ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року
м. Черкаси
Справа № 925/1357/23
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕГАГРО"</a>,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ,
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, оформленого протоколом №28/09/22 від 28.09.2022
Представники учасників справи:
Позивач ОСОБА_3 , адвокат;
Відповідач - ОСОБА_4 , адвокат.
Секретар судового засідання Гармаш Д.Д.
Суддя Гладун А.І.
1.Заяви сторін по суті спору, процесуальні дії суду та учасників справи.
1.1.06.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕГАГРО"</a>.
1.2.Змістом позову є немайнова вимога позивача визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРЕГАГРО"</a>, оформленого протоколом №28/09/22 від 28.09.2022.
1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що є учасником товариства та володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 25%. 28.09.2022 відбулися загальні збори учасників товариства, про скликання та проведення яких відповідач не повідомив позивача. Позивач участі у зборах не приймав, з питань порядку денного не голосував, з ухваленим зборами рішенням не погоджується. Відповідач порушив право позивача на участь в управлінні товариством.
1.4.Разом з позовною заявою позивач подав заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 учасника товариства, який володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 75%.
1.5.09.10.2023 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1357/23, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 14 год. 30 хв. 07.11.2023. Ухвалив залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 . Встановив учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
1.6.Ухвалу суду від 09.10.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу на електронну адресу, яку доставлено до електронної скриньки 09.10.2023 (а.с. 44); представнику позивача Кушніру С.В. до електронного кабінету, яку 09.10.2023 доставлено до електронної скриньки (а.с. 45), відповідачу - до електронного кабінету, яку 09.10.2023 доставлено до електронної скриньки (а.с. 46 на звороті) та рекомендованими листом з повідомленням про вручення, який 13.10.2023 вручено відповідачу (а.с. 47), третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - до електронного кабінету, яку 09.10.2023 доставлено до електронної скриньки (а.с. 46).
1.7.23.10.2023 відповідач подав до суду заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 48-50), в якій просив до вимоги позивача застосувати наслідки спливу строку позовної давності та у зв`язку з цим у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства застосовується позовна давність в один рік. Загальні збори товариства проводились 28.09.2022. Отже, 28.09.2022 у позивача виникло право на подання позову до суду. Також відповідач звертає увагу, що позивач не цікавиться діяльністю товариства, не відповідає на особисті дзвінки та повідомлення щодо вирішення комерційних питань підприємства, не відвідував його місцезнаходження та не вимагав жодних звітів щодо його майнового стану.
1.8.23.10.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 63-66), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що протокол оскаржуваного рішення загальних зборів підписано учасником товариства, який є власником частки ТОВ "БЕРЕГАГРО" у розмірі 75%, який і був головою даних зборів, що підтверджує правомочність протоколу. Підпис секретаря зборів - директора товариства (відповідача) не може ніяк вплинути на правомірність прийнятих рішень загальних зборів учасників товариства та не може бути підставою для визнання таких рішень недійсними. Оспорюване рішення загальних зборів прийняте за наявності кворуму (75%), безпосередньо участь позивача в загальних зборах товариства ніяким чином не могла змінити прийняте рішення.
1.9.30.10.2023 позивач подав до суду заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності (а.с. 78-79), в якій просив суд відмовити в задоволенні поданої відповідачем заяви. Зазначив, що про існування оскаржуваного рішення загальних зборів учасників, оформленого протоколом № 28/09/22 позивач дізнався тільки 02.10.2023. Про скликання та проведення 28.09.2022 загальних зборів учасників Товариства відповідача позивача не повідомляв. Позивач не знав та не міг знати про проведення вказаних зборів 28.09.2022. Відповідач доказів належного повідомлення позивача про загальні збори учасників товариства призначені на 28.09.2022 не подав. Відповідно до пункту 19 прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Тобто, зазначене положення стосується і ст. 258 ЦК України на яку, покликається відповідач у своїй заяві, що унеможливлює застосування строків позовної давності у відношенні до позовної заяви та позовних вимог позивача.
