Рішення

від 19.12.2023 по справі 910/13995/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2023Справа № 910/13995/23Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМАСТІЛ ЛСТК

доТовариства з обмеженою відповідальністю АГСОЛКО Україна

простягнення 3 684 909,81 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРМАСТІЛ ЛСТК» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО Україна» про стягнення 3 684 909,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 3003/355386 від 03.11.2021.

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.09.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі №910/13995/23 на 03.10.2023.

У підготовчому засіданні 03.10.2023 представник відповідача надав в судовому засіданні відзив на позовну заяву для долучення до матеріалів справи та представнику позивача.

У підготовчому засіданні 03.10.2023 суд долучив до матеріалів справи надані представником відповідача документи та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 17.10.2023.

10.10.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

16.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 17.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/4845/23 до судового розгляду по суті на 14.11.2023, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

У зв`язку з оголошенням 14.11.2023 у місті Києві повітряної тривоги судове засідання у справі № 910/13995/23 не відбулося.

Ухвалою від 14.11.2023 Господарський суд міста Києва викликав учасників справи у судове засідання з розгляду справи по суті на 05.12.2023.

28.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМАСТІЛ ЛСТК» подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО Україна», у розмірі ціни позову 3 684 909,81 грн та судового збору 55 273,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРМАСТІЛ ЛСТК про забезпечення позову відмовлено.

У судовому засіданні 05.12.2023 суд оголосив про відкладення розгляду справи по суті на 12.12.2023, у зв`язку з неявкою представника відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні 12.12.2023 підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.12.2023 надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позову заперечив.

У судовому засіданні 12.12.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 19.12.2023.

У судове засідання 19.12.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися. Про розгляд справи по суті повідомлені належним чином у судовому засіданні 12.12.2023.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 19.12.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору поставки № 3003/355386 від 03.11.2021 сплатив відповідачу попередню оплату, що підтверджується платіжним дорученням №9213 від 04.11.2021 580940,26 грн (п`ятсот вісімдесят тисяч дев`ятсот сорок гривень 26 копійок), що є еквівалентом 22089 доларів США за курсом перерахунку відповідно до п. 2.2. вказаного вище договору; платіжним дорученням № 9878 від 30.12.2021 року 1 201 200,00 (один мільйон двісті одна тисяча двісті гривень 00 копійок), що є еквівалентом 43951,70 доларів США за курсом перерахунку відповідно до п. 2.2. вказаного вище договору.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо порядку відновлення співпраці, а придбання техніки стало неактуальним, позивач вимогою № 54 від 02.08.2023 повідомив ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» про розірвання договору поставки № 3003/355386 від 03.11.2021 та вимагав повернення грошових коштів.

Оскільки відповідач вимоги позивача не задовольнив, позивачем заявлено до стягнення з відповідача боргу у сумі 2 439 141,17 грн, пеню у сумі 433 214,04 грн, штраф у сумі 812 554,60 грн.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що 22 червня 2022 року ТОВ «Термастіл ЛСТК» звернулося до ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» з проханням у зв`язку із введенням на території України воєнного стану перенести строк поставки товару на березень-квітень 2023 року. Оскільки в березні-квітні 2023 року ТОВ «Термастіл ЛСТК» так і не повідомило про готовність прийняти замовлені автомобілі, вони були поміщені до вільного продажу іншим клієнтам, при цьому ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» не планувало розривати договір поставки.

Відповідач зазначив, 09 серпня 2023 року у відповідь на запит ТОВ «Термастіл ЛСТК» було повідомлено, що поставити замовлені автомобілі немає можливості, оскільки вони реалізовані іншим клієнтам, а також, запропоновано здійснити поставку інших автомобілів.

Відповідач посилається на те, що ТОВ «Термастіл ЛСТК» неодноразово припускався порушення договірних зобов`язань, а саме відмовився від отримання замовлених автомобілів в 2022 році, а також затягував з отриманням автомобілів в березні-квітні 2023 року, дії ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» по зберіганню автомобілів більше року, а також реалізація їх після перебігу дати до якої зазначені автомобілі зберігалися не можуть трактуватися як відмова від поставки.

