоги у зобов`язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни (пункти 56, 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18).

Відступлення права вимоги (цесія) - це сам факт заміни особи в зобов`язанні, який є правовим результатом відповідного договору. Цесія не є окремим самостійним договором.

Отже, положення ЦК України (зокрема, про відступлення права вимоги) повинні застосовуватись саме до відповідного договору (купівлі-продажу, дарування, міни тощо), правовим результатом якого є цесія. Зокрема, при оцінці правових наслідків відступлення недійсного права вимоги.

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини третьої статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір про відступлення права вимоги №26/12 від 26.12.2019 містить всі ознаки договору купівлі-продажу права вимоги, отже, за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу права вимоги, до якого підлягають застосовуванню положення законодавства щодо договорів купівлі-продажу.

Разом з тим, особливістю відступлення права на підставі правочину (договору) є те, що такий правочин одночасно: 1) змінює суб`єктний склад зобов`язання на стороні кредитора; 2) як договір купівлі-продажу регулює відносини між його сторонами, при цьому обов`язком боржника (первісного кредитора) є передача новому кредитору прав в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України), документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (стаття 517 ЦК України).

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути різні об`єкти - які належать покупцеві і ті, які йому не належать (майбутні об`єкти або товар, якого ще в продавця немає). Це слідує з консенсуальної природи договору купівлі-продажу, головним змістом якого є виконання продавцем свого обов`язку передати предмет договору покупцеві, а для покупця - вимагати його передання. Тобто для договору купівлі-продажу не важливо те, чи має продавець предмет договору, чи існує він і чи він належить продавцеві. Важливо те, що продавець зобов`язується виконати свій обов`язок відносно предмета договору.

Якщо продавець не виконує свій обов`язок, він має відповідати перед покупцем. Тобто для продавця негативні наслідки настають саме у вигляді його відповідальності перед покупцем за невиконання договору. Сам же договір існує як домовленість між сторонами з приводу виконання продавцем обов`язку передати покупцеві предмет договору - відступити право вимоги.

Вади предмету договору, у тому числі його відсутність у продавця, не можуть впливати на дійсність договору. Це правило застосовується до всіх договірних зобов`язань. Наприклад, не впливає на дійсність договору невиконання продавцем свого обов`язку передання товару покупцеві, оскільки цей товар не було продавцю поставлено своєчасно; відсутність у виконавця робіт належного досвіду для виконання роботи, про яку домовились сторони, тощо.

У свою чергу, з норми статті 514 ЦК України про дійсну вимогу як предмет договору не може слідувати висновок про недійсність договору про відступлення права вимоги. У цій статті йдеться лише про перехід до нового кредитора прав первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Ця норма не встановлює наслідків відчуження недійсної вимоги (зокрема, і у вигляді недійсності договору).

Натомість такі наслідки встановлюються статтею 519 ЦК України - однак не у вигляді недійсності договору про відступлення права вимоги, а у вигляді відповідальності первісного кредитора перед новим (як у випадку невиконання обов`язку продавця перед покупцем).

У розумінні положень статті 519 ЦК України недійсною є вимога, яка не має правової підстави: зокрема, яка ґрунтується на нікчемному правочині або оспорюваному правочині, що був визнаний судом недійсним до чи після відповідного відступлення; яка не належала первісному кредитору або на момент відступлення вже припинилася. Недійсність вимоги є вадою предмета договору, яка не може вплинути на дійсність самого договору.

Господарський суд зазначає, що норми про правочини та сторони зобов`язання належать до різних інститутів цивільного права. Норми статей 512-514 ЦК України, встановлюючи підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), не визначають вимог до змісту правочину про заміну кредитора. Загалом глава 47 «Поняття зобов`язання. Сторони зобов`язання» ЦК України не регулює договірні відносини (хоча зміна суб`єктного складу зобов`язання може відбуватися на підставі правочину (договору)). Натомість у главі 47 ЦК України для цілей регулювання саме динаміки суб`єктного складу зобов`язання (а не договірних відносин між сторонами зобов`язання) законодавець встановлює правила, спрямовані на запобігання можливому порушенню прав та інтересів як кредиторів, так і боржників при заміні іншої сторони зобов`язання. У статті 519 ЦК України міститься правило щодо розподілу ризиків між первісним та новим кредитором: 1) первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги; 2) первісний кредитор не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Недійсність переданої вимоги, про яку йдеться в статті 519 ЦК України, не може ототожнюватися із недійсністю правочину в розумінні норм розділу IV «Правочини. Представництво» ЦК України. Законодавець не пов`язує питання дійсності/недійсності правочину про заміну кредитора із дійсністю вимоги, яка передається новому кредитору, і безпосередньо визначає правовий наслідок передачі права вимоги, якого не існує.