1.10.30.10.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с. 81-86), в якій просив доводи відповідача вказані у відзиві на позовну заяву відхилити, позовні вимоги задовольнити повністю. Ствердив, що статутом товариства передбачений порядок скликання загальних зборів та повідомлення учасників, який відповідач не дотримав та не надіслав позивачу поштою письмове повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства. Відповідач порушив право позивача бути присутнім на загальних зборах та брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати. За умови повідомлення про проведення загальних зборів позивач міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань порядку денного та взяти участь у їх обговоренні. Відповідач порушив право позивача запропонувати включити до порядку денного інші питання. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, якому передує обговорення питань порядку денного, внесення пропозицій та виступи учасників, що за певних обставин може істотно вплинути на голосування. За умови повідомлення позивача про скликання загальних зборів позивач мав можливість внести до порядку денного питання про звіт директора про результати діяльності товариства за 2021-2022 роки, доповідь директора товариства про підстави та необхідність розірвання договорів оренди, надання пояснень з приводу одночасного укладення директором договорів оренди земельних ділянко від імені іншого товариства.
Оспорюваним рішенням загальних зборів товариства надано право директору товариства на укладення договорів про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок, які орендує товариство. Розірвання договорів оренди неминуче призведе до зменшення доходів товариства та відповідно прибутків. Зменшення прибутків суперечить інтересам товариства та позивача, оскільки позивач як учасник товариства має право брати участь у розподілі прибутку.
Оскаржуване рішення суперечить статутній діяльності (меті) товариства та порушує право товариства на користування майновими правами правом оренди землі.
Обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права є належним та ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права, характеру його порушення та спричиненими цими діяннями наслідками, а саме усунення позивача від участі у загальних зборах та реалізації його права на участь в управлінні товариством.
1.11.07.11.2023 відповідач подав до суду клопотання про об`єднання господарських справ в одне провадження (а.с. 107-109), у якому просив об`єднати в одне провадження господарські справи за №925/1344/23, №925/1351/23, №925/1352/23, №925/1346/23, №925/1349/23, №925/1348/23, №925/1353/23, №925/1347/23, №925/1364/23, №925/1365/23, №925/1375/23, №925/1398/23, №925/1401/23, №925/1427/23, №925/1429/23, №925/1442/23, передати вказані справи на розгляд судді Гладуну А.І. та присвоїти об`єднаним справам №925/1344/23.
1.12.В обґрунтування клопотання про об`єднання господарських справ в одне провадження вказав, що позови у справах подані одним позивачем - ОСОБА_1 до одного відповідача - ТОВ ТОВ "БЕРЕГАГРО" з однаковими позовними вимогами про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства. Всі позови обґрунтовані однаково, що на думку позивача його неналежно повідомлено про проведення загальних зборів учасників. Всі позовні заяви є однаковими за змістом та є фактично ідентичними, змінено тільки дати проведення зборів. З метою економії процесуального часу, скорочення витрат сторін та суду на розгляд судових справ відповідач заявляє про об`єднання перелічених справ в одне провадження.
1.13.07.11.2023 у підготовчому судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Кушнір Сергій Володимирович та представник відповідача адвокат Кравчук Святослав Ігорович. Представник позивача адвокат Кушнір С.В. просив суд відкласти розгляд справи у зв`язку з намірами сторін врегулювати спір за участю судді.
1.14.Представник позивача адвокат Кушнір С.В. пояснив, що позивач різними доказами в усіх позовних заявах обґрунтовує оскаржувані рішення загальних зборів товариства від грудня 2022 року по липень 2023 року.
1.15.07.11.2023 суд ухвалив у клопотанні відповідача про об`єднання господарських справ в одне провадження відмовити, відкласти розгляд справи у підготовчому судовому засіданні до 14.11.2023.
1.16.14.11.2023 представник відповідача адвокат Кравчук Святослав Ігорович звернувся до суду із клопотанням, у якому просив відкласти розгляд справи на інший день (а.с. 129-130).
1.17.14.11.2023 підготовче судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області повітряної тривоги у час призначений для розгляду справи.
1.18.14.11.2023 суд ухвалив призначити розгляд справи у підготовчому судовому засіданні 27.11.2023 о 14 год. 30 хв.
1.19.27.11.2023 у підготовчому судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Кушнір Сергій Володимирович та представник відповідача адвокат Кравчук Святослав Ігорович.