Також, відповідач заперечує проти задоволення штрафних санкцій та посилається на факт введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану, з урахуванням п. 6.4 договору наявні підстави для звільнення відповідача від відповідальності, а відтак позовні вимоги про стягнення 433 214,07 грн. неустойки та 812 554,60 грн штрафу не підлягають задоволенню.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

03.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМАСТІЛ ЛСТК» (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО Україна» (відповідач, продавець) укладено договір № 3003/355386 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець поставляє, а покупець приймає та зобов`язується оплатити техніку, а саме: Автобетономіксер марка: SINOTRUK, модель: ZZ5315GJBV3266E1, комерційна назва HOHAN N7G, колісна формула 8x4, об`ємом 12 м. куб., в кількості 2 (два) одиниці, в подальшому іменовані як «товар, Автомобіль» на умовах, визначених даним договором (п. 1.1. договору).

Технічні характеристики, специфікація, склад товару визначаються в Додатку №1 (Специфікації) до договору, яка є його невід`ємного частиною (п. 1.2. договору).

За умовами п. 2.1. договору, вартість товару, без урахування ПДВ, складає 183 333,33 (сто вісімдесят три тисячі триста тридцять три доларів США 33 центів) доларів США, сума ПДВ складає 36 666,67 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят шість доларів США 67 центи) доларів США, загальна вартість товару, з врахуванням ПДВ, складає 220 000,00 (двісті двадцять тисяч доларів США 00 центів) доларів США, що підлягає сплаті в гривневому еквіваленті по курсу перерахунку та є загальною вартістю договору.

За умовами даного договору «Курс перерахунку» - це курс продажу (ASK курс) долару США на момент закриття торгів на Українському міжбанківському валютному ринку (далі за текстом-УМБР) на день, що передує дню перерахування коштів по даному договору. Сторони погодили використовувати в якості довідкової інформації про курс продажу (ASK курс) долару США на момент закриття торгів на УМВР, дані опубліковані на сайті http://minfin.coiri.ua/ciiiTency/mb/archive/ + 0,5%. В разі відсутності доступу на сайт http://minfin.com.ua/currencv/mb/archive/ для отримання відомостей про курс продажу (ASK курс) долару США на момент закриття торгів на УМВР, сторони будуть використовувати відомості зазначені у довідці наданої банківською установою, в яких вони мають відповідні рахунки. На дату підписання договору гривневий еквівалент вартості товару з ПДВ складає 5 813 824,50 (п`ять мільйонів вісімсот тринадцять тисяч вісімсот двадцять чотири грн. 50 коп.) гривень (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору продавець передає товар покупцеві на умовах ЕХW (склад продавця: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Святопетрівське, вул. Індустріальна, 31), згідно з Інкотермс 2010 року, протягом 140 (сто сорока) календарних днів після нарахування на поточний рахунок продавця 10% загальної вартості товару від покупця, у відповідності з умовами п. 5.1. даного договору.

Згідно з п. 4.2. договору передання товару оформляється накладними на отримання товару та актами прийому-передачі товару, що підписуються уповноваженими представниками обох сторін. Товар приймається за кількістю, якістю та комплектацією. Після підписання накладних на отримання товару та актів прийому-передачі товару, в залежності від того, що сталося, покупець не може пред`являти продавцю претензій щодо кількості та комплектації товару. З моменту передання товару покупцю, він несе всі ризики випадкової втрати, пошкодження товару. Разом з товаром продавець передає покупцю акт прийому передачі транспортного засобу, сертифікат відповідності та митну декларацію, акт огляду, транзитні номерні знаки, гарантійні книжки та інструкції з експлуатації.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець зобов`язується здійснити оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця наступним чином:

5.1.1. покупець зобов`язаний сплатити гривневий еквівалент 22000,00 доларів США (двадцяти двох тисяч доларів США 00 центів), що становить 10% від загальної вартості договору та підлягає сплаті за курсом перерахунку в термін до 05.11.2021 року;

5.1.2. покупець зобов`язаний сплатити гривневий еквівалент 44000,00 доларів США (сорока чотирьох тисяч доларів США 00 центів), що становить 20% від загальної вартості договору та підлягає сплаті за курсом перерахунку протягом 5 банківських днів з моменту отримання офіційного повідомлення від продавця про готовність товару до відвантаження на заводі виробника;

5.1.3. покупець зобов`язаний сплатити гривневий еквівалент 154000,00 доларів США (ста п`ятдесяти чотирьох тисяч доларів США 00 центів), що становить 70% від загальної вартості договору та підлягає сплаті за курсом перерахунку протягом 5 банківських днів з моменту отримання офіційного повідомлення від продавця про прибуття товару на митну територію України;

5.1.4. покупець має право дострокової оплати по вказаному договору.

Пунктом 8.2. договору визначено, що у випадку прострочення передання (поставки) товару продавцем покупцю, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару з ПДВ за кожен календарний день прострочення поставки товару по день поставки товару включно.

Пунктом 8.5. договору визначено, що в разі порушення продавцем термінів поставки товару, визначених у п. 4.1. договору, більше ніж на 15 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку розірвати договір шляхом письмового повідомлення продавця про розірвання договору, при цьому продавець зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості договору протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання вимоги останнього. В такому випадку договір буде вважатися розірваним з моменту одержання продавцем повідомлення від покупця про розірвання договору.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання, і діє до повного виконання сторонами умов дійсного договору (п. 9.1. договору).

Платіжними дорученнями № 9213 від 04.11.2021 та № 9878 від 30.12.2021 позивачем було перераховано на користь відповідача кошти у сумі 580940,26 грн, що є еквівалентом 22089 доларів США за курсом перерахунку відповідно до п. 2.2. договору; у сумі 1 201 200,00, що є еквівалентом 43951,70 доларів США за курсом перерахунку відповідно до п. 2.2. договору.

Листом № 1 від 22.06.2022 ТОВ «ТЕРМАСТІЛ ЛСТК» звернулося до ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» з проханням, у зв`язку зі введенням на території України воєнного стану перенести строк поставки товару на березень-квітень 2023 року.

Вимогою № 40 від 05.06.2023 ТОВ «Термастіл ЛСТК» повідомив про готовність прийняти від ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» виконання його зобов`язань як продавця щодо поставки автобетономіксера кількості 2 (дві) одиниці в порядку та на умовах договору № 3003/355386 від 03.11.2021, просив здійснити поставку товару згідно вказаного договору та надати офіційне повідомлення про прибуття товару на митну територію України.

На звернення позивача ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» відповіді не надало.

04.08.2023 позивач звернувся до відповідача з листом вих.№ 54 від 02.08.2023 про розірвання договору та повернення коштів у сумі 66 040,70 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом перерахунку на день, що передує дню складення вимоги, становить 2439141,17 грн та сплати штрафних санкцій.

Відповідач листом повідомив позивача про виставлення автомобілів на вільний продаж та про неможливість поставлення автомобілів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач, отримавши попередню оплату за товар, поставку товару не здійснив, кошти не повернув.

Оскільки, відповідач вимоги позивача не задовольнив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 66 040,70 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 2439141,17 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору позивачем нараховані: пеню у сумі 433 214,04 грн, штраф у сумі 812 554,60 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 265 Господарського кодексу, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 662, 692 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом вище, між позивачем та відповідачем укладений договір № 3003/355386 від. 03.11.2021, відповідно до умов якого відповідач поставляє, а позивач приймає та зобов`язується оплатити техніку, а саме: Автобетономіксер марка: SINOTRUK, модель: ZZ5315GJBV3266E1, комерційна назва HOHAN N7G, колісна формула 8x4, об`ємом 12 м. куб., в кількості 2 (два) одиниці, на умовах, визначених даним договором.

На виконання умов договору позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату у загальному розмірі 1 782 140,26 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 9213 від 04.11.2021 та № 9878 від 30.12.2021.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті п. 4.1. договору визначено, що продавець передає товар покупцеві на умовах ЕХW (склад продавця: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Святопетрівське, вул. Індустріальна, 31), згідно з Інкотермс 2010 року, протягом 140 (сто сорока) календарних днів після нарахування на поточний рахунок продавця 10% загальної вартості товару від покупця, у відповідності з умовами п. 5.1. даного договору.

Таким чином, відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України та умов п. 4.1. договору строк виконання зобов`язання по договору в частині поставки товару 24.03.2022 є таким, що настав.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем визначеного у договорі товару, в строки узгоджені сторонами. Акти приймання-передачі товару, накладні в матеріалах справи відсутні. Доказів в підтвердження виконання взятих на себе зобов`язань, а також неможливості поставки товару відповідач суду не надав.

У підтвердження неможливості своєчасно здійснити виконання взятих на себе зобов`язань за договором, відповідач посилається на те, що ТОВ «Термастіл ЛСТК» неодноразово припускався порушення договірних зобов`язань, а саме відмовився від отримання замовлених автомобілів в 2022 році, а також затягував з отриманням автомобілів в березні-квітні 2023 року.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на зміну строків поставки позивачем на березень-квітень 2023 року згідно листа позивача № 1 від 22.06.2022, оскільки матеріали справи не містять доказі на підтвердження укладення додаткової угоди до договору в частині зміни строків поставки. При цьому, судом враховано, що строк прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань (24.03.2022) почався до настання обставин, на які посилається відповідач у відзиві на позов, а саме до направлення позивачем листа № 1 від 22.06.2022 про зміну строків поставки позивачем на березень-квітень 2023 року.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Отже, право покупця на односторонню відмову від договору у випадку відмови продавця передати проданий товар, встановлено прямою нормою цивільного законодавства.

Пунктом 8.5. договору визначено, що в разі порушення продавцем термінів поставки товару, визначених у п. 4.1. договору, більше ніж на 15 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку розірвати договір шляхом письмового повідомлення продавця про розірвання договору. В такому випадку договір буде вважатися розірваним з моменту одержання продавцем повідомлення від покупця про розірвання договору.

Листом вих.№ 54 від 02.08.2023 про розірвання договору та повернення коштів у сумі 66 040,70 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 2439141,17 грн, та сплати штрафних санкцій, що підтверджується копією опису вкладення в цінний лист та рекомендованими повідомленнями №3600901197618 та № 3600901197626.

Таким чином, з 16.08.2023 договір № 3003/355386 від 03.11.2021 є розірваним у зв`язку з відмовою позивача від договору на підставі п. 8.5. договору.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Відповідач попередню оплату, сплачену позивачем платіжними дорученнями № 9213 від 04.11.2021 та № 9878 від 30.12.2021 не повернув.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази поставки відповідачем позивачу товару обумовленого сторонами, договір № 3003/355386 від 03.11.2021 є розірваним, суд дійшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав повернення суми попередньої оплати.

Поряд з тим, перевіряючи обґрунтованість розрахунку сум, які позивач просив стягнути з відповідача, а саме 66 040,70 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом перерахунку на день, що передує дню складення вимоги, становить 2439141,17 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 524 ЦК України імперативно визначає, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Валюта боргу - це грошові одиниці, в яких обчислена сума зобов`язання (що дозволяє визначити його ціннісне значення). У свою чергу під валютою платежу розуміються грошові знаки, які є засобом погашення грошового зобов`язання і в яких повинне здійснюватися його фактичне виконання. Якщо в договорі передбачено інший порядок визначення «валютного застереження», то суду при вирішенні спору із застосуванням правил тлумачення правочину необхідно з`ясувати сутність такого визначення.

Таким чином ч. 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки сторони у договорі визначили еквівалент в іноземній валюті, а саме у доларах США, то до спірних відносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 533 ЦК України.

Такі висновки наведені у постановах Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №686/6823/14-ц, від 08.04.2021 у справі №640/19696/17 та ін.

У п. 2.1. договору сторони узгодили вартість товару, без урахування ПДВ, складає 183 333,33 (сто вісімдесят три тисячі триста тридцять три доларів США 33 центів) доларів США, сума ПДВ складає 36 666,67 (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят шість доларів США 67 центи) доларів США, загальна вартість товару, з врахуванням ПДВ, складає 220 000,00 (двісті двадцять тисяч доларів США 00 центів) доларів США, що підлягає сплаті в гривневому еквіваленті по курсу перерахунку та є загальною вартістю договору.

За умовами даного договору «Курс перерахунку» - це курс продажу (ASK курс) долару США на момент закриття торгів на Українському міжбанківському валютному ринку (далі за текстом-УМБР) на день, що передує дню перерахування коштів по даному договору. Сторони погодили використовувати в якості довідкової інформації про курс продажу (ASK курс) долару США на момент закриття торгів на УМВР, дані опубліковані на сайті http://minfin.coiri.ua/ciiiTency/mb/archive/ + 0,5%. В разі відсутності доступу на сайт http://minfin.com.ua/currencv/mb/archive/ для отримання відомостей про курс продажу (ASK курс) долару США на момент закриття торгів на УМВР, сторони будуть використовувати відомості зазначені у довідці наданої банківською установою, в яких вони мають відповідні рахунки. На дату підписання договору гривневий еквівалент вартості товару з ПДВ складає 5 813 824,50 (п`ять мільйонів вісімсот тринадцять тисяч вісімсот двадцять чотири грн. 50 коп.) гривень (п. 2.2. договору).

Отже, сторони у договорі домовились про правила визначення валютного еквіваленту та перерахунку ціни (вартості) договору в національну валюту.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 439 141,17 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пені у сумі 433 214,04 грн, штрафу у сумі 812 554,60 грн.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків поставки товару передбачена у пункті 8.2. договору, згідно із яким сторони погодили, що у випадку прострочення передання (поставки) товару продавцем покупцю, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару з ПДВ за кожен календарний день прострочення поставки товару по день поставки товару включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Аналогічні положення встановлено в ст. 631 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, договір № 3003/355386 від 03.11.2021 з 16.08.2023 є розірваним, виходячи з того, що пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, правові підстави для нарахування пені, нарахованої після 16.08.2023 відсутні.

За таких обставин, здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сума пені у розмірі 296 081,54 грн, у зв`язку із чим вимоги у цій частині підлягає частковому задоволенню.

Також у пункті 8.5. сторони погодили, що в разі порушення продавцем термінів поставки товару, визначених у п. 4.1. договору, більше ніж на 15 календарних днів, покупець має право в односторонньому порядку розірвати договір шляхом письмового повідомлення продавця про розірвання договору, при цьому продавець зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості договору протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання вимоги останнього. В такому випадку договір буде вважатися розірваним з моменту одержання продавцем повідомлення від покупця про розірвання договору.

Розрахунок штрафу у сумі 812 554,60 грн є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Судом встановлено, що відповідачем не надано належних доказів неможливості виконання зобов`язання внаслідок настання форс-мажорних обставин, зокрема сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України.

Крім того, відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про неспроможність поставки товару саме внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Таким чином, враховуючи умови договору та норми чинного законодавства, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення позивача про неможливість виконання відповідачем свого зобов`язання у внаслідок настання форс-мажорних обставин та відсутність у матеріалах справи сертифікату про настання форс-мажорних обставин, виданий Торгово-промисловою палатою України, суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин, що унеможливили виконання зобов`язань відповідачем за договором.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМАСТІЛ ЛСТК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО Україна» частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГСОЛКО Україна» (вул. Вільямса Академіка буд.6-Д оф.43, м. Київ, 03189; ідентифікаційний код 39681109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМАСТІЛ ЛСТК» (36009, місто Полтава, вулиця Зіньківська, будинок 52; ідентифікаційний код 40950713) заборгованість у розмірі 2 439 141,17 грн, пені у розмірі 296 081,54 грн, штраф у розмірі 812 554,60 грн та судовий збір у розмірі 53 216,67 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.12.2023.

Суддя О.В. Гулевець