Натомість за прямою вказівкою статті 519 ЦК України первісний кредитор відповідає за недійсність вимоги перед новим кредитором. У випадку відступлення недійсної вимоги договір, на підставі якого мало бути здійснене таке відступлення, не виконується первісним кредитором, оскільки розпорядчий ефект не настає з огляду на відсутність у первісного кредитора права, що підлягає передачі.

Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Саме в цьому сенсі слід говорити про відсутність розпорядчого ефекту такого договору: оскільки відповідного права вимоги не було, то передати його покупець не зміг.

Отже, сама лише недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору між первісним кредитором та новим кредитором. Недійсність вимоги зумовлює відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. У таких випадках передання недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу.

Наприклад, якщо вимога відступлена за договором купівлі-продажу, то передання вимоги, яка вже не існує внаслідок виконання зобов`язання боржником, може свідчити про порушення продавцем обов`язку передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина перша статті 662 ЦК України).

У таких випадках покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, або вимагати розірвання договору (стаття 651 ЦК України).

Отже, недійсність вимоги не зумовлює недійсність відповідного договору, за яким була передана така вимога, а має наслідком відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором, врегульовану положеннями ЦК України.

Господарський суд зазначає, що той факт, що первісний кредитор передає новому кредитору вимогу, яка припинилася, про що стверджує позивач. є підставою для відповідальності первісного кредитора перед новим кредитором, а не підставою недійсності відповідного договору, за яким була передана така вимога.

Зміна розміру заборгованості за кредитним договором також не впливає на дійсність/недійсність договору, за яким була передана вимога за відповідним кредитним договором.

Відповідно до частини першої статті 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно із частиною третьою статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З огляду на цей припис, якщо предмета права вимоги (боргу) не існувало на момент його передання новому кредитору, про що стверджує позивач, новий кредитор вправі на підставі частини першої статті 665 ЦК України відмовитися від договору купівлі-продажу в односторонньому порядку та вимагати повернення грошових коштів.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 по справі №910/19199/21.

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вимог про визнання недійсним Договору №26/12 про відступлення права вимоги від 26.12.2019, з наведених позивачем підстав.

Щодо вимоги позивача про визнання одностороннього правочину у формі Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» №182 від 27.12.2019 про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (припинення зобов`язання зарахуванням) господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 1 ст. 3 ГПК України).

Главою 50 Цивільного кодексу України визначені правові засади припинення зобов`язання.

Так, статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у ст. 601 ЦК України, згідно з якою зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Згідно статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом;

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень частини чотири ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом заявлених позовних вимог АТ КБ Приватбанк просить суд визнати недійсним про визнання одностороннього правочину у формі Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» №182 від 27.12.2019 про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (припинення зобов`язання зарахуванням), що передбачає встановлення факту припинення зобов`язань АТ КБ Приватбанк перед ТОВ «Боріваж» зі сплати орендних платежів за договорами оренди об`єктів нерухомості, у зв`язку з чим господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

За висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21 листопада 2012 року у справі 6-134цс12, згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність.

Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема у таких випадках:

- кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;

- особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).

Водночас, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.

Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоб обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.

Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.

Позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу у правовій визначеності, на який вказує позивач. Натомість відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права.

Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права, що визначений у пункті 1 частини другої статті 16 ЦК України, означає як наявність права, так і його відсутність. Визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності. Така правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.12) та від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56).

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

За викладених обставин, АТ КБ Приватбанк не позбавлений права на захист своїх інтересів у правовій визначеності (припинення його зобов`язань зі сплати орендних платежів) шляхом визнання відсутнім відповідного права у ТОВ «Боріваж», що узгоджується з критерієм ефективності обраного способу захисту інтересів позивача. Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2022 по справі №910/525/20.

Решта заперечень учасників справи відхиляються судом з огляду на встановлені судом обставини справи.

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За викладених обставин, у задоволенні позовних вимог відмовляється судом.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж", місто Дніпро відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт", місто Дніпро, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: розпорядника майна ТОВ "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №1862 від 05.02.2018 року) про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №26/12 від 26.12.2019 та одностороннього правочину у формі Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» (ідентифікаційний код - 32307678) № 182 від 27.12.2019 року про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (припинення зобов`язання зарахуванням) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.12.2023.

Суддя А.В. Суховаров