1.20.27.11.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні 12.12.2023 о 14 год. 00 хв.
1.21.12.12.2023 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Кушнір Сергій Володимирович та представник відповідача адвокат Пікалов Дмитро Віталійович.
1.22.Представник позивача адвокат Кушнір Сергій Володимирович у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
1.23.Представник відповідача адвокат Пікалов Дмитро Віталійович у судовому засіданні просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача та відмовити у задоволенні позову повністю.
1.24.12.12.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.
1.25.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1357/23.
Вислухавши пояснення представників сторін у справі, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1.Предметом позову є немайнова вимога позивача визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства.
2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує скликання та проведення загальних зборів товариства, про які відповідач позивача не повідомив чим порушив право позивача на участь в управлінні товариством. Позивач на зборах присутній не був, з питань порядку денного не голосував. Позивач стверджує, що рішення загальних зборів учасників товариства суперечить інтересам товариства та позивача.
2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4.Предметом доказування у справі є обставини скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивача звернувся до суду.
3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
3.1.1.28.09.2022 відбулися загальні збори учасників ТОВ "БЕРЕГАГРО". Участь у загальних зборах взяв учасник товариства ОСОБА_2 , який володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 75%. На зборах присутній директор товариства ОСОБА_5 . Загальні збори учасників ухвалили рішення, яким надали директору товариства згоду на вчинення значного правочину про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок кадастрові номери:7120382800:02:001:0279, 7120384500:02:001:0021, 7120384500:02:001:0068, 7120384500:02:001:0131 (а.с. 12).
3.1.2.26.01.2021 загальні збори учасників ТОВ "БЕРЕГАГРО" затвердили статут товариства (нова редакція), згідно з пунктом 1 якого ТОВ "БЕРЕГАГРО" є господарським товариством заснованим у відповідності до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" іншим чинним законодавством (а.с. 13-19).
Учасники товариства у статуті встановили:
п. 2.1 - метою (ціллю) діяльності Товариства є отримання прибутку шляхом виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, заняття торгівельною діяльністю і задоволення на цій основі соціально-економічних потреб засновників (учасників) та членів трудового колективу Товариства.
п. 2.2 - предметом діяльності Товариства є, зокрема вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; допоміжна діяльність у рослинництві;
п. 4.1 - кожний з учасників Товариства має право: брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному цим Статутом; брати участь у розподілі прибутку та отримувати частину прибутку від діяльності Товариства; одержувати інформацію про діяльність Товариства, знайомитися з даними бухгалтерського обліку та звітності; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства у порядку, встановленому законом; вийти з товариства у визначеному цим Статутом порядку; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.
п. 5.2 - розмір частки і склад вкладу в статутному капіталі:
- ОСОБА_2 , частка розміром 750,00 (сімсот п`ятдесят гривень 00 коп.), що складає 75,00% (сімдесят п`ять відсотків) статутного капіталу Товариства за рахунок грошових внесків;
- ОСОБА_1 , частка розміром 250,00 (двісті п`ятдесят гривень 00 коп.), що складає 25,00% (двадцять п`ять відсотків) статутного капіталу Товариства за рахунок грошових внесків.
п. 12.1 - вищим органом Товариства є загальні збори учасників Товариства.
п. 12.2 - кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного.
п. 12.3 - кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства.
п. 12.10 - вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
п. 12.13 - виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.
п. 12.16 - загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства.
п.12.17 - виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства поштовим відправленням з описом вкладення або врученням повідомлення під розпис.
п. 12.18 - виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.
3.1.3.28.09.2022 - у день проведення загальних зборів товариства позивач перебував на території України (а.с. 26 на звороті - 27).
3.1.4. ОСОБА_5 є керівником ТОВ "БЕРЕГАГРО" (а.с. 25 на звороті - 26).
3.1.5. ОСОБА_5 є керівником ТОВ "ПТАХОФАБРИКА ОРЛОВЕЦЬКА" (а.с. 91).
3.1.6.01.10.2022 та 01.12.2022 на виконання оскаржуваного рішення загальних зборів від 28.09.2022 ТОВ "БЕРЕГАГРО" уклало з орендодавцями договори про розірвання договорів оренди земельних ділянок кадастрові номери: 7120382800:02:001:0279, 7120384500:02:001:0021, 7120384500:02:001:0068, 7120384500:02:001:0131.
У ці ж дні 01.10.2022 та 01.12.2022 договори оренди вказаних земельних ділянок уклало ТОВ "ПТАХОФАБРИКА ОРЛОВЕЦЬКА" (а.с. 93 -103)
3.2.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
3.3.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
3.4.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.
3.5.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
3.6.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.
3.7.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
3.8.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
3.9.Відповідач на спростування доводів позивача письмових доказів окрім тих, що подані позивачем, не подав.
3.10.Доказів повідомлення позивача про скликання та проведення загальних зборів товариства відповідач не подав.
3.11.Подану відповідачем копію протоколу допиту свідка від 07.02.2022 суд визнає недопустимим доказом у справі. Відповідно до частини 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу України Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Письмового дозволу слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування в обсязі, що містяться у протоколі допиту свідка від 07.02.2022, відповідач не подав.
3.12.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
3.13.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
3.14.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.
4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
4.3.Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, якими позивач доводить позовні вимоги, а тому суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.4.Відповідач також не надав суду доказів існування інших обставин ніж ті, що встановлені судом під час судового розгляду справи. З огляду на це суд визнає обставини, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, доведеними.
4.5.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.6.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.7.Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та визнає встановленими наступні обставини:
4.7.1.06.08.2013 проведено державну реєстрацію створення ТОВ "БЕРЕГАГРО".
4.7.2.Учасниками товариства є: ОСОБА_2 , частка розміром 750,00 грн, що складає 75,00% статутного капіталу Товариства; ОСОБА_1 , частка розміром 250,00 грн, що складає 25,00% статутного капіталу Товариства.
4.7.3.28.09.2022 відбулися загальні збори учасників ТОВ "БЕРЕГАГРО". Участь у загальних зборах взяв учасник товариства ОСОБА_2 , який володіє часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 75%. На зборах присутній директор товариства ОСОБА_5 . Загальні збори учасників ухвалили рішення, яким надали директору товариства згоду на вчинення значного правочину про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок.
4.7.4.28.09.2022 - у день проведення загальних зборів товариства позивач перебував на території України.
4.7.5.Про час, місце та порядок денний загальних зборів 28.09.2022 відповідач позивача не повідомив.
4.7.6.Позивач на загальних зборах учасників 28.09.2022 присутній не був.
4.7.7. ОСОБА_5 є керівником ТОВ "БЕРЕГАГРО", ТОВ "ПТАХОФАБРИКА ОРЛОВЕЦЬКА".
4.7.8.01.10.2022 та 01.12.2022 на виконання оскаржуваного рішення загальних зборів від 28.09.2022 ТОВ "БЕРЕГАГРО" уклало з орендодавцями договори про розірвання договорів оренди земельних ділянок. У ці ж дні 01.10.2022 та 01.12.2022 договори оренди вказаних земельних ділянок уклало ТОВ "ПТАХОФАБРИКА ОРЛОВЕЦЬКА".
5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які суд застосував, та мотиви їх застосування.
5.1. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом (пункт 1 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України).
5.2.Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
5.3.Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
5.4.Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (частини 1-5 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
5.5.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
5.6.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16 (пункт 45 постанови) сформувала висновок про застосування норм права, відповідно до змісту якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
5.7.13.02.2023 Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалив передати справу №909/1154/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 про те, що порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах є достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства.
5.8.15.03.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила повернути справу №909/1154/2 на розгляд Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду з огляду на відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
5.9.Повертаючи справу на розгляд Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, Велика Палата Верховного Суду конкретизувала, що спір у справі стосувався рішення товариства про відступлення учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки у статутному капіталі товариства, передбачене статтею 147 ЦК України та статтею 53 Закону №1576-XII, а також про належність дій представника учасника товариства.
5.10.Велика Палата Верховного Суду вказувала, що апеляційний господарський суд установив, що відповідач порушив порядок скликання загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "Славія" (неповідомлення позивача про збори та порядок денний), які відбулися 16 серпня 2014 року, порушив права позивача на участь в управлінні справами товариства (участь у зазначених зборах), безпідставно виключено зі складу учасників товариства (за відсутності його заяви про виключення), а не встановлювала зазначену обставину.
5.11.Крім того, констатувала, що суд апеляційної інстанції залишив без уваги ту обставину, що визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "Славія" від 15 серпня 2013 року та від 16 серпня 2014 року з відповідними змінами до статуту відповідача, а також визнання права власності позивача на частку у статутному капіталі ТОВ "Агрофірма "Славія" у розмірі 51 %, яка становить 423300 грн, передбачає поновлення становища, яке існувало до прийняття зазначених рішень, тобто відновлення первісного складу учасників товариства, у тому числі за участю осіб, які не залучені судом до участі у справі. Велика Палата Верховного Суду у свої мотивувальній частині зазначеної постанови вкотре звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі №48/340 (провадження №12-14звг19).
5.12.Отже, висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 22 жовтня 2019 року у справі №923/876/16, щодо підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства через недотримання порядку скликання загальних зборів є чітким, зрозумілим та стосується конкретних обставин справи, установлених судами факту - першої та апеляційної інстанцій, а практика Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з розгляду вказаної категорії спорів є сталою.
5.13.Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15 березня 2023 року про повернення справи №909/1154/21 на розгляд Верховного Суду зазначила про те, що застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду не є догмою у кожній справі відповідної категорії, оскільки навіть в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, при ухваленні рішення, суд має дослідити усі обставини справи, навіть мотиви звернення з позовом і правовий результат, на який сподівається позивач. Крім того, сам висновок Великої Палати Верховного Суду не містить вказівки на його обов`язковість та універсальність у всіх справах зазначеної категорії, незалежно від встановлених судами обставин та наданих сторонами доказів
5.14.При вирішенні спору суд також враховує висновки Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.09.2023 у справі №909/1154/21, за змістом яких підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
5.15.Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
5.16.Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- відсутність протоколу загальних зборів.
5.17.Позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі №911/1798/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/16715/17, від 22 січня 2020 року у справі №915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі №912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі №910/7633/18, від 16 липня 2019 року у справі №914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі №902/1256/20, від 17 листопада 2022 року у справі №917/1523/21 та інших.
5.18.Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
5.19.Хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
5.20.Обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
5.21.Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:
- існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;
та /або
- факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.
5.22.Для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів.
5.23.Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.
5.24.Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.
6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1.Передумовою виникнення спору є участь позивача у товаристві з обмеженою відповідальністю (відповідач).
6.2.Причиною виникнення спору є неповідомлення відповідачем позивачу про скликання та проведення загальних зборів учасників товариства та прийняття загальними зборами учасників товариства рішення щодо діяльності товариства за відсутності позивача.
6.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє право на участь в управлінні товариством.
6.4.Між сторонами виникли корпоративні правовідносин, змістом яких є право позивача на участь та управління товариством з обмеженою відповідальністю.
6.5.Право учасника товариства з обмеженою відповідальністю брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному законом та установчими документами (статутом) товариства, що охоплює собою, зокрема і права учасника бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, гарантоване законом.
6.6.Своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
6.7.У межах спірних правовідносин, що виникли у цій справі підлягає дослідженню та вирішенню питання, чи є обставина неповідомлення учасника товариства з обмеженою відповідальністю про скликання загальних зборів самостійною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, прийнятого на таких зборах.
6.8.Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
6.9. Оскаржуваним рішенням загальні збори учасників надали згоду директору товариства на розірвання договорів оренди земельних ділянок, що перебували у користуванні товариства.
6.10.Рішення загальних зборів виконане директором товариства. Відповідач та орендодавці земельних ділянок уклали договори про розірвання договорів оренди. Суд установив, що земельні ділянки передані власниками земельних ділянок у користування іншому орендарю у день розірвання договорів з відповідачем.
6.11.Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
6.12.За змістом статті 15 Цивільного кодексу України об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
6.13.Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.
6.14.Об`єктом захисту за позовом позивача є право на участь в управлінні товариством.
6.15.Способом захисту порушеного права позивач обрав визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким учасники товариства надали директору товариства згоду на укладення правочину про розірвання договорів оренди земельних ділянок.
6.16.Звернення позивача з позовом до відповідача має на меті відновлення порушеного права позивача на участь в управлінні товариством.
6.17.Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
6.18.Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
6.19.Обрання позивачем неналежного та/або неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові, незалежно від встановлених судом обставин.
6.20.Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суд враховує його ефективність, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
6.21.У судовому засіданні представник позивача адвокат Кушнір С.В. на запитання суду чи визнання недійсним оскаржуваного рішення загальних зборів учасників товариства поновить порушене право позивача надав відповідь, що саме по собі визнання недійсним рішення загальних зборів права позивача не поновить, проте створить підстави для оскарження в судовому порядку укладених на його підставі договорів про розірвання договорів оренди земельних ділянок.
6.22.Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом (частина 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
6.23.Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
6.24.Звернення позивача з позовом до відповідача, що не має на меті відновлення або не здатне відновити порушене право позивача суперечить завданню господарського судочинства.
6.25.Визнання судом недійсним рішення загальних зборів товариства, яке виконано виконавчим органом товариства шляхом укладення від імені товариства правочину не здатне поновити порушене право позивача на участь в управлінні товариством.
6.26.Визнання судом недійсним рішення загальних зборів товариства не матиме насідком повернення товариству у користування земельних ділянок, договори оренди яких розірвано на виконання цього рішення.
6.27.На переконання суду, обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним засобом юридичного захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах.
6.28. Позивач не довів існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів про надання згоди директору на укладення договорів про розірвання договорів оренди земельних ділянок, що перебували у користуванні товариства.
6.29.Позивач також не довів, що оскаржуване рішення загальних зборів учасників товариства суперечать вимогам законодавства та/або статуту товариства чи прийняте з порушенням порядку голосування або стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.
6.30.Твердження позивача, що розірвання договорів оренди земельних ділянок суперечить інтересам товариства та інтересам самого позивача суд визнає недоведеними та необґрунтованими.
6.31.Належних доказів, які б доводили порушення інтересів позивача оскаржуваним рішенням позивач не подав.
6.32.Згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від його імені. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які не наділені правами діяти від імені товариства. Підписання виконавчим органом товариства (директором) договору з іншою особою може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.
Укладення спірного договору не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном.
При цьому інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються.
Такі висновки сформовані Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №916/2084/17 та від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16,
6.33.У даній справі обставина неповідомлення позивача про скликання загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства.
6.34.Вимогу позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "БЕРЕГАГРО", оформленого протоколом №28/09/22 від 28.09.2022, суд визнає необґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є неефективним, та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
6.35.Суд враховує ту обставину, що розірвання договорів оренди від імені відповідача та укладення договорів оренди від імені нового орендаря вчинено в один день й однією особою - ОСОБА_5 , який є керівником сторін договорів оренди.
6.36. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.37.Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України). Сутність зловживання правом полягає у вчиненні особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
6.38.Справедливість як один із фундаментальних принципів права, який закладено безпосередньо в змісті права, в тих правовідносинах формою яких є право, передбачає готовність враховувати інтереси інших сторін, не зловживати своїми правами на шкоду їм, дотримуватися рівності в положенні учасників правовідносин.
6.39.Категорії справедливості та добросовісності є оціночними поняттями та мають властивість змінювати своє змістовне наповнення залежно від різних, як об`єктивних, так і суб`єктивних обставин.
6.40.На переконання суду, у даній справі дії відповідача та нового орендаря земельних ділянок, за умови доведення вчинення правочинів щодо земельних ділянок юридичними особами, що пов`язані між собою, може свідчити про недобросовісність дій таких осіб, їх спрямованість на порушення прав позивача та свідчити про прояви зловживання правом.
7.Розподіл судових витрат.
7.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
7.2.За подання позовної заяви при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн (а.с. 9).
7.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.4.Оскільки у позові позивачу суд відмовив, судовий збір у розмірі 2684,00 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду, суд покладає на позивача.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 22.12.2023.
Суддя А.І. Гладун
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2023 |
Оприлюднено | 25.12.2023 |
Номер документу | 115878079 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Гладун А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні