Рішення

від 22.12.2023 по справі 160/8298/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 рокуСправа №160/8298/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці від 01.12.2022 UA110090/2022/300012/1;

- визнати заявлену декларантом митну вартість товару щодо товарів, які імпортуються.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ДЕТ-ЮА» з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці митну декларацію та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, сецифікацію, інвойс, коносамент, розрахункові документи, договір транспортного експедирування, заявки на перевезення, акти виконаних робіт та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Також, в позові зазначено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене товариство вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позову відмовити та зазначає, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст.337 МК України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до ч.3 ст.337 МК України проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів. Відповідно до статті 33 МК України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.

Так, в інформаційних ресурсах митниці наявні відомості щодо митного оформлення товару «рукава з вулканізованої гуми, армовані лише металом, без фітингів в асортименті» на рівні 2,8073 дол./кг відповідно до ЕМД від 27.08.2022 №UA209190/2022/029352. Митна вартість товару, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-b - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно з положеннями ст.60 МК України, та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару "рукава з вулканізованої гуми, армовані лише металом, без фітингів в асортименті ", співставного з оцінюваним з урахуванням опису, марки, країни походження, умов поставки та випущеного у вільний обіг за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції) на рівні 2,8073 дол./кг відповідно до ЕМД від 27.08.2022 №UA209190/2022/029352. Таким чином, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2022 UA110090/2022/300012/1 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню, що є підставою для відмови від позову.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 17.10.2019 року між ТОВ "ДЕТ-ЮА" та QINGDAO HYRUBBERS CO., LTD (Китайська Народна Ресубліка) укладено контракт №2019/17-10, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення у строки та на умовах, зазначених в договорі (п.1.1 контракту).

Назва, тип, кількість та ціна товару сторони узгоджують в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору (п.1.2 контракту).

Умови поставки товару о даному контракту FOB (згідно правилам Інкотермс 2010). Всі платежі по поставці товару в Китаї оплачує продавець. Всі платежі по отриманню товару в Україні оплачує покупець. Право власності від продавця до покупця переходить в момент передачі товару від транспортної компанії покупцю на території України (п.2.1 контракту).

Продавець зобов`язаний поставити товар в названий ним орт КНР на умовах FOB в повному комплекті, відповідно специфікації протягом 30 днів після отримання передоплати (п.3.1 контракту).

В межах даного договору сторонами узгоджено назву, тип, кількість, ціну товару, порядок оплати та поставки товару, за результатом чого були підписані специфікації від 11.07.2022 №15 та від 18.08.2022 №15.

Транспортування з Qingdao (China) до Constanta (Romania) здійснювалось за договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.08.2022 №19/09/2022, укладеного між ТОВ "ДЕТ-ЮА" та SAVA TRANSLOGIC. За результатом наданих послуг надані наступні документи: заявка на міжнародне експедирування вантажів товару від 09.09.2022 №0909/22-01, довідка про транспортні витрати від 26.11.2022 №30/11-1, акти надання послуг від 04.11.2022 №04112022/10, від 23.11.2022 №23112022/5, від 23.11.2022 №23112022/6. Розрахунки за проведені відповідно до наступних документів: платіжне доручення від 04.11.2022 №1351 до рахунку 10/11/2022 від 04.11.2022 на суму 16 500 доларів США, платіжне доручення №1358 від 23.11.2022 до рахунку 18/12/2022 від 06.12.2022, 105/11/22, 106/11/22, 107/11/22 на суму 9518,77 доларів США.

До митної вартості були включені витрати в розмірі 598 254,98 грн., які підтверджуються вказаними вище документами: 1) фрахт FOB Qingdao (China) Constanta (Romania) двох контейнерів 11 000,00 доларів США, 2) навантажувально-розвантажувальні роботи в Constanta (Romania) 992,56 доларів США, 3) оформлення транзитної декларації 825,38 доларів США, стафірування вантажу в Constanta 3541,86 доларів США.

Транспортування з Constanta (Romania) до Кривий Ріг (Україна) здійснювалось власним автотранспортом ТОВ "ДЕТ-ЮА" та підтверджується калькуляцією автотранспортних послуг від 01.12.2022 №03/22-524 та №03/22-525 та розмір витрат до митного кордону, який був врахований при визначенні митної вартості становить 57 606,10 грн.

Загальна сума витрат, пов`язаних з транспортуванням з Qingdao (China) до митного кордону України становить 655 861,08 грн, яка була врахована при визначенні митної вартості та включена до гр. 20 № UA110090/2022/702994 від 07.10.2022.

Розрахунки між сторонами проведено відповідно до платіжних документів від 19.08.2022 №1326, від 27.09.2022 №1335, від 03.10.2022 №1336, від 12.10.2022 №1339, від 24.10.2023 №1343.

З метою митного оформлення товарів «рукава з вулканізованої гуми, армовані лише металом, без фітингів в асортименті» (Товар в гр 31 ЕМД) позивач подав до Дніпровської митниці електрону митну декларацію від 07.10.2022 №UA110090/2022/702994.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митного органу надано наступні документи: контракт від 17.10.2019 №2019/17-10; пакувальний лист від 07.11.2022 №НY220885F, рахунок-фактура (інвойс) від 07.11.2022 №НY220885F, коносамент НYSЕ2022100123 від 13.11.2022, автотранспортна накладна №А№317882 від 05.01.2023, Декларація про походження товару НY220885Е від 07.12.2022, платіжні документи №1326 від 19.08.2022, №1335 від 27.09.2022, №1336 від 03.10.2022, №1339 від 12.10.2022, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 02012023-3 від 09.01.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг 06/01/23 від 04.01.2023, рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг 140/12/22 від 31.12.2022, довідка, що підтверджує вартість перевезення №№01/01-1 від 09.01.2023, довідка, що підтверджує вартість перевезення №0901/1 від 09.01.2023, додаткова угода № 4 від 28.12.2022, специфікації № 15 від 11.07.2022 та № 15 від 18.08.2022, договір про надання послуг митного брокера № 17 від 04.10.2016, договір (контракт) про перевезення № 004 від 17.10.2017, договір (контракт) про перевезення №19/09/2022 від 19.08.2022, технічний опис від 23.09.2022, копія митної декларації країни відправлення 422720220000978703 від 10.11.2022, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 230А20923000138609 від 09.01.2023.

У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Митниця направила ТОВ «ДЕТ-ЮА» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, зокрема:

1)Поставка товару заявлена на підставі договору від 17.10.2019 №2019/17-10, укладеного з QINGDAO HYRUBBERS CO., LTD на комерційних умовах FOB Qingdao. Однак, в рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.11.2022 №105/11/22, не зазначено вартість фрахту на умовах Qingdao Constanta до митного оформлення не надавались.

2)Платіжні доручення містять посилання на договір та специфікації, в котрих відсутнє посилання на відповідний рахунок-проформу. Враховуючи зазначене, надані платіжні доручення в іноземній валюті не містять достатньо реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару.

Таким чином, митницею зроблено висновок про невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

У зв`язку із виявленими розбіжностями Дніпровська митниця зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

9) виписку з бухгалтерської документації;

10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

11) копію митної декларації країни відправлення;

12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Дніпровською митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2022 UA110090/2022/300012/1, яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів за другорядним методом визначення митної вартості 2-b за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

В рішенні зазначено, що за результатами візуальної перевірки встановлено: що в інформаційних ресурсах митниці наявні відомості щодо митного оформлення товару «рукава з вулканізованої гуми, армовані лише металом, без фітингів в асортименті», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, марки, країни походження, умов поставки та випущеного у вільний обіг за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції) на рівні - 2,8073 дол./кг відповідно до ЕМД № UA 209190/2022/029352.

У подальшому, Дніпровською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000061, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості № UA110090/2022/300012/1 від 01.12.2022 року, та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД 22UA110090703414U2 від 01.12.2022.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обгрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Листом від 31.01.2023 №03/23-100 декларант надав додаткові пояснення та додаткові документи: переклад митної декларації країни відправлення від 26.09.2022 №422720220000847042, висновок Запорізької ТПП №ОИ-1367 від 22.12.2022, прайс-лист QINGDAO HYRUBBERS CO., LTD №519/22 від 25.05.2022, коносамент №140258306633, прибуткова накладна №2088 від 01.12.2022, бухгалтерська довідка від 25.01.2023, лист QINGDAO HYRUBBERS CO., LTD від 15.08.2022 №365/22.

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпровська митниця дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Суд враховує, що відповідач має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів лише у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, таким повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, суд доходить висновку, що виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, проте не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

Приписи Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Так, для підтвердження вартості товару декларантом надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 статті 53 МК України, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації.

Суд не приймає твердження відповідача про відсутність у платіжних дорученнях посилань на проформу-інвойс, оскільки платіжне доручення є доказом щодо виконання (неналежного, виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

Верховний Суд у постанові від 22.10.2020 у справі № 320/2455/19 зазначив, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанції/платіжного доручення та митною вартістю товару немає.

Отже, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, та не можуть у зв`язку з цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Щодо інших запитуваних митницею під час проведення консультації додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, що виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями в силу положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України також є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

Зважаючи на наведені фактичні обставини, у відповідача наявні всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортувалися та відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Вказане свідчить про необґрунтованість сумнівів у достовірності проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої товариством митної вартості товару оскаржені рішення не містять, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

В той час, відповідачем під час розгляду даної справи не надано жодних доказів недостовірності заявленої ТОВ «ДЕТ-ЮА» вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі №810/1175/16.

Відповідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 Митного кодексу України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

Судом також враховано, що в спірних рішеннях митним органом не було підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар; не спростована правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом; не доведена наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем.

Також, суд звертає увагу, що митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.04.2020 у справі №826/4827/16.

Таким чином, митний орган не довів належними та допустимими доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваного рішення Дніпровської митниці та наявність підстав для його скасування.

Щодо позовної вимоги про визнання заявленої декларантом митну вартість товару щодо товарів, що імортуються, то така вимога задоволенню не підлягає, оскільки зобов`язання відповідача визнати заявлену митну вартість товару, набуде ознак втручання суду у дискреційні повноваження відовідача та призведе до підміни судом функцій митного органу, що протирічить вимогам діючого законодавства та є неприпустимим і суперечить завданням адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.12.2013 у справі №21-439а13 та у постанові Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №240/2988/19.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 8264,47 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 4132,24 грн.

Керуючись ст.ст.77, 241, 243-246, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 01.12.2022 UA110090/2022/300012/1.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕТ-ЮА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4132,24 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська