Ухвала

від 13.12.2023 по справі 761/36079/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/36079/23

Провадження № 1-кп/761/3622/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 420 190 000 000 013 66 від 26.06.2019 про звільнення підозрюваної

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Києва, громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України,

у с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про звільнення підозрюваної ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Відповідно до клопотання ОСОБА_4 вчинила вказаний злочин за таких обставин.

ОСОБА_4 у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 03.10.2011, перебуваючи у дружніх стосунках із дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_2, погодилася на пропозицію останньої стати директором ТОВ «Іволга-2» (код ЄДРПОУ 35486424).

При цьому одним із учасників (засновником) ТОВ «Іволга-2» була дружинаОСОБА_1 - ОСОБА_2, а іншим - компанія-нерезидент GlobalStrategiesEstablishment (Князівство Ліхтенштейн), вирішальний вплив на господарську діяльність якої здійснював сам ОСОБА_1.

Так, 03.10.2011 відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Іволга-2» №03/10/2011 ОСОБА_4 призначено на посаду генерального директора ТОВ «Іволга-2» (код ЄДРПОУ 35486424).

Частиною 3 ст. 65 ГК України установлено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Як визначено частиною 5 ст. 65 ГК України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Крім того, пунктом 5.15 Статуту ТОВ «Іволга-2»(в редакції від 27.08.2007)встановлено, що управління поточною діяльністю товариства здійснюється генеральним директором. Генеральний директор обирається зборами учасників.

Згідно з п. 5.16 Статуту генеральний директор ТОВ «Іволга-2» у межах своєї компетенції у відповідності до вимог чинного законодавства та вказаного Статуту має право:

-здійснювати управління поточною діяльністю, розпоряджатися майном та грошовими коштами;

-розподіляти обов`язки між заступниками, керівниками підрозділів, філій та представництв;

-приймати на роботута звільняти з роботи працівників товариства, організовувати їх роботу, здійснювати їхматеріальне та інше заохочення, накладати стягнення

-подавати зборам товариства план доходівта витрат товариства, пропозицій щодо використання доходів, а також пропозицій щодо інших питань діяльності товариства

-видавати накази та розпорядження;

-здійснювати будь-які інші дії необхідні для досягнення мети товариства

Відповідно до п. 5.18 вказаного Статутугенеральний директор має право без доручення виконувати дії від імені товариства, представляти його інтереси на підприємствах, установах організаціях незалежно від форм власності, як на території України, так і за її межами.

Таким чином, ОСОБА_4 , з огляду на службові повноваження, визначені Статутом ТОВ «Іволга-2», перебуваючи на посаді генерального директора вказаного товариства із 03.10.2011 по теперішній час, виконувала і продовжує виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у зв`язку з чим є його службовою особою відповідно до ст. 18 КК України та суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України.

Після призначення із 23.09.2013 ОСОБА_1 на посаду в.о. гендиректора ДП «Держінформ`юст», останній, маючи значний досвід роботи у сфері інформаційних технологій, пов`язаний із розробкою та впровадженням різного роду програмного забезпечення, переважно для потреб органів судової гілки влади, вирішив заволодіти у співучасті з іншими особами грошовими коштами цього ДП шляхом укладення із підконтрольними ж ОСОБА_1 юридичними особами договорів на постачання програмного забезпечення (далі - ПЗ), яке б начебто надавало передбаченій цими договорами кількості користувачів можливість одночасно у онлайн режимі здійснювати відеоконференцзв`язок (далі - ВКЗ).

При цьому ОСОБА_1, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ДП, усвідомлював, що для можливості реалізації його протиправного наміру спочатку необхідним є укладення договору за завищеною ціною між ДП «Держінформ`юст» та підконтрольним йому підприємством на постачання ПЗ Trueconf-server, яке б надавало змогу 200 його користувачам здійснювати ВКЗ у онлайн режимі, а в подальшому - укладення аналогічного за умовами договору, але вже про поставку нібито 1500 ліцензій такого ПЗ, якого заздалегідь ОСОБА_6 виконувати наміру не мав, а повністю перераховану ДП суму грошових коштів на рахунки підконтрольних йому підприємств планував звернути на свою користь та розпорядитися ними.

З метою реалізацію свого протиправного плану, направленого на заволодіння грошовими коштами ДП «Держінформ`юст»,ОСОБА_1 вирішив залучити ОСОБА_4 , як генерального директора підконтрольного ж йому та його дружиніОСОБА_2 підприємства - ТОВ «Іволга-2», якій не повідомляв про свої дійсні злочинні наміри та яка, за задумом ОСОБА_1, через недбале ставлення до виконання своїх службових обов`язків та легковажне відношення до управління банківськими рахунками підприємства, повинна була підписати окремі із необхідних для цього документів та створити умов для одержання й подальшого перерахування грошових коштів із банківських рахунків ТОВ «Іволга-2» шляхом передачі нею третім особам ключів доступу для віддаленого керування рахунками ТОВ «Іволга-2».

При цьому порядок здійснення банківських операцій з використанням спеціальних платіжних засобів до 05.11.2014 врегульовувався постановою Правління Національного Банку України від 30.04.2010 №223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.07.2010 за №474/17769, якою затверджено Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» (далі - Положення).

Так, відповідно до п.п. 6.1 - 6.4 розділу 6 Положення:

- користувач зобов`язаний використовувати спеціальний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень

- держатель зобов`язаний надійно зберігати спеціальний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.

- користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

- користувач зобов`язаний негайно повідомити емітента або визначену ним юридичну особу про втрату спеціального платіжного засобу в порядку та формі, установлених договором.

03.09.2008 ТОВ «Іволга-2», в особі колишнього генерального директора ОСОБА_7 , на підставі договору Банківського рахунку №04-1/50 від 03.09.2008 в АТ «Банк Велес» відкрито рахунок НОМЕР_1 .

08.09.2008 на виконання умов вказаного договору та з метою прискорення розрахунків, обміну інформацією між АТ «Банк Велес» та ТОВ «Іволга-2» укладено договір про надання послуг з розрахункового обслуговування з використанням системи «КЛІЄНТ-БАНК», відповідно до якого:

- клієнту надаються програмно-технічні засоби та друковані матеріали - розглядаються як документи для службового користування, а отримана інформація по системі «Клієнт-Банк», особисті паролів та ідентифікаційні ключі Клієнта - як банківська таємниця, і їх суворе збереження має бути забезпечено в достатній мірі з метою виключення їх псування, втрати та використання не уповноваженими особами (п. 5.1);

- клієнт зобов`язаний негайно повідомити Банк у разі компрометації або підозри компрометації, а також втрати ідентифікаційних ключів, особистих паролів або складових частин програмного забезпечення системи Клієнт-Банк (п. 5.11).

Банк не несе відповідальність за навмисну або необережну передачу Клієнтом паролів, ключів та системи захисту третій стороні (п. 7.7)/

ОСОБА_4 13.12.2011, здійснюючи свої, як генерального директора ТОВ «Іволга-2», повноваження разом із працівницею підприємства ОСОБА_3 прибули до приміщення ПАТ «Банк Велес», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, де ОСОБА_4 подала необхідні документи для отримання права першого підпису банківських документів. Так, ОСОБА_4 були подані: копії статутних документів ТОВ «Іволга-2», засвідчені своїм підписом, копія свого паспорта громадянина України з ідентифікаційним кодом та картка зі зразком підпису, як генерального директора ТОВ «Іволга-2», яка була нею підписана 13.12.2011 у присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_4 на підставі поданих документів із 13.12.2011 отримала право першого підпису банківських документів та отримала електронний цифровий ключ доступу до розпорядження рахунком № НОМЕР_1 ТОВ «Іволга-2» у ПАТ «Банк Велес».

Проте, незважаючи на вимоги п.п. 6.1 - 6.4 Положення, а також п. 5.1, 5.11 Договорупро надання послуг з розрахункового обслуговування з використанням системи «Клієнт-Банк» від 03.09.2008, ОСОБА_4 13.12.2011, недбало ставлячись до виконання своїх обов`язків, як гендиректора ТОВ «Іволга-2», перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48 передала отриманий ключ доступу до управління банківськими рахунком № НОМЕР_1 ТОВ «Іволга-2» у ПАТ «Банк Велес»» не встановленій на даний час особі.

У аналогічний спосіб ОСОБА_4 й надалі передавала ключі доступу до управління банківськими рахунками ТОВ «Іволга-2» третім особам у інших банківських установах, де такі рахунки були відкриті ТОВ «Іволга-2».

Так, 20.10.2014 ОСОБА_4 прибула до Столичної філії ПАТ «КБ «Приватбанк», розташованого за адресою м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, де подала необхідні документи для отримання права першого підпису банківських документів. Зокрема, ОСОБА_4 були подані: заява про приєднання до умов та правилам надання банківських послуг, заява про відкриття рахунку картку зі зразком підпису, як генерального директора ТОВ «Іволга-2», яка була нею підписана 17.10.2014 у присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 .

Крім того, 27.04.2016 ОСОБА_4 також прибула до Столичної філії ПАТ «КБ «Приватбанк» за вказаною адресою, де подала необхідні документи для відкриття банківських рахунків ТОВ «Іволга-2». Зокрема, ОСОБА_4 були подані: картка зі зразком підпису, як генерального директора ТОВ «Іволга-2», яка була нею підписана 24.04.2016 у присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 .

В результаті цих дій ОСОБА_4 , в ПАТ «КБ «Приватбанк» для ТОВ «Іволга-2» були відкриті наступні банківські рахунки: № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 .

Перед цим, 25.12.2015 ОСОБА_4 , як генеральним директором ТОВ «Іволга-2», за аналогічних вищевказаних обставин було відкрито рахунок № НОМЕР_11 у ПАТ «Альфа-Банк»(м. Київ, вул. Десятинна 4/6), для чого останньою були подані необхідні для цього документи, зокрема копії установчих документів товариства, копії свого паспорту та ідентифікаційного коду та картки зі зразками підписів від 15.12.2015 та від 25.12.2015.

Проте, у порушення вимог п.п. 6.1 - 6.4 Положення, ОСОБА_4 внаслідок легковажного ставлення до зберігання ключів доступу до банківських рахунків товариства, передала ці ключі третім особам, які у подальшому використали їх із метою заволодіння грошовими коштами ДП «Держінформ`юст».

Наприкінці вересня 2013 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, перебуваючи за місцем фактичного знаходження ДП «Держінформ`юст» за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81-а,ОСОБА_1 розробив попередній злочинний план для реалізації, громадянина Естонії, бенефіціара компанії «CeterumLimited» та одночасно свого тестя ОСОБА_4, генерального директора ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод» (далі ТОВ «ЗЕМЗ») ОСОБА_5, а також інших невстановлених на даний час осіб, які мали вчиняти необхідні дії у визначений час для реалізації розробленого ОСОБА_1 плану, а саме здійснювати:

- пошук інших співучасників злочину, в тому числі службових осіб ДП «Держінформ`юст», які б здійснили інсталяцію програмного забезпечення у державних органах та підприємствах підвідомчих Міністерству юстиції України та приховали його нестачу, а також забезпечили перерахунок коштів за фіктивними договорами;

- пошук та реєстрацію на довірених осіб та родичів юридичних осіб, в тому числі нерезидентів, фактичним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких був ОСОБА_1;

- пошук контрольованої юридичної особи-нерезидента для здійснення фіктивної закупівлі комп`ютерної програми та подальшої легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом;

- підготовку проєктів фіктивних договорів щодо закупівлі програмного забезпечення із заздалегідь визначеними контрольованими юридичними особами;

- перерахування коштів заздалегідь визначеним юридичним особам;

- розподіл коштів між співучасниками, а також інші дії, в яких виникне потреба, під час реалізації злочинного плану.

Зокрема, з метою заволодіння грошовими коштами держпідприємства у особливо великих розмірах ОСОБА_1розподілив ролі кожного із співучасників, зокрема:

-громадянин Естонії ОСОБА_4, який є вітчимом дружини ОСОБА_1 -ОСОБА_2, повинен підписати фіктивні зовнішньоекономічні договори з ТОВ «ЗЕМЗ» від імені компанії «CeterumLimited» про нібито поставку 1500 ліцензій комп`ютерної програми, а також поставку 200 ліцензій комп`ютерної програми за завищеною ціною та перерахувати грошові кошти на рахунки інших компаній за вказівкою ОСОБА_6 з метою їх кінцевого заволодіння співучасниками злочину та легалізації;

-ОСОБА_5повинен підписати фіктивні зовнішньоекономічні договори з компанією «CeterumLimited» та ТОВ «Іволга-2» від імені ТОВ «ЗЕМЗ» про нібито поставку 1500 ліцензій комп`ютерної програми, а також поставку 200 ліцензій комп`ютерної програми за завищеною ціною та організувати перерахування грошових коштів на рахунок компанії «CeterumLimited» за вказівкою ОСОБА_1 з метою їх кінцевого заволодіння співучасниками злочину та легалізації.

Таким чином, ОСОБА_1 залучав співучасників злочину шляхом їх пошуку, здійснював керування вчиненням злочину та інструктування співучасників злочину щодо виконання тих чи інших дій по заволодінню коштами ДП «Держінформ`юст» та забезпечення їх виконання, координував злочинні дії співучасників, визначав послідовність їх дій, налагодження зв`язку між ними, забезпечував прикриття цих дій.

З метою прикриття своєї злочинної діяльності по фіктивній закупівлі 1500 ліцензій програмного забезпечення TrueConfserver, випробовування розробленої злочинної схеми, а також заволодіння державними коштами під час здійснення закупівлі ДП «Держінформ`юст» за завищеними цінами, ОСОБА_1, на якого відповідно до наказу Міністра юстиції України від 23.09.2013 №1233/к покладено тимчасове виконання обов`язків генерального директора ДП «Держінформ`юст», одночасно будучи кінцевим бенефіціаром ТОВ «Іволга-2», за попередньою змовою з громадянином Естонії ОСОБА_4, ОСОБА_5, іншими невстановленими на теперішній час особами, 04.11.2013, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, підписав у приміщенні ДП «Держінформ`юст» за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81-а, договір від 04.11.2013 №5/11 між ДП «Держінформ`юст» в особі ОСОБА_1 та ТОВ «Іволга-2» в особі генерального директора ОСОБА_4 на поставку програмної продукції, комп`ютерної програми TrueConfserver та супровідної документації до неї, що включає в себе 200 унікальних кодів, яка забезпечує можливість користування програмою одночасно 200 онлайн-користувачам загальною вартістю відповідно 820000,00 грн. з ПДВ., тобто вартістю 4100,00 грн. з ПДВ за одну ліцензію.

У свою чергу внаслідок неналежного ставлення ОСОБА_4 до зберігання печатки очолюваного товариства, невстановленими на даний час особами було поставлено відтиски печатки ТОВ «Іволга-2» на договорі №5/11 від 04.11.2013, чим було створено вигляд дійсності його укладання.

При цьому, ОСОБА_1 та співучасники злочину достовірно знали ціну виробника комп`ютерної програми TrueConfserver, яка становила 250 доларів США для країн Євросоюзу за одну ліцензію, що станом на 04.11.2013 згідно курсу валют Національного банку України (далі - НБУ) становить 1998,25 грн. (1 долар США - 7,993 грн.) та 350 доларів США для України, що згідно курсу валют НБУ станом на 04.11.2013 становить 2797,55 грн. (1 долар США - 7,993 грн.) за одну ліцензію.

В подальшому, ОСОБА_1 у період з 04.11.2013 по 19.12.2013, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, за попередньою змовою з громадянином Естонії ОСОБА_4, ОСОБА_5, іншими невстановленими на теперішній час особами, організував перерахування грошових коштів за договором на поставку програмної продукції, комп`ютерної програми TrueConfserver та супровідної документації до неї, що включає в себе 200 унікальних кодів з метою їх заволодіння та розподілу між співучасниками злочину.

Так, 02.12.2013, з рахунку ДП «Держінформ`юст» № НОМЕР_12 , відкритому у АТ «Фортуна-Банк», на рахунок ТОВ «Іволга-2» № НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Банк Велес», перераховано грошові кошти в сумі 820000,00 грн., з призначенням платежу: «Плата за програмне забезпечення для відеоконференцзв?язку по дог. 5/11 вiд 04.11.13. зг. рах.-факт. 11-0000006 вiд 26.11.13.».

У подальшому, 05.12.2013, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, з метою прикриття своєї злочинної діяльності по майбутній фіктивній закупівлі 1500 ліцензій програмного забезпечення TrueConfserver, а також заволодіння державними коштами під час здійснення закупівлі за завищеними цінами генеральний директор ТОВ «ЗЕМЗ» ОСОБА_5 уклав з ТОВ «Іволга-2», договір №6/12 на постачання 200 ліцензій програмного забезпечення Trueconf на загальну суму 813 390,00 грн,до якого внесли неправдиві відомості. Вказаний договір від імені ОСОБА_4 підписала ОСОБА_3 наслідуючи підпис ОСОБА_4 .

У свою чергу, внаслідок неналежного ставлення ОСОБА_4 до зберігання печатки очолюваного товариства, невстановленими на даний час особами було поставлено відтиски печатки ТОВ «Іволга-2» на договорі №6/12 від 05.12.2013, чим було створено вигляд дійсності його укладання.

Невстановлені особи, 16.12.2013, користуючись легковажним ставленням ОСОБА_4 до зберігання ключів доступу до керування банківськими рахунками підприємства, перерахували грошові кошти в сумі 813 390,00 грн. з рахунку № НОМЕР_1 у АТ «Банк Велес» за договором постачання комп`ютерної програми TrueConfserver з призначенням платежу «Проплата за Програмне забезпечення для ВКЗ зг. дог. 6/12 вiд 05.12.13р» на рахунок № НОМЕР_13 ТОВ «ЗЕМЗ» у ПАТ «ПУМБ».

В свою чергу, ОСОБА_1, громадянин Естонії ОСОБА_4та ОСОБА_5, а також інші невстановлені на теперішній час особи, з метою подальшої реалізації злочинного плану та заволодіння грошовими коштами ДП «Держінформ`юст» в особливо великих розмірах, сприяли та ініціювали укладення зовнішньоекономічного договору між ТОВ «ЗЕМЗ» та компанією «CeterumLimited».

Зокрема, 29.11.2013, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, генеральний директор ТОВ «ЗЕМЗ» ОСОБА_5, з корисливих мотивів, з метою заволодіння державними грошовими коштами ДП «Держінформ`юст» в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, підписав зовнішньоекономічний договір №29/11-2013 з громадянином Естонії та бенефіціаром компанії «CeterumLimited» ОСОБА_4на постачання 200 ліцензій програмного забезпечення Trueconf та акт постачання програмного забезпечення №1 від 09.12.2013 до договору постачання програмного забезпечення №29/11-2013від 29.11.2013 на загальну суму 89 600,00 доларів США.

У свою чергу, генеральний директор ТОВ «ЗЕМЗ» ОСОБА_5 19.12.2013 організував перерахування грошових коштів за зовнішньоекономічним договором №29/11-2013від 29.11.2013 з рахунку ТОВ «ЗЕМЗ» № НОМЕР_14 , у ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 89 600,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_15 компанії «CeterumLimited», зареєстрованій у Сполученому королівстві Великобританія у APAnlagePrivatbankAG, що знаходиться у місті Цюрих, Швейцарська Конфедерація.

Таким чином, ОСОБА_1 за попередньою змовою з, громадянином Естонії ОСОБА_4, ОСОБА_5, іншими невстановленими на теперішній час особами, користуючись легковажним ставленням генерального директора ТОВ «Іволга-2» ОСОБА_4 до виконання своїх службових обов`язків, при закупівлі за завищеними цінами програмного забезпечення TrueConfserver у кількості 200 унікальних кодів у період з 04.11.2013 по 19.12.2013, заволоділи грошовими коштами ДП «Держінформ`юст» за вищевказаних обставин у розмірі 260 490,03 грн, що спричинило майнової шкоди державному підприємству на зазначену суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 20.01.2014, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1, як генеральний директор ДП «Держінформ`юст» та водночас особа, яка мала можливість здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ «Іволга-2», з метою заволодіння грошовими коштами у особливо великих розмірах за попередньою змовою із ОСОБА_4, ОСОБА_5, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 81-а, уклав договір №1/1 між ДП «Держінформ`юст» та ТОВ «Іволга-2», в особі гендиректора ОСОБА_4 , на поставку програмної продукції, комп`ютерної програми TrueConfserver та супровідної документації до неї, що включає в себе 1500 унікальних кодів, яка забезпечує можливість користування програмою одночасно 1500 онлайн-користувачам загальною завищеною вартістю 6 150 000,00 грн з ПДВ.

Водночас ОСОБА_1 достеменно знав, що умови вказаного договору реально виконуватися не будуть і з метою заволодіння грошовими коштами ДП за начебто постачання від ТОВ «Іволга-2» ПЗ TrueConf-server на 1500 унікальних кодів, забезпечив у період із 28.01.2014 по 06.02.2014 перерахування 6 150 000, 00 грн між ДП «Держінформ`юст», ТОВ «Іволга-2» та ТОВ «Зуївський енергомеханічний завод», а також їх конвертацію в 672 000,00 доларів США для подальшого перерахування компанії-нерезиденту Ceterum Limited, щоб отримати фактичну можливість розпорядитися зазначеною сумою грошових коштів на власний розсуд.

Так, 28.01.2014 о 16 год 58 хв з рахунку ДП «Держінформ`юст» № НОМЕР_16 у АТ «Сбербанк Росії», на рахунок ТОВ «Іволга-2» № НОМЕР_1 в АТ «Банк Велес» перераховано 6 150 000,00 грн з призначенням платежу: «плата за програмне забезпечення для вiдеоконференц зв`язку зг. рах.-факт. 11-0000001 вiд 20.01.2014р».

У подальшому, 29.01.2014 невстановлені особи, користуючись легковажним ставленням ОСОБА_4 до зберігання ключів доступу до керування банківськими рахунками підприємства, перерахували грошові кошти в сумі 6 100 425,00 грн за договором постачання комп`ютерної програми TrueConfserver №2/01 від 21.01.2014 з рахунку ТОВ «Іволга-2» № НОМЕР_1 , у АТ «Банк Велес», на рахунок № НОМЕР_13 ТОВ «ЗЕМЗ» у ПАТ «ПУМБ».

Після цього ТОВ «ЗЕМЗ» 06.02.2014 вказані грошові кошти були перераховані за зовнішньоекономічним договором №03/01-14 від 03.01.2014 згідно інвойсу №1 з власного рахунку № НОМЕР_14 у ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 672 000,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_15 компанії «CeterumLimited», зареєстрованій в Сполученому королівстві Великобританія, відкритий у АPAnlagePrivatbankAG, що знаходиться у місті Цюрих, Швейцарська Конфедерація.

Таким чином, генеральний директор ТОВ «Іволга-2» ОСОБА_4 , будучи службовою особою товариства, неналежно ставлячись до виконання своїх службових обов`язків в частині контролю за банківськими рахунками підприємства, зберігання печатки товариства, через несумлінне ставлення до них, всупереч ч. 1 ст. 193 ГК України, ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 6.1 - 6.4 розділу 6 Положення від 30.04.2010 №223, п. 5.16 Статуту ТОВ «Іволга-2», неналежно виконувала свої службові обов`язки, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді заподіяння майнової шкоди ДП «Держінформ`юст» у розмірі 6 410 490,03 грн, який згідно з п. 4 примітки до статті 364 КК України у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Зазначені вище дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, як неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Обґрунтовуючи наявність підстав для звільнення, прокурор зазначив, що 03.10.2017 ОСОБА_4 у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 278 та ч. 1, 2 ст. 135 КПК України, слідчими Генеральної прокуратури України повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 42015000000001624.

Матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_4 26.06.2019 виділені із кримінального провадження № 42015000000001624 в окреме кримінальне провадження за № 42019000000001366.

ОСОБА_4 11.09.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозрина повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

За час досудового розслідування та після повідомлення про підозру ОСОБА_4 (за ст. 191, 366 КК України) у період з 04.10.2017по 18.11.2022 остання перебувала в розшуку, у зв`язку з чим досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях зупинялося до моменту видачі ОСОБА_4 компетентними органами ФРН, яке відбулося 18.11.2022.

Проте, за даними МОКП-Інтерполу та у зв`язку із публікацією Червоного оповіщення щодо розшуку ОСОБА_4 на території Федеративної Республіки Німеччини останню 28.05.2022 затримано компетентними органами ФРН, де під вартою ОСОБА_4 перебувала до 18.11.2022, тобто до її видачі детективам Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання.

Під час досудового розслідування встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, ОСОБА_4 завершила вчиняти 29.01.2014.

З огляду на наведені обставини, а також приймаючи до уваги, що до моменту розшуку особи (з 04.10.2017 по 28.05.2022) перебіг строку давності інкримінованого ОСОБА_4 злочину зупинявся, з моменту вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на теперішній час пройшло більше 5 років.

Так, з 29.01.2014 по 04.10.2017 минуло 3 роки 8 місяців 6 днів (або 44 місяці 6 днів), а з 28.05.2022 по25.09.2023 - 1 рік 3 місяці 29 днів (або 15 місяців 29 днів), тобто з урахуванням зупинення перебігу строку давності у кримінальному провадженні на день складення клопотання пройшло 5 років 5 днів (або 60 місяців 5 днів).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.

Згідно зі ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК України, є нетяжким злочином, нових злочинів ОСОБА_4 не вчиняла.

Отже, на думку ініціатора клопотання, ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності через закінчення строку давності.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання, наполягав на його задоволенні.

Підозрювана та її захисник також просили клопотання задовольнити, звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули визначені цією статтею відповідні строки.

Згідно з ч. 4 ст. 288 КПК у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акту до суду.

Під необґрунтованістю клопотання слід розуміти відсутність фактичних підстав, за яких особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності; невідповідність наданої стороною обвинувачення кримінально-правової оцінки діяння підозрюваного/обвинуваченого фактичним обставинам кримінального правопорушення, у тому числі ролі цієї особи як співучасника відповідного кримінального правопорушення тощо.

У зв`язку з цим суд бере до уваги, що 03.10.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 366 ч.1 ст. 366 КК України.

Відповідно до зазначеного процесуального документа ОСОБА_4 , як генеральний директор ТОВ «Іволга-2», як наближена до ОСОБА_6 та його дружини особа, брала участь у підготовці т.в.о. генерального директора ДП «Держінформ`юст» ОСОБА_6 злочинного плану щодо заволодіння державними коштами у сумі 6 410 490, 03 грн.

Зокрема, 04.11.2013 між ДП «Держінформ`юст» в особі ОСОБА_6 та ТОВ «Іволга-2» в особі ОСОБА_4 укладений договір на поставку певної комп`ютерної програми на загальну суму 820 000, 00 грн. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_4 достовірно знали, що вказана програмна продукція закуповується за завищеною ціною на суму 260 490, 03 грн.

У подальшому - 20.01.2014 генеральний директор ДП «Держінформ`юст» ОСОБА_6 уклав з директором ТОВ «Іволга-2» ОСОБА_4 договір на поставку останньою такої ж програмної продукції на суму 6 150 000, 00 грн. При цьому зазначені особи усвідомлювали, що вказаний договір у частині поставки програмної продукції від ТОВ «Іволга-2» на користь ДП «Держінформ`юст» виконуватися не буде і згадані особи разом з іншими співучасниками злочину заволодіють цими грошовими коштами.

Зазначена сума 28.01.2014 з рахунку ДП «Держінформ`юст» перерахована на рахунок ТОВ «Іволга-2» як плата за програмне забезпечення.

З метою реалізації вказаного плану ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що комп`ютерна програма не поставлялася, 01.04.2014 підписали Акт приймання-передачі, згідно з яким ОСОБА_4 як генеральний директор постачальника ТОВ «Іволга-2» нібито передала, а ОСОБА_6 як генеральний директор покупця - ДП «Держінформ`юст» нібито отримав відповідну комп`ютерну програму.

Розслідуванням встановлено, що кошти від ТОВ «Іволга-2» перераховані іншим учасникам злочинної схеми, конвертовані в долари США та перераховані на рахунок компанії Ceterum limited, кінцевим бенефіцарним власником якої є ОСОБА_6 .

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 своїми умисними діям, які виразились у пособництві заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, їй 03.10.2017 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки вона своїми умисними діями за вищенаведених обставин вчинила пособництво у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

У подальшому - 11.09.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 366 ч.1 ст. 366 КК України підозри на ч. 2 ст. 367 КК України.

При цьому органом досудового розслідування зазначено, що неналежне ставлення генерального директора ТОВ «Іволга-2» ОСОБА_4 до виконання своїх службових обов`язків у частині контролю за банківськими рахунками підприємства, зберігання печатки товариства спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Суд не може погодитись із вказаною кваліфікацією дій підозрюваної ОСОБА_4 з огляд на таке.

Як встановлено стороною обвинувачення ОСОБА_4 , як генеральний директор ТОВ «Іволга-2» підписала договори на поставку необхідного програмного забезпечення, що свідчить про свідомість її дій.

Крім того, як неодноразово зазначає ініціатор клопотання про звільнення підозрюваної від кримінальної відповідальності, остання, достеменно знаючи, що комп`ютерна програма на адресу ДП «Держінформ`юст» не поставлялася, однак, отримавши 28.01.2014 на рахунок ТОВ «Іволга-2» від ДП «Держінформ`юст» грошові кошти у сумі 6 150 000, 00 грн, як оплату за таке програмне забезпечення, свідомо 01.04.2014 підписала Акт приймання-передачі відповідної комп`ютерної програми.

Таким чином, сторона обвинувачення, кваліфікуючи дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК, акцентує увагу на тому, що кошти у сумі 6 150 000, 00 грн, у подальшому перераховані невідомими посадовими особами ТОВ «Іволга-2» іншим учасникам злочинної схеми, через невиконанням підозрюваною обов`язку у частині контролю за банківськими рахунками підприємства, зберіганням печатки товариства, тобто через несумлінне ставлення останньої до службових обов`язків.

У той же час, поза межами вказаною стороною обвинувачення кримінально-правовою кваліфікацією дій ОСОБА_4 залишається факт отримання бюджетних грошових коштів ТОВ «Іволга-2» за поставку програмної продукції, яка фактично, усупереч умовам договору від 20.01.2014 вказаним товариством на адресу ДП «Держінформ`юст» не поставлена.

З викладеного витікає, що ОСОБА_4 послідовно, низкою своїх свідомих та умисних дій, зокрема, підписанням відповідних договорів з ДП «Держінформ`юст», складанням Акту приймання-передачі певних програмних продуктів, перерахуванням грошових коштів на рахунки інших співучасників злочинного плану, вчиненням інших дій, фактично сприяла вчиненню злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно з ч. 5 ст. 27 КК пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками.

З огляду на вказане, кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, строк давності за яке на день ухвалення цього рішення не сплив.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування невірно кваліфіковані діяння підозрюваної ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України, що свідчить про необґрунтованість клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення клопотання прокурора.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 288, 314, 318,474 КПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про звільнення підозрюваної ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України у кримінальному провадженні № 420 190 000 000 013 66 від 26.06.2019 відмовити.

Клопотання та долучені до нього матеріали повернути прокурору для здійснення кримінального провадження у загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1